Постанова

від 27.01.2020 по справі 442/8671/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 442/8671/18 Головуючий у 1 інстанції: Грицай М.М.

Провадження № 22-ц/811/816/19 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

Провадження №22-ц/811/2276/19

Категорія:44

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Крайник Н.П., Цяцяка Р.П.

секретаря: Цапа П.М.

з участю: представника ОСББ Оселя 44 - Кріль Т.Є.,

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Оселя 44 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28 січня 2019 року та на додаткове рішення цього ж суду від 12 лютого 2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

в грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Оселя 44 про стягнення майнової шкоди, завданої залиттям квартири.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , плату за утримання будинку та прибудиновокої території позивачка сплачує на рахунок ОСББ Оселя 44 , яке є балансоутримувачем житлового будинку. 12.04.2018 року в її квартиру стався витік з центральної каналізації, внаслідок чого була залита майже вся квартира. На її прохання перекрити водовідведення та каналізацію в даному будинку, голова ОСББ не відреагував та не вжив жодних заходів для припинення залиття квартири. Витік каналізаційних стоків продовжувався до наступного дня, а 13.04.2018 року працівниками МПП Бескид проведено чистку каналізаційної труби та зі стоку витягнуто віконну тюль. 17.05.2018 комісією в складі головного спеціаліста з технагляду управління житлово-комунального господарства та енергозбереження міської ради складено акт, в якому зафіксовано пошкодження квартири, спричинені залиттям каналізаційних стоків. У трубопроводі випуску побутових стоків в будинку АДРЕСА_2 виявлено предмет, що і був причиною неналежного водовідведення будинку та потрапляння нечистот до приміщення квартири АДРЕСА_1 . Згідно з висновком експертизи вартість відновлювального ремонту внаслідок залиття квартири становить 47756 грн. з врахуванням ПДВ. З наведених підстав просила позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду в розмірі 47756 грн.

Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Оселя 44 (ЄДРПОУ 40507566, адреса: вул. Коваліва, 44 кв.37 м.Борислав Львівської області, 82300) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) матеріальну шкоду в розмірі 47756 (сорок сім тисяч сімсот п`ятдесят шість) грн. в рахунок вартості відновлювального ремонту після залиття квартири.

Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Оселя 44 судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Додатковим рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 лютого 2019 року стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Оселя 44 (ЄДРПОУ 40507566, адреса: вул. Коваліва, 44 кв.37 м.Борислав Львівської області, 82300) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) судові витрати, пов`язані з залученням експерта, в сумі 2574 (дві тисячі п`ятсот сімдесят чотири) гривні.

Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Оселя 44 судовий збір в дохід держави в розмірі 768,40 грн.

Рішення суду та додаткове рішення суду оскаржило Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Оселя 44 , вапеляційній скарзі покликається на те, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що ОСОБА_1 має право на відшкодування майнової шкоди в повному обсязі, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивачка є одноосібним власником квартири. Апелянт зазначає про те, що включення до вартості відновлювального ремонту 20 % податку на додану вартість можливе лише у випадку, якщо б позивачем було укладено договір на виконання ремонтних робіт з підрядною організацією чи фізичною особою підприємцем, які є платника ПДВ і лише тільки після оплати наданих послуг. Зазначає, що експертом при здійснення розрахунку вартості відновлювального ремонту фізичний знос внутрішнього оздоблення квартири не враховувався, хоча, як ствердила позивачка, нею було розпочато ремонтні роботи і останнім часом вона там не проживає, а відтак на думку апелянта квартира позивачки потребувала ремонтних робіт і до залиття, вартість відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу позивачкою не доведено. Також апелянт зазначає, що будинок перебуває на самообслуговуванні ОСББ Оселя 44 і залучення працівників міської ради та інспектора з благоустрою до складу комісії, яка складала акт про залиття, не відповідає Правилам утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року №927/11207. Крім того, акт обстеження квартири складено 17.05.2018 року і з нього не зрозуміло коли саме сталось залиття, а також такий не підписаний одним з членів комісії - інспектором із благоустрою Бориславського КП Муніципальна Варта - ОСОБА_3 без зазначення причини. В акті обстеження також вказано, що потрапляння стоків з верхніх поверхів приміщень квартири 74 здійснювалось з приміщення туалетної кімнати через відкритий отвір чавунного стояка внутрішньо будинкової мережі побутової каналізації. Таким чином, на думку апелянта, власники квартири АДРЕСА_4 демонтували унітаз в туалетній кімнаті і не заглушили відкритий отвір на каналізаційному стояку, чим порушили п.5.3.2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій та ст. 15 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , що й стало причиною залиття. На думку апелянта, ухвалюючи додаткове рішення в частині стягнення судового збору в дохід держави в розмірі 768 грн. 40 коп., суд не врахував, що розмір судового збору, який підлягав сплаті на день звернення до суду становив 704 грн. 80 коп., що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи наведене просить рішення та додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСББ Оселя 44 Кріль Т.Є. на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що ОСББ Оселя 44 , всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не довело належними та допустимими доказами відсутності своєї вини у залитті квартири позивачки, внаслідок чого позивачці завдано майнову шкоду у розмірі 47756.00 грн., а відтак така підлягає стягненню з відповідача.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.

Згідно частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Згідно з роз`ясненнями п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди та її розмір.

В той же час, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до ст.ст. 20, 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг. Виконавець зобов`язаний: забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Відповідно до ст. 24 Закону України Про житлово - комунальні послуги балансоутримувач, крім іншого, зобов`язаний: утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Виходячи зі змісту ст.1 Закону України Про житлово - комунальні послуги балансоутримувач будинку - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством; якість житлово-комунальної послуги - сукупність нормованих характеристик житлово-комунальної послуги, що визначає її здатність задовольняти встановлені або передбачувані потреби споживача відповідно до законодавства.

При визначенні робіт, які відносяться до технічного обслуговування поточного ремонту або капітального, слід керуватися Примірним переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 №150, а також Переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (Додаток до Переліку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. №869). Технічне обслуговування жилих будинків, у тому числі, внутрішньобудинкових систем , крім іншого, є комплексом робіт, спрямованих на підтримку справності та роботи технічного обладнання, зокрема, водовідведення та зливної каналізації. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків. Система технічного огляду жилих будинків включає проведення планових (загальних, профілактичних) та позапланових оглядів. Виконання робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, водовідведення виконавцем здійснюється згідно з договором, укладеним між ним та власником або балансоутримувачем систем холодного водопостачання, водовідведення або уповноваженою ним особою.

Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою КМУ від 21 липня 2005 р. №630, точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві, є: з централізованого опалення - відгалуження від стояків у межах квартири; з постачання холодної та гарячої води - після першої водозапірної арматури на відгалуженні від стояка у квартирі споживача; водовідведення - зливний отвір санітарно-технічних приладів.

Відповідно до ст.21 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавець зобов`язаний утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством. Таким чином, споживач послуг несе відповідальність лише у тому разі, якщо причиною залиття виявиться несправність чи пошкодження, що знаходиться після точки розподілу комунальних послуг.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 12.04.2018 року сталося залиття квартири АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , квартира розташована на першому поверсі житлового будинку.

Обставини залиття квартири АДРЕСА_1 встановлені судом першої інстанції та підтверджуються актом обстеження приміщень квартири АДРЕСА_1 від 17.05.2018 року, складеного комісією в складі: головного спеціаліста з технагляду управління житлово - комунального господарства та енергозбереження Бориславської міської ради Романіва Б.М., голови правління ОСББ Оселя 44 Ключака М.Ю., інспектора з благоустрою КП Муніціпальна Варта Костіва М.Ю., обстеження проводилося за участі власника квартири АДРЕСА_1 . В акті зазначено, що зі слів власника квартири та голови правління ОСББ Оселя 44 до приміщень квартири потрапили стоки побутової каналізації із квартир будинку, які розташовані поверхами вище. Потрапляння стоків до квартири АДРЕСА_4 було виявлено мешканцями будинку після витікання їх до приміщення загального коридору будинку через вхідні двері квартири АДРЕСА_4 .

