Рішення

від 28.01.2020 по справі 911/1823/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2020 р. Справа № 911/1823/19

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Гопанок І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріховецьке"

про стягнення 788 002,40 гривень

за участю представників:

від позивача: Білоус Ю.Ю. (ордер серії КС№ 477605 від 30.08.2019)

від відповідача: Паніматченко Л.Д. (керівник)

Соболь Б.В. (довіреність б/н від 28.10.2019)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.07.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" (далі - ТОВ "Кривоозерський олійний завод"/позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріховецьке" (далі - ТОВ "Оріховецьке"/відповідач) про стягнення 788 002,40 грн заборгованості, з яких: 685 200,24 грн неустойки у вигляді штрафу та 102 802,20 грн вартості понесених витрат на транспортне перевезення неякісної партії товару.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріховецьке" обов`язків за договором поставки №09/07/2018-178Р від 09.07.2018, що виявились у поставці відповідачем неякісного товару позивачу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.07.2019 позовну заяву ТОВ "Кривоозерський олійний завод" залишено без руху, виявлені недоліки постановлено усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

08.08.2019, у встановлений судом строк, через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ "Кривоозерський олійний завод" надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до змісту якого позивач на виконання вимог ухвали Господарського суду Київської області від 25.07.2019 надав відомості та пояснення стосовно заявленого позову.

Ухвалою Господарського суду Київської області 14.08.2019 у справі №911/1823/19 прийнято позовну заяву ТОВ "Кривоозерський олійний завод" та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням вказаної справи до розгляду у підготовчому засіданні на 09.09.2019, а також встановлено сторонам строк для вчинення процесуальних дій, у тому числі подання відповідачем відзиву - до 06.09.2019.

30.08.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про продовження процесуального строку на подання доказів та внесення заяв і клопотань в підготовчому провадженні.

05.09.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання, зокрема, про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю позивача скористатись послугами адвоката під час розгляду вказаної справи.

У підготовчому засіданні 09.09.2019 судом постановлено ухвалу про задоволення клопотання позивача та продовження строків на подання доказів, внесення заяв та клопотань до 23.09.2019, а також про відкладення підготовчого засідання на 23.09.2019.

23.09.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли:

- повідомлення про зміну місцезнаходження позивача;

- письмові пояснення по справі;

- клопотання про долучення доказів на підтвердження позовних вимог.

23.09.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву ТОВ "Кривоозерський олійний завод", відповідно до якого відповідач не погодився з доводами і вимогами позивача та просив суд, посилаючись зокрема на п. 2 ч. 2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

У підготовчому засіданні 23.09.2019 судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 07.10.2019.

07.10.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення на письмове пояснення позивача, відповідно до яких відповідач заперечив проти викладених позивачем доводів по суті спору.

07.10.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли клопотання про продовження строку підготовчого засідання та про долучення до матеріалів справи доказів звернення позивача до ТОВ Кривоозерський комбікормовий завод .

У підготовчому засіданні 07.10.2019 судом постановлено ухвали про продовження строку підготовчого засідання на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 28.10.2019.

07.10.2019 та 22.10.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заява про приєднання до матеріалів справи доказів надіслання позивачу відзиву та заперечень з доданими до них документами, та лист з доказами надіслання позивачу відзиву на позов.

28.10.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про призначення справи до колегіального розгляду.

У підготовчому засіданні 28.10.2019 суд постановив ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про призначення справи до колегіального розгляду з огляду на його необґрунтованість, а також ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 12.11.2019.

12.11.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли:

- клопотання про витребування у відповідача оригіналів протоколів випробувань №1010 ПР, 1011 ПР, 1012 ПР, 1013 ПР від 19.07.2018 та проколу №62/1127/18;

- письмові пояснення щодо структури та змісту заявлених позивачем збитків;

- клопотання про призначення справи до колегіального розгляду.

У підготовчому засіданні 12.11.2019 відповідачем подано для долучення до матеріалів справи оригінали протоколів випробувань №1010 ПР, 1011 ПР, 1012 ПР, 1013 ПР від 19.07.2018. Вказані документи долучено судом до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 12.11.2019 суд постановив ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про призначення справи до колегіального розгляду з огляду на його необґрунтованість.

