Постанова

від 11.02.2020 по справі 916/1886/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року м. ОдесаСправа № 916/1886/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Принцевської Н.М.;

суддів : Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка,29)

Секретар судового засідання Соловйова Д.В.

За участю представників сторін:

Від ТОВ "РЕНОМЕ СЕРВІС" - Котлінська І.Ю., ордер серія ОД № 452665, від 11.02.20;

від ТОВ "Комбінат комунальних послуг "ГАРАНТ" - Середа В.Ю., ордер серія ОД № 468972, від 13.01.20;

від Одеського обласного територіального управління Антимонопольного комітету України - Вірт С.О., довіреність № 65-02/2097, від 04.09.19;

від Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області - не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ СЕРВИС"

на рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2019

по справі №916/1886/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ СЕРВИС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат комунальних послуг "ГАРАНТ"

за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Одеського обласного територіального управління Антимонопольного комітету України

за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області

про надання технічних умов та зобов`язання підписати договір,

(суддя першої інстанції: Цісельський О.В,, дата та місце ухвалення рішення: 07.10.2019, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, просп.Шевченка, 29)

У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ СЕРВІС" (далі - ТОВ "РЕНОМЕ СЕРВІС") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат комунальних послуг "ГАРАНТ" (далі - ТОВ "ККП "ГАРАНТ") про зобов`язання виконати вимоги законодавства та надати технічні умови щодо доступу до об`єкта доступу в порядку Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж", та про зобов`язання відповідача після узгодження умов доступу підписати договір про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що доступ до інфраструктури об`єкта доступу здійснюється на підставі договору з доступу між власником інфраструктури об`єкта доступу та замовником, що укладається відповідно до законодавства, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж".

При цьому, укладання договору здійснюється після видачі замовнику технічних умов з доступу та погодження власником інфраструктури об`єкта доступу проектної документації з доступу. Підставою для укладання договору з доступу є письмове звернення замовника, підписане уповноваженою його посадовою особою (представником), до якого додаються два примірники таких документів: 1) проектна документація з доступу до інфраструктури об`єкта доступу (засвідчені замовником фотокопії проектної документації з доступу); 2) проект договору з доступу.

В позовній заяві зазначено, що відповідно до положень законодавства, зокрема, Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж", для того щоб укласти договір про доступ до інфраструктури об`єктів доступу суб`єктам господарювання (замовникам) необхідно звернутися саме до власника інфраструктури об`єкта доступу, яким в даному випадку є ТОВ "ТОВ "ККП "ГАРАНТ".

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.01.2019 позов задоволено, зобов`язано ТОВ "ККП "ГАРАНТ" надати ТОВ "РЕНОМЕ СЕРВІС" технічні умови щодо доступу до об`єкта доступу за адресами: смт. Авангард, вул. Торгова, №№1,3,5,7,9,11,13,15-А, 15-Б; смт. Авангард, вул. Європейська, №№1-10; смт. Авангард, вул. Проїзна, №№1-18, відповідно до положень Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж", зобов`язано ТОВ "ККП "ГАРАНТ" укласти з ТОВ "РЕНОМЕ СЕРВІС" договір про доступ до інфраструктури об`єкта доступу відповідно до Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" в редакції, що надсилалася ТОВ "РЕНОМЕ СЕРВІС" на адресу ТОВ "ККП "ГАРАНТ" листом від 27.04.2018 за №48/05-18РС та була отримана ТОВ "ККП "ГАРАНТ" 13.06.2018, визначено порядок виконання рішення суду у частині зобов`язання ТОВ "ККП "ГАРАНТ" укласти з ТОВ "РЕНОМЕ СЕРВІС" договір про доступ до інфраструктури об`єкта доступу відповідно до Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" та зазначено, що відповідно до ст. 16 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" укладення договору з доступу здійснюється після видачі замовнику технічних умов з доступу та погодження власником інфраструктури об`єкта доступу проектної документації з доступу.

