Ухвала

від 31.01.2020 по справі 120/2670/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 січня 2020 р. Справа № 120/2670/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому провадженні питання про стягнення судових витрат на правову допомогу в адміністративній справі

за позовом: ОСОБА_1

до: Бронницької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області

про: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Бронницької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2020 року адміністративний позов задоволено частково. Крім того, рішенням суду від 27.01.2020 року для вирішення питання про стягнення судових витрат на правову допомогу призначено судове засідання та встановлено представнику відповідача строк для подання відзиву з даного питання.

27.01.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява з детальним описом робіт (надання послуг) за договором про надання професійної правничої допомоги №б/н від 12.08.2019 року.

31.01.2020 року від представника відповідача до суду надійшли заперечення щодо стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу. Обґрунтовуючи надані заперечення, представник зазначив, що договір про правову допомогу не містить досилання на ціну послуг, на дану адміністративну справу, не містить номера договору, що унеможливлює поєднати останній з актом виконаних робіт та квитанціями на оплату послуг, крім того, договір містить дату складання 21.02.2019 року, яка передує даті виникнення спірних правовідносин між позивачем та відповідачем. Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 04.11.2019 року містить види правової допомоги, які взагалі не підлягають відшкодуванню, також в акті зазначена сума в розмірі 14945,38 грн., яка не підтверджена квитанціями на оплату. Розрахунок витрат на професійну правничу допомогу від 04.11.2019 року не містить посилання ні на договір, ні на акт виконаних робіт (наданих послуг) від 04.11.2019 року. Відтак, на думку представника відповідача зазначені документи не можуть вважатися доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу по справі №120/2670/19-а.

У судове засідання представники сторін не з`явилися, однак подали заяви про розгляд питання про стягнення витрат на правову допомогу без їх участі.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, суд, керуючись ч.9 ст. 205 КАС України, вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представників сторін.

Розглянувши заяву представника позивача про винесення додаткового судового рішення з питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд зважає на таке.

Відповідно до ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

- на професійну правничу допомогу;

- сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

- пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

- пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

- пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ч. 3 ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ст. 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначені такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який, у свою чергу, врегульовано главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, ст. 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність );

2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ;

6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

При цьому, у разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суд, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, має право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у додатковій постанові від 06.03.2019 року справа № 922/1163/18.

Як встановлено судом, в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 21.02.2019 року №б/н, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 04.11.2019 року, розрахунок витрат на професійну правничу допомогу від 04.11.2019 року, квитанції про оплату послуг.

Як свідчить договір про надання правової допомоги, його предметом є надання Адвокатським бюро "Віталія Головчука" правової допомоги на умовах, передбачених цим договором ОСОБА_1 .

Пунктом 1.1 договору адвокатське бюро зобов`язується надати правову допомогу клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Суд звертає увагу, що договір про надання правової допомоги від 21.02.2019 носить загальний характер і не передбачає представництво інтересів позивача у конкретній справі.

Також, договір про надання правової допомоги не містить реквізитів (номеру тощо), а тому неможливо визначити до якого саме договору про надання правової допомоги від 21.02.2019 року укладено акт приймання-передачі виконаних робіт, відповідно до якого, послуги, згідно з договором про надання правової допомоги від 21.12.2019 року.

Пунктом 5.1. договору визначено, що ціна договору, фактичні витрати, у разі їх наявності, та їх види, порядок розрахунків, відповідальність сторін та інші умови визначаються додатковою угодою укладеною між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, додаткова угода, яка б визначала ціну договору між Адвокатським бюро "Віталія Головчука" та ОСОБА_1 укладена не була.

Крім того, у договорі від 21.02.2019 року не конкретизовано представництво інтересів Адвокатським бюро "Віталія Головчука" ОСОБА_1 саме по даній адміністративній справі та переліку прав та обов`язків адвоката.

Разом з тим, між ОСОБА_1 (клієнт) та Головчуком В.А. (адвокат) складено акт приймання передачі виконаних робіт, відповідно до якого, послуги, згідно з договором про надання правової допомоги від 21.12.2019 року, зазначені в розрахунку витрат на правничу допомогу від 04.11.2019, виконані якісно і у повному обсязі, клієнт не має претензій до адвоката.

Відповідно до розрахунку витрат на професійну правничу допомогу визначено наступні види фактично понесених витрат та вказана їх вартість: надання консультацій і роз`яснень - 50 хв., збирання доказів - 2 год. 10 хв., підготовка позовної заяви - 8 год. 30 хв., підготовка та подання заяви про вступ у справу як представника - 10 хв., підготовка та подання відповіді на відзив - 4 год. 11 хв., підготовка та подання клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - 15 хв., підготовка та подання заяви про збільшення розміру позовних вимог - 2 год. 45 хв., підготовка та подання заяви про виклик свідків - 16 хв., участь у судовому засіданні - 20 хв. Вартість однієї години становить 40 відсотків від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого вставлено на 01.01.2019 року та складає 768,40 грн. Вартість наданої правової допомоги по справі №120/2670/19-а складає 14945,38 грн.

Судом встановлено, що 09.09.2019 року позивачем сплачено 8836,60 грн. в якості гонорару відповідно до договору від 21.02.2019 року, про що свідчить квитанція №0.0.1458938444.1. Також, 22.10.2019 року позивачем сплачено 6100,00 грн. в якості гонорару відповідно до договору від 21.02.2019 року, про що свідчить квитанція №0.0.1502529205.1. Як вбачається із наданих квитанцій позивачем сплачено грошові кошти за послуги адвоката згідно договору від 21.12.2019 року на рахунок адвокатського об`єднання "Віталія Головчука".

Водночас, судом з`ясовано, що з вищеозначених квитанцій від 09.09.2019 року №0.0.1458938444.1 та від 22.10.2019 року №0.0.1502529205.1 неможливо встановити, що ОСОБА_1 (Клієнт) розрахувався з адвокатом Головчуком В.А. за правову допомогу, яка надавалась позивачу при розгляді, зокрема, даної адміністративної справи у Вінницькому окружному адміністративному суді.

Враховуючи викладене, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту надання правової допомоги адвокатом Головчуком В.А. ОСОБА_1 .

За наведених обставин, суд вважає, що надані представником позивача документи не доводять факт понесення позивачем витрат на правову допомогу саме в даній справі, витрати на правову допомогу не підтверджені належними та допустимими доказами, у зв`язку із чим у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 73, 77, 90, 139, 241, 245, 246, 250, 252, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про винесення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна