Постанова

від 13.02.2019 по справі 911/2079/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2019 р. Справа№ 911/2079/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Пашкіної С.А.

Андрієнка В.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київметробуд"

на рішення Господарського суду Київської області від 05.11.2019 р. (повне рішення складено 05.11.2019 р.)

у справі № 911/2079/19 (суддя - Бабкіна В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Интелком"

до Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" в особі відокремленого підрозділу Автобаза Публічного акціонерного товариства "Київметробуд"

про стягнення заборгованості у розмірі 126916,58 грн

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Интелком" звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" в особі відокремленого підрозділу Автобаза Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" про стягнення заборгованості за договором № 0903/18 від 01.03.2018 р. у загальному розмірі 143122,57 грн, з яких: 109475,00 грн - основний борг, 19582,53 грн - пеня, 3789,94 грн - 3% річних та 10275,10 грн - інфляційні втрати.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що на виконання умов укладеного договору ним було надано послуги, однак відповідач свого обов`язку щодо вчасної оплати не виконав.

Також 18.09.2019 р. до суду першої інстанції позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Интелком" просило стягнути з відповідача заборгованість за договором № 0903/18 від 01.03.2018 р. у загальному розмірі 126916,58 грн, з яких: 109475,00 грн - основний борг, 3916,51 грн - пеня, 4146,26 грн - 3% річних та 9378,81 грн - інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.11.2019 р. у справі № 911/2079/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Интелком", з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Київметробуд" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що позивачем було неправильно здійснено розрахунок інфляційних втрат та не включено показники індексів інфляції за місяці, в яких була дефляція. Крім цього, позивачем не було доведено здійснення витрат на правову допомогу, оскільки договір про надання правової допомоги та акти здачі-приймання виконаних робіт були складені за участю адвоката Стеців Р.І., однак грошові кошти сплачені за реквізитами фізичної особи-підприємця Стеців Р.І., яка не є стороною вказаного договору.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано обсягу наданих адвокатом послуг за актом здачі-приймання виконаних робіт від 07.08.2019 р. № 0708/3 на загальну суму 8500,00 грн та понесених позивачем витрат на послуги адвоката згідно з платіжним дорученням № 556 від 08.08.2019 р. на суму 8500,00 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" у справі № 911/2079/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 р. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" та вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

01.03.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Интелком" (далі - виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Київметробуд" в особі відокремленого підрозділу Автобази ПАТ "Київметробуд" (далі - замовник) було укладено договір № 0903/18 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати послуги по обслуговуванню локальної комп`ютерної мережі Автобази ПАТ "Київметробуд", вузлів зберігання, пристроїв комутації і передачі даних, призначених для користувача робочих станцій (персональних комп`ютерів), периферійної техніки, консультації персоналу щодо роботи з комп`ютерною технікою, а також представлення інтересів Автобази ПАТ "Київметробуд" по взаємовідносинах з третіми особами, що виконують будь-які роботи з автоматизації виробничої діяльності Автобази ПАТ "Київметробуд" на базі прикладного та системного програмного забезпечення, що використовується на призначених для користувача персональних робочих станціях (комп`ютерах) та консультаційні послуги по веденню бухгалтерського обліку в автоматизованій системі управління фінансово-економічної діяльності підприємства Автобази ПАТ "Київметробуд".

Згідно з п. 1.2 договору повний перелік послуг виконавця, що надаються Автобазі ПАТ "Київметробуд", наведено в додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього договору.

Як передбачено п. 2.1 договору, щомісячна вартість послуг становить 18245,83 грн, окрім того ПДВ 20% 3649,17 грн, разом з ПДВ - 21895,00 грн, згідно з протоколом погодження договірної ціни (додаток № 2).

У відповідності до п. п. 3.1, 3.2 договору після підписання обома сторонами акту здачі-приймання наданих послуг, замовник протягом 10-ти банківських днів зобов`язаний сплатити повну вартість наданих послуг за поточний місяць. Оплата наданих послуг проводиться замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Пунктами 4.1 - 4.3 договору сторони погодили, що документом, який підтверджує надання послуг є акт здачі-приймання наданих послуг, який оформляється щомісячно і підписується представниками обох сторін. Замовник протягом 3-х робочих днів з дня отримання акту здачі-приймання послуг зобов`язаний направити виконавцеві підписаний акт або мотивовану відмову від приймання послуг. У разі мотивованої відмови замовника, сторонами складається двосторонній акт з переліком доопрацювань і термінів їх виконань.

Згідно з п. 6.2 договору за порушення терміну оплати наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 5% від вартості несвоєчасно оплачених послуг.

Договір вступає в силу з 01.03.2018 р. і діє до 28.02.2019 р., а у відносинах розрахунків - до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 7.1 договору).

На виконання умов укладеного договору, за період з 30.03.2018 р. по 31.07.2018 р. позивач надав відповідачу послуги, визначені в п. 1.1 договору та додатку № 1 до договору, що підтверджується актами надання послуг на загальну суму 109475,00 грн, а саме:

- акт надання послуг № 53 від 30.03.2018 р. на суму 21895,00 грн;

- акт надання послуг № 73 від 27.04.2018 р. на суму 21895,00 грн;

- акт надання послуг № 95 від 31.05.2018 р. на суму 21895,00 грн;

- акт надання послуг № 110 від 27.06.2018 р. на суму 21895,00 грн;

- акт надання послуг № 127 від 31.07.2018 р. на суму 21895,00 грн.

Вказані акти були підписані обома сторонами без зауважень.

