Рішення

від 11.02.2020 по справі 609/1363/19

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/1363/19

2/609/21/2020

11 лютого 2020 року Шумський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: Ковтуновича О.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Кравчук Л.М.

представника позивача: Киреї Ю.Б.

відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_2 : ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шумськ цивільну справу

за позовом: Релігійної організації Парафія Покрови Пресвятої Богородиці села Кордишів Шумського районну Тернопільської області Тернопільської єпархії Православної церкви України

до

відповідача : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

вимоги позивача: про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 24.10.2019 року представник Релігійної організації Парафія Покрови Пресвятої Богородиці села Кордишів Шумського району Тернопільської області Тернопільської єпархії Православної церкви України (далі позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (далі відповідачі) з вимогою визнати відповідачів такими особами, що втратили право на користування житловим приміщенням, яке знаходиться у АДРЕСА_1 , судові витрати стягнути з відповідачів в користь позивача.

2. Позов обгрунтований тим, що Релігійна організація Парафія Покрови Пресвятої Богородиці села Кордишів Шумського району Тернопільської області Тернопільської єпархії Православної Церкви України являється власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Відповідач ОСОБА_2 проживав та зареєстрований у вказаному житловому будинку з 1997 рку, оскільки виконував обов`язки настоятеля храму. Разом з відповідачем проживали члени його сім`ї:- ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

З квітня 2019 року відповідачі самостійно виїхали із найманого житлового будинку та передали ключі релігійній громаді оскільки ОСОБА_2 був звільнений з посади настоятеля, керівника та бухгалтера релігійної організації Парафія Покрови Божої Матері Шумського району Тернопільської області Тернопільької єпархії Православної Церкви України Указом № 1 від 20.03.2019 р.

До відповідачів надсилався лист - прохання про те, щоб вони добровільно провели зняття із реєстрації у житловому будинку по АДРЕСА_1 . Проте, даний лист залишився без відповіді та задоволення, чим порушені права позивача, як власника майна.

Вважає, що позивач, як власник нерухомого майна не може вільно розпоряджатися та користуватися своїм приватним майном через реєстрацію у даному житловому приміщенні сторонніх людей, які не мають жодного відношення до Релігійної організації Парафії Покрови Пресвятої Богородиці села Кордишів Шумського району Тернопільської області Тернопільської єпархії Православної Церкви України.

При зверненні в центр надання адміністративних послуг із проханням прийняти документи для зняття з реєстрації відповідачів позивачу було усно відмовлено посилаючись на п. 26 Правил реєстрації місця проживання . Просить позов задоволити в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_2 просить у задоволені позову відмовити, мотивуючи тим , що 24.09.1991 зареєстровано Релігійну громаду Парафія Покрови Божої Матері села Кордишів Шумського району Тернопільської єпархії Української православної церкви . Указом Архієпископа УПЦ Тернопільського і Кременецького Сергія від 01.12.1996 № 396, він був призначений на посаду настоятеля у двох церквах - Свято-Покровській церкві села Кордишів та Свято-Михайлівській церкві парафії села Мирове Шумського благочиння з правом служіння у цих церквах .

В 1997 році йому та його родині для проживання було надано житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який був побудований за кошти релігійної громади біля храму в селі Кордишів та належить їй на праві власності.

В цьому житловому будинку він проживав разом зі своєю дружиною близько 22 років, та дітьми - ОСОБА_7 , 1994 р.н. та ОСОБА_4 , 2001 р.н.

З 20.04.2019pоку його з родиною фактично виставили з будинку та відібрали ключі від нього, тому вони змушені були шукати інше житлове приміщення для проживання. Після виселення відповідач продовжує сплачувати послуги телефонного зв`язку та податок на землю.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала повністю.

Відповідачі та їх представник позовні вимоги не визнали з наведених у відзиві підстав.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснила, що 11 січня 2019 року, коли зареєстрували Релігійну організацію Парафія Покрови Пресвятої Богородиці села Кордишів Шумського району Тернопільської області Тернопільської єпархії Православної церкви України , пропонували відповідачу ОСОБА_2 бути настоятелем цієї громади, однак останній відмовився. Тому договір між ним був розірваний, а відповідачам було запропоновано звільнити спірний житловий будинок. З березня 2019 року відповідачі виїхали з нього добровільно.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 пояснив, що відповідач ОСОБА_2 привіз ключі від спірного будинковолодіння в березні-квітні 2019року, а також пояснив, що відповідачу пропонували добровільно звільнити будинок, в якому останній проживав разом з родиною.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 (староста церкви) пояснив, що були неодноразові суперечки з приводу користування церквою. В спірному будинковолодінні відповідач ОСОБА_2 прожив більше двадцяти років. В обмін на останнє богослужіння у церкві відповідачу ОСОБА_2 було запропоновано звільнити будинок, де останній проживав разом із родиною. Під приводом психологічного тиску, відповідачі виїхали із даного будинку , залишивши ключі від нього.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 пояснила, що на відповідача ОСОБА_2 та його родину здійснювався психологічний тиск прихильниками ПЦУ, останні вимагали ключі від будинковолодіння, із погрозами приходили додому до відповідачів, ставили умови, що не пустять у храм здійснювати богослужіння.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що після створення громади ПЦУ у селі почались конфілкти. Прихильники ПЦУ змушували примусово залишити спірне будинковолодіння, якщо настоятель ОСОБА_2 не перейде в ПЦУ. В обмін на останнє богослужіння на Великдень, відповідач ОСОБА_2 був змушений віддати ключі від будинку, у якому більше двадцяти років проживав із родиною.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3.Ухвалою суду від 08 листопада 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче засідання на 04 грудня 2019 року.

