Ухвала
Іменем України
06 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 548/1269/18
провадження № 61-1085ск20
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 23 серпня 2019 року у складі суддів: Миркушіної Н. С., та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Бондаревської С. М., Бутенко С. Б., Кривчун Т. О., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ажур Сталь Украина до ОСОБА_1 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Злата-Трейд про стягнення заборгованості за договором оренди обладнання та пені,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Ажур Сталь Украина (далі - ТОВ Ажур Сталь Украина ) звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди обладнання та пені.
Позовна заява мотивована тим, що 06 жовтня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ Ажур Сталь Украина було укладено договір оренди обладнання № 6/10/2017, згідно умов якого, ОСОБА_1 09 жовтня 2017 року передано у користування станок профілевигибальний Сфера , заводський номер 332, на строк 30 календарних днів з закінченням строку його дії - 08 листопада 2019 року. Визначено орендну плату у розмірі 8 000 євро. Після закінчення дії договору оренди обладнання від 06 жовтня 2017 року станок профілевигибальний не був вчасно повернутий відповідачем, а також не сплачена у відповідний строк орендна плата, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 247 220,78 грн та пені у розмірі 13 391,00 грн за прострочення сплати орендної плати.
ТОВ Ажур Сталь Украина просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 247 220,78 грн та пеню у розмірі 13 391 грн.
Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 12 квітня 2019 року до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, товариство з обмеженою відповідальністю Злата-Трейд .
Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 23 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року, позов ТОВ Ажур Сталь Украина задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Ажур Сталь Украина суму боргу по орендній платі згідно договору оренди обладнання № 6/10/2017 від 06 жовтня 2017 року у розмірі 260 611,78 грн, яка складається з 247 220,78 грн основного боргу та 13 391,00 грн пені. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що між сторонами укладено договір оренди обладнання № 6/10/2017 від 06 жовтня 2017 року, відповідачем не виконано вимогу про сплату коштів за оренду обладнання у строки, визначені умовами договору та несвоєчасно повернуто орендоване обладнання, що в свою чергу не було спростовано відповідачем. На день звернення позивача до суду з позовом відповідачем належним чином не було виконано зобов`язання по сплаті орендної плати, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість за договором оренди розмірі 247 220,78 грн. Умовами договору визначено виконання зобов`язання орендарем ОСОБА_1 щодо сплати орендних платежів у гривнях саме за комерційним курсом, що дорівнює еквіваленту 8 000,00 Євро та не суперечить вимогам цивільного законодавства. Окрім цього, укладаючи договір, його сторони забезпечили виконання своїх зобов`язань неустойкою у виді пені, а саме: у випадку прострочення по сплаті орендних платежів за даним договором орендар сплачує пеню у розмірі 4% від суми оренди за кожен календарний місяць прострочення (пункт 9.1 договору).
Апеляційний суд відхилив посилання відповідача на фактичне невикористання орендованого майна за призначенням у зв`язку з його незадовільним станом, а, відтак, і на безпідставність оплати ним орендної плати, оскільки вони не підтверджені належними доказами, так як: договір оренди від 06 жовтня 2017 року є чинним, в установленому законом порядку не розірваний та не визнаний недійсним; згідно акту приймання-передачі орендоване майно орендарем прийнято без зауважень, в той час, як пунктом 4.1. договору оренди обладнання передбачено, що майно, яке орендується, вважається переданим орендареві з моменту підписання акту приймання такого майна. Для застосування частини шостої статті 762 ЦК України орендар має довести належними і допустимими доказами обставини, які підтверджують відсутність можливості використання об`єкта оренди; існування таких обставин поза волею орендаря, а не лише посилатись на неможливість використання обладнання з підстав не ознайомлення з принципами його роботи; наявність прихованих технічних недоліків у майні, які не могли бути виявлені під час його приймання від позивача та відсутність інформаційної підтримки з боку позивача. Однак, жодних доказів на підтвердження існування зазначених фактів відповідачем суду не надано. Також апеляційний суд указав, що жодних доказів на підтвердження активних дій, спрямованих на доведення до відома орендодавця інформації про неможливість використання орендованого обладнання за його цільовим призначенням у зв`язку з технічними несправностями об`єкта оренди відповідачем не надано, як і не доведено застосування ним жодного способу вирішення такої проблеми. Також суд відхилив твердження ОСОБА_1 про те, що строк виконання зобов`язання по сплаті орендної плати не настав з причин не настання відповідного строку закінчення будівництва зерносховища, з огляду на те, що умови договору не містять будь-яких посилань на момент завершення будівництва зерносховища у м. Хмільник.
Апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 був зобов`язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору, протягом 30 календарних днів з моменту прийняття майна, що орендується за актом приймання обладнання, а також здійснити орендну плату у визначений пунктом 5.2 договору оренди обладнання триденний термін з моменту закінчення робіт та у визначеному останнім розмірі.
15 січня 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 23 серпня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року. Посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і передати справу на новий розгляд.
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Особою, яка подала касаційну скаргу, на виконання ухвали Верховного Суду від 23 січня 2020 року ці недоліки було усунуто.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки про те, що відповідач повинен був повернути орендоване обладнання до 08 листопада 2017 року, а оплату оренди за користування вказаним майном здійснити до 11 листопада 2017 року є передчасними, оскільки строк для виконання зобов`язання відповідача по сплаті оренди не настав, у зв`язку із тим, що фактично виконання робіт завершено не було. Позивачем не надано допустимих, належних, достовірних та достатніх доказів завершення виконання робіт. Також ОСОБА_1 зазначає, що усі операції, у тому числі і надання послуг, відображаються в бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Підставою для бухобліку операцій є первинні документи, які на вимогу відповідача надані не були.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Суди встановили, що 06 жовтня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ Ажур Сталь Украина укладено договір оренди обладнання № 6/10/2017 (далі - Договір), згідно умов якого відповідачу було передано у користування станок профіле-вигибальний Сфера , заводський номер 332, вартість якого на момент передачі становила 1 200 000,00 грн.
Згідно пунктів 4.1, 4.2 Договору термін оренди обладнання складає 30 календарних днів з моменту прийняття майна, що орендується, за актом приймання. Майно, що орендується, вважається переданим орендареві з моменту підписання акту приймання майна, що орендується. Договір оренди обладнання №6/10/2017 підписаний сторонами 06 жовтня 2017 року, орендоване майно передане за актом приймання-передачі майна № 1 за договором № 6/10/2017 від 06 жовтня 2010 року - 09 жовтня 2017 року.
Відповідно до пункту 5.2 Договору орендна плата сплачується на розсуд орендаря у безготівковий спосіб або вноситься у готівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше ніж у триденний термін з моменту закінчення робіт.
Сплата орендної плати проводиться у 3-денний термін з моменту закінчення робіт, які повинні бути виконані в строк, на який укладався даний договір, тобто в 30-денний термін з моменту прийняття орендарем орендованого майна (пункт 4.2 Договору).
Суди встановили, що триденний строк для виконання зобов`язання відповідача по сплаті оренди настав через 30 днів з моменту передання йому орендованого майна за актом приймання-передачі майна від 09 жовтня 2017 року, тобто відповідач повинен був повернути орендоване обладнання до 08 листопада 2017 року, а оплату оренди за користування вказаним майном здійснити до 11 листопада 2017 року. Станом на 18 грудня 2017 року (тобто через 39 календарних дня після закінчення строку дії договору) обладнання повернуто не було. Профілевигибальний станок Сфера було повернуто 21 грудня 2017 року.
Суди встановили, що пунктом 5.1 Договору визначено, що розмір орендних платежів, що складає 4 євро по комерційному курсу за кожен метр збудованої площі готового ангару. Сума оренди складає 8 000 євро (еквівалент у грн за комерційним курсом).
Відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Тлумачення частини шостої статті 762 ЦК України свідчить, що звільнення наймача від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним поширюється тільки на ті випадки, за яких зовсім неможливо користуватися предметом найму. Саме тому закріплюється звільнення від виконання обов`язку за весь час. Обставини, за які не відповідає наймач, повинні охоплювати собою ті ситуації, за яких користування річчю неможливе або можливе тільки певною мірою внаслідок недоліків майна чи дій (бездіяльності) наймодавця.
Наймач зобов`язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані (частина третя статті 767 ЦК України).
Аналіз частини третьої статті 767 ЦК України дозволяє стверджувати, що на наймача при передачі речі покладено обов`язок перевірити у присутності наймодавця справність речі. У тому разі якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, вона вважається такою, що передана йому в належному стані. Тобто встановлюється презумпція належного стану речі, за умови, що наймач не перевірить її справність.
Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зроблено висновок, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них .
За таких обставин суди зробили правильний висновок про задоволення позову.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 23 серпня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ажур Сталь Украина до ОСОБА_1 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Злата-Трейд про стягнення заборгованості за договором оренди обладнання та пені.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2020 |
Оприлюднено | 12.02.2020 |
Номер документу | 87517152 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Крат Василь Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні