Рішення

від 13.02.2020 по справі 320/3805/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2020 року м.Київ № 320/3805/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКА ОВОЧЕВА КОМПАНІЯ" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКА ОВОЧЕВА КОМПАНІЯ" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області та просить суд:

скасувавати податкове повідомлення - рішення від 12.02.2019 № 0000865305, винесене на підставі акту від 14.01.2019 № 33/10-36-12-02/36444814 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за жовтень 2018 року;

скасувавати податкове повідомлення - рішення від 12.02.2019 № 0000855305, винесене на підставі акту від 14.01.2019 № 33/10-36-12-02/36444814 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за жовтень 2018 року;

зобов`язати узгодити суму заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2018 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірки щодо достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування за жовтень 2018 року та встановлено ряд порушень, які стали підставою для прийняття спірних рішень, оскільки завищено суму бюджетного відшкодування та занижено суму від`ємного значення, що зараховується до сплату податкового кредиту наступного звітного періоду, однак позивач не погоджується з такими твердження податкового органу.

На думку позивача, твердження податкового органу щодо неможливості здійснення комерційної діяльності постачальником позивача - ТОВ Фрут-логістік , через відсутність на вказаному підприємстві фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій, основних фондів, спеціалізованих транспортних засобів, складських приміщень та інших виробничих потужностей, необхідних для ведення сільськогосподарської діяльності, кваліфікованого персоналу, а також через те, що кількість працюючих не відповідає статутній діяльності, а також через те, що в реєстраційних обліках підприємства відсутній вид діяльності, що підтверджує вирощування яблук та груш є помилковими, оскільки інформація на підставі, якої податковий орган дійшов такого висновку є лише відомості баз даних податкового органу, що є заходом збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для використання покладених на відповідача функцій та завдань, а висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкового органу і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків

У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про подальший розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача проти подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Частиною 3 ст. 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Керуючись приписами даної статті суд, вважає за можливе подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.10.2019 було замінено Головне управління ДФС у Київській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області, у зв`язку з проведення реорганізації.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані сторонами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКА ОВОЧЕВА КОМПАНІЯ" має статус юридичної особи, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 335088, а також відповідно до Свідоцтва № 200118261 являється платником податку на додану вартість.

До видів діяльності позивача входить: діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код КВЕД 46.17); оптова торгівля фруктами й овочами (основний) (код КВЕД 46.31); оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками (Код КВЕД 46.38); роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах (Код КВЕД 47.21); роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах (Код КВЕД 47.29); надання послуг таксі (Код КВЕД 49.32); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (Код КВЕД 68.20); надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів (Код КВЕД 77.11).

Відповідно до наказу Головного управління ДФС у Київській області від 19.12.2018 № 2798, на підставі направлень Головного управління ДФС у Київській області від 20.12.2018 № 5221 та № 5222, головним державним ревізором - інспектором відділу контролю за відшкодуванням податку на додану вартість управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Київській області Несін Світланою Петрівною і головним державним ревізором - інспектором відділу контролю за відшкодуванням податку на додану вартість управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Київській області Поповою Інною Вікторівною згідно з положеннями п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі - ПК України) проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку TOB Українсько-російська овочева компанія (код ЄДРПОУ 36444814) за жовтень 2018 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.11.2018 № 9256639305).

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 14.01.2019 № 33/10-36-12-02/36444814 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за жовтень 2018 року.

Як вбачається з даного акту перевірки, Головним управління ДФС у Київській області встановлено такі порушення, а саме:

п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.181 п. 14. Ст.. 14, п. 198.1 п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 211 ст. 211 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого:

· завищено суму бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку (р. 20.2.1) на суму податку на додану вартість - 39 197,00 грн.;

· відмовлено суму бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку (р.20.2.1) на суму податку на додану вартість 109 053,00 грн.;

· занижено сум від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1+рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) на 109 053,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки та встановлених порушень, податковим органом було прийнято податкові повідомлення - рішення 12.02.2019 № 0000865305 та № 0000855305.

Не погоджуючись за вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся з вказаним позов до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між учасниками справи, суд виходив з такого.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків (п.п. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 ПК України).

Відповідно до п.п. 14.1.8 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Під витратами, відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк); п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V ПК України (п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПК України (п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п. 75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК Украйни визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

придбання або виготовлення товарів та послуг;

придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Також п. 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до п.п. 191.1.2 п. 191.1 ст. 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Відповідно до п 200.4 ст 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума:

враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно п 200-1.3 ст 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що зареєстровано відповідно до чинного законодавства та має повну цивільну дієздатність та правоздатність до основного виду діяльності, якого належить - оптова торгівля фруктами й овочами.

Як вбачається з матеріалів справи, причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту є експорт яблук сіжих, упакованих в шпонові ящики, різної ваги, врожай 2018 року, сорт Голден Делішес , загальною вага нетто - 18586 кг, яблук свіжих, упакованих в шпонові ящики, різної ваги врожай 2018 року, сорт Еліза , загальна вага нетто 19459 кг, країна виробника - Україна, які експортуються за межі державного кордону, а саме до кордону країни Республіки Білорусь.

Так, 18.09.2018 між позивачем та ТОВ Фрут-логістік було укладено договір поставки № 18/19 предметом якого була поставка яблук урожаю 2018 року.

Відповідно до інформації, що мітиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до основного виду діяльності ТОВ Фрут-логістік (код ЄДРПОУ 41305875) є оптова торгівля фруктами й овочами , що на думку суду повністю узгоджується з предметом поставки.

Фактична сплата поставки яблук була проведена у листопаді 2018 року, що підтверджується платіжними дорученнями від 12.11.2018 № 2576 на суму 105 078,60 грн. (оплата згідно видаткової накладної від 25.10.2018 № 145) та від 12.11.2018 № 2577 на суму 130 102,00 грн. (оплата згідно видаткової накладної від 29.10.2018 № 147).

Згідно додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за жовтень 2018 року включено до податкового кредиту за жовтень 2018 року на загальну суму податку на додану вартість 39 196,77 грн. з періодом виникнення від`ємного значення за жовтень 2018 року на суму податку на додану вартість 39 196,77 грн.

Також, відповідно до ст. 2 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ).

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.15 п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

Позивачем, на підствердження чинності укладеного договору поставки було подано ряд письмових доказів, у тому числі: довір постанови від 18.09.2018, договір поставки від 26.10.2018 № 26102018/Б, банківська виписка, договір поставки від 18.09.2018 № 18092018/Б, митна декларація № ЕК10АА, міжнародна товаро - транспортна накладна А № 303330, А № 1021586, інвойси від 26.10.2018 № 13 та № 14, видаткові накладні від 25.10.2018 № 145, від 29.10.2018 № 147, специфікації до видаткових накладних від 25.10.2018 № 145 (на яблука сорту Еліза ) та від 29.10.2018 № 147 (на яблука сорту Голден Делішес ), товаро - транспортна накладна від 25.10.2018 № ВН 145, від 29.10.2018 № ВН 147, оборотно - сальдова відомість по рахунку 631 за жовтень 2018, договір поставки від 04.05.2018 № 04/05, довідка щодо орендованої земельної ділянки, договір від 03.01.2018 щодо оренди господарських будівель та споруд, акт приймання - передачі об`єкту оренди.

Суд не погоджується з твердженнями та посиланнями податкового органу на довідку ТОВ Фрут-логістік про порядок виготовлення товару від 18.09.2018 № 04, де було зазначено, що вказане товариство розташоване за адресою: Україна, 21000, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Квятека, будинок 20-а, квартира 18. Підприємство спеціалізується на вирощуванні фруктів: яблук та груш. Загальна виробнича площа 2 га, розташована за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, Носковецька с/рада. Завантаженість виробничих площ: 1,5 га - вирощування яблук, 0,5 га - вирощування груші. Для логістичних операцій використовуються орендовані склад, холодильник та автотранспорт. Вирощена продукція поставляється на адресу ТОВ УРОК , 07300, місто Вишгород, промисловий майданчик Карат , 5А, згідно договору 18-09 від 18.09.2018. Вказана довідка була надана ТОВ Фрут-логістік позивачу при укладенні договору, оскільки на підставі вказаного документу відповідач проігнорував інші статутні види діяльності ТОВ Фрут-логістік (зокрема оптову торгівлю фруктами), безпідставно дійшов висновку про відсутність руху активів, фізичних, технічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій, відсутності кваліфікаційного персоналу, відсутностф основного фонду, відсутність спеціалізованих транспортних засобів тощо.

Представником позивача було здійснено та направлено адвокатський запит, на який ТОВ Фрут - Логістік надало інформацію, що на виконання укладеного договору постанови яблук врожаю 2018 року, ТОВ Фрут - Логістік у період з жовтня по грудень 2018 поставив яблука свіжі, сотрів Голден Делішес та Еліза .

Як вбачається з первинної документації, яку було направлено на запит, постачальниками яблук до ТОВ Фрут - Логістік , зокрема, є такі підприємства, як ТОВ Водограй - плюс (код ЄДРПОУ 34816196), ТОВ Міжлісся (код ЄДРПОУ 34918462), Державне підприємство Дослідне господарство подільської дослідної станції садівництва ІСНААНУКРАЇНИ (код ЄДРПОУ 00496573).

Закупівля вказаних яблук відбувалась у вересні та жовтні 2018 року та у жовтні - грудні 2018 здійснювалась подальша реалізація позивачу.