4. Ухвалою суду від 04 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 15 січня 2020 року., у зв`язку із заявленим клопотанням про виклик свідків розгляд справи відкладено на 11.02.2020 року.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, показання свідків, з`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку:

5. Указом Архієпископа УПЦ Тернопільського і Кременецького Сергія від 01.12.1996 № 396, відповідач ОСОБА_2 був призначений на посаду настоятеля у церквах - Свято-Покровській церкві села Кордишів та Свято-Михайлівській церкві парафії села Мирове Шумського благочиння .

6. В 1997 році позивачу та його родині для проживання було надано житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

7. Як вбачається із довідки від 18.03.2019 року КП Шумське БТІ , що за адресою АДРЕСА_1 видавалося свідоцтво про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями на підставі розпорядження Шумської райдержадміністрації №435 від 28.11.2001року. Власник церковна громада с. Кордишів УПЦ.

8. Згідно розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 16.04.2019 року №205-од було створено Релігійну організацію Парафія Покрови Пресвятої Богородиці села Кордишів Шумського району Тернопільської області Тернопільської єпархії Православної церкви України.

9. Релігійна організація Парафія Покрови Пресвятої Богородиці села Кордишів Шумського району Тернопільської області Тернопільської єпархії Православної Церкви України являється власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 178669842; дата та час формування 27.08.2019року.

10. Указом № 1 від 20.03.2019 р.відповідач ОСОБА_2 звільнений з посади настоятеля, керівника та бухгалтера релігійної організації Парафія Покрови Божої Матері Шумського району Тернопільської області Тернопільької єпархії Православної Церкви України .

11. Згідно довідки №404 від 10 жовтня 2019року виданої Шумською міською радою на підставі погосподарської книги №1 особовий рахунок № НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані такі особи: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Даний доказ суд оцінює критично, оскільки відповідач ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 ( згідно довідки №738 про реєстрацію місця проживання особи).

12. Із акту обстеження від 18.10.2019 року вбачається, що в приватній власності(житловий будинок в АДРЕСА_1 ) релігійної організації Парафія Покрови Присвятої Богородиці с. Кордишів зареєстрована сім`я ОСОБА_2 - 1971р.н, його дружина ОСОБА_3 -1974 р.н., дочка- ОСОБА_4 -2001р.н. Сім`я не проживає в даному будинку з квітня 2019 року. Також в даному будинку проживає сім`я священика ОСОБА_13 -1984р.н, його дружина ОСОБА_14 -1980р.н, син- ОСОБА_15 -2005р.н.,син- ОСОБА_14 -2006р.н., дочка- ОСОБА_16 -2013р.н.

ІV. Оцінка Суду.

13. Відповідно до положень частин 1-3 ст.13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

14. Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених ст.16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

15. За змістом ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення в справі Афанасьєв проти України, 5.04.2005).

Таким чином, особа має право пред`явити до суду таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

16. Так, положеннями статті 47Конституції України закріплено право кожного на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Також механізм втручання у право на житло визначено ч.2ст.8 Конвенції про захист права людини і основоположних свобод , який передбачає здійснення такого втручання згідно із законом та яке повинно бути необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Отже, з огляду на гарантії, визначені Конституцією України та Європейською Конвенцією з прав людини, правомірність виселення особи залежить не лише від наявності нормативного акта, на підставі якого воно є можливим, але й висновку щодо співрозмірності такого заходу легітимній меті, яка переслідується виселенням. Наявність чи відсутність такої співмірності може визначатися з урахуванням конкретних обставин справи та зокрема, можливості особи забезпечити собі інше житло.

17. Виселення зі службових приміщень регулюється статтями 124, 125 Житлового кодексу УРСР (далі - ЖК).

Відповідно до статті 124 ЖК, робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.

Однак існують виключення, коли особу не може бути висилено без надання іншого житлового приміщення.

Згідно зі статтею 125 ЖК, без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у статті 124 цього Кодексу, не може бути висилено, зокрема, осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле

приміщення, не менш як десять років.

В судовому засіданні було встановлено, та підтвержено показами сторін та свідків, що спірне будинковолодіння використовувалось як службове житло, без оформлення відповідних договорів. В цьому житловому будинку відповідач ОСОБА_2 проживав разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 близько 22 років, згодом тут народились його діти - ОСОБА_7 -, 1994 р.н. та ОСОБА_4 - 2001 р.н.

Стаття 71 ЖК встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору- судом.

Саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК строки у житловому приміщенні без поважних причин.

Проте позивачем не доведено факт того, що сім`єю відповідача було добровільно полишене спірне будинковолодіння.

Відповідно до статті 72 ЖК, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на законі та не відповідають змісту порушеного права і характеру правопорушення, а тому у задоволені позову слід відмовити повністю.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

18. Позивачем при подачі позову було сплачено 1921 грн. 00 коп. судового збору.

З цих підстав,

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, ст.71,72, 124,125ЖК суд,, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволені позову Релігійної організації Парафія Покрови Пресвятої Богородиці села Кордишів Шумського районну Тернопільської області Тернопільської єпархії Православної церкви України (місце знаходження с. Кордишів Шумського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 22605554) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_3 , документ № НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживає: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ) про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням- відмовити повністю .

2. Судові витрати покласти на сторони в межах сум ними понесеними.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шумський районний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено 12 лютого 2020 року.

Суддя: О. В. Ковтунович