Рішення

від 07.02.2020 по справі 554/1245/19

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 07.02.2020 Справа № 554/1245/19

Єдиний унікальний номер справи:544/1245/19

Провадження № 2/554/400/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

07.02.2020 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі: головуючого судді - Бугрія В.М., за участю секретаря судового засідання Сорока Ю.Г., за участю представника позивача - адвоката Волтоніст С.І., представника відповідача - адвоката Шейки Р.В., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в режимі відео конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, ОСОБА_3 , державного підприємства СЕТАМ Міністерства юстиції України, третя особа: приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночка О.В., ОСОБА_4 про визнання недійсними електронних торгів та застосування наслідків недійсності правочину ,-

встановив:

Позивач ОСОБА_2 15.02.2019 року звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, ОСОБА_3 , державного підприємства СЕТАМ Міністерства юстиції України, третя особа: приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночка О.В., ОСОБА_4 про визнання недійсними електронних торгів та застосування наслідків недійсності правочину в якому просив визнати недійсним протокол про проведення електронних торгів № 338236 від 11.06.2018 року. Визнати недійсним акт приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про проведення електронних торгів ВП № 55865725 від 14.06.2018. Визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видане 14.06.2018 ОСОБА_3 ( РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу О.В. Ганночка за реєстровим № 1373. Визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видане 14.06.2018 ОСОБА_3 ( РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу О.В. Ганночка за реєстровим № 1374. Застосувати наслідки недійсності правочину.

В обґрунтування позову вказував, що ухвалою про забезпечення позову Харківського районного суду Харківської області у справі № 635/7174/16-ц, прийнятої за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 було накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_5 на праві приватної власності, зокрема на: садовий будинок з господарськими будівля загальною площею 78 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , адреса АДРЕСА_3 , та земельну ділянку площею 0,0472 га з кадастровим номером 5310290301:01:001:0416 за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , заборонено державному реєстратору вчиняти будь-які дії щодо вказаного майна. 19 січня 2017 року вищезазначена ухвала суду набрала законної сили, що підтверджується копією вступної та резолютивної частини ухвали Апеляційного суду Харківської області від 19 січня 2017 року, прийнятою за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 17.10.2016.

На виконання вищезазначеної ухвали суду державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Харківської районної державної адміністрації Харківської області 19.10.2016 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, у відповідності до ст. ст. 25: п. 2, ч. 3 ст. 10, ст. 18 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація обтяження у вигляді арешту вищезазначеного майна була тимчасово зупинена.

Втім, всупереч накладеному за ухвалою суду про забезпечення позову від 17.10.2016 арешту, приватний виконавець Полтавського виконавчого округу Скрипник Володимир Леонідович здійснив реалізацію арештованого майна - садового будинку з господарськими будівлями, загальною площею 78 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 , адреса АДРЕСА_3 та земельної ділянки площею 0,0472 га з кадастровим номером 5310290301:01:001:0416, на якій розташований цей будинок, шляхом їх продажу на електронних торгах, що відбулися 11.06.2018 за допомогою системи електронних торгів СЕТАМ , реєстраційний номер лота: 281476, що підтверджується Протоколом № 338236 від 11.06.2018.

На підставі акта ВП № 55865725 приватного виконавця В.Л. Скрипника про проведені електронні торги від 14.06.2018 приватним нотаріусом Кременчуцького нотаріального округу Ганночка О.В. 14.06.2018 було видано два свідоцтва (на садовий будинок та земельну ділянку, на якій він розташований) про придбання майна з прилюдних (електронних) торгів переможцю електронних торгів - ОСОБА_3 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, на момент проведення електронних торгів ухвала про забезпечення позову від 17.10.2016 скасована не була, відповідно приватним виконавцем Скрипником В.Л. було здійснено відчуження нерухомого майна під час заборони відчуження майна, накладеною ухвалою суду про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 13.03.2019 року відкрито провадження у справі.

02.04.2019 року приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. надав відзив на позовну заяву згідно вимог якого просив відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог, в обгрунтування відзиву вказував, що жодних порушень при проведенні електронних торгів не було, позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували, що будь які дії приватного виконавця чи ОСОБА_3 вплинули на результати електронних торгів та порушили при цьому права позивача ОСОБА_2 . Щодо посилань позивача на наявність обтяжень садового будинку та земельної ділянки, що належали ОСОБА_5 , вказував, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень станом на 18.05.2018 р. ( дата формування останньої інформаційної довідки з Державного реєстру перед проведенням електронних торгів) в Державному реєстрі прав відсутні записи про проведення державної реєстрації обтяжень ухвалою у справі № 635/7174/16-ц від 17.10.2016 р. або інших судових рішень про заборону вчиняти будь-які дії щодо майна, належного боржнику ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 05.04.2019 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночку О.В.

