Постанова

від 13.02.2020 по справі 478/599/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

13.02.20

22-ц/812/104/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2020 року місто Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах Прокопчук Л.М. (суддя-доповідач), Самчишиної Н.В., Царюк Л.М., із секретарем судового засідання Андрієнко Л.Д., без участі учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 06 листопада 2019 року, ухваленого о 8 год.50 хв. в приміщенні того ж суду у складі судді Томашевського О.О. (повний текст судового рішення складено в той же день) у цивільній справі (єдиний унікальний номер 478/599/18, номер провадження 22-ц/812/104/20) за позовом Приватного підприємства Агротех до ОСОБА_1 , про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов`язків,

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2018 року Приватне підприємство Агротех в особі представника Іванова С.І. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов`язків.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. В період з 17.12.2012 року по 19.02.2018 рік відповідач знаходилась в трудових відносинах з позивачем та працювала на посаді бухгалтера - касира.

17.12.2012 року з нею було укладено договір про повну матеріальну відповідальність касира. В січні 2019 року, під час проведення річної інвентаризації дебіторської та кредиторської заборгованості, було виявлено факти підроблення відповідачем видаткових касових ордерів стосовно видачі грошових коштів орендодавцям земельних ділянок.

Відповідач визнала факт привласнення грошових коштів підприємства у розмірі 209777 грн., про що написала розписку, пізніше було встановлено привласнення коштів ПП Агротех на суму 289 725,00 грн.

Оскільки в добровільному порядку відповідач відмовилась повернути грошові кошти, то позивач був змушений звернутися до суду з позовом, де остаточно просив суд: стягнути з відповідача на користь позивача 289 725,00 грн. матеріальної шкоди та 4 346,00 грн. витрат на оплату судового збору, а всього - 294 071,00 грн. (а.с.1-9 т.1).

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 06 листопада 2019 року позовні вимоги ПП Агротех задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП Агротех матеріальну шкоду в розмірі 228749 грн., а також судовий збір - 3431,23 грн.(т. 3 а.с. 133 -147).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволенні позову в розмірі 228749,00 грн, суд виходив з того, що відповідачка працювала у позивача бухгалтером, наказом від 18.09.2013 року № 113 на неї були покладені обов`язки касира, в той же день укладено договір про повну матеріальну відповідальність касира, який вона підписала, та в той же день ознайомилась з посадовою інструкцією касира. Факт нестачі підтверджено актом службового розслідування, розрахунком суми матеріального збитку, який складає 279725,00 грн. Із зазначеної суми судом відраховано 50976,53 грн., які не підтверджуються актом службового розслідування.

Не погодившись з рішенням суду, відповідачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення процесуального та матеріального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі зазначала, що за фактом привласнення коштів було порушено кримінальне провадження, проте будь-якої підозри їй вручено не було, вироку суду, яким її було б визнано винною у вчиненні даного кримінального правопорушення, також ухвалено не було, а в подальшому кримінальне провадження взагалі було закрито. Вона заперечує факт укладання з нею договору про повну матеріальну відповідальність. Посилається на допитаних судом першої інстанції свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які пояснили, що грошових коштів від відповідачки не отримували. Тому вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні. (а.с. 156-160 т.3).

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

В судове засідання апеляційного суду сторони, належно повідомлені про час і місце судового засідання, не з`явились.

Від представника відповідачки надійшло клопотання про перенесення судового засідання у зв`язку з відрядженням відповідачки. Обговоривши клопотання, враховуючи приписи ст.ст. 223, 372 ЦПК України колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення, враховуючи те, що відповідачка та її представник третій раз поспіль не з`явилась в судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів прийшла до такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно частини першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення відповідає наведеним вимогам, а доводи апеляційної скарги не містять підстав для його скасування.

Підставою настання матеріальної відповідальності працівників є трудове майнове правопорушення, тобто невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків, в результаті чого підприємству, установі чи організації була завдана майнова шкода.

Трудові обов`язки працівника визначаються законодавством, трудовим договором, посадовою інструкцією, наказами керівника тощо.

