Рішення

від 03.02.2020 по справі 280/1563/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 лютого 2020 року 17 год. 16 хв.Справа № 280/1563/19 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В. за участі секретаря судового засідання Серебрянниковій О.А., та сторін

від позивача: адвокат Кравченко С.І.,

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповаідальністю Агроінтелект Н (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 66, код ЄДРПОУ 40083517)

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17 - А, код ЄДРПОУ 39394856)

про скасування податкових повідомлень - рішень від 20.12.2018 №0035591408, №0035601408,

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2019 р. до Запорізького окружного адміністративного суду за підсудністю надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповаідальністю Агроінтелект Н (далі по тексту - позивач) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.12.2018 №0035591408, винесене відповідачем, яким до позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 383216,25 грн, в тому числі основний платіж 306573,00 грн. штраф 76643,25 грн;

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.12.2018 №0035601408 винесене відповідачем, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в розмірі 376915,00 грн, в тому числі основний платіж 301532,00 грн штраф 75383,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки Акта перевірки про порушення податкового законодавства ТОВ Агроінтелект Н господарських взаємовідносин з ТОВ Комплект Стандарт Сервіс (код ЄДРПОУ 40083517), не відповідають первинним документам та фактично грунтуються на припущеннях. Оскільки Відповідачем проведена невиїзна перевірка без отримання та дослідження первинних документів підприємства.

Зокрема ГУ ДФС з посиланням лише на аналіз ЄРПН та без будь якого документального підтвердження зазначає, що асортимент придбаної номенклатури контрагентів - постачальників, які поставляли Товари на адресу ТОВ Комплект СтандартСервіс та які в подальшому було поставлено позивачу ТОВ Агроінтелектн Н не відповідає реалізованій. Тому, за висновками ГУ ДФС відсутнє придбання товарів, послуг, які постачались далі по ланцюгу постачання та відсутнє придбання товарів (послуг), необхідних для ведення господарської діяльності: газу, електроенергії, не встановлено придбання послуг по оренді землі, складських приміщень, навантажувально-розвантажувальних робіт, та інше.

Також, зазначає, що в Акті перевірки, як основну підставу нарахування здійснено посилання на Вирок Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 24,05.2018 по справі №201/4522/18, який на момент перевірки було скасовано Ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 13.11.2018.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.04.2019 за даним позовом відкрито загальне позовне провадження у адміністративній справі та призанчено підготовче засідання на 14.05.2019 о/об 15 год. 00 хв.

07.05.2019 від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №18042) надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що Наказ на призначення перевірки прийнто обгрунтовно та правомірно, оскільки Позивач не надав відповіді на запит направлений 16.07.2018 №41808/10/04-3614-09. На підставі даного Наказу проведено документальну позапланоу невиїзну перевірку та складено податкові повідомлення рішення. Зазаначає, що оскільки Позивач на запит від 16.07.2018 не надав документи то такі документи відсутні та не можуть прийматись до перевірки та в якості доказів по справі. Також, відповідач посилається на Вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2018 по справі №201/4522/18 яким визначено фіктивний статус ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс", що є несумісним з легальною підприємницькою діяльністю. На підставі викладеного вважає, що дії контролюючого органу та спірні податкові повідомлення-рішення винесене законно та обґрунтовано, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 14.05.2019 підготовче засідання відкладено на 10.06.2019 о/об 17 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 10.06.2019 зупинено провадження по справ до 11.09.2019 о/об 09 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 10.06.2019 витребувано від Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська (49044, м. Дніпро, вул. Паторжинського, 18-А) належним чином засвідчені копії: 1) ухвали Дніпропетровського апеляційного суду від 13.11.2018 по справі №201/4522/18; 2) ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.04.2019 по справі №201/4522/18.

Ухвалою суду від 11.09.2019 продовжено процесуальний строк зупинення провадження до 20.12.2019 о/об 09 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 20.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 03.02.2020 о/об 16 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 20.12.2019 продовжено процесуальний строк зупинення провадження до 03.02.2020 о/об 16 год. 30 хв.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Враховуючи норми ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 03.02.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, обставини якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

ТОВ Агроінтелект Н (код ЄДРПОУ 40083517) зареєстровано в якості юридичної особи 26.10.2015, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис: 26.10.2015, номер запису: 1 224 102 0000 074376, видами господарської діяльності позивача є: технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (Код КВЕД 45.20), оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням (основний) (Код КВЕД 46.61), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (Код КВЕД 68.20), ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення (Код КВЕД 33.12).

У період з 16.11.2018 по 22.11.2018, фахівцями ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі наказу від 24.10.2018 №6064-п, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Агроінтелект Н за період діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2017 за результатами якої складено Акт перевірки №69377/04-36-14-21/40083517 від 29.11.2018 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Агроінтелект Н податкового законодавства з податку на прибуток та з податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ Комплект Стандарт Сервіс .