08.04.2019 року від державного підприємства СЕТАМ надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_2 , згідно якого останні просили відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Так Державним підприємством СЕТАМ на підставі заявки приватного виконавця від 22.05.2018 № 453/32-09/514/18 було проведено електронні торги з реалізації садового будинку з господарськими будівлями площею 78,8 кв.м., та земельної ділянки площею 0,0472 га, К/Н 5310290301:01:001:0416, за адресою: АДРЕСА_4 за номером лоту № 281476. Торги за лотом № 281476 відбулися 11 червня 2018 року з визначенням переможця, учасника № 2. Електронні торги з реалізації вищезазначеного майна відбулися відповідно до Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5. Так відповідно до вищевказаного порядку є вичерпний перелік підстав для зупинення електронних торгів та підстав для зупинення торгів . Так, у державного підприємства СЕТАМ не було підстав для зупинення чи припинення, а отже і не проведення електронних торгів з реалізації спірного садового будинку з господарськими будівлями та спорудами. У позовній заяві не зазначено жодного порушення норм Порядку під час проведення оскаржуваних торгів, впливу таких порушень на результат електронних торгів та порушення прав позивача у результаті проведення електронних торгів. Державним підприємством СЕТАМ не було порушено, невизнано чи оспорено права, свободи чи законні інтереси позивача, а самим позивачем не зазначено яким чином організатор торгів порушив його права.

12.04.2019 року надійшла відповідь на відзив згідно якої позивач зауважував, що не обґрунтовує свої позовні вимоги порушенням порядку проведення електронних торгів, а тому посилання приватного виконавця на те, що електронні торги можуть бути визнані недійсними лише з підстав порушення встановлених законодавством правил проведення торгів є безпідставним. Правочин купівлі-продажу шляхом проведення електронних торгів є таким, що суперечить Конституції України, оскільки був вчинений під час дії заходів забезпечення позову, вжитих згідно з ухвалою суду.

19.04.2019 року на адресу суду надійшла відповідь щодо відзиву ДП СЕТАМ згідно якого позивач звертав увагу, що не оскаржує результатів електронних торгів а відтак і процедуру їх проведення. Тому посилання відповідача ДП СЕТАМ на те, що позивачем не доведено факту порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 283/5 від 29.09.2016 р., під час проведення електронних торгів є недоречним та не входить до предмета доказування у даній справі. Предметом доказування у даній справі є наявність дефекту змісту правочину, а саме - невідповідність змісту правочину та його правових наслідків.

Ухвалою суду від 02.10.2019 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача ДП СЕТАМ в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений судом про дату та час розгляду справи.

Відповідач приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник В. Л. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Представник відповідача ОСОБА_3 , в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, просив суд позов залишити без задоволення.

Треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлялись про день і час судового засідання.

Неявка представників сторін, які не з`явились у судове засідання, не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до приписів ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 2 розділу 2 Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 в редакції, чинній на час проведення торгів, організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити такі дані:повне найменування відділу державної виконавчої служби або прізвище ім`я, по батькові (за наявності) приватного виконавця, виконавчий округ, номер посвідчення приватного виконавця;номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчих проваджень; повні найменування боржника та стягувача, їх адреси, код за ЄДРПОУ - для юридичних осіб; форма реалізації арештованого майна (електронні торги чи торги за фіксованою ціною); вид майна (зазначається відповідно до категорій, які використовуються на Веб-сайті); найменування майна, включаючи назву моделі, модифікації та інші складові найменування, які зазначаються згідно з реєстраційною, технічною та іншою документацією або наявними позначками на самому майні; відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність (додатково зазначається інформація, визначена пунктами 6 - 10 розділу ІІІ цього Порядку); місцезнаходження майна (для нерухомого майна - точна поштова адреса, для рухомого - адреса зберігача); відомості про зберігача майна (найменування, фактична та юридична адреси, телефон, електронна адреса); відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек); вартість майна, що передається на реалізацію, визначена відповідно до статті 57 Закону України Про виконавче провадження ; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця для перерахування коштів;адреса офіційної електронної пошти відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця; фото- та/або відеоматеріали;електронний цифровий або власноручний (у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) підпис начальника відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. В разі якщо заявку на реалізацію арештованого майна подав приватний виконавець, він підписує її самостійно із дотриманням умов, вказаних у цьому пункті.

Відповідно до абз. 4 ч. 4 розділу 2 Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 в редакції, чинній на час проведення торгів, перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Таким чином, ДП СЕТАМ було розміщено в системі електронних торгів інформацію про майно, яка була зазначена приватним виконавцем у заявці на реалізацію арештованого майна.

Відповідно до пункту 1 розділу Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, електронними торгами електронні торги - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи передбачені законодавством особливості щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а отже, є правочином.

Викладене узгоджується з нормами статей 650, 655 та частини 4 статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів.

Отже, у відповідності з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України між сторонами внаслідок укладення правочину купівлі-продажу виникли відповідні цивільні права та обов`язки.

Враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами 1-3 та 6 статті 203 ЦК України (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Разом з тим, оскільки за змістом частини 1 статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених чинним на день проведення торгів Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 .

Порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів регулюється Законом України Про виконавче провадження та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження , примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 1 ст 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 3 ст 18 Закону України Про виконавче провадження , передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про виконавче провадження для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України Про виконавче провадження , реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

З матеріалів справи вбачається, що приватним виконавцем Скрипником В.Л. було сформовано та направлено до державного підприємства СЕТАМ заявку на реалізацію земельної ділянки у рамках виконавчого провадження № 55865725.

Державним підприємством СЕТАМ на підставі заявки приватного виконавця від 22.05.2018 № 453/32-09/514/18 було проведено електронні торги з реалізації садового будинку з господарськими будівлями площею 78,8 кв.м., та земельної ділянки площею 0,0472 га, К/Н 5310290301:01:001:0416, за адресою: АДРЕСА_4 за номером лоту № 281476.

Торги за лотом № 281476 відбулися 11 червня 2018 року з визначенням переможця, учасника № 2.

Позивач як на підставу для задоволення свої позовних вимог посилається на те, що ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2016 року про забезпечення позову було накладено арешт на садовий будинок з господарськими будівлями площею 78,8 кв.м., та земельну ділянку площею 0,0472 га, К/Н 5310290301:01:001:0416, за адресою АДРЕСА_2 та така ухвала була чинною на момент проведення торгів.

Матеріалами справи встановлено, що сторони виконавчого провадження № 55865725 належним чином повідомлені про всі виконавчі дії, які проводились приватним виконавцем, скарг на дії або бездіяльність приватного виконавця Скрипника B.JI. не надходило.

При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів (відповідну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 24.10.2012 у справі № 6-116цс12).

Позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували, що будь-які дії приватного виконавця чи ОСОБА_3 вплинули на результати електронних торгів та порушили при цьому права позивача ОСОБА_2 .

Щодо посилань позивача на наявність обтяжень садового будинку та земельної ділянки, що належали ОСОБА_6 , то варто зазначити , що ухвала Харківського районного суду Харківської області по справі за № 635/7174/16-ц від 17.10.2016р., містить в собі декілька вимог, а саме : накладення арешту на садовий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 5310290301:01:001:0416 загальною площею 0,30472 га; накладення арешту на квартиру АДРЕСА_5 ; заборонити державному реєстратору вчиняти будь-які дії щодо вказаного майна.

Під час здійснення примусового виконання рішення суду приватним виконавцем отримано відомості щодо зареєстрованого права власності, що належить боржнику ОСОБА_5 на праві приватної власності отримано : з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Боржник був власником. вищевказаного майна на підставі дублікату договору купівлі-продажу НВХ № 950709, НВХ № 950710 від 28.07.2016 р. та довідки СТ Углерод № 12 від 28.07.2016 р.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права і нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень станом на 18.05.2018р. (дата формувань останньої інформаційної довідки з Державного реєстру перед проведенню, електронних торгів) в Державному реєстрі прав відсутні записи пре проведення державної реєстрації обтяження ухвалою у справі № 635/7174/16-ц від 17.10.2016 р. або інших судових рішень про заборону вчиняти будь-які дії щодо майна, належного боржнику ОСОБА_5 .

Процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та іх обтяжень визначена Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядком державно реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 25.12.2015року № 1127. Відповідно до частини четвертої статті 18 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та обтяження, за умови її відповідності законодавству і поданим, отриманим - документам.

