ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
"06" лютого 2020 р. м. Ужгород Справа № 5008/579/2012
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТК "СІКО", м. Ужгород від 01.10.2019 року про забезпечення повороту виконання судового рішення, а також вжиття заходів зустрічного забезпечення за заявою ОСОБА_1 від 21.01.2020
у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф", м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Експедиційно - транспортна компанія „Сіко", м. Ужгород
за участю третьої особи ПАТ „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Ужгород", м. Ужгород
про стягнення 7739093,85 грн.,
Секретар судового засідання Штундер Д.Л.
За участю представників:
від заявника (відповідача, боржника) - Брунцвик Л.В., генеральний директор, Жмарьова О.М., виконавчий директор
від стягувача (нового кредитора) ОСОБА_1 - Ламбрух О.С., адвокат, ордер серії ЗР № 66179 від 28.12.2018
ВСТАНОВИВ:
На розгляді у Господарському суді Закарпатської області перебуває заява Товариства з обмеженою відповідальністю Експедиційно-транспортна компанія СІКО б/н від 28.08.2018 про поворот виконання судового рішення (ухвали) Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2016 року у справі № 5008/579/2012. Заява обґрунтована покликанням на факт скасування ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2016 року у справі № 5008/579/2012, на підставі якої ОСОБА_1 набула статусу сторони виконавчого провадження (стягувача) у справі № 5008/579/2012 та права на звернення стягнення на предмет іпотеки (майно відповідача, заявника у даному випадку). В зв`язку із скасуванням такої ухвали, заявник наголошує, що всі дії, реалізовані у виконавчому провадженні ВП № 53186502, відкритому за заявою ОСОБА_1 в якості стягувача, є незаконними, з огляду на що набуття нею права власності на майно відповідача в результаті вказаних дій підлягає скасуванню.
В ході розгляду вказаної заяви товариством в порядку частини 8 ст. 333 ГПК України неодноразово подавалися заяви про забезпечення повороту виконання судового рішення, які з огляду на зміну обставин справи через тривалий розгляд заяви про поворот виконання рішення, з об`єктивних причин відкликались заявником. Зокрема, первинною вимогою вжити заходів забезпечення, поданою разом із заявою про поворот виконання рішення, товариство просило накласти арешт та заборону відчуження на земельну ділянку, реєстраційний номер 1223402521248, кадастровий номер 2124880301:03:017:0131, площею 0,5 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ; комплекс, об`єкт нежитлової нерухомості, реєстраційний номер 1223164721248, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер об`єкту в РПВН: 17362622, що складається з пункту миття автомобілів, а, площею 374,8 кв.м., адміністративного будинку, ББ', площею 243,8 кв.м., навісу, В, площею 339 кв.м., огорожі, № 1-5, споруди (майданчик), І, споруди (збірник водостоків), ІІ, споруди (збірник водостоків), ІІІ, з огляду на твердження про те, що відчуження ОСОБА_1 зазначено (спірного) майна унеможливить поворот виконання ухвали шляхом його повернення у власність відповідача. Така заява за клопотанням заявника була повернута йому без розгляду, оскільки в ході судового розгляду ОСОБА_1 відчужила вказане спірне майно ОСОБА_2 , тобто предмет забезпечення вже був відсутній.
Товариство - заявник 01.10.2019 подало суду заяву про забезпечення повороту виконання рішення (ухвали) шляхом накладення арешту та заборони на відчуження в межах суми 4 929 832,00 грн. (чотири мільйони дев`ятсот двадцять дев`ять тисяч вісімсот тридцять дві гривні) на наступне майно, що належить ОСОБА_1 : 1) квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , якою ОСОБА_1 володіє одноосібно; 2) майно товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ Рейн , код 37742693, що зареєстроване за адресою: м. Ужгород, вул. Тельмана, буд. 98, яким ОСОБА_1 володіє одноосібно, а саме зареєстровані за вказаним товариством вантажні транспортні засоби: д.н.з. НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_4 ; 3) на частку ОСОБА_1 у розмірі 100 % в статутному капіталі та від усього майна у товаристві з обмеженою відповідальністю ЮГ Рейн ; 4) на частку ОСОБА_1 у розмірі 10 % в статутному капіталі та від усього майна у товаристві з обмеженою відповідальністю КГМ Рейн .
