Постанова

від 10.06.2020 по справі 910/14441/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2020 р. Справа№ 910/14441/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Пересенчук Я.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра ВВВ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2020

у справі № 910/14441/19 (суддя Джарти В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акса Трейдінг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра ВВВ"

про стягнення грошових коштів у розмірі 493 468,48 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Акса Трейдінг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра ВВВ" про стягнення 493 468,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати наданих послуг з організації перевезень вантажів згідно договору № Е-1419/01-4.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.02.2020 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра ВВВ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акса Трейдінг" 437 950,00 грн основного боргу, 50 622,22 грн пені, 4 463,49 грн 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 7 395,53 грн .

В решті позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем факту порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині оплати послуг у розмірі 437 950,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра ВВВ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2020 у справі №910/14441/19 в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Акса Трейдінг" та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а саме рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що у квітні та травні 2019 зі сторони ТОВ Терра ВВВ ніяких заявок, експедиторських документів та інформації щодо перевезення вантажу по договору надання послуг не направлялось. Позивач до своєї позовної заяви не надано жодної залізничної накладної або іншого перевізного документу, який міг би підтвердити надання відповідачу будь-яких трансортно-експедиторських послуг з 01.04.2019 по 31.05.2019. На електронну пошту та юридичну адресу відповідача спірний акт наданих послуг не надходив, а опис вкладення не є належним доказом відправлення такого акту відповідачу, оскільки з нього не вбачається отримання ТОВ Терра ВВВ відповідних документів. Також апелянт посилається на те, що директор ТОВ Терра ВВВ не підписував акт наданих послуг та розрахунок і на таких документах не ставились відповідні печатки.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/14441/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/14441/19 та призначено справу до розгляду на 10.06.2020.

Явка представників сторін

Представники сторін у судове засідання 10.06.2020 не з`явились, хоча про час та місце розгляду справи вказані особи повідомлялись належним чином.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 була отримана апелянтом 19.05.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

В той же час, ухвала Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 повернулась без вручення позивачу, оскільки адресат вибув. Колегія суддів відзначає, що дана ухвала направлялась адресу державної реєстрації місцезнаходження позивача - м. Київ, вул. Є. Котляра, 2/56.

В матеріалах справи відсутні відомості, що позивач змінив своє офіційне місцезнаходження.

Крім того, ухвала суду апеляційної інстанції направлялась на адресу представника позивача Басай М.М., яка вказана в позові - Полтавська область, м. Кременчук, а/с 55, але також повернулась до суду без вручення.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Колегія суддів зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання адресатами кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належними адресами та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням сторонами, вказує на суб`єктивну поведінку цих осіб щодо отримання кореспонденції, яка надходила на їх адресу.

Також колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" статтями 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.

Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Причому, згідно з ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 року забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року.

А тому, ухвала суду апеляційної інстанції від 13.05.2020 вважається врученою позивачу.

Колегією суддів враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215 та від 25.03.2020 № 239, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 24.04.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 було внесено зміни до постанови від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зокрема, продовжено період карантину до 22 червня 2020 р.

В той же час, постановою Кабінету Міністрів України № 343 від 04.05.2020 з 11 травня 2020 р. послаблені карантинні обмеження, а саме дозволено здійснення професійної діяльності адвокатами та нотаріусами.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

А тому, враховуючи тимчасовий характер вжитих державою заходів для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та пом`якшення карантинних заходів з 11 травня 2020 року, оскільки суди в період карантину не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін у судовому засіданні 10.06.2020.

Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 28.04.2020 у справі № 910/10553/18, від 05.05.2020 у справі № 911/1634/19, від 15.05.2020 у справі № 17/32.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

14.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Акса Трейдінг" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Терра ВВВ" (замовник) було укладено договір №Е-1419/01-4 від 14.02.2019 про надання послуг з організації перевезень вантажів, відповідно до умов якого виконавець на підставі заявок за його рахунок та за винагороду (плату) зобов`язується надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезень вантажів у власних (орендованих) вагонах або залученому на інших законних підставах рухомому складі шляхом надання на піввагонів та пов`язані з цим послуги, шляхом укладання відповідних договорів з іншими юридичними особами, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку і на умовах даного договору.