За змістом Акта перевірки та наданими документами ТОВ Агроінтелект Н здійснює виробничу діяльність з ремонту та продажу сільськогосподарської техніки та запасних частин, для якої використовуються різні ТМЦ.

У висновках даного Акту зазначено, що за результатами перевірки встановлено наступні порушення:

- пп. 134.1.1 п 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2017 рік на загальну суму 342 943 грн;

- п.185.1 ст.185, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.7 ст201 Податкового Кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість всього на суму 306 573 грн, вт.ч.; за березень 2017 року на 100 595 грн, за травень 2017 року на 205 978 грн.

На підставі акту позаплданової перевірки контролюючим органом були прийняті наступні податкові повідомлення - рішення: №0035591408 від 20 грудня 2018 року прийняте ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яким ТОВ Агроінтелект Н код ЄДРПОУ 40083517 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 383216,25 грн, в тому числі основний платіж 306573,00 грн штраф 76643,25 грн, №0035601408 від 20 грудня 2018 року винесене ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яким ТОВ Агроінтелект Н код ЄДРПОУ 40083517 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в розмірі 376915,00 грн, в тому числі основний платіж 301532,00 грн штраф 75383,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями позивач оскаржив ії у адміністративному порядку.

Рішенням ДФС України № 13186/6/99-99-11-04-02-25 від 21.03.2018, скаргу ТОВ Агроінтелект Н залишено без задоволення, а податкові повідомлення -рішення без змін.

Не погоджуючись прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду із вказаним позовом про їх скасування.

Заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, а вимоги по зустрічному позову не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку доказам і перевіряючи правомірність дій позивача у фіксації порушень за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема актів перевірки, складених за результатами здійснення планового і позапланового заходів, де зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, орган державного нагляду (контролю), суд зазначає про таке.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

У відповідності до пункту 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом встановлено, що підставою висновків контролюючого органу про порушення податкового законодавства у вигляді заниження Позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість є виявлені порушення при перевірці відображення в податковому обліку господарських відносин ТОВ Агроінтелек Н з ТОВ Комплект Стандарт Сервіс

Висновки акту перевірки побудовані на твердженнях контролюючого органу про:

- ненадання пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит надісланий фіскальним органом Позивачу, щодо взаємовідносин з ТОВ Комплект Стандарт Сервіс ;

відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів, основних фондів, що свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині продажу товару;

- згідно з аналізом баз даних ДФС встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) контрагентами ТОВ Комплект Стандарт Сервіс товару, який в подальшому поставлено даним контрагентом на адресу ТОВ Агроінтелект Н , тобто неможливо встановивти походження товарів (робіт, послуг) за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних господарських операцій;

- наявність Вироку Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 24,05.2018 по справі №201/4522/18, (провадження №-1кп/201/490/2018) відповідно до якого ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні кримінального провадження передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України.

У зв`язку з наведеним, контролюючий орган розцінив первинні документи складені ТОВ Комплект Стандарт Сервіс по взаємовідносинах з ТОВ Агроінтелект Н неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення будь-яких господарських операцій між суб`єктами.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

В підтвердження доводів про реальність господарських операцій з ТОВ Комплект Стандарт Сервіс Позивачем подано до суду первинні документи, в тому числі, договори, податкові накладні; рахунки-фактури; видаткові накладні; товарно-транспортні накладні; оборотно-сальдова відомість; платіжні доручення, банківські виписки, які досліджені під час судового розгляду.

Відповідно до наданих документів, придбання ТМЦ ТОВ Агроінтелект Н здійснювалось за укладеними письмовими договорами, передача ТМЦ здійснювалась за виписаними контрагентами видатковими накладними, перевезення ТМЦ підтверджується належним чином оформленими ТТН.

Так згідно наданих документів 14.03.2017 між ТОВ Агроінтелект Н та ТОВ Комплект Стандарт Сервіс було укладено договір поставки №14/03/2017.

На виконання укладеного договору ТОВ Комплект Стандарт Сервіс поставив на адресу ТОВ Агроінтелект Н запасні частини та комплектуючи для сільськогосподарської техніки, а саме стрічка, ремінь, манжета, підшипники в асортименті, лист, круг в асортименті, ланка, ланцюг, кабель, трос б-З, розетка, мотор 5.5x1000, ЗВС щітка, кришка ЗС 1019, стрічка з скребком, зірочка, транспортер, лента Ь-400, 2ПТС-4 ступиця, 2ПТС-4, рессора, 2ПТС-4 кріплення ступиці, шпилька, ТСН-ЗБ пластина 531, підшипники в асортименті, МЖФ хомут поїлки, ремінь В 3150, 2ПТС-6 причіп тракторний (стандартний), 2ПТС4 стопорное кольцо целиндра, 50.7002 КТУ шкребок, ЗМ-60 стрічка 2560*400*4, замок, перехід, гайка, 52631 европак та прополочний, палець зубовий 30058 1400, шпилька, притиск, ЗБР пружина зубова, лапа, ПРТ стрем`янка, виготовлення планки, реставрація кронштейну, ремонт ходової, ступиць, послуга виготовлення Я1780012 кронштейн глибокорозпушувача та надав послуги з термічної, механічної переробки с/г запчастин, проведення електрозварювальних робіт, пофарбування, реставрації стійки глубокорозпушовача, виготовлення вилки опорного колеса Ь88 080.00

