Постанова

від 18.06.2020 по справі 554/1245/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/1245/19 Номер провадження 22-ц/814/1181/20Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В. М. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Панченка О.О.,

суддів Одринської Т.В., Пікуля В.П.,

за участю секретаря Філоненко О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції за допомогою системи EasyCon за участю представника представника ОСОБА_1 - адвоката Волторніст Сергія Івановича цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Волторніст Сергія Івановича на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 лютого 2020 року, ухваленого у складі головуючого судді Бугрія В.М., повний текст судового рішення складено 13 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, ОСОБА_2 , державного підприємства СЕТАМ Міністерства юстиції України, треті особи: приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночка Олександр Вікторович, ОСОБА_3 про визнання недійсними електронних торгів та застосування наслідків недійсності правочину, -

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л., Погрібного Р.В., державного підприємства СЕТАМ Міністерства юстиції України, в якому просив визнати недійсними електронні торги шляхом визнання недійсними: протокола про проведення електронних торгів № 338236 від 11.06.2018 року; актf приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. про проведення електронних торгів ВП № 55865725 від 14.06.2018; свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданих 14.06.2018 року, ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В., за реєстровим № 1373 та № 1374. Просив застосувати наслідки недійсності правочину.

Позов мотивовано тим, що ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2016 року у справі № 635/7174/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, забезпечено позов, щляхом накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_4 , на праві приватної власності, зокрема на садовий будинок з господарськими будівлями загальною площею 78 кв.м та земельну ділянку площею 0,0472 га з кадастровим номером 5310290301:01:001:0416, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаною ухвалою заборонено державному реєстратору вчиняти будь-які дії щодо зазначеного майна. На виконання ухвали суду державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Харківської районної державної адміністрації Харківської області 19 жовтня 2016 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій.

Всупереч накладеному арешту, приватний виконавець Полтавського виконавчого округу Скрипник В.Л. здійснив реалізацію арештованого майна, шляхом його продажу на електронних торгах, що відбулися 11 червня 2018 року за допомогою системи електронних торгів СЕТАМ .

На підставі акта ВП № 55865725 приватного виконавця Скрипника В.Л. про проведені електронні торги від 14 червня 2018 року, приватним нотаріусом Кременчуцького нотаріального округу Ганночкою О.В. 14 червня 2018 року, переможцю електронних торгів - ОСОБА_2 , було видано свідоцтва про придбання майна з прилюдних (електронних) торгів на садовий будинок та земельну ділянку.

Зазначає, що на момент проведення електронних торгів ухвала Харківського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2016 року про забезпечення позову скасована не була, тому спірна нерухомість не могла бути об`єктом продажу на електронних торгах, в зв`язку з чим, просив визнати електронні торги недійсними.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 07 лютого 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, ОСОБА_2 , державного підприємства СЕТАМ Міністерства юстиції України, треті особи: приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночка Олександр Вікторович, ОСОБА_3 про визнання недійсними електронних торгів та застосування наслідків недійсності правочину - відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим що, електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна відбулися з дотриманням процедури їх проведення. Позивачем не доведено, що будь-які дії приватного виконавця Скрипника В.Л. чи Погрібного ОСОБА_5 .В., вплинули на результат електронних торгів та порушили при цьому його права.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

З вказаним рішенням не погодився ОСОБА_1 , в інтересах якого, апеляційну скаргу подав його представник - адвокат Волторніст С.І. Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що правочин купівлі-продажу спірного нерухомого майна, вчинений шляхом проведення електронних торгів є таким, що суперечить Конституції України, оскільки був вчинений під час дії заходів забезпечення позову вжитих у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів.

Вказує, що незаконне відчуження спірного будинку та земельної ділянки на якій він розташований, шляхом проведення електронних торгів, порушує права позивача, оскільки унеможливлює виконання рішення суду у справі № 635/174/16-ц, в межах якої була винесена ухвала про забезпечення позову.

Вважає, помилковими висновки суду першої інстанції про відсутність, станом на 18.05.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій щодо спірного нерухомого майна та накладення арешту на це майно.

Зазначає, що свідоцтва про придбання спірного нерухомого майна були видані нотаріусом з порушенням вимог ст. 13-1 ЗУ Про нотаріат , а саме не за місцезнаходженням цього майна.

ДП СЕТАМ подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вказуючи на помилковість доводів апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення районного суду залишити без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги і відзивів на неї, приходить до наступного висновку.

Встановлені обставини справи

Встановлено та вбачається з матеріалі справи, що з 22 лютого 2018 року на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. перебувало виконавче провадження № 55865725 з примусового виконання виконавчого листа № 524/7404/16-ц, виданого 28 березня 2017 року Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 заборгованості у сумі 415 433,20 грн.

В ході проведення виконавчих дій приватним виконавцем встановлено, що боржнику ОСОБА_4 на праві приватної власності належить садовий будинок та земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 :01:001:0416, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ,.

04 квітня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником В.Л. складено постанову про опис та арешт майна боржника, якою описано зазначений садовий будинок та земельну ділянку.

Після визначення ринкової вартості майна, належного боржнику ОСОБА_4 , приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником В.Л, було сформовано та направлено до державного підприємства СЕТАМ заявку на реалізацію садового будинку з господарськими будівлями площею 78,8 кв.м., та земельної ділянки площею 0,0472 га, кадастровий номер 5310290301:01:001:0416, за адресою: АДРЕСА_1 , у рамках виконавчого провадження № 55865725. (т.1 а.с. 127-129)

Державним підприємством СЕТАМ , на підставі заявки приватного виконавця від 22 травня 2018 року № 453/32-09/514/18, 11 червня 2018 року було проведено електронні торги з реалізації вказаного нерухомого майна за номером лоту № 281476. Переможцем, який запропонував найвищу ціну, визначено ОСОБА_2

14 червня 2018 року після отримання оригіналу протоколу електронних тогрів та остаточного розрахунку переможця торгів за придбане майно, приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником В.Л., складено акт про проведені електронні торги. (т. 1 а.с. 137-139)

Позивач, вважає, що проведені Державним підприємством СЕТАМ 11 червня 2018 року електронні тогри є недійсними, оскільки на час їх проведення, існувала ухвала Харківського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2016 року про забезпечення позову, яка була чинною, тобто на реалізоване майно було накладено арешт шляхом заборони державному реєстратору вчиняти будь-які дії щодо вказаного майна. Позивачем зазначено, що свідоцтва про придбання спірного нерухомого майна були видані нотаріусом не за місцезнаходженням цього майна.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що перед проведенням електронних торгів, в Державному реєстрі речових прав на майно були відсутні записи про проведення державної реєстрації обтяження на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2016 року у справі № 635/7174/16-ц або інших судових рішень про заборону вчиняти будь-які дії щодо майна, належного боржнику ОСОБА_4 . Позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували, що будь-які дії приватного виконавця чи ОСОБА_2 вплинули на результати електронних торгів та порушили при цьому права позивача ОСОБА_1 .

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Згідно статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 Закону України Про виконавче провадження).

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення торгів, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною перою статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17.

При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядку) та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Так, відповідно до пунктів 2, 3 розділу І вказаного Порядку, в редакції чинній на час проведення торгів, реалізація майна здійснюється шляхом проведення Організатором електронних торгів або торгів за фіксованою ціною.

Організатор забезпечує постійний доступ учасникам, приватним виконавцям, відділам державної виконавчої служби до їх особистих кабінетів, а спостерігачам до веб-сайту з метою отримання відомостей про хід електронних торгів.

Згідно розділу ІІ Порядку, реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України Про виконавче провадження .

Організатор здійснює внесення до системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Встановлено, що під час здійснення примусового виконання рішення суду, приватним виконавцем отримано відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо зареєстрованого права власності, яке належало боржнику ОСОБА_4 . На підставі отриманих відомостей, приватним виконавцем встановлено, що боржнику ОСОБА_4 , належить садовий будинок та земельна ділянка, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та квартира АДРЕСА_3 . (т.1 а.с.98-102)

При підготовці до відчуження спірного нерухомого майна приватним виконавцем неодноразово сформовано інформаційні довідки зі змісту яких вбачається відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно заборон на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2016 року, щодо майна належного ОСОБА_4 , окрім обтяженнь накладених державними виконавцями Кременчуцького районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області (ВП № 56004439 від 08.05.2018р.), Автозаводського ВДВС м.Кременчука ГТУЮ у Полтавській області (ВП № 55043323 від 22.02.2018р. та ВП № 53533458 від 07.03.2017р), та приватним виконавцем в межах виконавчих проваджень (ВП № 55865725 від 22.02.2018р.).

Станом на 18 травня 2018 року, дату формування останньої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, в реєстрі відсутні записи про проведення державної реєстрації ухвали Харківського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2016 року у справі № 635/7174/16-ц або інших судових рішень про заборону вчиняти будь-які дії щодо майна, належного боржнику ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 98)

Згідно відповіді відділу державної реєстрації Харківської районної державної адміністрації Харківської області, наданої на адвокатський запит вбачається, що обтяження, що були накладені ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2016 року у справі № 635/7174/16-ц, - зупинено. (т. 1 а.с. 215 - 217) Вказана інформація не вказує на зупинення реєстрації обтяження у вигляді арешту на спірне майно.

Згідно вимог ч. 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на час формування приватним виконавцем заявки для відчуження нерухомого майна та на час проведення електронних торгів, державну реєстрацію обтяження на спірний об`єкт нерухомого майна не було проведено.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про те, що позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували, що будь-які дії приватного виконавця вплинули на результати електронних торгів та порушили при цьому його права.

В ході розгляду даної справи, порушень вимог Порядку під час реалізації нерухомого майна, чи інших норм законодавства при проведенні електронних торгів не встановлено, як і не встановлено будь-яких порушень прав чи законних інтересів позивача при проведенні ДП СЕТАМ 11 червня 2018 року елетронних торгів.

За таких обставин, суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову, дійшов правильного висновку про те, що позивач не довів, яким чином порушені його права оспорюваними торгами, зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що поза увагою суду першої інстанції залишено факт видачі нотаріусом свідоцтв про придбання майна з електронних торгів не за місцем знаходження спірного майна, не заслуговують на увагу, оскільки дії приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки О.В. не можуть бути підставою для визнання свідоцтв про придбання нерухомого майна з прилюдних тогрів недійсними, оскільки не знаходяться в причинно наслідковому зв`язку з проведеними відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, електроними торгами.

Розділом Х Порядку реалізації арештованого майна, визначено, що процедура реалізації нерухомого майна з електроних торгів завершується затвердженням приватним виконавцем акту складеного за результатами відповідних торгів, що є підставою для подальшої реєстрації прав на придбане майно.

Оскільки електронні торги по реалізації спірного нерухомого майна були проведені з додержання норм чинного законодавства, підстав для визнання їх недійсними немає, як і немає підстав для скасування свідоцтв про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, які є похідними документами.

Враховуючи вищевикладене доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права, яке могло призвести до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а hsityyz Октябрського районного суду м. Полтави від 07 лютого 2020 року без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, судові витрати апелянта, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції компенсації не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Волторніст Сергія Івановича- залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 лютого 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 19 червня 2020 року.

Головуючий суддя О.О. Панченко

Судді Т.В. Одринська

В.П. Пікуль