Рішення

від 12.02.2020 по справі 826/15281/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2020 року м. Київ № 826/15281/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Квант" до про Головного управління ДФС у м. Києві визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Квант" (далі - ТОВ "Квант") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 14.06.2016:

№ 2472615141 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 552106,25 грн, у тому числі: 441685,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 110421,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 2482615141 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 648843,00 грн, у тому числі: 432562,0 грн - за податковими зобов`язаннями та 216281,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 2492615141 про зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 78638,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що господарські операції позивача з ТОВ "Грін Сістемс", ТОВ "БФ "Строй-ка" у перевіреному періоді оформлені належним чином складеними первинними документами, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліках. Звертає увагу, що відповідачем у акті перевірки не вказано, який стосунок має вирок від 27.07.2015, винесений у відношенні фізичної особи ОСОБА_1 , який жодним чином не брав участь у здійсненні господарських операцій як директор ТОВ "Грін Сістемс". Також, вважає, що процедура ліквідації ТОВ "БФ "Строй-ка", яка триває станом на 30.05.2016, не може свідчити про те, що господарські операції, здійснені вказаним підприємством у 2013 році є нереальними. Звертає увагу на те, що у даному випадку первинними документами, які підтверджують дійсність господарських операцій між ТОВ "Квант" та ТОВ "Грін Сістемс", ТОВ "БФ "Строй-ка", є договори, додатки до них, акти здачі-приймання робіт, передбачені договорами як єдиний кінцевий результат виконання робіт, податкові накладні, та подальша здача указаних робіт ТОВ "Квант", як генеральним підрядником замовникам, свідчать реальність та товарність господарських операцій.

Ухвалою суду від 05.10.2016 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/15281/16.

13.12.2016 представником відповідача Поляковою С.Б. подано до суду заперечення проти позову, за змістом якого остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснила, що в наданих до перевірки актах приймання-здачі виконаних робіт, за наслідками господарських операцій позивача з ТОВ "Грін Сістемс", зазначено зміст господарської операції "Електромонтажні роботи", що не є прямою ознакою ні змісту, ні обсягу, ні одиниці виміру господарської операції. Звертає увагу, що в актах виконаних робіт відсутні відомості про те ким, коли та де проводились хоча б якісь дії, спрямовані на виконання умов укладених договорів. Згідно реєстраційних документів директором ТОВ "Грін Сістемс" є Павленко А.О. , засновником - ОСОБА_1 . Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 27.07.2015 у справі № 755/12616/15-к ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 205-1 Кримінального кодексу України. Указані обставини зумовили висновок відповідача про дефектність наданих ТОВ "Квант" документів до перевірки. Також зазначила, що в наданих до перевірки актах приймання-здачі виконаних робіт за наслідками господарських операцій позивача з ТОВ "БФ "Строй-ка", зазначено зміст господарської операції "Будівельно-монтажні роботи", "Монтажні роботи на об`єктах замовника по адресах ...", що не є прямою ознакою ні змісту, ні обсягу, ні одиниці виміру господарської операції. Звертає увагу, що в актах виконаних робіт відсутні відомості про те ким, коли та де проводились хоча б якісь дії, спрямовані на виконання умов укладених договорів. Зазначила, що за результатами проведеного моніторингу інформаційних баз даних, контролюючий орган дійшов висновку про наявність ознак підробки первинних документів. За наведених обставин вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.

17.01.2017 представником позивача Терновою В.О. подано до суду письмові пояснення, у яких остання просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Також, до вказаних пояснень представником позивача додано первинні документи, що підтверджують використання придбаних робіт/послуг для забезпечення виконання взятих позивачем на себе зобов`язань генпідрядника за укладеними договорами.

10.07.2017 представником відповідача Поляковою С.Б. подано до суду додаткові пояснення.

Також 10.07.2017 представником позивача Терновою В.О. надано суду додаткові пояснення, у яких остання акцентувала увагу на безпідставності тверджень відповідача.

Відповідно до ухвали суду від 01.12.2017 адміністративну справу № 826/15281/16 прийнято до провадження судді Катющенка В.П. та призначено справу до розгляду у судове засідання на 20.02.2018.

Зважаючи на перебування судді Катющенка В.П. на лікарняному, 20.02.2018 адміністративну справу № 826/15281/16 знято з розгляду, наступне судове засідання призначено на 26.04.2018.

Представник позивача у судовому засіданні 26.04.2018 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд позов задовольнити. Також, у судовому засіданні представником позивача подано суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.04.2018 заперечувала проти позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні позову. Також, у судовому засіданні представником відповідача подано суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Зважаючи на подання представниками сторін заяв, суд на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив про продовження розгляду справи у письмовому провадженні на підставі матеріалів, що містяться у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

У період з 29.04.2016 по 23.05.2016 посадовими особами Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Квант" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 30.05.2016 № 129/26-15-14-01-03/25117789 (том 1 а.с. 25-75).

Актом перевірки з питань, що оскаржуються позивачем, зафіксовано порушення ТОВ "Квант":

пп. 138.8.1 п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.1 та 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 441685,00 грн, у тому числі: за 2013 рік - на суму 274645,00 грн, за 2014 рік - на суму 167040,00 грн;

п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 432562,00 грн, у тому числі по періодах: за жовтень 2013 року - 41043,00 грн, за листопад 2013 року - 59390,00 грн, за грудень 2013 року - 188667,00 грн, за січень 2014 року - 32600,00 грн, за листопад 2014 року - 36500,00 грн, за грудень 2014 року - 74362,00 грн;

п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого завищено від`ємне значення з податку на додану вартість за грудень 2014 року на загальну суму 78638,00 грн.

Не погодившись з висновками акта перевірки, позивач подав відповідні заперечення від 03.06.2016 за вих. № 67 (том 1 а.с. 81-88).

За результатами розгляду заперечень, листом від 09.06.2016 № 12912/10/26-15-14-01-03 Головне управління ДФС у м. Києві повідомило ТОВ "Квант" про залишення без змін висновків акта перевірки від 30.05.2016 № 129/26-15-14-01-03/25117789 (том 1 а.с. 89-97).

На підставі виявлених порушень, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.06.2016:

№ 2472615141 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 552106,25 грн, у тому числі: 441685,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 110421,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 23);

№ 2482615141 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 648843,00 грн, у тому числі: 432562,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 216281,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 21);

№ 2492615141 про зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 78638,00 грн (том 1 а.с. 19).

Вважаючи протиправними рішення контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Перевіряючи податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 14.06.2016 № 2472615141 на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено наступне.

Підставою для прийняття спірного рішення став висновок відповідача безпідставне включення позивачем до складу витрат вартості послуг, придбаних у ТОВ "Грін Сістем" та ТОВ "БФ "Строй-ка", який ґрунтується на наступному:

1) ТОВ "Грін Сістемс". При дослідженні актів виконаних робіт контролюючим органом зафіксовано, що останні не містять повноцінних відомостей про зміст господарських операцій, їх обсяг та одиниці виміру, відтак, останні складені з порушенням ст. 2 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" та частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Згідно відомостей, наявних в інформаційно-аналітичних ресурсах ДФС та Єдиному реєстрі судових рішень стосовно ТОВ "Грін Сістемс", станом на 30.05.2016 останнє перебуває на податковому обліку в Житомирській ОДПІ, стан платника - 8 "До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням", свідоцтво платника ПДВ № 200190974 анульовано 27.01.2015. Згідно реєстраційних документів директором ТОВ "Грін Сістемс" є Павленко А.О. , засновником - ОСОБА_1 . Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 27.07.2015 у справі № 755/12616/15-к ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 205-1 Кримінального кодексу України.

2) ТОВ "БФ "Строй-ка". При дослідженні актів виконаних робіт контролюючим органом зафіксовано, що останні не містять повноцінних відомостей про зміст господарських операцій, їх обсяг та одиниці виміру, відтак, останні складені з порушенням ст. 2 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" та частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Згідно відомостей, наявних в інформаційно-аналітичних ресурсах ДФС та Єдиному реєстрі судових рішень стосовно ТОВ "БФ "Строй-ка", станом на 30.05.2016 останнє перебуває на податковому обліку в Маріупольській ОДПІ, стан платника - 28 "Триває процедура припинення (направлені заперечення органу ДФС)", свідоцтво платника ПДВ № 200085545 анульовано 10.04.2015. ТОВ "БФ "Строй-ка" фігурує у кримінальному провадженні № 12014000000000060.

Указані обставини у сукупності стали підставою для висновку про дефектність первинних документів, складених за наслідками господарських операцій позивача з ТОВ "Грін Сістем" та ТОВ "БФ "Строй-ка"

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 статті 138 ПК України встановлено, що витрати операційної діяльності включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

витрати банківських установ.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пункту 138.8 статті 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Одночасно підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З аналізу наведених правових норм ПК України вбачається, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Перевіряючи обставини, що були підставою для включення до складу витрат сум, сплачених в ціні придбаних у ТОВ "Грін Сістемс" та ТОВ "БФ "Строй-ка" виконаних робіт, судом встановлено наступне.

02.10.2014 між ТОВ "Квант" (Замовник) та ТОВ "Грін Сістемс" (Виконавець) укладено договори підряду № 17/08-ЕМ та № 08/09-ЕМ (том 2 а.с. 138-140, 143-145).

За умовами договору від 02.10.2014 № 17/08-ЕМ Виконавець бере на себе зобов`язання на умовах та в терміни, передбачені даним Договором, виконати електромонтажні роботи на об`єкті ПрАТ "МТС України", розташованому за адресою: м. Харків, станція метро КП "Харківський метрополітен, Салтівська лінія".

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем додано до матеріалів справи акт надання послуг від 29.12.2014 № 2912/103 та податкову накладну від 29.12.2014 № 436 (том 2 а.с. 141, 142).

За умовами договору від 02.10.2014 № 08/09-ЕМ Виконавець бере на себе зобов`язання на умовах та в терміни, передбачені даним Договором, виконати електромонтажні роботи на об`єкті ПрАТ "МТС України", розташованому за адресою: м. Харків, станція метро КП "Харківський метрополітен, Олексіївська лінія".

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем додано до матеріалів справи акт надання послуг від 29.12.2014 № 2912/102 та податкову накладну від 29.12.2014 № 435 (том 2 а.с. 146, 147).

28.08.2013 між ТОВ "Квант" (Замовник) та ТОВ "БФ "Строй-ка" (Виконавець) укладено договір № 1/08.13 (том 2 а.с. 213).

За умовами вказаного договором Виконавець бере на себе зобов`язання на умовах та в терміни, передбачені даним Договором, виконати монтажні роботи на об`єктах Замовника за адресами згідно додатку № 1.

Додатком № 1 до договору від 28.08.2013 № 1/08.13 визначено перелік адрес 56 об`єктів, розташованих у Запорізькій області (том 2 а.с. 214).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем додано до матеріалів справи акти прийому - здачі виконаних робіт від 08.10.2013 № 1/08.13/1, від 09.10.2013 № 1/08.13/2, від 17.10.2013 № 1/08.13/3, від 22.10.2013 № 1/08.13/4, від 23.10.2013 № 1/08.13/5, податкові накладні від 08.10.2013 № 365, від 17.10.2013 № 810, від 09.10.20163 № 414, від 23.10.2013 № 1092, від 22.11.2013 № 1050 (том 2 а.с. 215-223).

02.09.2013 між ТОВ "Квант" (Замовник) та ТОВ "БФ "Строй-ка" (Виконавець) укладено договір № 1/09.13 (том 2 а.с. 224).

За умовами вказаного договором Виконавець бере на себе зобов`язання на умовах та в терміни, передбачені даним Договором, виконати монтажні роботи на об`єктах Замовника за адресами згідно додатку № 1.

Додатком № 1 до договору від 02.09.2013 № 1/09.13 визначено перелік адрес 16 об`єктів, розташованих у Донецькій області та м. Донецьку (том 2 а.с. 225).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем додано до матеріалів справи акт прийому - здачі виконаних робіт від 02.10.2013 № 1/09.13/1 та податкову накладну від 02.10.2013 № 70 (том 2 а.с. 226, 227).

09.09.2013 між ТОВ "Квант" (Замовник) та ТОВ "БФ "Строй-ка" (Виконавець) укладено договір № 2/09.13 (том 2 а.с. 228).

За умовами вказаного договором Виконавець бере на себе зобов`язання на умовах та в терміни, передбачені даним Договором, виконати будівельно-монтажні роботи на об`єкті Замовника за адресою: м. Донецьк, пр-т Визволення Донбасу, 8б.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем додано до матеріалів справи акт прийому - здачі виконаних робіт від 24.10.2013 № 2/09.13 та податкову накладну від 24.10.2013 № 1150 (том 2 а.с. 229, 230).

12.09.2013 між ТОВ "Квант" (Замовник) та ТОВ "БФ "Строй-ка" (Виконавець) укладено договір № 3/09.13 (том 2 а.с. 231).

За умовами вказаного договором Виконавець бере на себе зобов`язання на умовах та в терміни, передбачені даним Договором, виконати будівельно-монтажні роботи на об`єкті Замовника за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 138а.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем додано до матеріалів справи акт прийому - здачі виконаних робіт від 26.12.2013 №3/09.13 та податкову накладну від 26.12.2013 № 1263 (том 2 а.с. 232, 233).

02.10.2013 між ТОВ "Квант" (Замовник) та ТОВ "БФ "Строй-ка" (Виконавець) укладено договір № 1/10.13 (том 2 а.с. 234).

За умовами вказаного договором Виконавець бере на себе зобов`язання на умовах та в терміни, передбачені даним Договором, виконати комплекс електромонтажних робіт на об`єктах Замовника за адресами згідно додатку № 1.

Додатком № 1 до договору від 02.10.2013 № 1/10.13 визначено перелік адрес 41 об`єктів, розташованих у м. Донецьку та Донецькій області (том 2 а.с. 235).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем додано до матеріалів справи акт прийому - здачі виконаних робіт від 29.10.2013 № 1/10.13/1 та податкову накладну від 29.10.2013 № 1418 (том 2 а.с. 236, 237).

07.10.2013 між ТОВ "Квант" (Замовник) та ТОВ "БФ "Строй-ка" (Виконавець) укладено договір № 2/10.13 (том 2 а.с. 238).

За умовами вказаного договором Виконавець бере на себе зобов`язання на умовах та в терміни, передбачені даним Договором, виконати будівельно-монтажні роботи на об`єкті Замовника за адресою: м. Донецьк, вул. Жуковського, 2а.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем додано до матеріалів справи акт прийому - здачі виконаних робіт від 18.11.2013 № 2/10.13 та податкову накладну від 18.11.2013 № 860 (том 2 а.с. 239, 240).

17.10.2013 між ТОВ "Квант" (Замовник) та ТОВ "БФ "Строй-ка" (Виконавець) укладено договір № 3/10.13 (том 2 а.с. 238).

За умовами вказаного договором Виконавець бере на себе зобов`язання на умовах та в терміни, передбачені даним Договором, виконати будівельно-монтажні роботи на об`єкті Замовника за адресою: м. Донецьк, вул. Генерала Антонова, 4.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем додано до матеріалів справи акт прийому - здачі виконаних робіт від 20.11.2013 № 3/10.13 та податкову накладну від 20.11.2013 № 951 (том 2 а.с. 242, 243).

29.10.2013 між ТОВ "Квант" (Замовник) та ТОВ "БФ "Строй-ка" (Виконавець) укладено договір № 4/10.13 (том 2 а.с. 244).

За умовами вказаного договором Виконавець бере на себе зобов`язання на умовах та в терміни, передбачені даним Договором, виконати будівельно-монтажні роботи на об`єкті Замовника за адресою: Донецька область, Артемовський район, смт. Червона Гора, вул. Першотравнева.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем додано до матеріалів справи акти прийому - здачі виконаних робіт від 26.11.2013 № 4/10.13/1, № 4/10.13/2 та податкові накладні від 26.11.2013 № 1261 та № 1260 (том 2 а.с. 245-248).

29.10.2013 між ТОВ "Квант" (Замовник) та ТОВ "БФ "Строй-ка" (Виконавець) укладено договір № 5/10.13 (том 2 а.с. 249).

За умовами вказаного договором Виконавець бере на себе зобов`язання на умовах та в терміни, передбачені даним Договором, виконати комплекс електромонтажних робіт на об`єктах Замовника за адресами згідно додатку № 1.

Додатком № 1 до договору від 29.10.2013 № 5/10.13 визначено перелік адрес 40 об`єктів, розташованих у м. Донецьку, Донецькій та Луганській областях (том 2 а.с. 250).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем додано до матеріалів справи акти прийому - здачі виконаних робіт від 27.12.2013 № 5/10.13-1, від 30.12.2013 № 5/10.13-2 та податкові накладні від 30.12.2013 № 1510, від 27.12.2013 № 1319 (том 2 а.с. 251-254).

01.11.2013 між ТОВ "Квант" (Замовник) та ТОВ "БФ "Строй-ка" (Виконавець) укладено договір № 1/11.13 (том 2 а.с. 255).

За умовами вказаного договором Виконавець бере на себе зобов`язання на умовах та в терміни, передбачені даним Договором, виконати комплекс електромонтажних робіт на об`єктах Замовника за адресами згідно додатку № 1.

Додатком № 1 до договору від 01.11.2013 № 1/10.13 визначено перелік адрес 140 об`єктів, розташованих у м. Димитрові, м. Донецьку та Донецькій області (том 2 а.с. 256-258).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем додано до матеріалів справи акти прийому - здачі виконаних робіт від 29.11.2013 № 1/11.13/1, № 1/11.13/2 та податкові накладні від 29.11.2013 № 1567 та № 1566 (том 2 а.с. 259-262).

04.11.2013 між ТОВ "Квант" (Замовник) та ТОВ "БФ "Строй-ка" (Виконавець) укладено договір № 2/11.13 (том 2 а.с. 263).

За умовами вказаного договором Виконавець бере на себе зобов`язання на умовах та в терміни, передбачені даним Договором, виконати комплекс електромонтажних робіт на об`єктах Замовника за адресами згідно додатку № 1.

Додатком № 1 до договору від 04.11.2013 № 2/11.13 визначено перелік адрес 27 об`єктів, розташованих у м. Запоріжжі та Запорізькій області (том 2 а.с. 264).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем додано до матеріалів справи акти прийому - здачі виконаних робіт від 23.12.2013 № 2/11.13, від 27.12.2013 № 2/11.13-1, від 30.12.2013 № 2/11.13-2 та податкові накладні від 30.12.2013 № 1511, від 27.12.2013 № 1320, від 23.12.2013 № 1119 (том 2 а.с. 265-270).

11.11.2013 між ТОВ "Квант" (Замовник) та ТОВ "БФ "Строй-ка" (Виконавець) укладено договір № 2/11.13 (том 2 а.с. 271).

За умовами вказаного договором Виконавець бере на себе зобов`язання на умовах та в терміни, передбачені даним Договором, виконати будівельно-монтажні роботи на об`єкті Замовника за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Петровського, 1.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем додано до матеріалів справи акт прийому - здачі виконаних робіт від 09.01.2014 № 2/11.13 та податкову накладну від 09.01.2014 № 413 (том 2 а.с. 272, 273).

11.11.2013 між ТОВ "Квант" (Замовник) та ТОВ "БФ "Строй-ка" (Виконавець) укладено договір № 3/11.13 (том 2 а.с. 274).

За умовами вказаного договором Виконавець бере на себе зобов`язання на умовах та в терміни, передбачені даним Договором, виконати будівельно-монтажні роботи на об`єкті Замовника за адресою: Донецька область, м. Димитрів, вул. Артема, 56.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем додано до матеріалів справи акт прийому - здачі виконаних робіт від 10.01.2014 № 3/11.13 та податкову накладну від 10.01.2014 № 455 (том 2 а.с. 275, 276).

20.11.2013 між ТОВ "Квант" (Замовник) та ТОВ "БФ "Строй-ка" (Виконавець) укладено договір № 4/11.13 (том 2 а.с. 277).

За умовами вказаного договором Виконавець бере на себе зобов`язання на умовах та в терміни, передбачені даним Договором, виконати будівельно-монтажні роботи на об`єкті Замовника за адресою: Донецька область, м. Димитрів, вул. Ткаченка, 189.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем додано до матеріалів справи акт прийому - здачі виконаних робіт від 14.01.2014 № 4/11.13 та податкову накладну від 14.01.2014 № 658 (том 2 а.с. 278, 279).

20.11.2013 між ТОВ "Квант" (Замовник) та ТОВ "БФ "Строй-ка" (Виконавець) укладено договір № 5/11.13 (том 2 а.с. 280).

За умовами вказаного договором Виконавець бере на себе зобов`язання на умовах та в терміни, передбачені даним Договором, виконати будівельно-монтажні роботи на об`єкті Замовника за адресою: Донецька область, Артемівський район, смт. Червона гора, вул. Першотравнева.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем додано до матеріалів справи акт прийому - здачі виконаних робіт від 16.01.2014 № 5/11.13 та податкову накладну від 16.01.2014 № 752 (том 2 а.с. 281, 282).

Згідно з частинами першою, другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №168/704).

Пунктом 2.4 Положення № 168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.16 Положення № 168/704 у разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства та надаючи оцінку первинним документам, які підтверджують придбання позивачем робіт у ТОВ "Грін Сістемс" та ТОВ "БФ "Строй-ка", суд дійшов висновку, що акти прийому-передачі виконаних робіт, податкові накладні в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення №168/704 є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов`язкові реквізити.

Вказані акти та додатки до них містять найменування замовника та виконавця, обсяг виконаних робіт, підписи уповноважених представників сторін та відбитки печаток товариств та дають змогу визначити, які саме роботи виконані, за якою ціною, між якими контрагентами.

Докази того, що дані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача про неможливість ідентифікації змісту господарської операції, з огляду на наступне.

Так, за загальноприйнятим визначенням, електромонтажні роботи - це комплекс заходів зі встановлення або ремонту ліній передачі електрики, який забезпечує стабільну роботу освітлювальних, побутових, високо-технологічних, теплових та інших електроприладів.

У свою чергу, будівельно-монтажні роботи охоплюють всі роботи, що виконуються при зведенні будівлі, споруди.

Таким чином, електромонтажні та будівельно-монтажні роботи включають у себе комплекс заходів та етапів, які неможливо виокремити один від одного, позаяк виключно завершення указаного комплексу робіт може свідчити про виконання роботи в цілому.

У свою чергу, матеріалами справи підтверджено, що необхідність придбання вище перелічених робіт пов`язана із необхідністю виконання взятих на себе зобов`язань ТОВ "Квант" як Генпідрядника. При цьому матеріали справи містять докази, що вказані роботи були прийняті й Замовниками ТОВ "Квант" (том 2 а.с. 149-211, том 3 а.с. 3-300, том 4 а.с. 283, том 5 а.с. 2-122).

Встановлені обставини в їх сукупності свідчать про товарність і реальність здійснення господарських операцій між ТОВ "Квант" та ТОВ "Грін Сістемс", ТОВ "БФ-Стройка".

Разом з тим, доказів того, що виконані роботи, придбані ТОВ "Квант" у ТОВ "Грін Сістемс", ТОВ "БФ-Стройка" з метою іншою, ніж використання його у власній господарській діяльності, контролюючим органом суду не надано, судом не встановлено і в матеріалах справи такі докази відсутні.

Таким чином, віднесення позивачем до складу витрат сум, сплачених ТОВ "Грін Сістемс" та ТОВ "БФ-Стройка" на оплату вартості робіт відповідає вимогам ПК України, а виключення цих сум відповідачем зі складу витрат позивача - безпідставне і протиправне.

Суд також акцентує увагу, що згідно зі статтею 61 Конституції України відповідальність осіб має індивідуальний характер, при цьому будь-які протиправні дії одних платників податків не можуть покладати обов`язку щодо відповідальності за дії таких платників на інших осіб.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України"). Вказане узгоджується з конституційним принципом індивідуальності юридичної відповідальності.

Доказів того, що ТОВ "Грін Сістемс" та ТОВ "БФ-Стройка" під час вчинення господарських операцій завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави і суспільства, суду контролюючим органом не надано.

Суд звертає увагу, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування витрат та податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судом під час вирішення цієї справи.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Дана позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.06.2018 у справі № 808/2360/17.

Суд звертає увагу відповідача, що та обставина, що ТОВ "БФ "Строй-ка" фігурує у кримінальному провадженні не може свідчити про фіктивність господарських операцій та неприйнятність первинних документів у податковому обліку позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, наведеною нормою встановлено межі обов`язковості вироку для адміністративного суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Відповідно, висновок контролюючого органу про неприйнятність документів повинен ґрунтуватись з урахуванням об`єктивного та суб`єктивного критеріїв.

Так, об`єктивний критерій полягає у встановлені в межах кримінального провадження обставин того, що підприємство реальною діяльністю не займалось, здійснювало безтоварні операції, зокрема з надання послуг, а суб`єктивний в тому, що всі первинні документи підписані особою, яка визнала підписання цих документів в межах здійснення не господарської діяльності, а вчинення злочину.

Суд звертає увагу, що факт здійснення фіктивного підприємництва ТОВ "БФ "Строй-ка", а тому посилання контролюючого органу у цій частині суд не приймає до уваги.

Крім того, суд приймає до уваги, що в матеріалах справи міститься постанова Донецького окружного адміністративного суду від 16.06.2014 № 805/6112/14, залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014, якою задоволено позов ТОВ "Будівельна фірма "Строй-Ка":

- визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо корегування даних податкової звітності стосовно податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у АІС "Податковий блок", здійснені на підставі актів перевірки про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Будівельна фірма "Строй-Ка" № 203/05-64-15-01/38471164 від 28.03.2014 та № 190/05-64-15-01/38471164 від 27.03.2014 у період з 01.02.2014 по 28.02.2014 та з 01.04.2013 по 31.08.2013 відповідно;

- зобов`язано Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області вилучити з АІС "Податковий блок" здійснені коригування даних податкової звітності стосовно податкових зобов`язань та податкового кредиту по податку на додану вартість, внесених на підставі актів перевірки про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Будівельна фірма "Строй-Ка" № 203/05-64-15-01/38471164 від 28.03.2014 та № 190/05-64-15-01/38471164 від 27.03.2014 у період з 01.02.2014 по 28.02.2014 та з 01.04.2013 по 31.08.2013 відповідно;

- зобов`язано Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області відновити дані податкової звітності в АІС "Податковий блок" стосовно податкових зобов`язань та податкового кредиту по податку на додану вартість, що були вилучені на підставі актів перевірки про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Будівельна фірма "Строй-Ка" № 203/05-64-15-01/38471164 від 28.03.2014 та № 190/05-64-15-01/38471164 від 27.03.2014 у період з 01.02.2014 по 28.02.2014 та з 01.04.2013 по 31.08.2013 відповідно.

Суд також не приймає до уваги доводи контролюючого органу про те, що вирок відносно засновника ТОВ "Грін-Систем" нівелює зміст господарських операцій, з огляду на наступне.

Верховний Суд у постанові від 27.02.2018 у справі № 802/1853/16-а зазначив, що сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

На думку суду, наявність вироку відносно засновника ТОВ "Грін Сістемс" за вчинення злочину, передбаченого ст. 205-1 КК України, не свідчить у даному випадку про нереальність господарських операцій по взаємовідносинам між позивачем та ТОВ "Грін Сістемс", позаяк останній не здійснював від імені вказаного товариства господарських операцій з ТОВ "Квант". Усі первинні документи підписані директором ТОВ "Грін Сістемс" Павленком А.О.

Суд звертає увагу на те, що в розрізі наведеного, відповідно до частини другої статті 61 Конституції України межі юридичної відповідальності мають індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Виходячи з наведеного, позивач як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності, за невиконання чи неналежне виконання обов`язків щодо сплати податків іншими контрагентами.

Також, суд зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних.

Суд вважає, що стосовно правочинів між позивачем та його контрагентами - постачальниками доречним є застосування доктрини "ділова мета".

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, що мають розумну економічну причину.

Розумна економічна причина (ділова мета) - спрямованість будь-якої операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту.

Економічний ефект - приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартість, а також само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Зазвичай, отримання платником податків доходу є результатом сукупності дій і здійснення ряду витрат, головною ж умовою для визнання витрат економічно виправданими на підставі такого критерію як "дохід (прибуток)" - є саме цільова направленість на отримання доходу (прибутку).

При цьому витрати спрямовані в діяльності на отримання доходу і такі, які не принесли позитивного результату у вигляді доходу (прибутку), мають визнаватись обґрунтованими і враховуватись при оподаткуванні.

Податкове законодавство не використовує поняття економічної обґрунтованості і не регулює порядок та умови ведення фінансово-господарської діяльності, а тому підставність витрат, які зменшують в податковому обліку отримані доходи, не може оцінюватись з точки зору їх доцільності, раціональності, ефективності отриманого результату. Платник податків здійснює господарську діяльність самостійно на власний ризик і вправі самостійно і одноосібно оцінювати її ефективність, доцільність.

У контексті наведеного суд відзначає, що під час судового розгляду даної справи позивачем надана достатня кількість документів на підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій. Зокрема, суд мав можливість пересвідчитись у тому, що придбання позивачем товарів та послуг є необхідною умовою здійснення ним його господарської діяльності та спрямовані на одержання доходу, тобто досягнення ділової мети за спірними господарськими операціями.

Окремо суд вказує на те, що надання контролюючому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

У даному випадку, відповідачем і не встановлено, і не доведено, що відомості, які містяться в наданих позивачем документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, або недійсність яких установлена судом.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що фактичні обставини, встановлені під час судового розгляду справи, об`єктивно засвідчують правомірність віднесення відповідних сум до складу витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податкових накладних, виписаних на виконання умов зазначених вище договірних відносин.

На думку суду, не заслуговують на увагу висновки відповідача про відсутність у контрагентів основних та виробничих ресурсів, позаяк зі змісту акта перевірки неможливо встановити, на підставі яких документів контролюючий орган дійшов такого висновку та врахування при цьому останнім характеру придбаних послуг/робіт.

Враховуючи наведене та те, що позивачем використано у межах господарської діяльності придбані послуги/роботи, суд вважає необґрунтованими висновки акта перевірки, позаяк останні не можуть спростовувати факт реального виконання господарських операцій за договорами, укладеними між ТОВ "Квант" та ТОВ "БФ "Строй-ка", ТОВ "Грін-Сістемс", позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочинів, а надання контролюючому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування витрат у перевіреному періоді.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 14.06.2016 № 2472615141 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, є протиправним та підлягає скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог.

Перевіряючи податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 14.06.2016 № 2482615141 на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України судом з`ясовано наступне.

Єдиною підставою для прийняття вказаного спірного рішення став висновок контролюючого органу про відсутність реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ "Грін Сістемс" та ТОВ "БФ "Строй-ка".

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

ввезення товарів на митну територію України;

вивезення товарів за межі митної території України;

постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що для формування податкового кредиту у платника податку - покупця товарів/послуг має бути наявна: належним чином оформлена податкова накладна, фактична сплата грошових коштів контрагенту в сумі, визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Судом підтверджено обставини щодо фактичного здійснення господарських операцій з придбання послуг позивачем у ТОВ "Грін Сістемс" та ТОВ "БФ "Строй-ка", на які позивач посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) ПДВ до складу податкового кредиту.

Враховуючи наведене та те, що судом підтверджено правомірність формування позивачем витрат у перевіреному періоді, суд дійшов висновку, що позивачем у відповідності до положень ПК України включено сплачені суми податку на додану вартість в ціні таких послуг до складу податкового кредиту, зазначивши, що підставою для нарахування податкового кредиту є наявність належним чином оформлених податкових накладних.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 14.06.2016 № 2482615141 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, є протиправним та підлягає скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог у цій частині.

Перевіряючи податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 14.06.2016 № 2492615141 на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено наступне.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому пунктом 200.6 статті 200 ПК України встановлено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов`язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.

У даному випадку на формування від`ємного значення суми податку на додану вартість мали вплив господарські операції, описані вище, що не заперечується відповідачем. Відтак, встановивши вище відсутність порушень позивачем податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість внаслідок операцій з придбання послуг у ТОВ "Грін Сістемс" та ТОВ "БФ "Строй-ка", суд, враховуючи взаємозв`язок між формуванням податкового кредиту та від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і податкового кредиту, і, як наслідок, бюджетним відшкодуванням, констатує відсутність порушень позивачем при формуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, описаних в акті перевірки.

Таким чином, відповідачем протиправно зменшено ТОВ "Квант" розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 78638,00 грн.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 14.06.2016 № 2492615141 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, є протиправним та підлягає скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог у цій частині.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант" (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, 22 а, офіс 303, ідентифікаційний код 25117789) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) від 14.06.2016 № 2472615141, № 2482615141 та № 2492615141.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант" (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, 22 а, офіс 303, ідентифікаційний код 25117789) 19193,82 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.П. Катющенко