Рішення

від 04.02.2020 по справі 617/1485/19

ВОВЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 617/1485/19

Провадження № 2/617/125/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 року Вовчанський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Глоби М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Борщ Л.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вовчанську Харківської області у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства Істок в особі директора Уварова Володимира Юрійовича про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 звернулась до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що згідно із Державним актом на право приватної власності на землю серія Р2 № 745460 від 09 січня 2003 року, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 33, вона є власником земельної ділянки загальною площею 6,2719 га з кадастровим номером 6321680800:03:002:0342, яка розташована за межами населених пунктів на території Волохівської сільської ради Вовчанського району Харківської області. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до договору оренди землі від 19 липня 2013 року, зареєстрованого 19 липня 2013 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу: 6469129, земельна ділянка була передана нею в оренду відповідачу строком на 25 років. Згідно з п. 27 договору оренди передбачено право орендодавця вимагати від орендаря - дотримуватися, екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грунтів. Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 24 ЗУ Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил . Одним із обов`язкових заходів із забезпечення збереження родючості ґрунтів, які має здійснити землекористувач, є розробка і дотримання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Вказаний обов`язок встановлений у ч. 4 ст. 22 Земельного кодексу України. У той же час відповідач не виконав проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь щодо земельної ділянки, проект не розроблений до цього часу. Відповідно до п. 10, 13 Договору оренди вбачається, що станом на момент укладення договору оренди - Орендна плата на земельну ділянку встановлена орендарем у грошовій формі у розмірі 3 % від нормативно грошової оцінки . Розмір орендної плати переглядається за домовленістю сторін у разі - Зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів , за останні шість років жодного перегляду вказаних пунктів з укладенням додаткових угод до договору оренди не було. Порушення відповідачем свого встановленого законом обов`язку щодо розроблення проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель є істотним порушенням договору, адже наслідком такої бездіяльності буде різке зниження родючості грунтів орендованої земельної ділянки, також не виконання п. 13 договору оренди щодо перегляду орендної плати та недоотримання позивачем гідної суми за оренду землі та використанням її земельної ділянки відповідачем.

Враховуючи те, що протиправна бездіяльність відповідача загрожує збереженню стану орендованої земельної ділянки, та недоотримання нею коштів за оренду землі, вважає, що договір оренди землі має бути розірваний.

Просила розірвати договір оренди землі, укладений між нею та Приватним сільськогосподарським підприємством Істок (далі - ПСП Істок ) 19 липня 2013 року, зареєстрований 19 липня 2013 року за індексним номером: 6469129 та стягнути з відповідача судові витрати.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи завчасно та належним чином, надав суду заяву, в якій зазначає, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі, просить відмовити у задоволенні, справу розглядати без його участі.

Відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, представником відповідача до суду наданий відзив, у якому зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. 19 липня 2013 року між ОСОБА_1 та ПСП Істок , в особі директора Уварова В.Ю. укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка, яка належить позивачу на підставі Державного акта серії Р2 № 745460, виданого Вовчанською районною державною адміністрацією 09 січня 2003 року площею 6,2463 га, розташована на території Волохівської сільської ради Харківської області, кадастровий номер: 6321680800:03:002:0342, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір зареєстрований державним реєстратором реєстраційної служби Вовчанського районного управління юстиції Харківської області 19 липня 2013 року за № 4116979. Представник позивача зазначає, що відповідач не виконав обов`язок щодо розробки проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь щодо земельної ділянки ОСОБА_1 , проект не розроблений до цього часу. Разом з тим, позивачем в підтвердження наявності існування ризику зниження родючості грунтів землі не надано суду жодного доказу. Відсутність проекту землеустрою не входить до переліку підстав розірвання договору оренди, зазначених у ст. ст. 24, 25 ЗУ Про оренду землі , отже не може бути підставою для розірвання цього договору. Посилання позивача щодо невиконання відповідачем п. 13 Договору - перегляду орендної плати та недоотримання позивачем гідної суми за оренду землі не відповідають дійсним обставинам. Підприємством перерахувалась оренда плата відповідно з урахуванням індексації, тобто індексації нормативно грошової оцінки земельної ділянки позивача на 1 січня кожного поточного року за формулою розрахунку відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України. Таким чином, орендар ПСП Істок самостійно за наявності відомостей про нормативну грошову оцінку землі перераховував розмір орендної плати, сплачував її у повному обсязі та у строки передбачені п. 12 Договору (не пізніше 31 грудня поточного року), що підтверджується відомостями про отримання, видатковими касовими ордерами та особовими картками пайщика ОСОБА_1 За період з 2013-2018 року позивач отримала орендну плату в розмірі 3 % нормативно грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених станом на 01 січня 2013-2018 років, відповідно до умов пункту 10 Договору. Доводи представника, не можуть бути підставами для розірвання договору оренди землі від 19.07.2013 року, оскільки вони не підтверджуються належними та допустимих доказами. ПСП Істок умови договору виконуються належним чином, підстави для розірвання Договору оренди землі від 19.07.2013 року відсутні. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Вислухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 745460, виданого Вовчанською районною державною адміністрацією 09 січня 2003 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 6,2719 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Волохівської сільської ради Харківського району Харківської області (а.с. 8).