Таким чином, з урахуванням положень п. 3.1 договору відповідач повинен був оплатити позивачу надані послуги за актами наступним чином: № 53 від 30.03.2018 р. у строк до 17.04.2018 р., № 73 від 27.04.2018 р. у строк до 16.05.2018 р., № 95 від 31.05.2018 р. у строк до 15.06.2018 р., № 110 від 27.06.2018 р. у строк до 16.07.2018 р., № 127 від 31.07.2018 р. у строк до 15.08.2018 р.

Також між ПАТ "Київметробуд" в особі відокремленого підрозділу Автобази ПАТ "Київметробуд" та ТОВ "Интелком" було підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2018 р. до 17.07.2019 р. за договором № 0903/18 від 01.03.2018 р. на суму 109475,00 грн.

23.07.2019 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 19 від на суму 142969,61 грн з вимогою оплатити суму боргу протягом 3-х банківських днів з дня отримання претензії.

Однак відповідач отримані послуги не оплатив, претензію позивача від 23.07.2019 р. № 19 залишив без відповіді та задоволення.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору, не виконав свого обов`язку щодо своєчасної оплати наданих йому послуг, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України).

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як було встановлено вище, на виконання умов укладеного договору позивач надав відповідачу послуги загальну суму 109475,00 грн, що підтверджується актами надання послуг та не заперечується відповідачем.

Докази оплати відповідачем вказаних послуг у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з оплати послуг за договором № 0903/18 від 01.03.2018 р. у сумі 109475,00 грн, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 4146,26 грн 3% річних, 9378,81 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Крім того, оскільки інфляційні втрати пов`язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненнями грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов`язань.

Як передбачено п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права , сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов укладеного договору, у визначені строки оплату за спожиті послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

При цьому, місцевий суд дійшов помилкового висновку про те, що розмір інфляційних втрат становить 9991,87 грн, оскільки розрахунок інфляційних втрат позивачем було здійснено з врахуванням від`ємного індексу інфляції.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача є обґрунтованими, розмір їх арифметично вірний, відтак вказані вимоги також підлягають задоволенню у розмірі 4146,26 грн 3% річних та 9378,81 грн інфляційних втрат.

Також за прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3916,51 грн пені.

Згідно з п. 6.2 договору за порушення терміну оплати наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 5% від вартості несвоєчасно оплачених послуг.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З розрахунку пені, що міститься в заяві про зменшення розміру позовних вимог, вбачається, що розмір пені було визначено позивачем в сумі 3916,51 грн за період з 15.08.2018 р. до 12.02.2019 р.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3916,51 грн пені є обґрунтованою, розмір її перевірений судом, відповідає вимогам чинного законодавства та умовам укладеного договору.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 12500,00 грн витрат позивача на оплату послуг адвоката.

В підтвердження відповідної вимоги позивач надав суду:

- договір про надання правової допомоги від 17.07.2019 р. № 1707/19, укладений адвокатом Стеців Роксоланою Іванівною та ТОВ "Интелком";

- свідоцтво Стеців Роксолани Іванівни про право на заняття адвокатською діяльністю від 13.03.2017 р. серії ТР № 000164;

- ордер на надання правової допомоги у Господарському суді Київської області від 17.07.2019 р. серії ТР № 054561;

- акт № 1809/5 здачі-приймання виконаних робіт за договором № 1707/19 від 17.07.2019 р. про надання правової допомоги від 18.09.2019 р., на загальну суму 2000,00 грн.

- акт № 1809/6 здачі-приймання виконаних робіт за договором № 1707/19 від 17.07.2019 р. про надання правової допомоги від 18.09.2019 р., на загальну суму 2000,00 грн.

- платіжні доручення № 593 від 04.10.2019 р. на суму 2000,00 грн. та № 594 від 04.10.2019 р. на суму 2000,00 грн.

- акт здачі-приймання виконаних робіт від 07.08.2019 р. № 0708/3 на загальну суму 8500,00 грн

- платіжне доручення № 556 від 08.08.2019 р. на суму 8500,00 грн.

Згідно зі ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Акт здачі-приймання виконаних робіт від 07.08.2019 р. № 0708/3 на загальну суму 8500,00 грн та платіжне доручення № 556 від 08.08.2019 р. на суму 8500,00 грн колегія суддів не приймає в якості належних та допустимих доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, оскільки з них не вбачається, що правова допомога на вказану суму була надана позивачу саме в рамках розгляду цієї справи.

Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового слухання, участь адвоката у судових засіданнях, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про часткове задоволення вимоги позивача та стягнення з відповідача вартості витрат позивача на оплату послуг адвоката у розмірі 4000,00 грн.

Доводи скаржника про те, що позивачем не було доведено здійснення витрат на правову допомогу, оскільки договір про надання правової допомоги та акти здачі-приймання виконаних робіт були складені за участю адвоката Стеців Р.І., однак грошові кошти сплачені за реквізитами фізичної особи-підприємця Стеців Р.І., яка не є стороною вказаного договору, колегія вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 13 Закону Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально є самозайнятою особою.

Згідно зі ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Згідно зі свідоцтвом про право заняття адвокатською діяльністю від 13.03.2017 р. серії ТР № 000164 Стеців Р.І. має право на заняття адвокатською діяльністю.

Таким чином Стеців Р.І. є самозайнятою особою, яка отримала грошові кошти за надану професійну правничу допомогу на підставі укладеного з позивачем договору.

Як передбачено ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Як було встановлено вище, правова допомога позивачу надавалася адвокатом Стеців Роксоланою Іванівною, однак кошти були отримані нею як фізичною особою-підприємцем, що не суперечить чинному законодавству.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 05.11.2019 р. у справі № 911/2079/19 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 05.11.2019 р. у справі № 911/2079/19 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство "Київметробуд".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 13.02.2020 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді С.А. Пашкіна

В.В. Андрієнко