Водночас, у підготовчому засіданні 12.11.2019 представником позивача подано заяву про відвід судді, що мотивована його упередженістю, яка виявилась, зкорема, у наголошенні останнім на необхідності надання позивачем письмових пояснень щодо структури заявлених до відшкодування збитків та безпідставністю відмови в задоволенні клопотань про призначення справи до колегіального розгляду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.11.2019 зупинено провадження у справі №911/1823/19 до вирішення питання за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" про відвід судді Яреми В.А. від розгляду даної справи в порядку ч. 3 ст. 39 ГПК України та передано заяву до відділу автоматизованого документообігу суду для визначення складу суду згідно вимог ч. 3 ст. 39 ГПК України.

Відповідно до результатів автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформлених протоколом б/н від 13.11.2019, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" про відвід судді Яреми В.А. від розгляду справи №911/1823/19 передано до розгляду судді Господарського суду Київської області Христенко О.О.

Ухвалою Господарського суду Київської області 14.11.2019 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" про відвід судді Яреми В.А. від розгляду справи №911/1823/19.

Ухвалою Господарського суду Київської області 14.11.2019 поновлено загальне позовне провадження в справі №911/1823/19, призначено підготовче засідання у справі на 25.11.2019.

15.11.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надіслання відповідачу письмових пояснень щодо структури та змісту заявлених позивачем збитків.

25.11.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли пояснення стосовно письмових пояснень позивача щодо структури та змісту заявлених позивачем збитків.

Відповідно до прохальної частини вказаних пояснень відповідач просив відмовити у задоволенні позову ТОВ "Кривоозерський олійний завод" повністю та закрити провадження у справі.

У підготовчому засіданні 25.11.2019 судом, з огляду на подання відповідачем вищевказаних пояснень без доказів надіслання їх позивачу, відповідні пояснення залишено без розгляду, а також постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.12.2019.

Що ж до викладеного відповідачем в прохальній частині відзиву клопотання про залишення позову без розгляду за результатами підготовчого засідання з підстав п. 2 ч. 2 ст. 185 ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання, позаяк вказаною процесуальною нормою встановлено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, тоді як самі лише заперечення відповідача по суті позовних вимог не є підставою для залишення позову без розгляду у розмінні відповідних норм ГПК України.

17.12.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні з огляду на хворобу представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.12.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 28.01.2020.

27.01.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про:

- визнання поважними причин неподання доказів та клопотання у попередніх судових засіданнях та на іншій стадії судового процесу;

- долучення до матеріалів справи доказів, а саме: заяви свідка ОСОБА_1 від 22.01.2020, роздруківок електронної пошти, копій листів, рахунку та акту про надання послуг;

- зміну порядку з`ясування обставин справи та порядку дослідження доказів у справі з урахуванням доказів;

- виклик свідка ОСОБА_1 для проведення допиту у судовому засіданні.

Так, відповідно до змісту вказаного вище клопотання позивач зауважив, що він не мав змоги подати раніше заяву свідка та документи, що є додатками до клопотання, оскільки ОСОБА_1 не є працівником позивача, а для надання відповідної заяви і засвідчення її нотаріусом необхідне волевиявлення особи на таку дії. До того ж позивач зазначив, що інші документи, які він просить долучити до справи, знайшов та передав позивачу ОСОБА_1 .

Отже, на думку позивача наведені вище обставини є поважними причинами неподання вказаного клопотання з доказами раніше, оскільки такі обставини не залежали від волевиявлення позивача.

28.01.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надішли заперечення щодо заяви свідка, відповідно до яких відповідач просив залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду.

Відповідно до приписів ч. ч. 2, 4 ст. 80, ч. ч. 1, 3 ст. 88, ч. 1 ст. 89 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.

Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Поряд з тим, згідно ст. 207 ГПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Однак, викладені позивачем у клопотанні доводи про неможливість подання заяви свідка раніше, на стадії підготовчого провадження, не свідчать про наявність поважних причин пропуску відповідного процесуального строку, оскільки обставини звільнення ОСОБА_1 є відомими для позивача, як роботодавця вказаної особи, та не свідчать про об`єктивну неможливість позивача отримати вказані ним докази та подати їх до суду заздалегідь, у передбачені законом строки, або ж принаймні повідомити суд про вказане на стадії підготовчого провадження, до початку розгляду вказаної справи по суті, згідно ч. 4 ст. 80 ГПК України.

З огляду на вказане вище та приписи процесуального законодавства, суд дійшов висновку про залишення без розгляду клопотання позивача про долучення до справи доказів, у тому числі заяви свідка.

Водночас, клопотання позивача про зміну порядку з`ясування обставин справи та дослідження доказів також залишається судом без розгляду з огляду вказаних вище обставин та необґрунтованості необхідності вчинення відповідної процесуальної дії.

До того ж, враховуючи залишення без розгляду клопотання позивача про долучення до матеріалів справи, зокрема, заяви свідка, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про виклик свідка ОСОБА_1 для проведення допиту у судовому засіданні, позаяк передумовою для виклику судом свідка у судове засідання в порядку ст. 89 ГПК України є наявність заяви такого свідка, викладені показання у якій суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти, тобто в будь-якому разі показання свідка, викладені у заяві, що подається до суду, передують виклику такого свідка.

У судовому засіданні 28.01.2020 після закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами судом оголошено про перехід до судових дебатів, по закінченні яких суд вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд

ВСТАНОВИВ:

09.07.2018 між ТОВ Кривоозерський олійний завод , як покупцем, та ТОВ Оріховецьке , як постачальником, укладено договір поставки №09/07/2018-178Р (далі - договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити сільськогосподарську продукцію (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах, визначених договором, в асортименті, кількості та по цінам, визначеним цим пунктом, а саме: насіння ріпаку Код УКТ ЗЕД 12051090, 300 тон ціною всього, з ПДВ, 3 426 001,20 грн.

Згідно пп. 2.1., 4.1., 4.2., 4.4. та 8.1. договору поставки сторони погодили, що ціна товару, що постачається згідно договору на умовах FCA (франко-склад постачальника), становить 11 420,00 грн за одну тону, з урахуванням ПДВ 20%.

Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом покупця на умовах FCA (франко-перевізник) на складі постачальника, згідно Інкотермс в редакції 2010 р., з пункту навантаження на складі постачальника - Київська обл., Сквирський р-н, с. Оріховець, на зерновий склад покупця - Миколаївська обл., Кривоозерський р-н, смт Криве Озеро, вул. Кобзаря, 1 (далі - пункти поставки).

Товар вважається поставленим постачальником та отриманим покупцем в момент відмітки про отримання товару у товарно-транспортній накладній відповідальної особи вантажоодержувача. Право власності на товар від постачальника до покупця переходить з дати відмітки покупцем у товарно-транспортній накладній на товар.

Договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.08.2018, а в частині взаєморозрахунків до фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Копія вказаного вище договору поставки наявна в матеріалах справи.

З доданих позивачем до позову копій видаткових та товарно-транспортних накладних, підписаних представниками сторін, слідує, що за договором поставки №09/07/2018-178Р від 09.07.2018 відповідач поставив, а позивач прийняв товар - ріпак, а саме:

- 27,04 тони вартістю 308 7956,91 грн за видатковою накладною №115 від 13.07.2018 та вартістю 308 7956,80 грн за товарно-транспортною накладною №1 від 13.07.2018;

- 28,98 тони вартістю 330 951,72 грн за видатковою накладною №116 від 13.07.2018 та вартістю 330 951,60 грн за товарно-транспортною накладною №2 від 13.07.2018;

- 29,58 тони вартістю 337 803,72 грн за видатковою накладною №117 від 13.07.2018 та вартістю 337 803,60 грн за товарно-транспортною накладною №3 від 13.07.2018;

- 27,70 тони вартістю 316 334,11 грн за видатковою накладною №118 від 14.07.2018 та вартістю 316 334,00 грн за товарно-транспортною накладною №4 від 14.07.2018;

- 27,84 тони вартістю 317 932,91 грн за видатковою накладною №119 від 14.07.2018 та вартістю 317 932,80 грн за товарно-транспортною накладною №6 від 14.07.2018;

- 27,22 тони вартістю 310 852,51 грн за видатковою накладною №120 від 14.07.2018 та вартістю 305 952,80 грн за товарно-транспортною накладною №5 від 14.07.2018.

Перевезення товару здійснено залученим позивачем перевізником ПП Став-Сервіс згідно договору про надання послуг з перевезення вантажів автомобільними транспортом №ТП-31 від 05.07.2018, копія якого наявна в матеріалах справи.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем покладеного на нього договором обов`язку по поставці товару, якість якого має відповідати узгодженим сторонами показникам.

Так, за викладеним позивачем твердженнями у поставленому відповідачем товарі - насінні ріпаку, показник масової частки глюкозинолатів є більшим, аніж погоджено сторонами у договорі, що підтверджується наданими ТОВ Кривоозерський комбікормовий завод актами повернення від 15 та 16 липня 2018 року за №№ 114, 115, 116, 117, копії яких наявні в матеріалах справи.

За доводами позивача, перевірка якості поставленого відповідачем товару здійснена ТОВ Кривоозерський комбікормовий завод у пункті поставки, як погоджено сторонами за договором, тоді як спроможність та право лабораторії ТОВ Кривоозерський комбікормовий завод проводити відповідні вимірювання підтверджується рішенням ДП Миколаївський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації №РН-0028/2016 від 31.08.2016 з додатком до вказаного рішення галузь проведення вимірювань , копії яких наявні в матеріалах справи.

Додатково в підтвердження обставин поставки відповідачем неякісного товару позивач посилається на те, що з метою досудового врегулювання спору він 26.07.2018 відрядив до відповідача юриста та менеджера з постачання для пред`явлення відповідачу усної претензії, що відповідно і було здійснено.

Вказані обставини, за доводами позивача, підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями наказів №№119-в, 118-в від 26.07.2018, №25к від 05.09.2017; довіреностей №8 від 28.12.2017 №17 від 27.07.2018; звітів про виконання завдання; завдань на службове відрядження, наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) №11-к від 07.09.2018; звітів про використання коштів, виданих на відрядження.

Також, в матеріалах справи містяться надані позивачем копії свідоцтв ТОВ Кривоозерський комбікормовий завод про якість зерна №№114-Р, 115-Р, 116-Р від 15.07.2018 та №117-Р від 16.07.2018, та копія листа ТОВ Кривоозерський олійний завод №20.07.2018/001 від 20.07.2018, адресованого відповідачу.

Отже, позивач зауважив, що відповідачем порушено вимоги п. 3.2. договору поставки щодо якості товару, а тому позивач вжив передбачених п. 3.8. договору поставки заходів з повернення відповідачу товару після перевірки його якості у місці приймання сертифікованою лабораторією зернового складу.

За доводами позивача, обставини повернення відповідачу неякісного товару підтверджуються доданими до позову товарно-транспортними накладними №№1-6 від 13.07.2018 та 14.07.2018, тоді як розмір транспортних витрат позивача на повернення товару складає 102 802,20 грн та підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжного доручення №13405 від 19.07.2018, актом звірки взаємних розрахунків за 2018 рік між ПП Став-сервіс та ТОВ Кривоозерський олійний завод .

До того ж, до позовної заяви позивачем додано копію підписаного ПП Став-сервіс та ТОВ Кривоозерський олійний завод акта надання послуг №42 від 17.07.2018 щодо транспортних послуг з перевезення насіння ріпаку на маршруті: с. Оріховець, Сквирський р-н, Київська обл., смт Криве Озеро Миколаївська обл. - с. Оріховець, Сквирський р-н, Київська обл.

Враховуючи перевищення показників глюкозинолатів в отриманому від відповідача насінні ріпаку, позивач стверджує про наявність обставин поставки відповідачем неякісного товару, що є правовою підставою для понесення ним відповідальності у вигляді сплати позивачу 20% штрафу згідно п. 5.3. договору поставки у порядку ст. ст. 610, 624 Цивільного кодексу України, а також відшкодування збитків за транспортне перевезення неякісної партії товару згідно п. 5.6. договору поставки, як додаткових витрат позивача у порядку ст. ст. 224, 225, 226, а тому позивач просить стягнути з відповідача 685 200,24 грн неустойки у вигляді штрафу та 102 802,20 грн вартості понесених витрат (збитків) на транспортне перевезення неякісної партії насіння ріпаку.

Заперечуючи проти заявленого позову, відповідач вказав, що позивачем, як покупцем, порушено вимоги п. 3.9. договору, оскільки про непогодження позивача з якістю товару відповідача повідомлено не було, а лише після повернення 16.07.2018 товару менеджер покупця повідомив по телефону про невідповідність ріпаку вимогам ДСТУ 4966:2008 у зв`язку з перевищенням рівня глюкозинатів.

В розрізі обставин визначення якості товару відповідач зауважив на тому, що позивачем проведено дослідження не у незалежній лабораторії, а у залежній від покупця лабораторії - ТОВ Кривоозерський комбікормовий завод , кінцевим бенефіціарним власником якого є директор покупця - ТОВ Кривоозерський олійний завод , тоді як свідоцтва вказаної, залежної від позивача, лабораторії видані без підпису лаборанта.

Як зауважив представник відповідача у судовому засіданні, вказані вище свідоцтва, копії яких додано до відзиву, відповідачем отримано по електронній пошті.

До того ж, відповідач зазначив, що надані позивачем акти повернення від 15 та 16 липня 2018 року за №№114, 115, 116, 117 складені та підписані ТОВ Кривоозерський комбікормовий завод , з яким відповідач жодних договірних відносин не має, а тому, на думку відповідача, такі акти не є належними доказами у даній справі.

Також відповідач надав суду копії товарно-транспортних накладних №№7-10 від 14.07.2018, які за його доводами, підписані невідомими особами та скріплені печатками ТОВ Кривоозерський комбікормовий завод .

Поряд з тим, відповідач зазначив, що після того, як 16.07.2018 до нього прибуло чотири машини із зерном ріпаку, зразки останнього були відібрані в присутності водіїв та направлені на аналізи в незалежну випробувальну лабораторію ДП Київський обласний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації , яка за результатами досліджень надала протоколи випробувань №№1010-1013ПР про відповідність ріпаку ДСТУ 4966:2008.

На підтвердження вказаних вище обставин відповідачем надано копії протоколів випробувань №№1010-1013ПР від 19.07.2018 із відповідними документами про оплату наданих послуг з дослідження, а також копію акта відбору зразків озимого ріпаку від 16.07.2018.

Окрім того, відповідач вказав, що 20.07.2018 електронною поштою від позивача надійшов лист №20.07.2018/001, відповідно до якого позивач пропонував відповідачу повернути кошти за недоотриманий товар у розмірі 665 793,72 грн, що відповідач і здійснив та повернув кошти у арифметично правильному розмірі - 652 728,12 грн. На підтвердження вказаних доводів до відзиву відповідачем додано копії платіжного доручення №299 від 23.07.2018 та бухгалтерської довідки.

За доводами відповідача жодних пропозицій про подальшу поставку ріпаку позивач не надав, хоча перші шість партій товару прийняв без зауважень, а що ж до понесених позивачем коштів на перевезення вантажу, то відповідач зазначив, що при поверненні вказаних коштів слід керуватися п. 3.5. договору поставки, відповідно до якого транспортні витрати покупця відшкодовуються у разі перевищення обмежувальних норм у п. 3.3. договору поставки, обставин стосовно чого не доведено.

З огляду вищевикладених обставин та доводів відповідач зауважив на тому, що ним не порушено зобов`язання та не завдано жодних збитків ТОВ Кривоозерський олійний завод , а тому підстави для задоволення вимог позивача відсутні.

Стосовно вищевказаних заперечень відповідача, позивач зауважив, що відповідач не був позбавлений можливості викликати представника позивача для проведення контрольного відбору зразків з метою подальшої перевірки якості товару, пропри те вказаний порядок відповідач порушив, провівши перевірку товару в односторонньому порядку, та згідно поданих до суду відзиву і доказів визнав, що поставлений ним товар неякісний.

З огляду на вказане, позивач вважає, що відповідачем визнано наведені обставини в письмовій формі, як і визнано факт отримання від позивача листа від 20.07.2018, в якому серед іншого зазначалося про необхідність відшкодувати понесені позивачем збитки за перевезення неякісної партії товару.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представників сторін, суд дійшов таких висновків щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 685 200,24 грн неустойки у вигляді штрафу згідно п. 5.3. договору поставки, з підстав поставки відповідачем неякісного товару.

Відповідно до приписів ст. ст. 173, 193, 268 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами статтей 712, 655, 673, 687 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Згідно статей 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 3.2. договору поставки якість товару повинна відповідати граничним показникам якості, узгодженим сторонами, зокрема:

- вологість - не більше 8%;

- олійна домішка - не більше 5,0% (насіння рицини (рос. клещевина ) - не дозволяється);

- сміттєва домішка - не більше 2%, в тому числі вміст домішок, що важко відокремлюються: підмаренник їжачок , талабан польовий (рос. ярутка ), мишій (рос. щетинник сизый ) - не більше 1,5%;

- вміст олії (в перерахунку на суху речовину) - мін. 42%;

- ерукова кислота - макс. 2%;

- глюкозинолати - макс. 25 µmol/gr;

- радіоактивність цезія 134/137 - макс. 600 Becq/кг. Наявність товару з ГМО не допускається. У разі виявлення товару з ГМО поставка допускається лише при умові складання сторонами додаткової угоди, де вказуються умови цього договору по об`єму, якості, ціні та вартості, при цьому ціна зменшується на 1000,00 грн/т.

Решта показників якості повинні відповідати вимогам ДСТУ 4966:2008.