19 липня 2013 року між позивачем та ПСП Істок в особі директора Уварова В.Ю. було укладено договір оренди землі, предметом оренди якого є земельна ділянка, загальною площею 6,2463 га, яка розташована на території Волохівської сільської ради Харківського району Харківської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належна ОСОБА_1 на підставі Державного акту серії Р2 № 745460. Додатком до даного договору є Акт про визначення меж земельної ділянки в натурі та Акт приймання-передачі вищевказаної земельної ділянки сільськогосподарського призначення, які є невід`ємною частиною договору (а.с. 10-13).

Згідно п. 8, п. 9 договору оренди землі, договір укладено на двадцять п`ять років. Догорів набирає чинності з дати його державної реєстрації, в порядку встановленому законодавством.

Договір оренди землі від 19 липня 2013 року зареєстрований державним реєстратором Реєстраційною службою Вовчанського районного управління юстиції Харківської області 19 липня 2013 року, номер запису про інше речове право: право оренди земельної ділянки № 4116979, кадастровий номер земельної ділянки 6321680800:03:002:0342, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового № 6469129 (а.с. 15).

05 квітня 2019 року ОСОБА_1 на адресу ПСП Істок направлено лист з вимогою про надання згоди на укладання з нею додаткової угоди до договору оренди землі про розірвання договору оренди з підстав бажання з травня 2019 року обробляти земельну ділянку самостійно.

18 квітня 2019 року директором ПСП Істок позивачу надана відповідь, що договір є обов`язковим для виконання обома сторонами, ПСП Істок обов`язки за договором виконуються належним чином, заборгованість з виплати орендної плати відсутня, тому вимоги про розірвання договору не містять правових підстав та залишаються без задоволення.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою для розірвання договору оренди землі від 19 липня 2013 року є те, що відповідач не виконав проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь щодо земельної ділянки позивача, проект землеустрою не розроблений до цього часу. Також пунктами 10,13 договору оренди землі передбачено, що орендна плата на земельну ділянку встановлена орендарем у грошовій формі у розмірі 3 % від нормативно грошової оцінки, розмір орендної плати переглядається за домовленістю сторін у разі зміни розміру земельного податку, підвищення цін. За останні 6 років жодного перегляду вказаних пунктів з укладанням додаткових угод не було. Тобто вказаними діями відповідач істотно порушує умови договору оренди землі, а також вказує, що протиправна бездіяльність відповідача загрожує збереженню стану орендованої земельної ділянки та неотриманню позивачем коштів за оренду землі.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 ст. 2 Закону України Про оренду землі встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частинами 1, 12 ст. 15 Закону України Про оренду землі (в редакції на момент укладання спірного договору) встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Положеннями статей 24, 25 Закону України Про оренду землі визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Пунктами 35, 36 договору оренди землі, сторони погодили умови його припинення, а в пункті 37 договору встановили, що розірвання договору в односторонньому порядку допускається, у випадках передбачених земельним законодавством.

Частиною 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Разом з тим ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вбачається з умов спірного договору, сторони узгодили: земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункт 15 договору).

Згідно із п. 17 договору, стан об`єкта оренди на час дії договору оренди повинен відповідати стану на момент передачі земельної ділянки в оренду.

Пунктом 27 договору оренди землі закріплені права орендодавця вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначення згідно з договором оренди, дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, своєчасного внесення орендної плати.

У пункті 31 договору оренди землі визначається, що обов`язком орендаря, поряд з іншим, виконувати встановлені щодо земельної ділянки обмеження в обсязі, передбаченому законом та цим договором, дотримуватися режиму природоохоронного використання земель без зміни цільового призначення.

Пунктами 18, 19 договору встановлено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розробки проекту відведення, передача земельної ділянки орендарю здійснюється в 10-ти денний строк після держаної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі. Тобто на орендаря не покладається обов`язку здійснити розробку проекту землеустрою, щодо еколого-економічного обґрунтування сівозміни, не встановлює порядку і строків вчинення відповідних дій.

Не містять такого обов`язку орендаря й інші положення договору, тому сторона договору не може бути зобов`язана до вчинення дій, не передбачених його умовами.