Згідно із пунктом 5 частини першої статті 2 Закону обтяження - це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державне влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

Разом з тим, у базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєструються рішення судів, заяви власників об`єктів нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій, рішення судів про скасування відповідних рішень судів, заяв; власників об`єктів нерухомого майна про відкликання власних заяв про заборону вчинення реєстраційних дій ( абзац третій частини першої статті 16 Закону).

Частиною другою статті 25 Закону встановлено, що суд, який постановив рішення про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією прав, зобов`язаний направити його суб`єкт у державної реєстрації з обов`язковим зазначенням про набрання таким судовим рішенням законної сили.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі- Державному реєстрі) для таких цілей передбачена можливість внесення до бази даних заяв інформації про рішення суду шляхом реєстрації заяв з типом № рішення суду про заборону вчинення дій пов`язаних з державною реєстрацією .

Верховний Суд України в постановах від 17 грудня 2014 року (справа №143цс14), від 18 листопада 2015 року (справа №6-1884цс15) та від 13 квітня 2016 року (справа №6/2988цс15) вказав, що головною умовою визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав та законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Підставою для визнання електронних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за №1301/29431 (далі - Порядок), а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів, в тому числі опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна.

За змістом ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.

Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII встановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов`язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 затверджено Порядок реалізації арештованого майна (Порядок), яким визначено правила проведення прилюдних торгів.

Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Зазначених висновків дійшов Верховний Суд України у постановах від 17.12.2014 № 143цс14, від 18.11.2015, № 6-1884цс15, від 13.04.2016 № 6-2988цс15, та 6-116цс12 від 24.10.2012.

Так, пунктом 3 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 встановлено, що виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.

Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження - копія акта опису та арешту майна боржника; копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України Про виконавче провадження ); у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду; копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

Крім іншого суд бере до уваги, що на час розгляду даної справи, власником спірного майна є ОСОБА_3 , який взяв участь у спірних торгах, став їх переможцем та оплатив вартість придбаного майна.

Згідно з частиною 1 ст. 17 Закону України „Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права. Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм Майном.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Федоренко проти України" від 01.06.2006 р., в рішенні в справі "Стретч проти Сполученого Королівства" від 24.06.2003 р. зазначено, що у разі, якщо публічний орган порушив закон чи допустив помилки у його застосуванні, суб`єкт приватного права не може відповідати за такі помилки публічних органів, а позбавлення особи майна на підставі цього є неприпустимим. Європейський Суд наголошує, що навіть у разі, якщо майно чи право на майно були набуті особою з тим чи іншим порушенням зі сторони третіх осіб, позбавлення власника такого майна чи права на майно вимагають наявності підстав, що виправдовують такий захід з точки зору вимог ст.1 Першого протоколу згідно з її тлумаченням в усталеній практиці Суду. А згідно з усталеною практикою Суду, при здійсненні будь-якого втручання має забезпечуватися "справедливий баланс" між необхідністю забезпечення загальних інтересів суспільства та необхідністю захисту основоположних прав відповідної особи, тобто, повинен дотримуватися принцип пропорційності.

В своїх рішенням Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Новоселецький проти України" від 11 березня 2003 року), зокрема, стосовно необхідності дотримання обґрунтованої пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Суд вважає, що стороною позивача не надано належних доказів про те, що обставини, на які він посилається у позовній заяві, вплинули на результати торгів, чим порушили його права.

За таких обставин, електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна відбулися з дотриманням процедури їх проведення, а факти порушення прав і законні інтереси особи, яка оспорювала ці торги та яка є боржником у зобов`язанні, не знайшли свого підтвердження належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, а тому не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.213, 215, 218 ЦПК України, суд,-

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, ОСОБА_3 , державного підприємства СЕТАМ Міністерства юстиції України, третя особа: приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночка О.В., ОСОБА_4 про визнання недійсними електронних торгів та застосування наслідків недійсності правочину - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Сторони у справі:

Позивач:

ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_6 .

Відповідачі:

Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович, реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомо, АДРЕСА_7 , Полтавська АДРЕСА_8 ;

ОСОБА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

Державне підприємство СЕТАМ Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 39985800, 01001, Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6;

Треті особи:

Приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночка О.В., м місцезнаходження: Полтавська обл., Кременчук, вул. Соборна, 32/29;

ОСОБА_4 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_9 .

Повний текст рішення виготовлено 13.02.2020.

Суддя В.М.Бугрій

Виготовлено з атоматизованої

системи документообігу суду.

Оригінал рішення

знаходиться в матеріалах справи

Копії засвідчено: