Рішення

від 07.02.2020 по справі 910/14441/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.02.2020Справа № 910/14441/19

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В.В. , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акса Трейдінг" (61052, Харківська область, місто Харків, Холодногірський район, вулиця Євгена Котляра, будинок 2/56; ідентифікаційний код 41926985)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра ВВВ" (03126, місто Київ, Солом`янський район, вулиця Академіка Білецького, будинок 5, офіс 57; ідентифікаційний код 38022555)

про стягнення грошових коштів у розмірі 493 468,48 грн,

Без виклику (повідомлення) представників учасників справи,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Акса Трейдінг" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра ВВВ" про стягнення грошових коштів у розмірі 493 468,48 грн, які складаються із 437 950,00 грн основного боргу, пені 51 054,17 грн, трьох процентів річних у розмірі 4 463,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати наданих послуг з організації перевезень вантажів згідно договору № Е-1419/01-4.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/14441/19, ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

07.11.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра ВВВ" проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що дії позивача є шахрайськими, у квітні-травні позивачем не надавались послуги за спірним договором, в акті наданих послуг №05/2 від 31.05.2019 не зрозумілий зміст та обсяг господарської операції, а на розрахунку до вказаного акту стоїть печатка відповідача меншого розміру, що свідчить про її підробку, крім того відповідач посилається на наявність спірних правовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Імеді".

Приписами статті 248 ГПК передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

За приписами частини 4 та 5 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Акса Трейдінг" (виконавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра ВВВ" (замовник) було укладено договір №Е-1419/01-4 від 14.02.2019 про надання послуг з організації перевезень вантажів, відповідно до умов якого виконавець на підставі заявок за його рахунок та за винагороду (плату) зобов`язується надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезень вантажів у власних (орендованих) вагонах або залученому на інших законних підставах рухомому складі шляхом надання на піввагонів та пов`язані з цим послуги, шляхом укладання відповідних договорів з іншими юридичними особами, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку і на умовах даного договору.

Згідно пунктів 2.1.18., 2.1.19. договору замовник зобов`язаний своєчасно здійснювати оплату послуг за договором та забезпечувати своєчасне надходження на рахунок виконавця коштів, необхідних для виконання заявок замовника. У разі відсутності на розрахунковому рахунку виконавця попередньої оплати замовника, виконавець може припинити подачу рухомого складу замовнику. У строки, встановлені договором, підписувати акти наданих послуг, акти звірки розрахунків та інші документи, які потребують підпису замовника.

За приписами пунктів 2.3.4. виконавець протягом 3-х робочих днів з моменту отримання заявки виставити замовнику рахунок на попередню оплату вартості послуг виконавця та надати номери вагонів та їх дислокацію на день отримання заявки. Складати акти наданих послуг з нарахуванням сум платежів згідно з умовами розділу 3 договору та надавати їх для оформлення замовнику не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до пункту 3.2. договору до початку перевезення замовник здійснює 100% попередньої оплати вартості послуг виконавця протягом 1-ї доби по заадресовці вагонів та 100% попередньої оплати вартості послуг виконавця, як гарантійного платежу з відшкодування витрат по ремонту вагонів у випадку їх пошкодження з вини замовника (вантажовідправників/вантажоотримувачів) після підписання акта прийому-передачі, протягом 2-х банківських днів на підставі рахунку виконавця.

Оплата за кожний наступний місяць надання послуг виконавця здійснюється замовником у вигляді 100% попередньої оплати вартості послуги до 5 числа поточного місяця, виходячи з кількості залізничного рухомого складу, який буде задіяний виконавцем для надання послуг замовникові у наступному місяці та об`єму заявленого замовником вантажу.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє по 31.12.2019. Якщо протягом 30-ти календарних днів, що залишились до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не виявить бажання розірвати договір або змінити його умови, договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін та на тих самих умовах (пункти 7.1., 7.3. договору).

Крім того, 14.02.2019 між сторонами було підписано додаткову угоду №1 до договору №Е-1419/01-4 від 14.02.2019 про надання послуг з організації перевезень вантажів, за умовами якої сторони погодили становити ставку за кожен вагон за кожну добу періоду надання послуг в розмірі 1 150,00 грн, в тому числі ПДВ-20%.

На виконання умов №Е-1419/01-4 від 14.02.2019 про надання послуг з організації перевезень вантажів позивач надав відповідачу транспортно-експедиторські послуги з перевезення залізничним транспортом загальною вартістю 1 538 700,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами наданих послуг №02/2 від 28.02.2019 на суму 115 000,00 грн, №1/3 від 31.03.2019 на суму 637 100,00 грн, №05/2 від 31.05.2019 на суму 786 600,00 грн. Зазначені акти підписаний з боку виконавця та замовника без зауважень та заперечень, а також скріплені печатками сторін.

При цьому, суд відхиляє твердження відповідача про те, що акт наданих послуг №05/2 від 31.05.2019 не є належним доказом надання відповідних послуг, як безпідставні та необґрунтовані, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Терра ВВВ" не надано жодних доказів на підтвердження того, що підпис чи печатка відповідача є підробленою.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, зокрема, платіжних доручень, відповідачем було здійснено лише часткову оплату транспортно-експедиційних послуг в сумі 1 100 750,00 грн.

Таким чином, позивач свої зобов`язання за договором №Е-1419/01-4 від 14.02.2019 про надання послуг з організації перевезень вантажів виконав в повному обсязі, однак, відповідачем у порушення взятих на себе зобов`язань не були своєчасно та в повному обсязі оплачені надані позивачем послуги.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Згідно статті 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 ГК України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до пункту 2 статті 307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Згідно положень статей 901 та 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 908 ЦК України визначено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до приписів статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно зі статтею 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи те, що строк виконання обов`язку з оплати наданих позивачем транспортно-експедиційних послуг, обумовлених договором №Е-1419/01-4 від 14.02.2019, настав, сума боргу відповідача, яка складає 437 950,00 грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до відповідача про стягнення вказаної суми боргу, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що посилання відповідача на правовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Імеді" не стосуються предмету розгляду у даному спорі, оскільки вказана юридична особа не є учасником спірних правовідносин. Суд також вважає безпідставними твердженнями відповідача про вчинення позивачем шахрайських дій з огляду на принцип презумпції невинуватості, закріплений положеннями статті 62 Конституції України, за змістом якої Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 51 054,17 грн та 3% річних в розмірі 4 463,49 грн нараховані за період з 10.06.2019 по 11.10.2019.

За приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У пункті 4.2. договору №Е-1419/01-4 від 14.02.2019 сторони погодили, що у випадку несвоєчасного здійснення замовником платежів, останній сплачує виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Водночас, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини 6 статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (пункту 2.5 Постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Здійснивши власний перерахунок заявленої до стягнення суми пені суд зазначає, що розрахунок позивача є арифметично невірним.

За таких обставин, за розрахунком суду, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Акса Трейдінг" в частині стягнення пені в сумі 51 054,17 грн підлягають частковому задоволенню на суму 50 622,22 грн.

Крім того, стосовно заявлених позивачем до стягнення 3% річних суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних, суд дійшов висновку про їх правомірність та правильність, а, отже позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Акса Трейдінг" в частині відшкодування 4 463,49 грн - 3% річних також підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Акса Трейдінг" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 232, 236 - 242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Акса Трейдінг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра ВВВ" про стягнення 493 468,48 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра ВВВ" (03126, місто Київ, Солом`янський район, вулиця Академіка Білецького, будинок 5, офіс 57; ідентифікаційний код 38022555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акса Трейдінг" (61052, Харківська область, місто Харків, Холодногірський район, вулиця Євгена Котляра, будинок 2/56; ідентифікаційний код 41926985) 437 950,00 грн (чотириста тридцять сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят гривень 00 копійок) основного боргу, 50 622,22 грн (п`ятдесят тисяч шістсот двадцять дві гривні 22 копійки) пені, 4 463,49 грн (чотири тисячі чотириста шістдесят три гривні 49 копійок) 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 7 395,53 грн (сім тисяч триста дев`яносто п`ять гривень 53 копійки).

3 . У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