Ухвала

від 07.02.2020 по справі 293/80/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №293/80/20 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст. 170 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2020 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря: ОСОБА_5 ,

прокурора: ОСОБА_6 ,

представника третьої особи: ОСОБА_7 ,

представника третьої особи: ОСОБА_8 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою представника третьої особи ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Черняхівського районного суду Житомирської області від 28 січня 2020 року про накладення арешту на майно, -

в с т а н о в и л а:

Слідчий СВ Черняхівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції ГУНП в Житомирській області ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, в обгрунтування якого зазначив, що 06.11.2019 року до СВ Черняхівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області надійшла ухвала Корольовського районного суду м. Житомира про зобов`язання внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення шахрайства відносно TOB «Галактік». 06.11.2019 року відомості по даному факту внесено до ЄРДР за №12019060310000296 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.190 КК України. 13.01.2020 року під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Черняхівського районного суду Житомирської області від 28 грудня 2019 року на території земельної ділянки площею 0,15 га, із кадастровим номером: 1822086500:03:002:0596, розташованій на території с. Сінгури Житомирського району Житомирської області, призначеній для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та належить ОСОБА_11 , було виявлено та вилучено:

- обладнання для поверхневої обробки каменю: машина для обробки слябів водою, призначена для обробки лицьової поверхні плитки з природного каменю водою під високим тиском (2000 бар), яка складається з комплектуючих;

- обладнання для поверхневої термообробки, яке працює на газу: фламбувальна машина F800, б/в -1 шт., призначена для обробки поверхні каміння відкритим полум`ям для надання шорсткості, із маркуванням «Маеmа». Обладнання для поверхневої термообробки - фламбувальна машина F800 вилучено на територію ГУНП в Житомирській області за адресою: АДРЕСА_1 .

- металева конструкція - люлька (частина обладнання для обробки каменю), яка також вилучена на територію ГУНП в Житомирській області за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, машина для обробки поверхні слябів водою, оскільки остання вбудована в бетону конструкцію, та технічно вилучити останню не представилось можливим, була залишена на відповідальне зберігання ОСОБА_9 , опечатана у присутності понятих належним чином.

Ухвалою слідчого судді Черняхівського районного суду Житомирської області від 28 січня 2020 року задоволено клопотання слідчого СВ Черняхівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції ГУНП в Житомирській області ОСОБА_12 та накладено арешт на майно, а саме:

-на обладнання для поверхневої обробки каменю: машину для обробки слябів водою, призначену для обробки лицьової поверхні плитки з природного каменю водою під високим тиском (2000 бар), яка складається з комплектуючих згідно заводу виробника;

-обладнання для поверхневої термообробки, яке працює на газу: фламбувальну машину F800, б/в -1 шт., призначену для обробки поверхні каміння відкритим полум`ям для надання шорсткості, із маркуванням «Маеmа»;

-металеву конструкцію - люлькау (частина обладнання для обробки каменю),

з тимчасовим позбавленням власників майна, користувачів та інших осіб можливості відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Слідчий суддяумотивував своєрішення тим,що досудоверозслідування здійснюєтьсяза ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.190КК України.Відповідно довимог ст.ст.167-168КПК Українивилучені речіє тимчасововилученим майном.Власником вказаногомайна єTOB"Галактік",а частина майна, належного TOB "Галактік", перебуває в заставі банку. Існує необхідність збереження речових доказів по справі, і клопотання слідчого підлягає до задоволення.

В апеляційній скарзі представник власника майна ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_8 просить вказану ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні клопотання про арешт майна відмовити і зобов`язати слідчого СВ Черняхівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_13 або іншу уповноважену особу повернути вказане майно.

Зазначає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на зазначене вище майно, дійшов помилкового висновку про наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, при цьому, прийнятого слідчим процесуального рішення про визнання вказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні надані суду не були. Тобто, відсутні правові підстави для накладення арешту, передбачені ч.3 ст.170 КПК України. Крім того, під час обшуку власник майна ОСОБА_9 заявляв, що вищевказане майно належить йому і жодного відношення до майна вказаного в ухвалі суду про проведення обшуку відношення не має. Також під час обшуку слідчий взагалі не ідентифікував майно. Під час вилучення майна та подальшого арешту майна слідчий керувався усними поясненнями представника банку, якій взагалі жодного відношення до кримінального провадження не має. Те що, власником майна є ОСОБА_9 підтверджується договором купівлі продажу обладнання від 16 квітня 2019 року та паспортом який виданий ДП «Житомирський ЕТЦ».

В судовому засіданні апеляційного суду представник третьої особи ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_8 доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити. Прокурор та представник ТОВ «Галактік», який вважає власником арештованого майна саме вказане підприємство, заперечили проти задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно.

Заслухавши доповідь судді, пояснення та доводи учасників апеляційного розгляду, перевіривши ухвалу слідчого судді в межах ст.404 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

У відповідності до ч.2 ст.170 даного Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьому відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено:

- підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

- перелік і види майна, що належить арештувати;

- документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

- розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання.

Відповідно до ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З аналізу наведених вище норм, змісту клопотання слідчого, висновків слідчого судді та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на вказане в клопотанні майно, а саме обладнання для поверхневої обробки каменю: машину для обробки слябів водою, призначену для обробки лицьової поверхні плитки з природного каменю водою під високим тиском (2000 бар), яка складається з комплектуючих згідно заводу виробника; обладнання для поверхневої термообробки, яке працює на газу: фламбувальну машину F800, б/в -1 шт., призначену для обробки поверхні каміння відкритим полум`ям для надання шорсткості, із маркуванням «Маеmа»; металеву конструкцію - люльку (частина обладнання для обробки каменю).

З вказаними висновками апеляційний суд вважає за необхідне погодитися, оскільки вказане майно, на яке накладено арешт, є предметом можливого злочину за ч.2 ст.190 КК України в даному кримінальному провадженні №12019060310000296 від 06.11.2019 року.

При цьомуобшук натериторії земельноїділянки площею0,15га,із кадастровимномером:1822086500:03:002:0596,розташованій натериторії с.Сінгури Житомирськогорайону Житомирськоїобласті,належній ОСОБА_11 ,на якійбуло вилученовказане майно, проводивсяу законномупорядку напідставі ухвали слідчого судді Черняхівського районного суду Житомирської області від 28 грудня 2019 року, про що складено відповідний протокол обшуку від 13.01.2020 року. Наведене в даній ухвалі майно визнано речовими доказами згідно постанови слідчого від 13.01.2020 року.

Доводи апеляційної скарги представника третьої особи адвоката ОСОБА_8 , про те, що власником майна, вилученого в ході обшуку, є ОСОБА_9 , що на його думку підтверджується договором купівлі-продажу обладнання від 16 квітня 2019 року та паспортом, який виданий ДП «Житомирський ЕТЦ», а тому підстав вважати, що зазначене майно є предметом даного кримінального провадження і підлягає арешту, у слідчого судді не було, є на думку апеляційного суду передчасними та не знайшли свого безумовного підтвердження в ході апеляційного перегляду ухвали слідчого судді.

З доданого до апеляційної скарги копії договору купівлі-продажу від 16.04.2019 року вбачається, що він укладений між фізичною особою ОСОБА_14 та фізичною особою ОСОБА_9 .

Разом зтим,на підтвердження реальності зазначеногодоговору апелянт недолучає жоднихдоказів щодоздійснення розрахунківміж сторонамидоговору та прийомупередачі майнавід продавцяпокупцеві.Не додано апелянтомтакож ідоказів того,що зазначене вдоговорі майноналежало назаконних підставахпродавцеві ОСОБА_14 . Прицьому,колегія суддівзвертає увагу,що згіднокопії паспортуна верстатдля обробкикаменю водоюта вогнем, виданий ДП «Житомирський ЕТЦ» 31.01.2020., який долучено апелянтом до апеляційної скарги та на який посилається в самій апеляційній скарзі представник третьої особи ОСОБА_8 , зазначений паспорт видано вже після проведення обшуку та вилучення даного майна шляхом опечатування та залишення на відповідальне зберігання ОСОБА_9 . Крім того незрозумілим є також, з чого виходив технічний експерт ОСОБА_15 при здійсненні висновку про те, що зазначене в паспорті устаткування (обладнання) виготовлено особисто фізичною особою ОСОБА_14 у 2019 році, тим більш що з документів (копій контракту та митних декларацій), долучених прокурором в ході апеляційного розгляду, вбачається, що арештоване майно було придбано ТОВ «Галактік» та ввезено на територію України у 2017 році, і згідно пояснень представника ТОВ «Галактік» перебуває в заставі в забезпечення кредитного договору.

Наведені вище обставини щодо придбання майна та володіння і користування ним у відповідності до наданих сторонами документів повинні бути предметом встановлення та перевірки в ході розслідування кримінального провадження за ч.2 ст. 190 КК України .

Що стосується посилання апелянта на недостатню ідентифікацію арештованого майна в ході проведення обшуку працівниками слідчим, то вказана обставина не може спростувати наявність підстав для його арешту, передбачених ст. 170 КПК України, враховуючи також пояснення представника ТОВ «Галактік» про зафарбування ОСОБА_9 ідентифікаційних надписів та маркувань на обладнанні.

При цьому, враховуючи наведені вище обставини висновок слідчого судді про те, що власником вказаного майна є TOB "Галактікне є прєюдиціним для органу досудового розслідування.

Арешт, накладений на перелічене в оскаржуваній ухвалі слідчого судді та в даній ухвалі майно, відповідає завданням кримінального провадження №12019060310000296 від 06.11.2019 року за ч.2 ст.190 КК України, під час якого здійснюється досудове розслідування щодо можливих шахрайських дій стосовно зазначеного майна, та та обмеження права власності є співрозмірним завданням кримінального провадження.

Доводи апелянта про те, що накладаючи арешт на зазначене вище майно, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, при цьому, прийнятого слідчим процесуального рішення про визнання вказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні надані суду не були, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, оскільки згадане майно є безпосереднім предметом можливого вчиненого злочину за ч.2 ст.190 КК України, зважаючи на спір щодо його власника, а також в матеріалах провадження міститься відповідна постанова слідчого про визнання вилученого майна, на яке згодом накладено арешт, речовими доказами.

Таким чином, з огляду на наведене, доводи апеляційної скарги представника третьої особи ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_8 не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, та підстави до її задоволення та скасування ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно відсутні.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника третьої особи ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Черняхівського районного суду Житомирської області від 28 січня 2020 року про накладення арешту на майно залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: