Рішення

від 07.02.2020 по справі 910/16986/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.02.2020Справа № 910/16986/19

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В. В. , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламіс-Україна" (01021, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 28/2, нежиле приміщення 43; ідентифікаційний код 33598644)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-монтажна компанія "Клімат Голд Україна" (01013, місто Київ, вулиця Промислова, будинок 1, ідентифікаційний код 41575836)

про стягнення 26 647,32 грн

Без виклику (повідомлення) представників учасників справи,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ламіс-Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-монтажна компанія "Клімат Голд Україна" про стягнення 33 247,32 грн, з яких 23 000,40 грн складає заборгованість за сплачений товар, 3 347,92 грн - пеня, 299,00 грн - 3% річних. Також позивачем заявлено до стягнення 6 600,00 грн витрат на правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо повернення попередньої оплати за товар, оплачений на підставі рахунку-фактури № КГ200619/17 від 20.06.2019, проте не поставлений відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/16986/19, ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

17.01.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-монтажна компанія "Клімат Голд Україна" проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що між сторонами договору купівлі-продажу не укладалось, строки та ціна договору не обумовлювались, крім того, позивач не звертався до відповідача із претензією щодо поставки товару.

Будь яких заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ламіс-Україна" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-монтажна компанія "Клімат Голд Україна" (постачальник) було укладено у спрощений спосіб усний договір купівлі-продажу кондиціонеру МЕ MSZ-DN50VA/MUZ-DM50VA у кількості 1 шт вартістю 23 000,40 грн з ПДВ.

20.06.2019 відповідачем було виставлено рахунок №КГ/200619/17 від 20.06.2019 на оплату товару на суму 23 000,40 грн.

На виконання домовленостей між сторонами, позивачем було сплачено зазначений вище рахунок №КГ/200619/17 від 20.06.2019 на суму 23 000,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням №374 від 24.06.2019.

Проте, оскільки відповідачем товар не поставлений, позивач звернувся із даним позовом до суду про стягнення попередньої оплати в розмірі 23 000,40 грн, а також нарахованих за період з 24.06.2019 по 29.11.2019 пені в розмірі 3 347,92 грн та 3% річних в сумі 299,00 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За приписами частини 2 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

При цьому, згідно зі статтею 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).

За змістом частини 1 статті 640 та частини 2 статті 642 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Таким чином, за висновками суду, внаслідок виставлення відповідачем рахунку №КГ200619/17 від 20.06.2019 та оплатою вказаного рахунку позивачем, між сторонами було укладено в усній формі у спрощений спосіб договір купівлі-продажу товару.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частино1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

В силу вимог статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, сторонами не було погоджено строк, в який відповідач зобов`язується поставити позивачу товар, оплачений на підставі рахунку №КГ/200619/17 від 20.06.2019.

При цьому, зі змісту рахунку №КГ/200619/17 від 20.06.2019 вбачається примітка про те, що товар видається замовнику з 10-ї до 18-ї години (крім суботи та неділі) тільки після сплати на розрахунковий рахунок фірми Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-монтажна компанія "Клімат Голд Україна". Для отримання продукції необхідно пред`явити паспорт, доручення та копію рахунку-фактури.

Тобто, погоджені сторонами умови договору купівлі-продажу товару полягають у вчиненні активних дій позивача, як покупця, щодо отримання оплаченого товару у відповідача.

Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю "Ламіс-Україна" до матеріалів справи не надано жодних належних та допустимих доказів звернення до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-монтажна компанія "Клімат Голд Україна" з вимогою про поставку відповідного товару, чи доказів наявності перешкод під час вчинення дій з отримання товару у відповідача.

Таким чином, відсутні підстави стверджувати, що в момент звернення позивача до суду з даним позовом відповідач прострочив виконання зобов`язань з передання позивачу товару, оплаченого на підставі рахунку №КГ/200619/17 від 20.06.2019.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Враховуючи вищенаведене, оскільки позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження порушення відповідачем прав та законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламіс-Україна" з отримання оплаченого ним товару, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-монтажна компанія "Клімат Голд Україна" попередньої оплати в розмірі 23 000,40 грн у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з передання позивачу товару, є передчасними.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, обставини, викладені в позові та відзиві, а також докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламіс-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-монтажна компанія "Клімат Голд Україна" про стягнення 23 000,40 грн попередньої оплати за непоставлений товар.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу, також не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 347,92 грн пені та 299,00 грн 3% річних, нарахованих на суму основного боргу.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламіс-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-монтажна компанія "Клімат Голд Україна" про стягнення 33 247,32 грн - відмовити.

2. Судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, покладаються на Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