З огляду наведеного, підписання сторонами договору поставки без будь-яких зауважень стосовно його положень та умов за своїм правовим наслідком породжує для сторін обов`язок належного виконання такого правочину та взятих за ним зобов`язань:

- для відповідача - обов`язок поставити товар належної якості, що відповідає погодженим сторонами граничним показникам;

- для позивача - обов`язок дотримання встановленого договором порядку перевірки якості поставленого відповідачем товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України, що кореспондує зі ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Водночас, відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно пп. 3.7., 3.8., 3.9. договору поставки якість товару по вологості, вмісту олії та домішкам визначається в пункті поставки на зерновому складі покупця: Миколаївська обл., Кривоозерський р-н, смт Криве Озеро, вул. Кобзаря, 1, згідно показників якості, визначених сертифікованою лабораторією зернового складу, що вказується у реєстрах на приймання товару, на підставі яких розраховується кінцева ціна товару.

У випадку відхилення параметрів якісних показників товару від показників, вказаних у п. 3.2. на дану партію чи автомашину, підставою для чого є результати випробувань (аналізу товару лабораторією покупця), видані сертифікованою лабораторією в кінцевому пункті доставки, складається акт про фактичні показники якості товару даної партії для перерахунку ціни товару або повернення товару в разі його невідповідності.

В разі незгоди котрої зі сторін про невідповідність показників якості товару, представники сторін у строк, що не може перебільшувати трьох робочих днів, проводять контрольний відбір зразка товару і перевіряють якість товару в незалежній акредитованій лабораторії.

В такому випадку товар не вивантажується до узгодження претензій по якості. Контрольний відбір проб товару у такому разі обов`язково має бути здійснений у присутності представників постачальника та покупця.

Представник постачальника повинен прибути в кінцевий пункт розвантаження не пізніше однієї доби від дати отримання повідомлення про перевірку якості товару, для спільного відбору та проведення аналізу проб в незалежній акредитованій лабораторії. У разі неприбуття представника постачальника та недотримання вимог даного пункту, покупець вправі самостійно провести відбір проб та провести незалежну перевірку.

Результати незалежної перевірки є кінцевими і признаються обома сторонами для виконання та перерахунку ціни товару. В разі незгоди постачальника з результатами аналізу по якості товару, плата, і це погоджено сторонами, за проведення додаткової перевірки якості покладається на постачальника.

З системного аналізу вказаних вище договірних положень слідує, що у разі непогодження покупця із якістю поставленого відповідачем товару, показники якої (якості) визначено за результатами проведених лабораторією позивача аналізів, остаточна якість відповідного товару має бути підтверджена незалежною акредитованою лабораторією за результатами дослідження проб, відібраних обома сторонами, або тільки покупцем у разі нез`явлення постачальника для відбору, в кінцевому пункті розвантаження.

Згідно приписиів статтей 73, 74, 76, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, в порушення вищевказаних законодавчих приписів позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами обставини надіслання відповідачу повідомлення про спільний відбір проб товару та проведення відповідного дослідження якості товару в незалежній акредитованій лабораторії.

Надані ж позивачем акти повернення №№114, 115, 116, 117 від 15 та 16 липня 2018 року та свідоцтва про якість зерна №№114-Р, 115-Р, 116-Р від 15.07.2018 та №117-Р від 16.07.2018, складені та видані ТОВ Кривоозерський комбікормовий завод - лабораторією позивача в місці приймання товару, у розумінні положень договору не є кінцевими результатами незалежної перевірки, як підстави для визнання якості обома сторонами та застосування договірних наслідків у вигляді перерахунку ціни товару або його повернення.

Результати дослідження якості товару, надані лабораторією позивача, є лише проміжними результатами для визначення подальших дій покупця щодо прийняття товару або щодо складення акта про фактичні показники якості товару та заявлення претензії постачальнику з подальшим підтвердженням якості у незалежній лабораторії та відповідними наслідками з перерахунку ціни товару або його повернення.

Доводи позивача про надіслання відповідачу 20.07.2018 претензії (листа №20.07.2018/001) та надалі - 26.07.2018, направлення до відповідача юриста і менеджера з постачання для пред`явлення усної претензії по якості товару визнаються судом неспроможними, позаяк вказані дії, вчинені позивачем після повернення відповідачу товару, жодним чином не підтверджують дотримання позивачем обов`язку, як і не нівелюють обов`язок, дотримуватись передбаченого договором порядку визначення кінцевих результатів дослідження якості товару незалежною лабораторією до повернення товару відповідачу.

Окрім того, як слідує зі змісту адресованого відповідачу листа №20.07.2018/001, позивач просив відповідача повернути грошові кошти за недоотриманий згідно договору товар та відшкодувати витрати на доставку (повернення) товару у порядку пункту 3.5. договору поставки, тобто у разі перевищення якісними показниками обмежувальних норм згідно пункту 3.3. договору поставки, тоді як заявлені позивачем у даній справі вимоги обґрунтовані обставинами порушення відповідачем саме пункту 3.2. договору поставки, а не пункту 3.3. вказаного договору.

Про те, що обставини дотримання/недотримання відповідачем пункту 3.3. договору поставки не покладено в основу обґрунтувань позову у даній справі неодноразово наголошував і сам позивач під час розгляду вказаної справи.

В розрізі вказаного вище, суд вважає за необхідне зазначити, що жодних зауважень стосовно порушення відповідачем умов п. 3.2. договору поставки щодо якості насіння ріпаку та відхилення у ньому параметрів показників, зокрема вмісту глюкозинолатів, лист №20.07.2018/001 не містить.

Отже, доводи позивача про те, що в отриманому відповідачем листі від 20.07.2018, зазначалося про необхідність відшкодувати понесені позивачем збитки за перевезення неякісної партії товару, як наслідок відповідачем визнано обставини поставки неякісної продукції та відповідні правові наслідки у вигляді відшкодування збитків, в розрізі обставин даної справи визнаються судом неспроможними.

Водночас, посилання відповідача на проведення ним дослідження повернутого позивачем товару незалежною лабораторією та визначення за результатами вказаного дослідження показника глюкозинолатів в межах норми згідно ДСТУ 4966:2008, судом відхиляються, оскільки, як слідує з наданого відповідачем акта відбору зразків від 16.07.2019, відповідачем порушено передбачений договором порядок відбору зразків - відібрано зразки без представників позивача, що, попри те, не спростовує встановлених судом у даній справі обставин відсутності результатів незалежної лабораторії щодо якості поставленого відповідачем товару.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доказово не обгрунтовано та не підтверджено обставин поставки відповідачем неякісного товару, як наслідок порушення договірного зобов`язання - п. 3.2. договору поставки.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до п. 5.3. договору поставки у випадку несвоєчасної поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який вона нараховується, від загальної вартості договору за кожен день прострочення, у випадку істотного (на строк понад 3 (три) робочих днів) порушення постачальником строку (терміну) поставки товару (партії товару), визначеного договором, та/або у випадку непоставки товару (партії товару), та/або у випадку відмови від поставки товару (партії товару), та/або у випадку поставки неякісного товару (партії товару), та/або у випадку неповної передачі постачальником документів, постачальник зобов`язується сплатити на користь покупця штраф у розмірі 20% (двадцять відсотків) від загальної вартості (ціни) (з ПДВ) договору, а також покупець в праві застосувати до постачальника оперативну-господарську санкцію у вигляді притримання оплати товару до моменту усунення постачальником відповідного порушення.

З огляду наведеного, оскільки передбачене нормами закону та умовами договору поставки право позивача на стягнення 20% штрафу виникає, зокрема, у разі порушення відповідачем зобов`язання по поставці якісного товару, тоді як позивачем доказово не доведено обставини поставки відповідачем неякісного товару, як наслідок відсутність порушення договірного зобов`язання в розрізі вказаних обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 685 200,24 грн неустойки у вигляді штрафу з огляду на доказову безпідставність та необгрунтованість такої вимоги.

Що ж до вимоги позивача про стягнення з відповідача 102 802,20 грн вартості понесених витрат (збитків) на транспортне перевезення неякісної партії насіння ріпаку слід зазначити таке.

Приписами статей 224, 225 Господарського кодексу України, що кореспондують із ст. 22 Цивільного кодексу України, унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.

Отже, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої вищевказаними нормами законодавства, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки та причинний зв`язок між ними, а також вина. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є важливим елементом доказування наявності реальних збитків та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Водночас, відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Так, наявність порушеного суб`єктивного права у вигляді понесення збитків позивач обґрунтовує тим, що внаслідок порушення відповідачем зобов`язання - п. 3.2. договору та поставки неякісного товару, позивач поніс збитки у вигляді 102 802,20 грн транспортних витрат на перевезення такого вантажу третьою особою - перевізником.

Відповідно до наданих письмових пояснень, зокрема від 12.11.2019, позивач зазначає про наявність таких елементів складу правопорушення, як:

- порушення зобов`язання і вина - відповідачем порушено вимоги п. 3.2. договору між учасниками справи;

- збитки - відшкодування витрат позивача у розмірі 102 802,20 грн на перевезення ПП Став-сервіс неякісної продукції насіння ріпаку у липні 2018 року;

- причинний зв`язок між порушенням зобов`язання та збитками - показники насіння ріпаку, поставленого відповідачем, не відповідали п. 3.2. договору між учасниками справи, наслідком чого стали дії позивача, передбачені п. 3.8. договору між сторонами.