12.03.2019 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Одеської області від 03.01.2019 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 22.05.2019 рішення Господарського суду Одеської області від 03.01.2019р. та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 у справі за №916/1886/18 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.10.2019 (суддя - Цісельський О.В.) у позові відмовлено.

При прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що беручи до уваги зібрані у справі докази та встановлені факти і відповідні їм правовідносини, ТОВ ККП "ГАРАНТ", як суб`єкт господарювання, який надає житлово - комунальні послуги - послуги з обслуговування будинків і споруд та прибудинкової території власникам квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках, не є власником об`єктів, доступ до інфраструктури яких бажає отримати позивач для розташування технічних засобів телекомунікацій у відповідності до положень Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Місцевий господарський суд зазначив, що ТОВ "ККП "ГАРАНТ" не є належною особою, до якої слід позивачу звертатися з вимогою про узгодження умов щодо надання можливості доступу до об`єкту доступу відповідно до Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж".

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ТОВ "РЕНОМЕ СЕРВИС" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2019 по справі №916/1886/18 за позовом ТОВ "РЕНОМЕ СЕРВИС" до ТОВ "ККП "ГАРАНТ" про надання технічних умов та зобов`язання після узгодження технічних умов підписати договір про доступ до інфраструктури об`єктів доступу; ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "РЕНОМЕ СЕРВИС" задовольнити в повному обсязі; розподілити судові витрати відповідно до прийнятого рішення.

На думку апелянта, рішення суду по справі №916/1886/18 не відповідає вимогам верховенства права, законності та обґрунтованості.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було вивчено всі докази, надані до матеріалів справи. Так, скаржник у своїй скарзі зазначив, що позивачем було надано Договір №02/10/Г-ДІ-02 від 02.10.2017 про доступ до інфраструктури об`єктів доступу з Приватним підприємством „Застава Плюс» , де стороною в Договорі виступав Відповідач та позиціонував себе як „Власник інфраструктури» й підписав такий договір відповідно до умов та вимог Закону України „Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» від 07.02.2017 №1834-VIII (надалі - ЗУ „Про доступ» ).

Отже, на думку апелянта, при ухваленні рішення суд не дослідив вищевказаний Договір, не надав належної правової оцінки та прийняв рішення з порушенням норм процесуального права.

Крім того, апелянт зазначає, що суд не застосував належні норми законодавства, а саме норми Закону України „Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» від 07.02.2017 №1834-VIII, що є спеціальними нормами та регулюють саме відносини доступу до будинку для розміщення телекомунікаційної мережі, що в межах Закону України „Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» , ст.1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги» не є послугою.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що співвласниками багатоквартирних будинків не створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та вони (шляхом не реалізації свого права на об`єднання) відмовилися у реалізації свого спільного права за розпорядження спільним майном через ОСББ.

В обґрунтування зазначеного, скаржник посилається на ч.5 ст.13 „Прикінцеві та перехідні положення» Закону України „Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» в якій визначено, що у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цім Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб`єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом. У такому разі ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за результатами конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, а договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком на один рік від імені співвласників підписує уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмові від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. Якщо протягом дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного за результатами конкурсу, співвласники приймуть рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя, співвласники мають право достроково розірвати такий договір, попередивши про це управителя, призначеного на конкурсних засадах, не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору.

Апелянт також зазначає, що в матеріалах справи містяться рішення виконавчого комітету Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області №175 від 28.09.2017 та №30 від 01.12.2017, згідно яких вирішено визначити виконавцем житлово-комунальних послуг (послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових території), що надаватимуться споживачам в вищевказаних будинках - ТОВ "ККП "ГАРАНТ".

Отже, на думку апелянта, при ухваленні рішення по справі, місцевий господарський суд не надав належної правової оцінки тому, що співвласники багатоквартирних будинків не створили об`єднання співвласників; не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком; Авангардівська селищна рада Овідіопольського району Одеської області у своєму рішенні виконавчого комітету №175 від 28.09.2017 та №30 від 01.02.2017 визначила виконавцем житлово-комунальних послуг та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаватимуться споживачам у вищевказаних будинках - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбінат комунальних послуг "ГАРАНТ" й наділила Товариство функціями управителя.

На підставі вищевикладеного ТОВ "РЕНОМЕ СЕРВИС" просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2019 по справі №916/1886/18 та ухвалити нове, в якому позовні вимоги ТОВ "РЕНОМЕ СЕРВИС" задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 відкрито апеляційне провадження по справі №916/1886/18 за апеляційною скаргою ТОВ "РЕНОМЕ СЕРВИС" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2019.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 апеляційну скаргу ТОВ "РЕНОМЕ СЕРВИС" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2019 по справі №916/1886/18 призначено до розгляду в судовому засіданні 13.01.2020 року.

28.11.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Одеського обласного територіального управління Антимонопольного комітету України надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ СЕРВИС" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2019 по справі №916/1886/18.

На думку Одеського обласного територіального управління Антимонопольного комітету України апеляційна скарга ТОВ "РЕНОМЕ СЕРВИС" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2019 по справі №916/1886/18 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції безпідставне та необґрунтоване, юридична оцінка місцевого господарського суду у встановлених ними обставинах судової справи №916/1886/18 не відповідає застосованим цим судом нормам матеріального і процесуального права.

Одеське обласне територіальне управління Антимонопольного комітету України у своєму відзиві звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що місцевим судом не враховано при ухваленні рішення те, що ТОВ "ККП "ГАРАНТ" 02.10.2017 уклало з ПП. „Застава Плюс» , як замовником, договір №02/10/Г-ДІ-02 про доступ до інфраструктури об`єктів доступу, згідно якого останньому надано доступ до наступних об`єктів доступу: житлові будинки, розташовані за адресами: смт. Авангард, житловий масив „7 НЕБО» , віл. Європейська, б.№1-4, вул. Європейська, б.№ 5-7, вул. Проїзна, б. №16-18.

Отже, Одеське обласне територіальне управління Антимонопольного комітету України вважає, що ТОВ "ККП "ГАРАНТ", займаючи монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг доступу на об`єктах доступу замовником (провайдерам, операторам) для подальшого надання телекомунікаційних послуг на об`єктах доступу і отримання таких послуг споживачами в зазначених вище межах, та всупереч Закону України „Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» , Закону України „Про телекомунікації» , безпідставно відмовило ТОВ "РЕНОМЕ СЕРВИС", що порушує права останнього, як оператора комунікаційних послуг та є створенням перешкод доступу на ринок чи є усуненням з ринку продавців, покупців, інших суб`єктів господарювання.

Крім того, 29.11.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ "ККП "ГАРАНТ" надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "РЕНОМЕ СЕРВИС" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2019 по справі №916/1886/18.

Відповідач вважає, що вимоги ТОВ РЕНОМЕ СЕРВИС є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, зазначаючи при цьому, що ТОВ ККП ГАРАНТ не є власником інфраструктури об`єкта доступу та не права укладати договір про доступ до об`єктів будівництва, які йому не належать. При цьому, відповідач вказує, що дії співвласників багатоквартирного будинку щодо реалізації їх особистого права у відношенні до свого майна жодним чином не стосуються предмету спору у даній справі, а відтак не потребують надання правової оцінки судом при вирішенні даного спору.

В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи та вимоги, викладені ними письмово. Представник Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області в судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причини неявки, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутністю представника Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "РЕНОМЕ СЕРВИС" є суб`єктом господарювання, видами діяльності якого є, зокрема, діяльність у сфері телевізійного мовлення, діяльність у сфері проводового зв`язку, надання інших інформаційних послуг, ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування.

Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації від 18.10.2012 року №516 ТОВ "РЕНОМЕ СЕРВИС" внесено до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій за № 2862, із видом діяльності: надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, надання доступу до Інтернету.