У висновку комісії зазначено, що під час обстеження квартири встановлено, що до приміщень вказаної квартири потрапили стоки побутової каналізації із квартир дев`ятиповерхового житлового будинку, які розташовані поверхами вище. Потрапляння стоків здійснювалось із приміщень туалетної кімнати через відкритий отвір чавунного стояка внутрішньо будинкової мережі побутової каналізації. Зі слів власника квартири та голови правління ОСББ Оселя 44 працівниками МПП Бескид були виконані роботи із прочистки випуску побутових стоків. Під час виконання робіт із забиття випуску трубопроводу побутових стоків від будинку № НОМЕР_2 було виявлено у трубопроводі випуску побутових стоків предмет, який і був причиною неналежного водовідведення від будинку та потрапляння нечистот до приміщень квартири АДРЕСА_1 .

В акті зазначено, що правлінню ОСББ Оселя 44 , враховуючи обставини, у зв`язку з якими відбулося потрапляння стоків побутової каналізації до приміщень квартири АДРЕСА_4 із квартир поверхом вище, рекомендовано розглянути можливість часткового відшкодування заподіяної шкоди власнику квартири АДРЕСА_4 .

Акт обстеження приміщень квартири АДРЕСА_1 від 17.05.2018 року, підписаний, в тому числі і головою правління ОСББ Оселя 44 ОСОБА_4 , що свідчить про те, що він погодився із зазначеною у ньому інформацією щодо причин залиття квартири позивачки.

Заперечуючи свою вину у залитті квартири, відповідач, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції, належних та допустимих доказів на спростування висновків комісії, зазначених в акті від 17.05.2018 року, а також тверджень, що залиття квартири позивачки сталося з її вини, оскільки у квартирі проводилися ремонтні роботи під час яких було демонтовано унітаз в туалетній кімнаті і не було заглушено відкритий отвір на каналізаційному стояку.

Згідно з висновком експертного будівельно-технічного дослідження №452/18, складеного 14.08.2018 року за заявою ОСОБА_1 про встановлення вартості відновлювального ремонту після залиття квартири АДРЕСА_1 , вартість відновлювального ремонту після залиття у квартирі АДРЕСА_1 в цінах станом на 16 липня 2018 року складає суму 47756.00 грн. з ПДВ; в тому числі: БМР - 39403.00 грн., ПДВ 20% - 7959.00 грн., інші витрати - 394 грн.

Вартість даного експертного дослідження становить 2574.00 грн., яка оплачена позивачем.

Вказаний висновок відповідає вимогам ст. 102 ЦПК України,висновки експерта, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами.

З врахуванням ч. 3 ст. 102 ЦПК України, відповідно до якої висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи, ОСББ Оселя 44 , заперечуючи свою вину у залитті квартири позивачки, не було позбавлено можливості звернутися до експертної установи для встановлення причин залиття квартири АДРЕСА_1 .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем належними доказами доведено розмір майнової шкоди, завданої їй залиттям квартири, власником якої вона є, така встановлена експертним шляхом, розмір завданої шкоди, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідачем, який є балансоутримувачем житлового будинку і несе відповідальність за справність внутрішньо будинкових мереж, в тому числі і побутової каналізації, не спростована належними та допустимими доказами його вина у залитті квартири АДРЕСА_1 , яке, як встановлено судом першої інстанції, сталося у зв`язку з потраплянням стоків побутової каналізації із квартир будинку, які розташовані поверхами вище.

Відповідач не надав суду доказів на спростування зазначеного в акті обстеження приміщень квартири АДРЕСА_1 , складеному 17.05.2018 року висновку комісії про те, що причиною залиття є потрапляння стоків побутової каналізації із квартир будинку, стверджуючи, що залиття кварттри сталося з вини позивачки, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що залиття квартири позивачки сталося з її вини.

А відтак, встановивши вину балансоутримувача житлового будинку, яким є ОСББ Оселя 44 , суд першої інстанції дійшов до вірного та обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача майнової шкоди.

Доводи апеляційної скарги про те, що залиття квартири позивачки відбулося з її вини, оскільки нею проводяться ремонтні роботи, а залиття квартири сталося з приміщення туалетної кімнати через відкритий отвір чавунного стояка внутрішньо будинкової мережі побутової каналізації, так як унітаз в туалетній кімнаті був демонтований, а отвір на каналізаційному стояку не був заглушений, є припущенням.

Враховуючи те, що обов`язок доказування відсутності вини у завданні майнової школи покладено на завдавача шкоди, а ОСББ Оселя 44 , всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не надало належних та допустимих доказів відсутності його вини у завданні позивачці шкоди внаслідок залиття її квартири, суд першої інстанції за наявності висновку експерта, яким визначено розмір майнової шкоди, дійшов до вірного висновку про стягнення з відповідачки на користь позивачки майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з визначеним судом першої інстанції розміром майнової шкоди, яка підлягає стягненню з ОСББ Оселя 44 на користь ОСОБА_1 , яка не надала суду доказів на підтвердження проведення ремонтних робіт підрядною організацією чи фізичною особою - підприємцем, платниками ПДВ, та погоджується з доводами апелянта про те, що така має бути відшкодована з врахуванням розміру ПДВ (20%), тобто, вартість відновлювального ремонту, що становить 47756.00 грн. мінус 20% ПДВ, що становить 7959.00грн., а відтак з ОСББ Оселя 44 на користь ОСОБА_1 слід стягнути майнову шкоду в розмірі 39403.00 грн.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та зміни рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28.01.2019 року в частині розміру стягнення з ОСББ Оселя 44 на користь ОСОБА_1 майнової шкоди та стягнення такої в розмірі 39403.00 грн., то з врахуванням положень ст. 141 ЦПК України, розмір судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача підлягають зміні, а відтак, з ОСББ Оселя 44 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 2123 грн. судових витрат, пов`язаних з залученням експерта.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, оскільки позовна заява подана 20.12.2018 року, а провадження у справі відкрито 26.12.2018 року, то розмір судового збору за подання позовної заяви повинен становити 704.80 грн. (0.4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року, що становив 1762.00 грн.),а відтак з ОСББ Оселя 44 в дохід держави слід стягнути не 768.10 грн., а 704.80 грн.

За вищенаведеного, оскаржуване рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28.01.2019 року та додаткове рішення цього ж суду від 12.02.2019 року слід змінити, зменшивши розмір судових витрат, які підлягають стягненню з ОСББ Оселя 44 .

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин,що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, ст. 381- 384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Оселя 44 - задовольнити частково.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28 січня 2019 року в частині розміру стягнення з ОСББ Оселя 44 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди - змінити, зменшивши розмір матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСББ Оселя 44 на користь ОСОБА_1 в рахунок вартості відновлювального ремонту внаслідок залиття квартири з 47756.00 грн. до 39403.00 грн.

Додаткове рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 лютого 2019 року - змінити, зменшивши розмір судових витрат, пов`язаних із залученням експерта, які підлягають стягненню з ОСББ Оселя 44 на користь ОСОБА_1 з 2574 грн. до 2123 грн.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28 січня 2019 року та додаткове рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 лютого 2019 року в частині стягнення з ОСББ Оселя 44 судового збору - змінити, зменшивши розмір судового збору, який підлягає стягненню з ОСББ Оселя 44 в дохід держави з 768.40 грн. до 704.80 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 13.02.2020 року.

Головуючий: Шеремета Н.О.

Судді: Крайник Н.П.

Цяцяк Р.П.