Згідно з частиною другою статті 130 КЗпП України умовами настання матеріальної відповідальності працівника є: 1) пряма дійсна шкода; 2) протиправна поведінка працівника; 3) вина в діях чи бездіяльності працівника; 4) прямий причинний зв`язок між протиправною і винною дією чи бездіяльністю працівника і шкодою, яка настала.

Під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов`язків, грошові виплати.

Протиправна поведінка працівника - це поведінка працівника, який не виконує чи неналежним чином виконує трудові обов`язки, передбачені приписами правових норм, трудовими договорами, наказами та розпорядженнями підприємств, установ та організацій.

Формами протиправної поведінки працівника є протиправна дія чи протиправна бездіяльність.

Обов`язковою умовою притягнення працівника до матеріальної відповідальності є вина, виражена у формі умислу або необережності.

Матеріальна відповідальність за трудовим законодавством настає незалежно від форми вини працівника: умислу чи необережності. Форма вини впливає на вид та межі матеріальної відповідальності.

Причинний зв`язок між протиправною і винною дією чи бездіяльністю працівника і майновою шкодою , яка сталася, повинен бути прямим (безпосереднім).

Прямий зв`язок - це такий, за якого майнова шкода безпосередньо, з неминучістю випливає з дій чи бездіяльності працівника.

Відсутність підстав чи однієї з умов матеріальної відповідальності звільняє працівника від обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

У частині третій статті 130 КЗпП зазначено, що за наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

У абзаці 1 пункту 3 постанови Пленуму ВСУ N 14 також зазначено, що відповідно зі статтею 130 КЗпП відшкодування шкоди провадиться незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності за дії (бездіяльність), якими заподіяна шкода підприємству, установі, організації.

Статтею 135 1 КЗпП України визначено, що письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Переліком посад і робіт, які заміщуються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для зберігання, обробки, продажу, перевезення або застосування в процесі виробництва, затвердженого постановою Державного комітету Союзу Радянських Соціалістичних Республік по праці та соціальних питанням та ВЦРПС від 28 грудня 1977 року N 447/24.

Відповідно до наведеної постанови письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення цінностей, укладаються зі старшими контролерами-касирами та контролерами-касирами; старшими контролерами и контролерами; старшими касирами и касирами; а також іншими працівниками, що виконують обов`язки касирів.

Таким чином, відповідачка, на яку наказом від 18.09.2013 року № 113 були покладені обов`язки касира, в той же день укладено договір про повну матеріальну відповідальність касира, належить до категорії працівників, з якими згідно з статтею 135 1 КЗпП України може бути укладений такий договір.

Про зазначене також свідчить п. 4.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Національного банку від 15.12.2004 року № 637 (яке було чинним до 05.01.2018 року), згідно з яким касир відповідно до законодавства України несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей. Касиру забороняється передовіряти виконання дорученої йому роботи іншим особам.

На підприємствах, які мають одного касира, у разі потреби тимчасової його заміни виконання обов`язків касира покладається на іншого працівника за письмовим наказом керівника. З цим працівником укладається договір про повну матеріальну відповідальність на час виконання ним обов`язків касира.

Судом встановлено, 17 грудня 2012 року відповідачку було прийнято на роботу до ПП Агротех на посаду обліковця. З 05.04.2013 року її було переведено на посаду бухгалтера. 18.09.2013 року відповідно до наказу № 113 на відповідачку були покладені обов`язки касира, про що вона була ознайомлена. В той же день з нею як з касиром був укладений договір про повну матеріальну відповідальність. Відповідно до укладеного договору вона взяла на себе повну матеріальну відповідальність за збереження довірених грошових коштів та зобов`язалася дбайливо ставитись до переданих їй для збереження грошових коштів, приймати всілякі заходи для запобігання їх нестачі, розкрадання, знищення, псування, втрат. 18.09.2013 року відповідачка була ознайомлена із посадовою інструкцією касира (а.с. 2016-209 т.1).

Актом інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 29.12.2017 року та протоколом інвентаризаційної комісії від 16.01.2018 року було виявлено розбіжності між даними бухгалтерського обліку та документально підтвердженими сумами, зокрема: щодо дебіторської заборгованості, розбіжність, яка складає 145 504,50 грн. та щодо кредиторської заборгованості, розбіжність, яка складає 173 787,87 грн.

Наведена розбіжність пояснюється тим, що бухгалтером (в.о. касира) ОСОБА_1 було проведено в бухгалтерському обліку залік між фізичними особами орендодавцями, в результаті чого зменшено дебіторську заборгованість на загальну суму 145 504,50 грн. та зменшено кредиторську заборгованість на загальну суму 145 504,50 грн.

Проведеною інвентаризацією також було встановлено, що в розмірі зменшеної кредиторської заборгованості (сумах до виплат) включено взаємозалік з особами, які на момент його проведення померли, а саме: ОСОБА_7 на суму взаємозаліку - 21 176,00 грн.; ОСОБА_8 на суму взаємозаліку - 9 000,00 грн.; ОСОБА_9 на суму взаємозаліку - 4 000,00 грн.; ОСОБА_10 на суму взаємозаліку - 6 000,00 грн.

Крім того, кредиторська заборгованість була зменшена на суму проведення по бухгалтерському обліку видаткових ордерів з підписами людей, стосовно яких у бухгалтерському обліку було виявлено свідоцтва про смерть, а саме: ОСОБА_10 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , видатковий касовий ордер № 61 від 01.08.2017 року на суму 5076,00 грн.; ОСОБА_11 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , видатковий касовий ордер № 77 від 27.09.2017 року на суму 17 029,00 грн.; ОСОБА_12 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , видатковий касовий ордер № 14 від 13.01.2017 року на суму 6178,37 грн.

За розрахунками суду загальний розмір взаємозаліку по особам, які померли на час проведення взаємозаліку становить - 28 283,37 грн. (згідно протоколу інвентаризаційної комісії - 28 283 грн.). У зв`язку з цим, розмір зменшеної кредиторської заборгованості (173 787,87 грн. - 28 283,37 грн.) складає 145 504,50 грн.

Таким чином, за висновками інвентаризації, відповідачем було проведено взаємозалік з фізичними особами - орендодавцями на суму 145 504,50 грн. та зменшено суму кредиторської заборгованості також за рахунок проведеного взаємозаліку із кредиторами (сумою до сплати) в розмірі 145 504,50 грн. (а.с. 211-212, 215 т.1).

Наказом по підприємству № 1/1 від 23.01.2018 року було призначено службове розслідування встановлених фактів проведення взаємозаліку, шляхом перенесення отриманих авансів з одного орендодавця на іншого (а.с. 217 т.1).

Згідно з актом Про результати проведення службового розслідування № 1 від 12.02.2018 року було встановлено факт порушення, а саме: відповідачем було проведено в бухгалтерському обліку залік по оренді за земельні ділянки з однієї фізичної особи на іншу.

З огляду на встановлені в акті результати службового розслідування, 29.09.2017 року, відповідачем було зроблено наступні операції:

- погашено борг орендодавця ОСОБА_13 в сумі 5000,00 грн. за рахунок зменшення розміру орендної плати до виплати ОСОБА_14 . В подальшому виявлено виплату коштів ОСОБА_13 згідно відомості від 24.05.2016 року в сумі 5000,00 грн. з фіктивним підписом;

- погашено борг орендодавця ОСОБА_15 в сумі 7000,00 грн. за рахунок зменшення розміру орендної плати до виплати ОСОБА_8 , яка виявилася померлою;

- погашено борг орендодавця ОСОБА_16 в сумі 4000,00 грн. за рахунок зменшення розміру орендної плати до виплати ОСОБА_17 . Згідно заяви ОСОБА_16 кошти в сумі 4000,00 грн. нею не отримані по відомості від 24.05.2016 року;

- погашено борг орендодавця ОСОБА_18 в сумі 5000,00 грн. за рахунок зменшення розміру орендної плати до виплати ОСОБА_19 . Згідно заяви ОСОБА_18 кошти в сумі 5000,00 грн. нею не отримані по відомості від 24.05.2016 року;

- погашено борг орендодавця ОСОБА_20 в сумі 2700,00 грн. за рахунок зменшення розміру орендної плати до виплати ОСОБА_21 . Згідно заяви ОСОБА_20 кошти в сумі 2700,00 грн. нею не отримані по відомості від 24.05.2016 року.

- погашено борг орендодавця ОСОБА_22 в сумі 4000,00 грн. за рахунок зменшення розміру орендної плати до виплати ОСОБА_9 . Згідно заяви ОСОБА_22 кошти в сумі 4000,00 грн. не отримував по касовому ордеру від 30.09.2015 року;

- погашено борг орендодавця ОСОБА_23 в сумі 5000,00 грн. за рахунок зменшення розміру орендної плати до виплати ОСОБА_24 . Згідно заяви ОСОБА_23 кошти в сумі 5000,00 грн. не отримував по касовому ордеру від 24.09.2015 року;

- погашено борг орендодавця ОСОБА_25 в сумі 5000,00 грн. за рахунок зменшення розміру орендної плати до виплати ОСОБА_26 , а 29.09.2017 року з особового рахунку ОСОБА_27 , далі закрито на борг ОСОБА_28 Згідно заяви орендодавця ОСОБА_25 заявлено, що кошти в сумі 5000,00 грн. він не отримував по касовому ордеру від 15.08.2016 року.

Крім того, з акту службового розслідування вбачається, що звіркою рахунків з орендодавцями було виявлено наявність фіктивних підписів в касових ордерах, а саме:

- в касовому ордері № 236 від 26.07.2016 року про видачу ОСОБА_29 авансу за пай в 2017 році на суму 26 150,00 грн.;

- в касовому ордері № 238 від 26.07.2016 року про видачу ОСОБА_30 авансу за пай в 2017 році на суму 26 150,00 грн.

- в касовому ордері № 70 від 25.03.2016 року про видачу ОСОБА_31 авансу за пай в на суму 12 000,00 грн.;

- в касовому ордері № 324 від 24.09.2015 року про видачу ОСОБА_32 авансу за пай в на суму 14 000,00 грн.;

- в касовому ордері № 232 від 06.07.2016 року про видачу ОСОБА_33 авансу за пай в на суму 4000,00 грн.;

- в касовому ордері № 161 від 20.04.2016 року про видачу ОСОБА_34 авансу за пай в на суму 7000,00 грн.;

- в касовому ордері № 74 від 27.09.2017 року про видачу ОСОБА_35 авансу за пай в на суму 15 882,00 грн.;

- в касовому ордері № 77 від 27.09.2017 року про видачу ОСОБА_36 авансу за пай в на суму 10 482,00 грн.;

- в касовому ордері № 549 від 24.12.2015 року про видачу ОСОБА_4 авансу за пай в на суму 3345,00 грн.;

- в касовому ордері № 74 від 27.09.2017 року про видачу ОСОБА_37 авансу за пай в на суму 31 765,00 грн.;

- в касовому ордері № 137 від 27.09.2017 року про видачу ОСОБА_38 авансу за пай в на суму 10 000,00 грн.;

- в касовому ордері № 296 від 31.08.2015 року про видачу ОСОБА_39 авансу за пай в на суму 10 000,00 грн.;

- в платіжній відомості від 24.05.2016 року про видачу ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 10 000,00 грн.;

- в касовому ордері № 245 від 26.07.2016 року про видачу ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 3000,00 грн.;

- в касовому ордері № 244 від 26.07.2016 року про видачу ОСОБА_2 авансу за пай в 2016 році на суму в сумі 3000,00 грн.

Також, в п. 3 акту зазначено, що службовим розслідуванням виявлено орендодавців, які померли станом на дату проведення касових ордерів:

- ОСОБА_11 касовий ордер № 77 від 27.09.2017 року на суму 17 029,00 грн.;

- ОСОБА_10 - касовий ордер № 61 від 01.08.2017 року на суму 5076,00 грн.;

- ОСОБА_12 - касовий ордер № 14 від 13.01.2017 року на суму 6178,37 грн.

