Постанова

від 06.02.2020 по справі 826/8141/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА Іменем України 06 лютого 2020 року Київ справа №826/8141/17 адміністративне провадження №К/9901/47072/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження  касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову  Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2018 року (колегія у складі суддів: Федотова І.В., Літвіної Н.М., Губської Л.В.)  у справі № 826/8141/17 за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Директ Центр» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,  - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Директ Центр» (надалі позивач, Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємства та зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки щодо нарахування податкових зобов'язань є безпідставними, такими що не відповідають нормам закону та фактичним обставинам. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 11 грудня 2017 року в задоволенні позову відмовив. Суд першої інстанції дійшов висновку, що в порушення пункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового Кодексу України позивачем занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток за рахунок не збільшення фінансового результату на суму списаної дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 13 березня 2018 року скасував постанову суду першої інстанції та ухвалив нову постанову, якою адміністративний позов задовольнив. Податкові повідомлення-рішення податкового органу від 28 лютого 2017 року № 0233140302 та № 0234140302 визнав протиправними та скасував. Приймаючи рішення, суд апеляційної інстанції встановив, що зі змісту наданих документів випливає, що строк виконання зобов'язань за спірними договорами визначений до 31 грудня 2017 року, тобто на момент проведення податкової перевірки, строк виконання зобов'язань ще не настав та є поточною кредиторською заборгованістю позивача.      Не погодившись з рішеннями суду апеляційної інстанції, податковий  орган подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. У відзиві на касаційну скаргу Товариство зазначає, що всі документи були надані під час перевірки, тому доводи податкового органу є безпідставними. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення. Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги. Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що податковим органом на підставі підпункту 78.1.7 пункту 78.1 пункту 78.2 ст.78 Податкового кодексу України у зв'язку з ліквідацією проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2014 року по 1 лютого 2017 року, за результатами якої складено акт № 30/1-26-15-14-03-02/37203461 від 8 лютого 2017 року. Перевіркою встановлено порушення скаржником вимог підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток приватних підприємств на 68 288 грн та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 164 638 грн. Перевіркою повноти визначення суми доходів, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування за період з 1 січня 2014 року по 1 лютого 2017 року, встановлено його заниження на загальну суму 630 879 грн. Водночас, контролюючим органом встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 2180 звіту про фінансові результати «Інші операційні доходи» всього у сумі 544 016 грн. Відповідно до рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками і підрядниками» станом на 1 лютого 2017 року обліковується кредиторська заборгованість у сумі 521 178,7 грн, в т.ч. ПДВ - 86 863,1 грн з контрагентами-постачальниками зазначеними в акті перевірки. Відповідно до рахунку 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами» станом на 1 лютого 2017 року обліковується кредиторська заборгованість у сумі 109 700 грн, яка виникла внаслідок не повернення фінансової допомоги фізичні особі Сидорук Н.Ф. Відповідно наданим до перевірки документам, станом на 1 лютого 2017 року вище зазначена кредиторська заборгованість не погашена. На підставі висновків акта перевірки податковим органом 28 лютого 2017 року прийняті податкові повідомлення-рішення: - № 0233140302, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 85 360 грн, з яких на 68 288 грн . за основним платежем та 17 072 грн за штрафними санкціями; - №0234140302, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на прибуток на 164 638 грн. Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції були надані належним чином завірені копії первинних документів по господарським операціям з контрагентами позивача, за якими, під час здійснення податкової перевірки було виявлено кредиторську заборгованість ТОВ «Директ Центр», зокрема, ТОВ «Ведара Трейд», ТОВ «Джаз Прінт», ТОВ «Німецьке дитяче харчування», Сидорук Н.Ф. а саме: Договору суборенди № 01/14 від 01.12.2014, акту приймання-передачі нежитлового приміщення, Додаткової угоди до Договору від 29.12.2015, Акту надання послуг від 30.12.2016; рахунку-фактури постачальника ТОВ «Джаз Прінт», видаткову накладну; договір Поставки № 03/01від 03.01.2014 та 28/07 від 28.07.2011, Додаткові угоди, видаткові накладні; Договір поставки поліграфічної продукції № 26/03 від 26.03.2015, видаткові накладні; Договір суборенди від26.11.2010, Додаткові угоди до Договору суборенди, Акти здачі - прийняття робіт; Договір суборенди від 29.12.2011,    Додаткові угоди до Договору суборенди, Акти здачі - прийняття робіт; Договір оренди комп'ютерної техніки від 01.10.2012, Додаткові угоди до Договору, Акти здачі - прийняття робіт; Договір про надання поворотної фінансової допомоги від 19.03.2015 р., Додаткову угоду до вказаного Договору. Так, зі змісту наданих документів, судом апеляційної інстанції встановлено, що строк виконання зобов'язань за вказаними договорами визначений до 31 грудня 2017 року, тобто на момент проведення податкової перевірки, строк виконання вищевказаних зобов'язань ще не настав та є поточною кредиторською заборгованістю позивача.     Згідно з п.п.14.1.11.ст. 14 ПК України,  безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення; в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими; г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов'язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, та осіб, які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки; ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб); д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією; е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року; є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості; ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією. До безнадійної заборгованості банків може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб: пов'язаних з таким кредитором; які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах; які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки. Відповідно до п.п.134.1.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що відповідачем не наведено ні в акті перевірки, ні в апеляційній скарзі або в письмових запереченнях жодної умови або обставина, яка свідчить, що виявлена кредиторська заборгованість є безнадійною. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, щодо необгрунтованості доводів податкового органу. Враховуючи встановлені у цій справі обставини, Верховний Суд визнає, що суд апеляційної інстанції, здійснив їх комплексне дослідження, правильно застосував норми матеріального права та надав їм системне тлумачення, відтак судом апеляційної інстанції винесено судове рішення, яке відповідає закону. Суд визнає, що суд апеляційної інстанцій недопустив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу не підлягає задоволенню. Окрім того, як вже зазначалось податкова перевірка проводилась в зв'язку з ліквідацією Товариства. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,    18.10.2018 здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи. Номер запису: 10671170010015971. Згідно з п.5 ч.1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі у разі припинення юридичної особи, …, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Відповідно до статті 354 КАС України, - Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування положення частини першої цієї статті. Враховуючи, що суд апеляційної інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, підстав для закриття провадження по справі немає. Також не підлягає розгляду клопотання ліквідатора ТОВ “ДИРЕКТ ЦЕНТР» Волкової М.В. про закриття  провадження по справі в зв'язку з припиненням діяльності Товариства, оскільки з моменту вчинення державної  реєстрації припинення юридичної особи, воно втрачає  процесуальну правосуб'єктність. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд П О С Т А Н О В И В : Касаційну скаргу Головного управління ДФС залишити без задоволення. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2018 року у справі № 826/8141/17 без змін.           Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... В.П. Юрченко І.А. Васильєва , С.С. Пасічник   Судді Верховного Суду