Згідно пунктів 2.1.18., 2.1.19. договору замовник зобов`язаний своєчасно здійснювати оплату послуг за договором та забезпечувати своєчасне надходження на рахунок виконавця коштів, необхідних для виконання заявок замовника. У разі відсутності на розрахунковому рахунку виконавця попередньої оплати замовника, виконавець може припинити подачу рухомого складу замовнику. У строки, встановлені договором, підписувати акти наданих послуг, акти звірки розрахунків та інші документи, які потребують підпису замовника.

За приписами пунктів 2.3.4., 2.3.7. виконавець зобов`язаний протягом 3-х робочих днів з моменту отримання заявки виставити замовнику рахунок на попередню оплату вартості послуг виконавця та надати номери вагонів та їх дислокацію на день отримання заявки; складати акти наданих послуг з нарахуванням сум платежів згідно з умовами розділу 3 договору та надавати їх для оформлення замовнику не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до пункту 3.2. договору до початку перевезення замовник здійснює 100% попередньої оплати вартості послуг виконавця протягом 1-ї доби по заадресовці вагонів та 100% попередньої оплати вартості послуг виконавця, як гарантійного платежу з відшкодування витрат по ремонту вагонів у випадку їх пошкодження з вини замовника (вантажовідправників/вантажоотримувачів) після підписання акта прийому-передачі, протягом 2-х банківських днів на підставі рахунку виконавця.

Оплата за кожний наступний місяць надання послуг виконавця здійснюється замовником у вигляді 100% попередньої оплати вартості послуги до 5 числа поточного місяця, виходячи з кількості залізничного рухомого складу, який буде задіяний виконавцем для надання послуг замовникові у наступному місяці та об`єму заявленого замовником вантажу.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє по 31.12.2019. Якщо протягом 30-ти календарних днів, що залишились до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не виявить бажання розірвати договір або змінити його умови, договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін та на тих самих умовах (пункти 7.1., 7.3. договору).

Крім того, 14.02.2019 між сторонами було підписано додаткову угоду №1 до договору №Е-1419/01-4 від 14.02.2019 про надання послуг з організації перевезень вантажів, за умовами якої сторони погодили становити ставку за кожен вагон за кожну добу періоду надання послуг в розмірі 1 150,00 грн, в тому числі ПДВ-20%.

На виконання умов №Е-1419/01-4 від 14.02.2019 про надання послуг з організації перевезень вантажів позивач надав відповідачу транспортно-експедиторські послуги з перевезення залізничним транспортом загальною вартістю 1 538 700,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами наданих послуг №02/2 від 28.02.2019 на суму 115 000,00 грн, №1/3 від 31.03.2019 на суму 637 100,00 грн, №05/2 від 31.05.2019 на суму 786 600,00 грн.

Акти наданих послуг №02/2 від 28.02.2019 на суму 115 000,00 грн, №1/3 від 31.03.2019 на суму 637 100,00 грн підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Як вказує позивач у позовній заяві, акт наданих послуг №05/2 від 31.05.2019 на суму 786 600,00 грн. неодноразово (поштою та засобами електронного зв`язку) направлявся на адресу відповідача, але від останнього надійшла лише сканована копія цього акту з підписами обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 10.06.2019 поштою направив на адресу позивача акт наданих послуг №05/2 від 31.05.2019 на суму 786 600,00 грн. разом з рахунком-факторую та актом звірки взаєморозрахунків.

У позовній заяві позивач також вказує, що 10.07.2019 та 06.08.2019 через електронну пошту звертався до відповідача з вимогами про сплату заборгованості.

Оскільки відповідач залишив вказані вимоги без належного реагування, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 929 Цивільного кодексу України, що узгоджується із ст. 9 Закону України Про транспортну-експедиторську діяльність за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Як було встановлено вище, на виконання умов договору позивач надав відповідачу транспортно-експедиторські послуги з перевезення залізничним транспортом загальною вартістю 1 538 700,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами наданих послуг №02/2 від 28.02.2019 на суму 115 000,00 грн, №1/3 від 31.03.2019 на суму 637 100,00 грн, №05/2 від 31.05.2019 на суму 786 600,00 грн.

Акти наданих послуг №02/2 від 28.02.2019 на суму 115 000,00 грн, №1/3 від 31.03.2019 на суму 637 100,00 грн підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

З матеріалів справи вбачається, що 10.06.2019 позивач супровідним листом за вих. № 74 надіслав відповідачу для підписання акт наданих послуг № 05/2 від 31.05.2019 на суму 786 600,00 грн.

На підтвердження направлення даного листа позивачем було надано опис вкладення від 10.06.2019.

