Ухвала

від 11.02.2020 по справі 504/3304/19

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Суворовський районний суд міста Одеси

Справа №504/3304/19

Провадження №1-кп/523/722/20

У Х В А Л А

про скасування арешту на майно

11.02.2020 року м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , представника цивільного позивача ОСОБА_4 , обвинуваченого та його захисника адвоката ОСОБА_5 , під час судового розгляду у відкритому засіданні, в приміщенні суду, кримінального провадження із звинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_6 обвинувачується: в заволодінні грошима відділу освіти Лиманської районної державної адміністрації Одеської області в розмірі 81153,72 грн, в період з 22 вересня 2017 року до 26 грудня 2017 року, шляхом зловживання своїм службовим становищем директора ТОВ «Проммонтаж 29»; а також у складанні та видачі цією ж службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 15 липня 2019 року було накладено арешт на належну ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1121529551237), із забороною будь-яким особам та власнику вчиняти будь-які реєстраційні дії, або інші дії, що стосуються зміни форм власності, а також із забороною будь-яким особам розпоряджатися будь-яким чином та використовувати це майно до прийняття остаточного рішення в даному кримінальному провадженні.

Як вбачається із вищезазначеної ухвали метою накладення арешту є досягнення дієвості провадження про корупційні злочини, забезпечення відшкодування шкоди та попередження можливого позбуття житла на користь інших осіб.

Стороною захисту подано клопотання про скасування вищезазначеного арешту, в якому зазначили про його необґрунтоване накладення та про відсутність потреби в подальшому застосуванні даного заходу забезпечення кримінального провадження.

З`ясувавши заперечення прокурора, а також згоду з клопотанням представника цивільного позивача, суд дійшов наступного.

Санкції складів злочинів, передбачених ч.2 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України, кожного окремо, не містять можливості застосування до винуватої особи такого виду покарання як конфіскація майна.

Ст.26 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», на яку, як підставу накладення арешту на житло ОСОБА_6 , посилався слідчий суддя, стосувалася виключно вилучення незаконно одержаного майна. Будь-яких доказів про незаконне набуття обвинуваченим даного арештованого житла досліджені матеріали провадження не містять.

Окрім того, вищезазначена норма Закону України втратила чинність ще 01 вересня 2016 року.

Таким чином слід дійти висновку, що арешт вищезазначеного житла з метою його можливої конфіскації чи досягнення дієвості провадження про корупційні злочини є вкрай не обґрунтованим.

В питанні ж співрозмірності розміру шкоди, завданої в даному кримінальному провадженні (81153,72 грн) та вартості арештованого житла, з одночасною забороною ним користуватися (тобто проживати), суд вважає, що невизначена вартість квартири в будь-якому випадку, безумовно буде перевищувати розмір недоведеної на даний час вміненої майнової шкоди, а заборона власнику проживати разом із сім`єю в належній йому квартирі взагалі є незрозумілою та безглуздою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.174,369-372 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Клопотання сторони захисту - задовольнити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 15 липня 2019 року на належну ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_1 ) квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1121529551237) скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1