Рішенням №175 від 28.09.2017 та рішенням №30 від 01.12.2017 виконавчим комітетом Авангардівської селищної ради Овідіопільського району Одеської області TOB "КПП "ГАРАНТ" визначено виконавцем житлово-комунальних послуг (послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), що надаватимуться споживачам у вищезазначених будинках.

З метою здійснення господарської діяльності, позивач листом від 27.04.2018 року на адресу ТОВ "ККП "ГАРАНТ" направив проект договору про доступ до інфраструктури об`єктів доступу за адресами: смт. Авангард, вул. Торгова, б. №№ 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15-А, 15-Б; смт. Авангард, вул. Європейська, б. №№ 1-10; смт. Авангард, вул. Проїзна, б. №№ 1-18, відповідно до положень Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж".

Листом №43 від 27.06.2018 ТОВ "ККП "ГАРАНТ" повідомило ТОВ "РЕНОМЕ СЕРВИС", що у відповідності до Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14 травня 2015 року № 417-VIII, в який були внесенні суттєві зміни Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 10 грудня 2017 року із змінами, внесеними згідно із Законом № 2454-VIII від 07.06.2018 року, який вступив в дію з 10.06.2018 року, ТОВ ККП "ГАРАНТ" не має повноважень від власників об`єктів доступу на укладення вищезазначеного Договору.

Позивач вважає, що відмова в наданні умов щодо доступу до об`єкту доступу, відповідно до Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" від 07.02.2017 року з посиланням на Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та Закон України "Про житлово-комунальні послуги" є безпідставною, неправомірною та такою, що порушує права ТОВ "РЕНОМЕ СЕРВИС", як оператора комунікаційних послуг.

Вказані обставини стали підставою для звернення ТОВ РЕНОМЕ СЕРВИС до місцевого господарського суду з вимогами про зобов`язання ТОВ "ККП "ГАРАНТ" виконати вимоги законодавства та надати технічні умови щодо доступу до об`єкту доступу за адресами: смт. Авангард, вул. Торгова, б. №№ 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15-А, 15-Б; смт. Авангард, вул. Європейська, б. №№ 1-10; смт. Авангард, вул. Проїзна, б. №№ 1-18, в порядку Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж", а також про зобов`язання відповідача після узгодження умов доступу підписати договір про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

В силу ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вищевказаних норм, правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Предметом спору у даній справі є зобов`язання відповідача надати технічні умови щодо доступу до об`єкта доступу, а після узгодження умов доступу підписати договір про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж відповідно до вимог Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж".

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про телекомунікації", основними принципами діяльності у сфері телекомунікацій є, зокрема, доступ споживачів до загальнодоступних телекомунікаційних послуг, які необхідні їм для задоволення власних потреб, участі в політичному, економічному та громадському житті; взаємодія та взаємозв`язаність телекомунікаційних мереж для забезпечення можливості зв`язку між споживачами всіх мереж; забезпечення сталості телекомунікаційних мереж і управління цими мережами з урахуванням їх технологічних особливостей на основі єдиних стандартів, норм та правил.

Статтею ст. 37 Закону України "Про телекомунікації" передбачено, що оператори, провайдери телекомунікацій здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства про телекомунікації. Правовими основами діяльності операторів, провайдерів телекомунікацій є:

1) рівні права операторів, провайдерів на ринку телекомунікацій України;

2) пріоритет інтересів споживачів телекомунікаційних послуг;

3) розвиток конкуренції в умовах функціонування операторів та/або провайдерів різних форм власності;

4) недопущення вчинення дискримінаційних дій з боку операторів, провайдерів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках телекомунікаційних послуг проти інших суб`єктів цих ринків.

Як визначено ч. 3 ст. 31 Закону України "Про телекомунікації" доступ до елементів інфраструктури об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв`язку, будинкової розподільної мережі здійснюється оператором або провайдером телекомунікацій відповідно до Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж".

