Постанова

від 24.03.2010 по справі 2а-2590-10

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

2а-2590/10

П О С Т А Н О В А

  І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

24 березня 2010 року                                                              місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

       головуючого судді – Ковтуненко О.В.,

       при секретарі – Поповецькій І.В.,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області про поновлення строку на оскарження дій, визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахування та виплати доплат до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 1 листопада 2008 р. по 31 грудня 2009 р., -

В С Т А Н О В И В:

23 лютого 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання неправомірними дій, що полягають у нарахування і виплаті у період 1 січня 2006 року йому, віднесеного до категорії дітей війни, соціальної допомоги не в повному обсязі і всупереч ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, за якою він має право на доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У зв’язку з порушенням його прав і інтересів на отримання соціальної допомоги протягом вказаного періоду в розмірі, передбаченому законом, просив суд визнати дії УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя неправомірними, поновити строк для оскарження дій та зобов’язати УПФУ здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 1 листопада 2008 року по 31 грудня 2009 року.

Позивач у судове засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, суду надана заява про розгляд справи за його відсутності. Проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі. Крім того, вважає що позивачем пропущено встановлений ст. 99 КАС України річний строк звернення до суду за захистом прав.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ Орджонікідзевського району м. Маріуполя Донецької області, що підтверджується копією пенсійного посвідчення.

Згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Водночас ст. 7 цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Ст. 110 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 1 січня 2006 року, а ст. 6 - протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

В 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, на 2007 рік зупинено, зокрема, дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007,  відповідно до якого визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” № 489-V від 19.12.2006 року.

Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Відповідно ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України „Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно ст. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 ст. 4 даного Закону (в редакції Закону від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” було внесено зміни до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, відповідно якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Згідно  Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 р., № 3551-XII, учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Відповідач, виконуючи приписи зазначеного закону в період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року діяв правомірно, тому визнати неправомірними дії останнього за зазначений період неможливо.

Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Отже, з 22.05.2008 р. відновлена дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції до 01.01.2008 р., відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Статтею 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 387 грн., з 1 жовтня – 395 грн.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року №749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 частини 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини 1 цієї статті, збільшений на 1%, що складає відповідно 410,06 грн. та 415,11 грн. Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року №107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.

Ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм закону „Про соціальний захист дітей війни”.

Суд вважає за необхідне зазначити, що загальносуспільні потреби – це потреби, направлені на задоволення всього суспільства, а у цьому випадку спірні виплати направлені на задоволення потреб обмеженого кола споживачів, зокрема визначених Законом „Про соціальний захист дітей війни”.

Крім того Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що, зокрема, зазначено у рішенні №8-рп/2005 від 11 жовтня  2005 року по справі №1-21/2005), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.

Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст. ст. 1, 3, ч. 2 ст. 6, ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст. ст. 22, 23, ч. 1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст. 8 Конституції України, так і ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглядаючи питання щодо строків нарахування та виплат спірних сум суд виходить із наступного.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Доказів щодо наявності у позивачки, яка звернулась із позовом до суду 23 лютого 2010 року, поважних причин пропуску звернення за судовим захистом, як підстав для поновлення пропущеного строку, не надано суду.

Таким чином, позовні вимоги позивачки щодо зобов’язання провести нарахування і виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за періоди: з 01 листопада 2008 року по 22 лютого 2009 року, є обґрунтованими, але такими, що не підлягають задоволенню у зв’язку з пропуском строку звернення до суду, беручи до уваги положення ст. ст. 99-100 КАС України.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково, з урахуванням положень ч. 2 ст. 99 КАС України, за період з 23 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року.

З метою відновлення порушеного права позивачки, суд, частково задовольняючи позовні вимоги, визнає неправомірними дії УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, що полягає у не нарахуванні і виплаті позивачці щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за період з 23 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року і зобов’язує управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області вчинити нарахування і виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за вказаний період.

В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє з викладеного вище вмотивування.

Керуючись ст. ст. 8-11, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському  районі міста Маріуполя Донецької області про поновлення строку на оскарження дій, визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити нарахування та виплати доплат до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 1 листопада 2008 року по 31 грудня 2009 року - задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність управляння Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 23 лютого 2009 р. по 31 грудня 2009 р. виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області провести ОСОБА_1 нарахування та виплатити щомісячні доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 23 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 5 ст.  186 КАС України.

Суддя