Згідно п. 5.6. договору поставки, на який позивач посилається у позовній заяві та у заяві про усунення недоліків, у випадку поставки постачальником неякісного товару, покупець має право повернути такий товар постачальнику з відшкодуванням понесених збитків на транспортне перевезення неякісної партії товару.

Так, з огляду встановленої судом доказової необґрунтованості обставин поставки відповідачем неякісного товару, як наслідок порушення ним п. 3.2. договору поставки, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем як протиправної поведінки відповідача (порушення зобов`язання), так і його вини.

Стосовно ж суми збитків - понесених позивачем додаткових витрат на перевезення, на думку позивача, неякісного товару, слід зазначити таке.

Як слідує зі змісту наявних в матеріалах справи копій товарно-транспортних накладних, актів на повернення та реєстру ТТН №42 перевезення насіння ріпаку (возврату) перевізника ПП Став-сервіс до акта надання послуг №42 від 17.07.2018, вартість визначених перевізником послуг, які заявлено позивачем як додаткові витрати (збитки), складається з перевезення насіння ріпаку задіяними перевізником автомобілями за №№АІ0859СХ, АІ5250ЕЕ, АІ4218НА, АІ1473ЕТ, тоді як посилання на автомобілі з №№ НОМЕР_1 , АІ5250ЕЕ містять акти про повернення №116 від 15.07.2018, №117 від 16.07.2018 та непідписані позивачем товарно-транспортні накладні №№7, 8 від 14.07.2018, а посилання на автомобілі №№АІ4218НА, АІ1473ЕТ містять як акти про повернення №№114, 115 від 15.07.2018 та підписані позивачем товарно-транспортні накладні від №1, 2 від 13.07.2018, так і непідписані позивачем товарно-транспортні накладні №№9, 10 від 14.07.2018.

Водночас, доводи позивача про те, що обставини повернення відповідачу неякісного товару підтверджуються доданими до позову товарно-транспортними накладними №№1-6 від 13.07.2018 та 14.07.2018, визнаються судом неспроможним, оскільки вказані накладні містять відомості стосовно перевезення та передачі товару позивачу, як вантажоодержувачу, а не його повернення за зворотнім напрямком - до вантажовідправника.

Доводи ж позивача про наявність у нього права згідно п. 3.8. договору на повернення товару після перевірки якості товару власною лабораторією поставки визнаються судом неспроможними, позаяк вказаним пунктом договору передбачено лише право покупця на складення акта про фактичні показники якості товару, як передумови для перерахунку ціни товару або його повернення, тоді як системний аналіз пп. 3.8., 3.9. та 5.6. договору поставки свідчить про те, що право на повернення товару у покупця виникає лише у разі наявності відповідних кінцевих результатів незалежної перевірки якості товару.

Вказане вище свідчить про взаємну суперечливість викладених позивачем обставин щодо здійснених ним витрат на перевезення, у тому числі повернення, поставленого відповідачем товару, та відповідно понесену суму витрат на вказане перевезення, а тому суд дійшов висновку, що позивачем доказово не обґрунтовано суми заявлених до відшкодування збитків.

Враховуючи вищевказане, оскільки позивачем доказово не обґрунтовано наявність як протиправної поведінки відповідача, так і суми понесених збитків, суд дійшов висновку про недоведеність також і причинно-наслідкового зв`язку, що призвів би до понесення позивачем збитків у заявленому розмірі.

З огляду вищевказаного, суд дійшов висновку, що позивачем доказово не обґрунтовано та не доведено: як наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування збитків, так і порушення суб`єктивного права позивача в розрізі викладених ним обставин.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 102 802,20 грн вартості понесених витрат (збитків) на транспортне перевезення неякісної партії насіння ріпаку.

У відповідності до статті 129 ГПК України, витрати позивача по сплаті судового збору покладаються судом на позивача у повному обсязі.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 5, ідентифікаційний код 38123796) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріховецьке" (09044, Київська обл., Сквирський район, с. Оріховець, вул. Центральна, 48-А, ідентифікаційний код 03755012) про стягнення 685 200,24 грн неустойки у вигляді штрафу та 102 802,20 грн вартості понесених витрат (збитків) на транспортне перевезення неякісної партії насіння ріпаку, відмовити повністю.

2. Понесені позивачем судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12.02.2020.

Суддя В.А. Ярема