Статтею 1 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" визначано терміни, які вживаються у цьому Законі, а саме:

-видача технічних умов з доступу - комплекс робіт з підготовки та видачі власником інфраструктури об`єкта доступу вихідних даних для розроблення замовником проектної документації щодо доступу для користування елементами інфраструктури відповідного об`єкта доступу;

-власник (володілець) інфраструктури об`єкта доступу (далі - власник інфраструктури об`єкта доступу) - фізична або юридична особа, у власності (володінні) якої перебуває інфраструктура об`єкта доступу або окремі її елементи;

-договір з доступу - договір, укладений згідно з законодавством між власником інфраструктури об`єкта доступу і замовником про доступ до інфраструктури об`єкта доступу з метою користування нею або її елементами для забезпечення можливості надання телекомунікаційних послуг замовником і отримання таких послуг їх споживачами, з урахуванням умов, визначених цим Законом;

-доступ до інфраструктури об`єкта доступу - право замовника на користування елементами інфраструктури об`єкта доступу для розміщення, модернізації, експлуатаційного та технічного обслуговування технічних засобів телекомунікацій відповідно до законодавства та на підставі договору з доступу.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" його дія поширюється на відносини між власниками інфраструктури об`єкта доступу всіх форм власності та замовниками, що виникають при доступі до інфраструктури відповідного об`єкта доступу.

Статтею 16 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" визначено, що доступ до інфраструктури об`єкта доступу здійснюється на підставі договору з доступу між власником інфраструктури об`єкта доступу та замовником, що укладається відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", який визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб`єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом. У такому разі ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за результатами конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, а договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком на один рік від імені співвласників підписує уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. Якщо протягом дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного за результатами конкурсу, співвласники приймуть рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя, співвласники мають право достроково розірвати такий договір, попередивши про це управителя, призначеного на конкурсних засадах, не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.

За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Отже, виходячи з положень Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники багатоквартирного будинку для управління будинком можуть створити об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ), або якщо мешканці не хочуть створювати ОСББ, то вони можуть найняти управляючу компанію, яка буде обслуговувати будинок.

При цьому ч. 1 ст. 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Частиною 2 ст. 1 зазначеного Закону визначено, що інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України, законах України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно з ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку;

Вказаною статтею передбачено, що управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.

Як зазначалося раніше, рішеннями виконавчого комітету Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області №175 від 28.09.2017 №30 від 01.12.2017, відповідно до ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг, затвердженого наказом №60 від 25.04.2005 Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства, вирішено визначити виконавцем житлово-комунальних послуг (послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), що надаватимуться споживачам у вищевказаних будинках - ТОВ "ККП "ГАРАНТ".

З огляду на наявні обставини, а також аналізуючи наведені положення Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та Закону України Про житлово-комунальні послуги , судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що ТОВ "ККП "ГАРАНТ" є виконавцем житлово-комунальних послуг (послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), а не власником (володільцем) інфраструктури об`єкта доступу.

Судова колегія, враховуючи приписи ст. ст. 9, 10 "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" зазначає, що власниками багатоквартирних житлових будинків, до інфраструктури яких ТОВ "РЕНОМЕ СЕРВІС" бажає отримати доступ для надання телекомунікаційних послуг їх власникам є його співвласники на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Крім того, матеріали справи не місять належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що власники квартир та нежитлових приміщень (співвласники багатоквартирних будинків, доступ до інфраструктури будинків яких має намір отримати позивач, створювали ОСББ, проводили загальні збори по призначенню управителя, надавали права відповідачу на укладання Договору з доступу до їх будинків з операторами/провайдерами телекомунікацій, або укладали договір оренди з наданням права володіння на інфраструктуру будинку з будь-якою особою.

Також в матеріалах справи відсутні докази того, що ККП ГАРАНТ має право виступати як власник (володілець) інфраструктури об`єкта доступу та укладати договір про доступ до об`єктів будівництва, які йому не належать. З огляду на зазначене, судовою колегією не приймаються до уваги доводи апелянта стосовно того, що відповідач саме як управитель багатоквартирного будинку надає послуги відповідно до умов підписаного договору у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За умовами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Колегія суддів вбачає, що у матеріалах справи відсутні та позивачем до суду не надано жодного доказу на підтвердження наявності повноважень у ТОВ КПП ГАРАНТ в на укладення договорів про доступ до інфраструктури з позивачем.