З остаточного висновку службової перевірки, було виявлено, що відповідач свідомо проводила коригування заборгованості між фізичними особами - орендодавцями з метою привласнення грошових коштів. Загальна сума привласнених коштів склала - 232 757,37 грн. (а.с. 17-18 т.1).

Як вбачається із заяви від 16.01.2018 року, відповідач визнала факт отримання з каси підприємства грошових коштів в сумі 209 777,00 грн., які зобов`язувалась повернути (а.с. 14 т.1, а.с. 188 т.2).

Судом першої інстанції правильно і обґрунтовано, відповідно до наданих доказів, встановлено зазначені обставини. Відповідно до встановлених обставин суд прийшов до вірного висновку про те, що протиправними, винними діями відповідачки позивачу заподіяна пряма дійсна шкода; між зазначеними діями і шкодою, яка настала, мається прямий причинний зв`язок.

При цьому колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що зазначені обставини були раніше встановлені у цивільній справі № 478/465/18 за позовом ОСОБА_1 до ПП Агротех та ТОВ Ватутіна про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, яка розглядалась Казанківським районним судом Миколаївської області, рішенням якого від 21.11.2018 року позов було задоволено. Зазначене рішення за апеляційними скаргами відповідачів було переглянуто та постановою Миколаївського апеляційного суду від 15 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. У вказаній справі ОСОБА_1 оспорювала звільнення її з роботи у зв`язку із втратою довіри відповідно до наказу № 31-к від 19 лютого 2018 року.

При розгляді зазначеної справи апеляційним судом було встановлено, що наказом № 113 від 18 вересня 2013 р. на ОСОБА_1 додатково покладені обов`язки касира та в той же день укладений договір про повну індивідуальну відповідальність касира між ПП Агротех та бухгалтером (в.о. касира) ОСОБА_1

Наказом керівника ПП Агротех - Тиненика Р.Л. № 31-к від 19 лютого 2018 р. трудовий договір з ОСОБА_1 припинений у зв`язку з втратою довір`я на підставі п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України. Згідно посадової інструкції касира, з якою позивач ознайомлена 18 вересня 2013 р., касир повинен знати нормативні, правові акти, положення, інструкції, інші керівні матеріали і документи по веденню касових операцій, форми касових і банківських документів; правила прийому, видачі, обліку і зберігання грошових коштів і цінних паперів; порядок оформлення прибуткових і витратних документів; ліміти залишків касової готівки, встановлені для підприємства, правила забезпечення їх збереження; терміни виплати заробітної плати та оформлення депонованих сум; порядок ведення касової книги, складання касової звітності; правила експлуатації обчислювальної техніки.

Завдання та обов`язки касира визначені наступним чином: здійснює операції по прийому, обліку, видачі та зберігання грошових коштів і цінних паперів з обов`язковим дотриманням правил, що забезпечують їх збереження. Отримує за оформленими відповідно до встановленого порядку документам грошові кошти або оформлює їх для отримання безготівковим шляхом в установах банку для виплати робітникам і службовцям заробітної плати, премій, оплати відряджень і інших витрат. Веде на основі прибуткових і витратних документів касову книгу, звіряє фактичну наявність грошових сум і цінних паперів з книжковим залишком. Складає опис старих купюр, а також відповідні документи для їх передачі до установ банку з метою заміни на нові. Складає касову звітність. Здійснює готівкові розрахунки в установленому порядку з організаціями та фізичними особами при оплаті робіт і послуг підприємства.

Відповідно до умов укладеного сторонами договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність касира, касир бере на себе повну матеріальну відповідальність за збереження довірених йому Адміністрацією грошових коштів і у встановленому законом порядку відповідає за їх збереження і, у зв`язку з вищевикладеним, зобов`язується: а) дбайливо ставитись до переданих йому для зберігання грошових коштів, приймати всілякі заходи для запобігання їх нестачі, розкраданню, знищенню, псуванню, втратам; б) вчасно повідомляти Адміністрацію про будь-які обставини, що загрожують збереженню довірених йому цінностей; в) провадити приймання і видачу грошових коштів за документами, підписаними керівником Адміністрації і її головним бухгалтером; г) брати участь в інвентаризації каси.

На підставі наказу від 31 жовтня 2017 р. № 200 у ПП Агротех проведено інвентаризацію розрахунків за дебіторською і кредиторською заборгованостями (доходами і витратами майбутніх періодів) станом на 29 грудня 2017 р. по розрахунках з орендодавцями (пайщиками), за результатами якої складений протокол інвентаризаційної комісії від 16 січня 2018 р., відповідно до якого комісією виявлене наступне: наявні розбіжності між даними бухгалтерського обліку та документально підтвердженими сумами (дебіторська заборгованість - 145504,50 грн., кредиторська - 173787,87), яка виникла внаслідок того, що бухгалтер (в.о. касира) ОСОБА_1 проводила в бухгалтерському обліку залік між фізичними особами-орендодавцями, що призвело до зменшення дебіторської заборгованості на загальну суму 145504,50 грн. та зменшено кредиторську заборгованість на таку ж суму, в цій сумі є зменшення кредиторської заборгованості (суми до виплати) особам, які на день проведення взаємозаліку - 29 вересня 2017 р. померли, підтверджуючи документи цих операцій відсутні, а також кредиторська заборгованість зменшена на суму проведення по бухгалтерському обліку видаткових ордерів осіб, які є померлими.

Враховуючи результати проведеної інвентаризації директором ПП Агротех 23 січня 2018 р. призначено службове розслідування.

Згідно акту службового розслідування від 12 лютого 2018 р. встановлено, що 29 вересня 2017 р. бухгалтером-касиром ОСОБА_1 було зроблено 1) декілька операцій у програмі 1С 8.3 із взаємозаліку заборгованості між фізичними особами та виплаті коштів за підробними підписами; 2) при звірці розрахунків з орендодавцями виявлені розбіжності - неотримання коштів та фіктивність підписів у касових ордерах; 3) деякі орендодавці станом на дату проведення касових ордерів померли, в результаті чого ОСОБА_1 привласнено 232757,37 грн., тому комісія рекомендувала звільнити ОСОБА_1 за втрату довіри.

За такого, колегія суддів вважала встановленим, що ОСОБА_1 займала посаду касира, яка безпосередньо пов`язана зі зберіганням, обробкою, реалізацією та/або застосуванням/використанням у процесі діяльності переданих матеріальних (валютних) цінностей (пункт 1 договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність); до посадових обов`язків ОСОБА_1 відноситься, зокрема, прийом і передача грошових коштів та інших цінностей, їх зберігання (пункт 1 розділу ІІ Посадової інструкції). Крім того, винні дії позивача під час виконання посадових обов`язків встановлені комісіями ПП Агротех та зафіксовані у протоколі інвентаризаційної комісії та акті про проведення службового розслідування, в яких зроблено висновки, що порушення трудових обов`язків ОСОБА_1 не дають можливості в подальшому довірити їй роботу з коштами, а також вина позивача підтверджується власноруч складеними нею заявами про привласнення коштів підприємства.

Колегія суддів відхилила заперечення позивача ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції про те, що на неї не було покладено виконання обов`язків касира ПП Агротех , вона не підписувала договір про повну матеріальну відповідальність 18 вересня 2013 р., а також незгоду з результатами інвентаризації та службового розслідування, оскільки таке спростовується вказаними вище і дослідженими в суді доказами, встановленими на їх підставі судом першої інстанції обставинами, а також не спростовано належним чином ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанцій. Крім того, в суді першої інстанції ОСОБА_1 будь-яких заперечень щодо викладених обставин та наданих на їх підтвердження представником ПП Агротех доказів щодо виконання обов`язків касира, проведення інвентаризації та службової перевірки, незгоди з їх висновками не надавала.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на наведене колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідачки.

Стягнута судом першої інстанції сума коштів на відшкодування завданої матеріальної шкоди є меншою, ніж зазначено в акті службового розслідування, але оскільки позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується, правильність розрахунків, зроблених судом першої інстанції, апеляційним судом не перевіряється.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 06 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту за наявності підстав, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України.

Головуючий Л.М. Прокопчук

Судді Н.В. Самчишина

Л.М. Царюк

Повний текст судового рішення складено 13 лютого 2020 року