Заява обґрунтована твердженням про те, що ОСОБА_1 вже вчинила дії для ухилення від повороту виконання судового рішення, коли спершу передала в іпотеку, а потім відчужила спірне майно, яке підлягало поверненню, хоча їй було відомо про наявність Постанови Львівського апеляційного господарського суду, якою її вступ до виконавчого провадження було визнано незаконним. З огляду на це, наголошує, що наявні цілком обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 буде знову намагатися ухилитись від повернення вартості незаконно набутого майна на користь Товариства та вчинить дії з відчуження належного їй майна, а грошові кошти приховає.
Доповненням до заяви про забезпечення повороту виконання рішення, поданим суду 24.12.2019, заявник просить взяти до уваги той факт, що ОСОБА_1 22 листопада 2019 року відчужила корпоративні права щодо ТОВ ЮГ-РЕЙН (код ЄДРПОУ 37742693, що зареєстроване за адресою: м. Ужгород, вул. Тельмана, буд. 98) своїй матері ОСОБА_3 , про що Товариству стало випадково відомо 27 листопада 2019 року. Разом з тим, допускає, що ОСОБА_1 здійснила аналогічні дії по відчуженню і належної їй на правах власності квартири та іншого майна. Саме тому, просить накласти арешт в межах суми 4929832,00 грн. на всі доходи ОСОБА_1 , в тому числі на рахунки, відкриті в установах банку, а також на все майно, належне останній на праві власності та заборонити будь-які дії, спрямовані на користування та розпорядження рахунками та майном.
В ході розгляду вказаних вище заяв, головуючим суддею Пригарою Л.І. задоволено самовідвід від розгляду вказаної справи (ухвала суду від 24.12.2019), внаслідок чого проведеним повторним авторозподілом судової справи (заяви) між суддями від 17.01.2020 року заяви про поворот виконання рішення та його забезпечення передано на розгляд судді Андрейчуку Л.В.
Після передачі матеріалів справи новому головуючому, на адресу суду 22.01.2020 надійшло уточнення заявника до заяви про забезпечення повороту виконання рішення, а також 23.01.2020 заява ОСОБА_1 про вжиття заходів зустрічного забезпечення.
В ході прийняття та підготовки справи до розгляду судом встановлено наявність великої кількості клопотань, заяв, доповнень, в т. ч. і щодо забезпечення повороту виконання рішення, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність виняткових обставин та необхідність розглянути заяви про забезпечення та зустрічне забезпечення заяви про поворот виконання рішення суду в судовому засіданні за участю представників сторін в порядку ч. 4 ст. 140 ГПК України.
Присутні в судовому засіданні представники заявника (товариства) та ОСОБА_1 підтримали подані ними заяви; при цьому, товариство заперечило проти вжиття заходів зустрічного забезпечення з огляду на їх безпідставність, а ОСОБА_1 - вважає подану товариством заяву необґрунтованою.
Розглянувши подані суду заяви суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення повороту виконання рішення та відмову у зустрічному забезпеченні з огляду на наступне.
Частиною восьмою статті 333 ГПК встановлено, що при вирішенні питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.
Питання забезпечення позову регулюється Главою 10 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено перелік заходів забезпечення позову, в т. ч. шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії"(рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення повороту виконання рішення суд дійшов з огляду на наявність переконливих обставин, що свідчать про ймовірність позбавлення заявника можливості виконати рішення суду - ухвали про поворот виконання рішення. Наявними у справі документами підтверджується факт відчуження спірного майна - майнового комплексу та земельної ділянки, в той самий час, коли позивачем оскаржувалась правомірність вступу у виконавче провадження ОСОБА_1 та, відповідно, її право на набуття такого майно. Так, заявником подано докази про передачу ОСОБА_1 майна в іпотеку, а згодом - його відчуження ОСОБА_4 (Договори про задоволення вимог іпотекодержателя від 10.12.2018, зареєстровані в реєстрі за № № 3158, 3159). Крім того судом взято до уваги, що в ході розгляду заяв як про поворот виконання рішення, так і про його забезпечення, підстави та обґрунтування заявника змінювалися з огляду на зміни у майновому стані ОСОБА_1 . Так, у поданій 01.10.2019 заяві про забезпечення повороту товариство просило накласти арешт, в т. ч. на корпоративні права ТОВ Юг-Рейн (код ЄДРПОУ 37742693), в якому ОСОБА_1 володіла часткою 100% у статутному капіталі. Однак, в подальшому заявник повідомив суд про відчуження таких корпоративних прав, що підтверджується відомостями з ЄДРПОУ стосовно вказаного товариства. За таких обставин, посилання заявника на можливість подальшого відчуження іншого нерухомого та рухомого майна, належного ОСОБА_1 , а відтак, і неможливість поновлення його права на відшкодування вартості отриманого ОСОБА_1 майна, правова підстава володіння яким відпала, суд вважає обґрунтованим.