Згідно положень ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За загальним правилом договір є укладеним з моменту, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими вважаються умови визначені в законі, або умови, на погодженні яких наполягає та чи інша сторона.

За своєю юридичною характеристикою, істотні умови відображають природу договору, а тому відсутність будь-якої з них не дає змоги сторонам виконати їх обов`язки, які покладаються на них за договором. Якщо сторони досягли згоди за всіма істотними умовами, які визнані такими законом, необхідні для даного виду або на погоджені яких наполягає хоча б одна сторона, то договір вважається укладеним і набуває обов`язкової сили для сторін.

Відповідно до положень ст. 52 Закону України Про землеустрій проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, розробляються за заявою землевласників або землекористувачів з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращання природних ландшафтів. Дана норма матеріального права вказує про розробку даних проектів землеустрою лише за заявою землевласників або землекористувачів та встановлює мету даного виду проекту землеустрою.

Разом з тим, суд звертає увагу, що норма ч. 1 ст. 52 ЗУ Про землеустрій , якою передбачено порядок розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь, в поточній редакції набула чинності 12 лютого 2015 року тоді, коли договір сторонами укладався 19 липня 2013 року.

Також слід вказати, що розробка проекту землеустрою, який забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь були визначені положеннями ч. 4 ст. 22 ЗК України, проте на підставі Закону України Про внесення змін до деякий законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція) , що набрав законної сили 05 квітня 2015 року, дану частину цієї статті було виключено.

Отже доводи позивача про істотне порушення умов договору внаслідок нерозроблення вказаного проекту, суд вважає необґрунтованими. Також посилання позивача, що такі дії відповідача загрожують збереженню стану орендованої земельної ділянки та використання орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Разом з тим, підприємством ведеться журнал обліку сівозміни (а.с. 45-46).

Щодо позовних вимог позивача, щодо сплати орендної плати, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов договору оренди землі від 19 липня 2013 року у пунктах 10- 13 сторонами погоджено, що орендна плата встановлюється орендарем у грошовій формі в розмірі 3 % від нормативно грошової оцінки. Сума орендної плати становить 3986 грн.82 коп.

Обчислення розміру орендної плати на земельну ділянку, що знаходиться у приватній власності, здійснюється без урахування індексів інфляції.

Орендна плата нараховується та виплачується один раз на рік не пізніше 31 грудня поточного року.

Розмір орендної плати переглядається за домовленістю сторін у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках передбачених законом.

Як зазначила позивач у ході судового розгляду, з вимогою про перегляд орендної плати до відповідача не зверталась, орендна плата їй виплачується, заборгованість відсутня. Сплата орендної плати ОСОБА_1 підтверджується також наданими відповідачем до суду доказами (а.с. 48-60).

Частиною першою статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 21 Закону України Про оренду землі визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового Кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Пунктами 288.5.1., 288.5 статті 288 Податкового Кодексу України передбачено, що мінімальна орендна плата встановлена у розмірі трьох відсотків нормативної грошової оцінки землі.

Положеннями пункту 2 частини першої статті 13, частини першої статті 15 Закону України Про оцінку земель визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Таким чином нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, такий правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 18 травня 2016 року у справі № 6-325цс16.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачу виплачується орендна плата у розмірі 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає вимогам законодавства, якими встановлено визначення розміру орендної плати, разом з тим як зазначено відповідачем у відзиві та не спростовувалось позивачем у судовому засіданні, ОСОБА_1 сплачується орендна плата з урахуванням індексації нормативно грошової оцінки земельної ділянки за кожен рік, сума виплаченої орендної плати постійно зростає (а.с. 57-60).

Таким чином, вимоги позивача, як підстави для дострокового розірвання договору у вигляді протиправної бездіяльності відповідача внаслідок нерозроблення ним проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь та не укладання додаткових угод з приводу перегляду орендної плати, не може вважатись правовою підставою в розумінні ст. 651 ЦК України для розірвання договору.

Разом з тим, докази, які свідчили про порушення відповідачем дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил не містять матеріали справі та не доведені суду у ході розгляду. Орендна плата виплачується у розмірі встановленому законодавством та строки визначені договором оренди, заборгованість підприємства перед позивачем відсутня.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст.77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, п. 2, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати у відмові в позові - на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства Істок в особі директора Уварова Володимира Юрійовича про розірвання договору оренди землі- відмовити .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Харківського апеляційного суду до або через Вовчанський районний суд Харківської області.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Представник позивача - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач - приватне сільськогосподарське підприємство Істок , адреса місцезнаходження: Харківська область, Вовчанський район, с. Караїчне, вул. Сабельникова, 20, код ЄДРПОУ - 30773133.

Суддя -