Ухвала

від 11.02.2020 по справі 909/652/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/652/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.02.2020 м. Івано-Франківськ Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні

скаргу №01-483вих-20 від 22.01.2020 (вх№1417/20 від 27.01.2020) першого заступника керівника Калуської місцевої прокуратури на дії старшого державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо повернення наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 03.12.2019 без прийняття до виконання у справі

за позовом: Першого заступника керівника Калуської місцевої прокуратури,

проспект Л. Українки, 16-б, м. Калуш, 77300;

в інтересах держави в особі Калуської міської ради,

вул. І. Франка, буд.1, м. Калуш,77300;

до відповідача: Приватного підприємства "Сингара",

проспект Адмірала Луніна, 33, Приморський район,

м. Маріуполь, Донецька область, 87510;

про стягнення орендної плати в сумі 513 274, 08грн та звільнення земельних ділянок,

за участю:

від скаржника/прокуратури: Хомин Мар"яна Василівна - прокурор відділу прокуратури Івано-Франківської області, (посвідчення №044477 від 05.10.2016);

від Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції: Манелюк Наталія Ярославівна - старший державний виконавець Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби , (довіреність №12575 від 27.01.2020; посвідчення серія ІФ №888);

від позивача: не з"явились;

від відповідача: не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Калуської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з скаргою №01-483вих-20 від 22.01.2020 (вх№1417/20 від 27.01.2020) про визнання протиправними дії старшого державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Манелюк Н.Я. щодо повернення наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 03.12.2019 без прийняття до виконання; про зобов"язання посадових осіб Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції здійснити дії передбачені Законом України "Про виконавче провадження" щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 03.12.2019.

Скарга в порядку частини 1 статті 342 Господарського процесуального кодексу України призначена до розгляду в судовому засіданні на 11.02.2020 о 12:30год.

Прокурор в судовому засіданні підтримав вимоги викладені у скарзі №01-483вих-20 від 22.01.2020 (вх№1417/20 від 27.01.2020). Звертає увагу суду на протиправність дій старшого державного виконавця щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з посиланням на те, що наказ Господарського суду Івано-Франківської області від 03.12.2019 не містить дій зобов"язального характеру, а тому не підлягає виконанню органами ДВС, в той час як наказ, виданий на виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 31.10.2019 в повному обсязі відповідає вимогам, які ставляться до виконавчого документу, визначеними статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження", а обов"язок Приватного підприємства "Сингара" звільнити земельну ділянку площею 4,1980га, кадастровий номер 2610400000:06:004:0015, по вул.Б.Хмельницького 84 в м.Калуш є ніщо інше, як вимога, яка зобов"язує боржника вчинити певні дії. У зв"язку з чим прокурор просить суд захистити порушене право стягувача шляхом зобов"язання посадових осіб Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції здійснити дії передбачені Законом України "Про виконавче провадження" щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 03.12.2019.

Представники стягувача/позивача та боржника/відповідача в судове засідання не з"явились, про причини неявки суду не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду скарги були належним чином повідомлені ухвалою суду від 29.01.2020.

Державний виконавець Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судовому засіданні заперечив проти скарги №01-483вих-20 від 22.01.2020. Вважає свої дії такими, що повністю відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження", а повернення виконавчого документу без прийняття до виконання зумовлене відсутністю у ньому примусових дій, які повинен здійснити державний виконавець.

Беручи до уваги статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, враховуючи той факт, що позивач та відповідач, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги а також, приписи частин 1, 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України згідно яких, скарга розглядається у десятиденний строк в судовому засіданні, а неявка стягувача, боржника, державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, суд прийшов до висновку, про можливість розгляду скарги у відсутності стягувача та боржника за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників скаржника та органу ДВС, всебічно та повно з"ясувавши обставини на яких ґрунтуються вимоги скарги та заперечення, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає скаргу №01-483вих-20 від 22.01.2020 (вх№1417/20 від 27.01.2020) такою, що підлягає задоволенню.

На виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 31.10.2019, зокрема про звільнення Приватним підприємством "Сингара", проспект Адмірала Луніна, 33, Приморський район, м. Маріуполь, Донецька область, 87510 (ідентифікаційний код 35518267) земельної ділянки площею 4,1980га, кадастровий номер 2610400000:06:004:0015 по вул.Б.Хмельницького 84 в м.Калуш, Господарським судом Івано-Франківської області видано наказ №1411 від 03.12.2019.

Заявою №01-75вих.-20 від 08.01.2020 керівник Калуської міської прокуратури звернувся до Калуського міськрайонного відділу ДВС про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 03.12.2019.

В свою чергу старшим державним виконавцем Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, повідомленням №3649 від 14.01.2020, виконавчий документ повернено без прийняття до виконання з посиланням на те, що наказ Господарського суду Івано-Франківської області від 03.12.2019 не містить дій зобов"язального характеру, а тому не підлягає виконанню органами ДВС.

Виходячи із змісту законодавства України обов"язковість виконання судового рішення, як завершальної стадії судового процесу, за своєю правовою природою належить до основних засад судочинства, що узгоджується із приписами статей 129, 129 1 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Право на виконання судового рішення згідно з практикою Європейського суду з прав людини є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004).

У відповідності до приписів статті 18 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з нормою статті 326 цього ж Кодексу судові рішення, що набрали законної сили, є обов"язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування їх посадовими чи службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об"єднаннями на всій території України.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження").

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентовано статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження". Згідно з частиною 1 цієї правової норми за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частиною 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність. Після закінчення цього строку виконавець наступного робочого дня повторно перевіряє виконання рішення боржником (частини 2, 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження").

В порушення вище викладених правових норм державним виконавцем не вжито жодних заходів та не здійснено будь-яких виконавчих дій щодо примусового виконання судового рішення, натомість виконавчий документ повернено без виконання з посиланням на відсутність у ньому дій зобов"язального характеру.

Загальні положення про зобов"язання регламентовано главою 47 розділу І Цивільного кодексу України. Так згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Вказані положення кореспондуються з нормою статті 173 Господарського кодексу України у відповідності до якої господарським визнається зобов`язання, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Слід сказати, що частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України надає кожній особі право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Предметом судового розгляду у цій справі була, зокрема позовна вимога першого заступника керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Калуської міської ради до відповідача Приватного підприємства "Сингара" про звільнення земельної ділянки площею 4,1980га, кадастровий номер 2610400000:06:004:0015 в м. Калуш, вул.Б. Хмельницького, 84, за наслідками розгляду якої судом встановлено наявність підстав для правового захисту інтересів позивача у межах цього спору шляхом задоволення позову в цій частині.

В резолютивній частині рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 31.10.2019 і відповідно, у виданому на його виконання наказі №1411 від 03.12.2019 визначено обов"язок боржника Приватного підприємства "Сингара" вчинити дію - звільнити земельну ділянку площею 4,1980га, кадастровий номер 2610400000:06:004:0015 по вул. Б.Хмельницького 84 в м.Калуш, а отже твердження старшого державного виконавця Калуського міськрайонного ВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про те, що виконавчий документ не містить дій зобов"язального характеру, а тому не підлягає виконанню органами ДВС - визнаються судом безпідставними.

За таких обставин у суду в наявності підстави для визнання оскаржуваних дій щодо повернення виконавчого документу без прийняття до виконання неправомірними, і як наслідок у Калуського міськрайонного ВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в наявності зобов"язання усунути порушення шляхом здійснення дій передбачених Законом України "Про виконавче провадження" щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 03.12.2019, який в повному обсязі відповідає вимогам, які ставляться до виконавчого документу нормою статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Одночасно судом взято до уваги правову позицію, викладену у рішенні Європейського суду з прав людини від 15.01.2010 у справі " Юрій Миколайович Іванов проти України" в якому сказано, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій із сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У цьому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті Першого протоколу до Конвенції. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви"). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення у справі "Фуклев проти України"). Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення у справі "Comingersoll S.A." проти Португалії").

Керуючись статтями 129, 129 1 Конституції України, статтями 1, 5, 18, 26, 63 Закону України "Про виконавче провадження", статтею 509 Цивільного кодексу України, статтею 173 Господарського кодексу України, статтями 2, 234, 326, 339-342 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

скаргу №01-483вих-20 від 22.01.2020 (вх№1417/20 від 27.01.2020) першого заступника керівника Калуської місцевої прокуратури на дії старшого державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - задовольнити.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Манелюк Н.Я. щодо повернення наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 03.12.2019 про звільнення Приватним підприємством "Сингара" земельної ділянки площею 4,1980га, кадастровий номер 2610400000:06:004:0015 по вул.Б.Хмельницького, 84 в м. Калуш без прийняття до виконання.

Зобов"язати посадових осіб Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції здійснити дії передбачені Законом України "Про виконавче провадження" щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 03.12.2019 про звільнення Приватним підприємством "Сингара" земельної ділянки площею 4,1980га, кадастровий номер 2610400000:06:004:0015 по вул.Б.Хмельницького, 84 в м. Калуш.

В порядку статті 345 Господарського процесуального кодексу України Калуському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (пр. Лесі Українки, 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300) у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали повідомити Господарський суд Івано-Франківської області та Калуську місцеву прокуратуру про її виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її підписання безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала підписана 11.02.2020

Суддя С.Кобецька