З огляду на викладене, суд вбачає наявність зв`язку між заявленим товариством заходом забезпечення повороту виконання рішення у вигляді накладення арешту на майно ОСОБА_1 і предметом розгляду у справі, співмірність та адекватність обраного заходу з заявленими вимогами щодо відновлення попереднього становища.
Зважаючи на те, що внаслідок скасування рішення суду (визнана незаконною підстава набуття ОСОБА_1 майна) все набуте за ним підлягає поверненню, обраний заявником захід є адекватним, не порушить збалансованості інтересів сторін та забезпечить можливість фактичного виконання повороту рішення суду у випадку його задоволення.
За таких обставин заявлене клопотання про вжиття заходів забезпечення позову підлягає до задоволення в частині вимоги про накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_1 на праві власності.
Оскільки арешт майна полягає в накладанні заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна, в іншій частині забезпечення позову, слід відмовити.
Щодо зустрічного забезпечення.
Згідно зі ст. 141 Господарського процесуального кодексу України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Проте, в даному випадку, суд не вбачає необхідності в зустрічному забезпеченні, оскільки відсутні підстави вважати, що відповідач понесе збитки, у зв`язку з забезпеченням повороту виконання рішення.
У даному випадку, як для вжиття заходів забезпечення, так і для відмови у зустрічному забезпеченні, вагомим аргументом є саме стадія, на якій застосовується захід забезпечення, адже поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище, тобто повернення стягувачем ( ОСОБА_1 ) боржнику (заявнику) всього одержаного (або його вартості) за скасованим рішенням. Іншими словами, спір про право між сторонами відсутній, застосування ж такої процесуальної дії (повороту) зумовлена необхідністю виправлення помилки правозастосування шляхом відновлення попереднього стану. Саме з огляду на це, зустрічне забезпечення в межах розгляду заяви про поворот виконання рішення суду не може бути застосоване.
Керуючись ст. ст. 140, 141, 233, 234, 240, 333 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Експедиційно-транспортна компанія "СІКО"(88000, Закарпатська обл., м. Ужгород. вул. Коритнянська, буд. 25, код ЄДРПОУ 30506880) від 01.10.2019 про забезпечення повороту виконання рішення суду (ухвали від 28.08.2018 року № 5008/579/2012) з врахування доповнень до неї, задовольнити частково.
2. Накласти арешт на всі доходи гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_5 ), в тому числі на рахунки, відкриті в установі банку АТ КБ "Приватбанк", а саме: рахунок ІВАN: НОМЕР_6 ; рахунок ІВАN: UА НОМЕР_7 ; рахунок ІВАN: UА НОМЕР_8 ; рахунок ІВАN: UА 903052990000026308645929542, на всі рахунки, відкриті ОСОБА_1 в установі АТ "Укрсиббанк" (МФО 351005) та на всі рахунки, відкриті в інших банківських установах, а також на все майно, яке належить ОСОБА_1 на праві власності, в межах суми 4929832,00 грн. (чотири мільйони дев`ятсот двадцять дев`ять тисяч вісімсот тридцять дві гривні 00 коп.)
3. В іншій частині забезпечення - відмовити.
4. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів зустрічного забезпечення від 21.01.2020 - відмовити.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Експедиційно-транспортна компанія "СІКО"(88000, Закарпатська обл., м. Ужгород. вул. Коритнянська, буд. 25, код ЄДРПОУ 30506880)
Боржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_5 )
Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (06.02.2020) та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 06.02.2023.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення не зупиняє її виконання.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: http://zk.arbitr.gov.ua/sud5008/
Суддя Л.В. Андрейчук
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2020 |
Оприлюднено | 17.02.2020 |
Номер документу | 87558547 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні