Рішення

від 05.02.2020 по справі 328/1762/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 328/1762/19

Провадження № 2/329/11/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року смт Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Богослова А.В.,

за участі секретаря судового засідання - Силаєвої Т.М.,

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Чернігівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про надання додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом,

В С Т АН О В И В:

ОСОБА_1 (далі-Позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі-відповідач) про надання додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 5,6703 га, розташованої на території Широкоярської сільської ради Чернігівського району Запорізької області та квартири площею 47,3 кв.м., розташованої в м.Токмак Запорізької області. За життя мати склала два заповіти. За заповітом від 18.10.2017 спадкоємицею земельної ділянки визначила позивача, а за заповітом від 18.12.2017 спадкоємицею квартири визначила відповідача. Позивач працює в м.Москві Російської Федерації і в період часу з 02.10.2018 по 28.12.2018, з 15.01.2019 по 10.04.2019, з 04.04.2019 по 27.06.2019 перебувала на території Російської Федерації. В чергове повернення до м.Токмака позивач 12.09.2018 звернулася до приватного нотаріуса Савран О.І., (оскільки державний нотаріус Токмацької державної нотаріальної контори з 14.08.2018 по 07.09.2018 перебувала у відпустці, а з 11.09.2018 по 14.09.2018 була відсутня у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю), яка посвідчила нотаріально заяву про прийняття спадщини позивачем. Також приватний нотаріус пояснила позивачу, що тепер вона може прийти коли завгодно та оформити документи на спадщину, а тому позивач вважала, що вчинила всі необхідні дії щодо прийняття спадщини. Наступного разу, вже 18.06.2019 позивач звернулася до приватного нотаріуса Савран О.І. для того, щоб отримати свідоцтво про право на спадщину, однак зазначений нотаріус в усній формі відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину пояснивши, що не має права вчинювати нотаріальні дії на території м.Токмак. Після цього, позивач в той же день звернулася до іншого приватного нотаріуса Лопатюк Н.І., яка мала право вчиняти нотаріальні дії на території м.Токмака, однак остання також відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку із пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини, про що винесла постанову. Позивач вважає, що пропустила з поважних причин строк для прийняття спадщини, оскільки приватним нотаріусом Савран О.І. не було повідомлено позивачу про необхідність подальшого звернення із заявою до іншого нотаріуса до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини, а навпаки нотаріус Савран О.І. запевнила, що позивач може до неї прийти в будь-який час та оформити документи на спадщину. Крім того, під час оформлення заяви про прийняття спадщини їй були роз`яснені положення Цивільного кодексу України, які містять наслідки зумовлені вступом у спадщину, однак положення ЦК України не містять чітких вказівок про те, до якого саме нотаріуса слід звертатися.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву в якій визнав позов та просив розглянути справи без його участі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази у їх сукупності та взаємозв`язку, надавши їм оцінку з точки зору допустимості, належності, та достовірності, а їх сукупності з точки зору достатності суд доходить до наступних висновків.

Так, 17.08.2018 помирає ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Токмацьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області від 17.08.2018.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт від 18.10.2017, яким заповіла позивачу земельну ділянку площею 5,6703 га, розташовану на території Широкоярської сільської ради Чернігівського району Запорізької області.

Також за життя ОСОБА_3 склала заповіт від 18.12.2017, яким заповіла відповідачу квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 є дочкою померлої ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим відділом записів актів громадського стану виконавчого комітету Токмацької міської ради депутатів трудящих Запорізької області від 15.11.1977, де зазначено, що ОСОБА_3 є її матір`ю, при народженні позивач отримала прізвище ОСОБА_4 , а також свідоцтвом про одруження, виданим міським відділом реєстрації актів громадянського стану м.Токмака Запорізької області від 23.08.1997 згідно якого позивач після одруження отримала прізвище ОСОБА_5 .

Відповідач ОСОБА_2 є також дочкою померлої ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим записів актів громадського стану виконавчого комітету Токмацької міської ради депутатів трудящих Запорізької області від 21.07.1970, де зазначено, що ОСОБА_3 є її матір`ю, при народженні відповідач отримала прізвище ОСОБА_4 , а також свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Токмацького міського виконавчого комітету Запорізької області від 20.09.1991 згідно якого відповідач після одруження отримала прізвище ОСОБА_6 .

Так, 12.09.2018 позивач звернулася до приватного нотаріуса Токмацького районного нотаріального округу Запорізької області Савран О.І. за посвідченням заяви про прийняття спадщини-земельної ділянки, площею 5,6703 га, розташованої на території Широкоярської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, за заповітом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Нотаріус Савран О.І. посвідчила таку заяву.

В подальшому, 18.06.2019 позивач звернулася до приватного нотаріуса Токмацького міського нотаріального округу Запорізької області Лопатюк Н.І. з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Однак зазначеним приватним нотаріусом позивачу було відмовлено у видачі такого свідоцтва через те, що позивач пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини у шість місяців.