Крім того, судовою колегією не приймаються до уваги доводи апелянта в частині того, що судом першої інстанції не надано оцінки Договору №02/10Г-ДІ-02 про доступ до інфраструктури об`єктів доступу, укладеного між ТОВ ККП Гарант та ПП Застава Плюс 02.10.2017, оскільки взаємовідносини між ПП "Застава Плюс" та TOB "КПП "ГАРАНТ" виникли на підставі взаємовідносин ПП "Застава Плюс" з будівельної компанією TOB "Полімер-Граніт" в 2015 році. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що на той час, на стадії будівництва та за відсутністю на той час співвласників.

Зазначений договір жодним чином не підтверджує наявності у ТОВ ККП ГАРАНТ права власності на об`єкти інфраструктури, доступ до яких бажає отримати позивач та не є предметом розгляду у даній справі.

З огляду на вищевикладене, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду в частині того, що ТОВ "ККП "ГАРАНТ", як суб`єкт господарювання, який надає житлово - комунальні послуги - послуги з обслуговування будинків і споруд та прибудинкової території власникам квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках не є власником/управителем об`єктів, доступ до інфраструктури яких, бажає отримати позивач для розташування технічних засобів телекомунікацій у відповідності до положень Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у зв`язку з чим не є належною особою, до якої слід позивачу звертатися із проханням щодо узгодження умов щодо надання можливості доступу до об`єкту доступу.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача після узгодження умов доступу підписати договір про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Розпорядження своїм правом на захист є основним принципом цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Положеннями ст. 5 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання.

Згідно з ч.9 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

В постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №911/1170/17 викладений такий правовий висновок:

"Окрім того, предметом розгляду у даній справі є вимога позивача про зобов`язання відповідача укласти договір про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Гостомель в запропонованій позивачем редакції.

Натомість, судами попередніх інстанцій встановлено, що проект даного правочину позивач в позовних вимогах не зазначив, хоча згідно з вимогами ч.9 ст. 238 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Тобто, вирішуючи дану категорію спорів у своїх рішеннях господарські суди повинні зазначати, зокрема, у рішенні про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору.

Проте в даному випадку, судова колегія вважає, що вимоги позивача не узгоджуються з положеннями ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містять відповідних умов з посиланням на поданий позивачем проект додаткової угоди.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №915/1401/17.

В позові та в резолютивній частині судового рішення в обов`язковому порядку мають вказуватися позовні вимоги та рішення суду з кожної спірної умови договору або умови всього договору, якщо інша сторона взагалі відмовляється від укладення відповідного договору.

Звертаючись до суду з позовом про зобов`язання відповідача укласти договір, позивачем не зазначено умов, на яких сторони зобов`язані укласти договір, а відтак вимоги позивача не узгоджуються з положеннями ст. 238 Господарського процесуального кодексу України.

Матеріали справи не містять заяв позивача про зміну предмету або підстав позову, як і не містять вимог про зобов`язання укласти договір із зазначенням умов всього договору.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ РЕНОМЕ СЕРВІС , а доводи апеляційної скарги не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Судова колегія зазначає, що місцевим господарським судом у ході розгляду справи було досліджено всі обставини справи, перевірено їх наявними у ній доказами, та надано їм відповідну правову оцінку. Інші аргументи сторін, які не впливають на суть прийнятого рішення, не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення ухвалене з дотриманням норм та процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ СЕРВИС" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2019 по справі №916/1886/18 задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2019 по справі №916/1886/18 залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ СЕРВИС" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2019 по справі №916/1886/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2019 по справі №916/1886/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбаченими ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 13.02.2020 року.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош