Ухвала

від 13.02.2020 по справі 640/3307/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/3307/19

УХВАЛА

13 лютого 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Кучми А.Ю. та Бєлової Л.В. перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства Компанія ПЕРСЕЙ до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 13 грудня 2019 року позов задоволено повністю.

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, не погоджуючись з вказаним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху, через її невідповідність ст.ст. 295, 296 КАС України, а саме: апеляційну скаргу подано з пропуском строку, не додано документ про сплату судового збору, не зазначено офіційну електронну пошту.

Вказана ухвала отримана апелянтом 28 січня 2020 року, що підтверджується копією супровідного листа з відміткою про отримання.

В апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції отримане відповідачем 18 грудня 2019 року, на підтвердження чого надано копію першої сторінки рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2019 року з відбитком реєстраційного штампу від 18 грудня 2019 року вх. № 21037/9, а також клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено про обмежене фінансування скаржника.

На виконання вимог ухвали суду першої інстанції скаржником подано до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, мотивоване незадовільним матеріальним положенням та неможливістю здійснення будь-яких платежів, оскільки скаржник не є розпорядником коштів для сплати судового збору.

Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Наведені скаржником у клопотанні обставини щодо відсутності можливості сплатити судовий збір не підтверджені жодними належними і допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок звільнення від сплати судового збору регламентовано ст. 8 Закону України Про судовий збір , приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору.

Скаржником не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України Про судовий збір . Таким чином, суд доходить висновку, що наведені скаржником обставини не можуть бути підставою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору в силу положень ст. 8 Закону України Про судовий збір .

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Частиною 2 ст. 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

В той же час, доводи апелянта про необхідність продовження процесуального строку є необґрунтованими, а клопотання безпідставним, оскільки належних доказів наявності обставини, які перешкоджають виконанню вимог процесуального закону апелянтом не надано.

Також, скаржником не надано доказів того, що ним, після залишення апеляційної скарги без руху вчинялися відповідні дії з метою усунення недоліків апеляційної скарги визначених в ухвалі суду, та які б свідчили, що апелянт виконає в подальшому вимоги ухвали суду апеляційної інстанції.

Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги.

Згідно з ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд, надаючи оцінку наведеним доводам апелянта, зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).

Апелянт, як суб`єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Повний текст оскаржуваного рішення складено 13 грудня 2019 року, а з даною апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 16 січня 2020 року, згідно штампу ВПЗ на конверті, отже апеляційну скаргу подано скаржником після закінчення строків, установлених ст.295 КАС України.

В обґрунтування підстав пропуску строку апеляційного оскарження відповідач посилається на те, що копію повного тексту оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції отримано ним 18 грудня 2019 року, на підтвердження чого подано копію першої сторін судового рішення з вхідною відміткою. Однак, жодних належних доказів на підтвердження вказаної обставини суду надано не було.

Суд зазначає, що дата, зазначена на вхідному штампі, свідчить лише про дату реєстрації документу в канцелярії, але не підтверджує факт отримання скаржником копії судового рішення.

Належними доказами дати отримання копії судового рішення могли б бути, наприклад: поштовий конверт з відтиском штемпелю поштового відділення, довідка суду першої інстанції про направлення копії оскаржуваного рішення.

Проте, своїм правом на усунення недоліків, визначених ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху, щодо належного підтвердження обставин, наведених у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження, суб`єкт владних повноважень не скористався, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції доходить висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 22 січня 2018 року у справі №810/1538/15, від 28 жовтня 2019 року у справі №826/23804/15, від 31 жовтня 2019 року у справі №352/1531/18, який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Таким чином, наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, в той же час, об`єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судом не встановлено, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.

Строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув 07 лютого 2020 року.

У встановлений судом строк та в період до 13 лютого 2020 року вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року в частині подання документу про сплату судового збору та в частині наведення належних підстав для поновлення строку скаржником виконано не було, в той же час, об`єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження апелянтом не зазначено, а судом не встановлено, у зв`язку з чим наявні підстави, визначені п. 4 ч. 1 ст .299 КАС України для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 169, 299 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотань Головного управління ДПС у м.Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження, про відстрочення сплати судового збору та про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства Компанія ПЕРСЕЙ до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м.Києві про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Н.В.Безименна

Судді А.Ю.Кучма

Л.В.Бєлова