Згідно матеріалів спадкової справи №292/2018, відкритої Токмацькою державною нотаріальною конторою Запорізької області 10.12.2018, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , із заявою про прийняття спадщини зверталася лише відповідач ОСОБА_2 .

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.ст.1217,1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 ст.1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст.1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно ст.13-1 Закону України Про нотаріат нотаріальний округ - територіальна одиниця, в межах якої нотаріус здійснює нотаріальну діяльність і в межах якого знаходиться державна нотаріальна контора, в якій працює державний нотаріус, або робоче місце (контора) приватного нотаріуса.

Відповідно до п/п 2.1 п.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Згідно п/п 3.1 п.3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття.

Відповідно до п/п. 3.3-3.5 п.3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі. Якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка. Ця відмітка скріплюється підписом нотаріуса. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Згідно п/п 3.13 п.3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для прийняття спадщини чи відмови від прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п/п 3.23 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.

З аналізу вищезазначених положень законодавства випливає, що спадкоємцю встановлюється шість місяців для прийняття спадщини з моменту її відкриття. Прийняття спадщини здійснюється шляхом подання заяви про прийняття спадщини спадкоємцем будь-якому нотаріусу, який уповноважений здійснювати нотаріальну діяльність у відповідному нотаріальному окрузі.

Під час розгляду справи було встановлено, що позивач була обізнана про існування заповіту від 18.10.2017, яким померла ОСОБА_3 заповіла їй земельну ділянку. Позивач звернулася до нотаріуса для нотаріального посвідчення заяви про прийняття спадщини ще 12.09.2018, однак в подальшому таку заяву відповідному нотаріусу не подала, у встановлений строк, який закінчувався 17.02.2019.

Тобто, в даному випадку, для прийняття спадщини потрібно було позивачу лише в строк до 17.02.2019 надіслати нотаріально посвідчену заяву від 12.09.2018 будь-якому нотаріусу, який здійснює нотаріальну діяльність на території м.Токмак, або звернутися самостійно до такого нотаріуса.

В якості поважності причин несвоєчасного звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини позивач зазначає те, що нотаріус не роз`яснила необхідність такого звернення до закінчення шестимісячного строку.

Тобто фактично довід позивача зводитися до того, що нотаріус не роз`яснив їй положення цивільного законодавства. При цьому доказів такій обставині позивачем не надано. Більше того, необізнаність позивача із законодавством не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Доводи позивача про те, що вона перебувала на території Російської Федерації і не могла подати заяву на прийняття спадщини суд до уваги також не приймає з огляду на таке.

На підтвердження факту перебування на території Російської Федерації позивачем надані відривні частини бланків повідомлення про прибуття іноземного громадянина або особи без громадянства в місце перебування, згідно яких позивач прибувала на територію Росії: 02.10.2018 з терміном перебування до 28.12.2018; 15.01.2019 з терміном перебування до 10.04.2019; 04.04.2019 з терміном перебування до 27.06.2019.

Однак такі документи лише підтверджують те, що позивач була постановлена на облік компетентними органами Російської Федерації як іноземний громадянин і відповідно має право перебувати на території Російської Федерації. Проте такі документи не свідчать про те, що позивач не поверталася на територію України, в період перебування на обліку в Російській Федерації

Більше того, сама позивач навіть визнає що перебувала на території України до 02.10.2018, з 29.12.2018 по 14.01.2019, тобто в періоди, до спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Також слід зауважити, що відповідач не була позбавлена можливості, навіть перебуваючи у м.Москві Російської Федерації надіслати поштовим зв`язком нотаріально посвідчену заяву про прийняття спадщини до відповідного нотаріуса, який уповноважений вчиняти нотаріальні дії на території м.Токмак Запорізької області.

Довід позивача про те, що державний нотаріус Токмацької державної нотаріальної контори Зиріна О.Ю. перебувала у відпустці з 14.08.2018 по 07.09.2018, а з 11.09.2018 по 14.09.2018 її не було на робочому місці у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю також не може бути прийнятий до уваги, оскільки позивач не була позбавлена можливості в будь-який інший день звернутися до цього нотаріуса, або в будь-які інші дні звернутися до іншого нотаріуса, який мав право вчиняти нотаріальні дії на території м.Токмак Запорізької області.

Отже жодних поважних, об`єктивних та непереборних обставин, які заважали би позивачу у встановлений законом строку звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не встановлено. Усі доводи позивача фактично зводяться до незнання законодавчої процедури звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, що не може бути визнано поважною причиною.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в абзаці 6 пункту 24 постанови пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування №8 від 30 травня 2008 року вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними причинами є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно висновків Верховного Суду України, які містяться у постановах від 26 вересня 2012 року, 04 листопада 2015 року та 14 вересня 2016 року, винесених за результатами розгляду справ №6-85цс12, №6-1486цс15 та №6-1215цс16 відповідно, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

За таких обставин суд доходить до висновку, що в позові слід відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.81, 263-265, 354 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про надання додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом,-відмовити повністю.

Повний текст рішення складений 05 лютого 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Чернігівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Позивач:ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя А.В.Богослов