Наявні матеріали справи містять інформацію, що свідчить про наявність у ТОВ Фрут - Логістік орендованого приміщення для зберігання фруктів, загальною площею 1 451,4 кв.м., що розташоване в селі Носківці, Вінницької області, вул. Соборна, 57, також має на праві приватної власності земельні ділянки площею 2 га (кадастровий номер 0521084200:05:003:0305).

Суд наголошує на тому, що посилання контролюючого органу на інформацію баз даних податкового органу щодо відсутності у контрагентів позивача можливості виконувати роботи (надавати послуги) не можуть бути прийнятті до уваги, оскільки внесені відомості баз даних податкового органу є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, а висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків.

Аналогічна правова позиція містить у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 804/7470/16.

Також, суд не приймає до уваги твердження податкового органу, що ТОВ Фрут - Логістік документально оформлювало операції з реалізації яблук на адресу позивача, в той час, як вирощування яблук у відповідному обсязі за вказаний період не відбувалось,оскільки яблука сорту Голден Делішес відноситься до швидкоплідних сортів, перші яблука, якого з`являються через 2 - 3 роки після посадки, у зв`язку з тим, що висновки податкового органу про відсутності можливості у контрагент позивача здійснювати алгоритм вирощування агрономічного циклу яблук, а саме посадити, виростити та продати їх є безпідставними, про що свідчать вище перелічені письмові докази.

Зокрема, суд звертає увагу, що до основного виду діяльності ТОВ Фрут - Логістік не входить вирощування яблук, а лише їх оптова торгівля.

На думку суду та враховуючи вищенаведене, можна зробити обґрунтований висновок, що укладений між сторонами правочин є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини).

Судом оглянуто та надано оцінку усім наданим первинним документам позивача та зроблено висновок, що вони містять всі обов`язкові реквізити, як того вимагає законодавство.

Також судом враховано і правосуб`єктність сторін на час укладення спірних правочинів, зокрема, контрагент позивача на момент укладення договору та оформлення первинних документів, як і позивач, були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин та були платниками податку на додану вартість.

Аналогічна позиція містить у рішеннях Верховного Суду від 27.02.2018 № К/9901/1391/17 та від 07.02.2018 № К/9901/3360/17.

Відповідачем не було під час судового розгляду наведено достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення.

Встановлені судом обставини підтверджують протиправність висновків, викладених в акті перевірки від 14.01.2019 № 33/10-36-12-02/36444814, що є підставою для скасування прийнятих на їх підставі податкових повідомлень - рішень від 12.02.2019 № 0000865305, № 0000855305 та є підставами для задоволення позову в цій частині.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання податкового органу узгодити суму заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2018 року, суд зазначає наступне.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, ст. 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.05.2005 (заява № 38722/02).

Отже ефективний спосіб захисту, у розумінні Конвенції, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Разом з тим, що стосується вимоги позивача про зобов`язання відповідача узгодити суму податку на додану вартість, то судом зазначається, що відповідно до п.п. 200.7 - 200.17 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронного підпису та електронного документообігу.

Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок надання відповідної інформації центральним органом виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для її оприлюднення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

У строк, передбачений абз. 1 п. 76.3 ст. 76 цього Кодексу контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями:

за періоди до 01.07.2015, що не підтверджені документальними перевірками;

з придбання товарів/послуг за період до 01.01.2017 у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до ПК України.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат, зокрема:

з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення - рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені п. 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України".

У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.

У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такої заяви зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

У разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок.

Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Зважаючи на затверджений чинним законодавством алгоритм дій платника податків та контролюючого органу в процедурі бюджетного відшкодування, обраний позивачем спосіб судового захисту щодо зобов`язання відповідача узгодити суму ПДВ та надати висновок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для відшкодування коштів на рахунок товариства не є ефективним, оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства та не здатний забезпечити дійсного відновлення порушених прав платника податку на бюджетне відшкодування.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в даній частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач як суб`єкти владних повноважень не довів суду правомірність прийнятих податкових повідомлень - рішень від 12.02.2019 № 0000865305, № 0000855305.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що позивачем при подані даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 2 370,75 грн. (платіжне доручення № 2801 від 31.05.2019), суд вважає за необхідне пропорційно стягнути та повернути позивачу.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 12.02.2019 № 0000865305, винесене Головним управління Державної фіскальної служби у Київській області на підставі акту від 14.01.2019 № 33/10-36-12-02/36444814 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКА ОВОЧЕВА КОМПАНІЯ" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за жовтень 2018 року.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 12.02.2019 № 0000855305, винесене Головним управління Державної фіскальної служби у Київській області на підставі акту від 14.01.2019 № 33/10-36-12-02/36444814 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКА ОВОЧЕВА КОМПАНІЯ" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за жовтень 2018 року.

Стягнути пропорційно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКА ОВОЧЕВА КОМПАНІЯ" (код ЄДРПОУ 36444814) судові витрати у сумі 1 185 (одна тисяча сто вісімдесят п`ять) грн. 38 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.