Поставка товарів та надання послуг підтверджуються видатковими накладними та актами наданих послуг з підтвердженням пеерезенням товару автомобільним транспортом ТОВ Агроінтелект-Н згідно товарно-транспортних накладних.

В свою чергу, ТОВ Агроінтелект Н повністю оплатив придбані у ТОВ Комплект Стандарт Сервіс ТМЦ та послуги, шляхом перерахування коштів на їх розрахункові рахунки. Матеріали перевірки підтверджують факт повної оплати ТОВ Агроінтелект Н придбаних ТМЦ.

Не заперечується Відповідачем і подальше використання придбаних ТМЦ у господарській діяльності ТОВ Агроінтелект Н з отриманням доходу.

Судом не приймається посилання Відповідача на ненадання вище зазначених документів до перевірки, оскільки за змістом акта перевірки та Наказу по призначення перевірки, контролюючим органом проведена невиїзна документальна перевірка.

Так, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 79.1. ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Таким чином, при здійсненні невиїзній перевірки дослідженню підлягають документи наявні у контролюючого органу та отриману у встановленому законом порядку.

Порядок надання документів до перевірки врегульовано ст. 85 Податкового кодексу України, яка визначає що обов`язок надання платником податків документів наступає лише після початку проведення перевірки.

Відповідачем не надано доказів направлення Позивачу вимог або запитів щодо надання документів до перевірки або їх недостатності. Посилання на запит від 16.07.2018 не можу бути підставою висновку про відсутність таких документів,оскільки його здійснено за межами перевірки та саме він був підставою призначення даної перевірки.

При цьому, п. 1.4.7.3. Методичних рекомендацій №22 встановлено, що у разі ненадання платником податків під час проведення перевірки відповідних документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для її здійснення, складається відповідний акт, який реєструється у передбаченому підпунктом 1.4.5 пункту 1.4 цього розділу Методичних рекомендацій порядку, а також вживаються заходи щодо документування цих фактів у відповідних розділах (додатках) до акта перевірки із наведенням переліку документів, які не надано (за необхідності - згрупованих за типами).

Тобто належним та передбаченим законодавством доказом ненадання платником податків документів та їх переліку є Акт ненадання документів, який складається під час перевірки.

Суд зазначає, що Відповідачами, під час судового розгляду не надано такого Акта та доказів його складення і направлення підприємству, що визначає необгрунтовність та незаконність такого твердження Відповідачем.

Також суд зазначає, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого судового розгляду.

Аналогічна правова позиція застосована в Постанові Верховного суду від 12.02.2019 по справі №820/6512/16, які в силу приписів ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховуються судом при застосуванні таких норм права.

Суд зазначає, що надані Позивачем та досліджені документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного субєкта господарювання (в оплату отриманих послуг) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від іншої особи, зокрема, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а відтак, якщо останній не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Так, Відповідач не пояснює, у чому саме надані позивачем первинні документи не відповідають вимогам Закону. Відповідач не надає жодних належних доказів, які б свідчили, що контрагентами ТОВ Агроінтелект Н не здійснювалось придбання та поставка на адресу підприємства реалізованих товарів. Також Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов`язань третіх осіб.

Всі вище зазначені контрагенти позивача на момент здійснення господарських операцій з ним були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість. У акті перевірки не спростовано факту наявності контрагентів позивача на час здійснення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Складений за результатами перевірки акт перевірки та наданий до справи відзив відповідача також не містить документальних підтверджень порушень при відображенні в обліку взаємовідносин з контрагентами за період, що підлягав перевірці. Вказане свідчить про те, що всі висновки у акті стосовно порушень позивача при роботі з контрагентами зроблені виключно з припущень перевіряючих, які не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням ПК України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015.

В акті перевірки суб`єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за укладеними договорами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету укладеного договору з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих послуг та товарів, що зумовило необґрунтованість і невідповідність закону висновків суб`єкта владних повноважень про фіктивність правочинів та їх вчинення без мети реального настання правових наслідків.

За таких обставин, повністю підтверджується факт руху активів ТОВ Агроінтелект Н по спірним операціям та рух його капіталів. Відповідно підтверджується реальність змін майнового стану ТОВ Агроінтелект Н при здійсненні спірних господарських операцій, як обов`язкова ознака господарської операції.

Суд вважає, що наявність вказаних документів, які надавались ТОВ Агроінтелект Н до перевірки та які надані суду, спростовують твердження контролюючого органу про порушення підприємством вимог податкового законодавства, викладені в акті перевірки.

З приводу посилань Відповідача на наявність "пересорту" товарів у ланцюгах постачання контрагентів позивача то суд зазначає, що відповідні відомості не є достатнім та належним доказом для твердження про безтоварність спірних господарських операцій з придбання товарів у ТОВ "Агроінвест-Н", адже у ході проведення перевірки контролюючим органом взято до уваги лише господарські операції за звітний (податковий) період, а інші періоди не перевірялись.

Факт неподання контрагентом податкової звітності чи відсутності певної інформації в податковій звітності товариства, зокрема щодо наявності найманих працівників, основних засобів тощо сам по собі не може свідчити про відсутність факту здійснення ним господарської діяльності, а лише може бути підставою для висновку щодо допущення останнім порушення вимог законодавства при складанні податкової звітності.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №817/1422/13-а.

Також судом не приймаються як належні докази посилання Відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Суд зазначає, що відповідачем висновок про відсутність поставок здійснено без проведення звірок взаємовідносин з його контрагентами.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб`єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 27.03.2018 по справі №816/809/17, від 26.06.2018 по справі №826/3006/14 та 06.02.2018 у справі №821/589/17.

Суд критично ставиться до посилання Відповідача на обставини встановлені Вироком Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 24.05.2018 по справі №201/4522/18, оскільки за інформацією Єдиногого державного реєстру судових рішень, дане судове рішення не набрало законної сили та було скасовано Ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 13.11.2018. Відповідно таке рішення не може виступати доказом по справі в порядку ч. 4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьму, Суд зазначає, що навіть самого факту порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Оскільки під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Податковий кодекс України не ставить у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (послуги) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків - покупець товарів (послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Тобто, у разі підтвердження факту отримання товарів/послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальниками, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, Актом перевірки під час здійснення контрольного заходу таких обставин не встановлено.

Згідно зі ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов`язковим для правозастосування органами правосуддя.

Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява №803/02),"Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що "справедливий баланс" не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладену у постановах від 19.03.2019 у справі №826/9534/17 та від 26.02.2019 у справі №826/1536/18, Верховний Суд відзначив те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Факт отримання позивачем товарів чи послуг , оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача.

Оплати, використання та отримання доходу від реалізації та придбаних товарів не заперечується Відповідачем.

Таким чином, твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами у період, що перевірявся, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість та суд додатково зазначає наступне:

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку та відповідно витрат платника податків.

Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Тобто право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів/послуг, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, сум ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару /послуги.

Як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних у контролюючого органу не було.

Позивачем було включено податкові накладні до складу податкового кредиту за період, що підлягав перевірці, відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України. Будь-яких заперечень щодо складання, оформлення та реєстрації податкових накладних у податкового органу не виникло.

Відповідно суд вважає, що Акт перевірки в описаній вище частині порушень не відповідає вимогам законодавства, оскільки викладені в ньому факти не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що прямо суперечить Податковому кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновок про порушення позивачем податкового законодавства при нарахуванні податкових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, зроблений відповідачем в акті перевірки, є необґрунтованим та недоведеним, у зв`язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановлених актом перевірки порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 20 грудня 2018 року №0035591408, №0035601408 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірім 11402,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1267 від 05.04.2019.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповаідальністю Агроінтелект Н (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 66, код ЄДРПОУ 40083517) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17 - А, код ЄДРПОУ 39394856) про скасування податкових повідомлень - рішень від 20.12.2018 №0035591408, №0035601408 - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.12.2018 №0035591408, прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17 - А, код ЄДРПОУ 39394856), яким Товариству з обмеженою відповаідальністю Агроінтелект Н (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 66, код ЄДРПОУ 40083517) збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 383216,25 грн, в тому числі основний платіж 306573,00 грн та штраф 76643,25 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.12.2018 №0035601408 прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17 - А, код ЄДРПОУ 39394856), яким Товариству з обмеженою відповаідальністю Агроінтелект Н (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 66, код ЄДРПОУ 40083517) збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в розмірі 376915,00 грн, в тому числі основний платіж 301532,00 грн та штраф 75383,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17 - А, код ЄДРПОУ 39394856) на користь Товариства з обмеженою відповаідальністю Агроінтелект Н (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 66, код ЄДРПОУ 40083517) судовий збір у розмірі 11402 (одинадцять тисяч чотиреста дві) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписане суддею 12.02.2020.

Суддя Р.В. Сацький