Посилання апелянта на те, що на описі вкладення у цінний лист відсутній номер поштового відправлення, а тому він не бути належним доказом надсилання супровідного листа № 74 від 10.06.2019, колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 59, 61 вказаних Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

З на явного в матеріалах справи опису вкладення у цінний лист від 10.06.2019 вбачається, що в ньому міститься перелік документів, які були надіслані на адресу відповідача (зокрема акт наданих послуг № 05/2 від 31.05.2019 на суму 786 600,00 грн.) та він містить підпис працівника та відбиток календарного штемпеля поштового зв`язку.

Несуттєві недоліки (а саме не зазначення номеру поштового відправлення) в наданому описі вкладення у цінний лист від 10.06.2019 не можуть бути підставою для не прийняття його як доказу направлення документів на адресу відповідача, оскільки такий опис був скріплений підписом працівника та відбитком календарного штемпеля поштового зв`язку.

Відповідно до пункту 3.2. договору до початку перевезення замовник здійснює 100% попередньої оплати вартості послуг виконавця протягом 1-ї доби по заадресовці вагонів та 100% попередньої оплати вартості послуг виконавця, як гарантійного платежу з відшкодування витрат по ремонту вагонів у випадку їх пошкодження з вини замовника (вантажовідправників/вантажоотримувачів) після підписання акта прийому-передачі, протягом 2-х банківських днів на підставі рахунку виконавця.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що замовник протягом 5-ти робочих днів з дати надання виконавцем актів наданих послуг надсилає виконавцю підписані акти. У випадку заперечень зі сторони замовника до актів наданих послуг, замовник в цей же строк направляє мотивовані заперечення. Якщо протягом цього строку не надійне вмотивованих заперечень замовника, акти наданих послуг вважаються узгодженими у повному обсязі без заперечень та претензій обома сторонами.

Відповідно до норм чинного законодавства виконавець не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта наданих послуг, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення невідповідності таких робіт умовам договору або замовленню - негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта наданих послуг) законом та умовами договору покладений саме на замовника.

Відмова замовника від підписання акта наданих послуг за договором за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє відповідача від покладених на нього обов`язків прийняти та оплатити роботи за ціною погодженою ним у договорі.

А тому, враховуючи що акт наданих послуг № 05/2 від 31.05.2019 на суму 786 600,00 грн. був надісланий на адресу відповідача поштою 10.06.2019, а останнім в порушення умов договору вмотивованих заперечень не надано, а тому даний акт наданих послуг вважається узгодженим у повному обсязі без заперечень та претензій зі сторони відповідача.

Посилання апелянта на те, що позивачем до позовної заяви не було надано жодної накладної або іншого документу, який міг підтвердити надання відповідачу транспортно-експедиторських послуг з 01.04.2019 по 31.05.2019, колегією суддів відхиляються, оскільки відповідно до умов договору єдиним документом, який підтверджує надання послуг за договором, є акт наданих послуг.

Більш того, колегією суддів враховано, що за транспортно-експедиторські послуги, які були зазначені в акті наданих послуг № 05/2 від 31.05.2019 на суму 786 600,00 грн., відповідач частково розрахувався, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, наданими відповідачем.

Вказане додатково підтверджує прийняття наданих позивачем послуг за актом № 05/2 від 31.05.2019.

Частиною другою статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" унормовано, що клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

При цьому, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (стаття 931 ЦК України).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки наявність та обсяг заборгованості відповідача за Договором у розмірі 437 950,00 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не спростовані, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 437 950,00 грн.

Стосовно позивних вимог в частині стягнення 3 % річних, колегія суддів вважає за можливе зазначити про наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов`язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Колегія суддів, перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок 3 % річних за загальний період з 10.06.2019 по 11.10.2019, погоджується з здійсненим розрахунком та вважає його вірним, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних в сумі 4 463,49 грн.

Апелянтом наведеного позивачем та здійсненого судом першої інстанції розрахунку 3 % річних не спростовано, власного розрахунку суду апеляційної інстанції надано не було.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, колегія суддів зазначає про наступне.

Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов`язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У пункті 4.2. договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасного здійснення замовником платежів, останній сплачує виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок пені, вважає його обґрунтованим та вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 50 622,22 грн. за загальний період з 10.06.2019 по 11.10.2019.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2020 року у справі № 910/14441/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра ВВВ" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2020 року у справі № 910/14441/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2020 року у справі № 910/14441/19 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/14441/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 16.06.2020

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко