Рішення

від 12.02.2020 по справі 910/15041/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.02.2020Справа № 910/15041/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудсервіс-ЮА"

про стягнення 14800,00 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ритуальна служба Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудсервіс-ЮА" про стягнення 14800 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач порушив строк виконання грошового зобов`язання згідно Договору співробітництва №33-12/18 від 01.12.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

13.11.2019 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 18.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

У відзиві на позов відповідач вказав, що умови договору суперечать один одному в частині визначення безоплатного характеру передачі приміщення буфету відповідачу та сплати щомісячної оплати в розмірі 3700 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2018 між позивачем, як замовником, та відповідачем, як виконавцем, укладено договір № 33-12/18 співробітництва по організації громадського харчування працівників Ритуальної служби СКП Спецкомбінат ПКПО в приміщенні їдальні по вул. Стеценка, 20-а, за умовами пунктів 2.1.1 якого замовник безоплатно надає приміщення буфету на першому поверсі адміністративного корпусу по вул. Стеценка, 20а, яке відповідає вимогам будівельних, протипожежних, санітарних та інших обов`язкових норм і правил для організації громадського харчування працівників Ритуальної служби СКП Спецкомбінат ПКПО та інших споживачів послуг.

Згідно з пунктом 2.2.2 у разі несплати виконавцем плати за експлуатаційні витрати протягом 30 днів з дня закінчення терміну платежу замовник має право розірвати даний договір в односторонньому порядку.

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що під час користування приміщенням буфету виконавець вносить у касу ККАТП 2737 або перераховує по безготівковому рахунку плату за відшкодування експлуатаційних витрат у розмірі 3700 грн. на місяць, які сплачуються виконавцем незалежно від наслідків його господарської діяльності щомісячно, не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяцем на рахунок замовника.

Відповідно до пункту 8.1 договору останній вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 01.12.2018 по 31.05.2019 року.

До матеріалів справи позивачем долучені копії актів надання послуг (відшкодування експлуатаційних витрат) за період з грудня 2018 року по травень 2019 року включно на загальну суму 22200 грн., підписані представниками обох сторін.

Разом із цим, відповідач відшкодування експлуатаційних витрат у повному обсязі не здійснив, заборгувавши 14800 грн.

У зв`язку з виникненням заборгованості позивач звертався до відповідача з листами щодо її погашення, а саме: від 04.06.2019 № 699 та від 27.06.2019 № 835, однак відповідач погашення боргу не здійснив.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З аналізу правового характеру укладеного між сторонами договору слідує, що останній має в собі елементи декількох договорів - про надання послуг та оренди. Разом із цим спірні правовідносини стосуються лише відшкодування експлуатаційних витрат за договором.

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

За приписами частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з умовами пункту 5.1 договору відповідач зобов`язався відшкодовувати експлуатаційні витрати щомісячно, не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяцем на рахунок замовника.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг за договором протягом грудня 2018 року по травень 2019 року включно на загальну суму 22200 грн. відповідно до підписаних представниками обох сторін актів, що оплачені відповідачем частково.

Зважаючи на те, що сума боргу відповідача, яка складає 14800 грн., підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу.

Одночасно судом відхиляються твердження відповідача про суперечливість умов договору в частині визначення оплатності договору, з огляду на наступне.

Положення пункту 2.1.1 договору передбачають безоплатну передачу замовнику приміщення буфету на першому поверсі адміністративного корпусу, водночас пункт 5.1 договору встановлює плату за відшкодування експлуатаційних витрат.

Отже, наведеними умовами договору охоплюються різні види правовідносин сторін, зокрема, щодо безоплатного користування приміщенням та сплати поточних витрат підприємства, пов`язаних утриманням такого приміщення.

Крім того, положеннями статті 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину та матеріали справи доказів визнання договору недійсним не містять.

За наведених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до положень статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київради задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудсервіс-ЮА" (04128, м. Київ, вул. Стеценка,20-а; ідентифікаційний код 37932804) на користь Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська,47/14; ідентифікаційний код 03358475) 14800 (чотирнадцять тисяч вісімсот) грн. заборгованості, а також 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.В. Полякова