Постанова

від 12.02.2020 по справі 2-2825/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 2-2825/12

Головуючий у першій інстанції - Остапчук Т.В.

Номер провадження № 22-ц/824/2578/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Владімірової О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року у справі за поданням Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича на примусове проникнення до житла та земельних ділянок, (стягувач: Акціонерне товариство Сбербанк , боржник: ОСОБА_1 ), -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області звернувся до суду вказаним поданням, відповідно до якого просив надати дозвіл на примусове проникнення до житлового будинку з мансардою загальною площею 405,9 кв.м., гаражу, літньої кухні, сараю з навісом, зливної ями, вимощення, колодязю, огорожі, за адресою АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, загальною площею 0,2500 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, загальною площею 0,0712 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 ; та належать ОСОБА_1 для вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №58797119.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 03 квітня 2019 року ним відкрито виконавче провадження №58797119 з примусового виконання виконавчого листа Печерського районного суду міста Києва №2-2825/12 від 18 липня 2013 року щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 06 липня 2016 року, а саме на: житловий будинок з мансардою загальною площею 405,9 кв.м., гараж, літню кухню, сарай з навісом, зливну яму, вимощення, колодязь, огорожу, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, загальною площею 0,2500 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, загальною площею 0,0712 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 ; та належать ОСОБА_1 , для задоволення вимог ПАТ Дочірній банк Сбербанку Росії на загальну суму 45 789 841,28 грн. шляхом реалізації вказаного майна на публічних торгах.

Приватний виконавець зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 03 квітня 2019 року ним направлялась боржнику ОСОБА_1 та була одержана ним особисто 08 травня 2019 року за адресою АДРЕСА_3 ., та направлена повторно 13 травня 2019 року за адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку із зміною місця реєстрації боржника та отримана ним 17 травня 2019 року.

Окрім того, приватний виконавець зазначає, що постановою від 03 квітня 2019 року на вказане майно було накладено арешт, у зв`язку із чим ним було здійснено виїзди 21 травня 2019 року та 04 червня 2019 року за адресою боржника та місцем знаходження іпотечного майна, проте невідома особа, що відкрила ворота домоволодіння, відмовила в доступі до іпотечного майна та повідомила, що боржник відсутній. Вказано, що про дати та час таких виїздів боржник повідомлявся належним чином.

Приватний виконавець Плесюк О.С. також посилається на те, що ним викликався боржник для надання пояснень щодо невиконання рішення суду, проте виклик боржником було проігноровано, а проникнення до житла та земельних ділянок необхідне йому для проведення опису та арешту майна, проведення експертної оцінки, що в умовах відсутності дозволу боржника можливе тільки на підставі судового рішення.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. на примусове проникнення до житла та земельних ділянок відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк О.С. подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просив скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити подання та надати дозвіл на примусове проникнення приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. до: житлового будинку з мансардою загальною площею 405,9 кв.м., гаражу, літньої кухні, сараю з навісом, зливної яма, вимощення, колодязю, огорожі, за адресою АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, загальною площею 0,2500 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, загальною площею 0,0712 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 ; та належать ОСОБА_1 для вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №58797119.

Апелянт вказує, що відмова у задоволенні подання мотивована тим, що за боржником зареєстроване на праві власності майно, котре перебуває в іпотеці стягувача - банку, а тому приватний виконавець може задовольнити вимоги банку - іпотекодержателя за рахунок іпотечного майна в порядку Закону України Про іпотеку та Закону України Про виконавче провадження . Апелянт вважає таку мотивацію суду взаємосуперечливою, беззмістовною, оскільки подання направлено саме на застосування положень Закону України Про виконавче провадження шляхом проведення опису та арешту майна боржника, яке не можливо вчинити без проникнення до житла та земельних ділянок.

Також апелянт вказує, що судом не було обґрунтовано висновку про незаконність та необґрунтованість подання приватного виконавця, а суд лише обмежився відсилкою до положень Закону України Про іпотеку та Закону України Про виконавче провадження .

Окрім того, апелянт зазначає, що не приймав участі в засіданні, хоча за викликом з`явився, в чому вбачає порушення ч. 2 ст. 439 ЦПК України.

Також апелянт вказує, що судом не було витребувано та досліджено матеріалів виконавчого провадження, що призвело до неповного розгляду справи та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

В подальшому, на адресу апеляційного суду надійшов відзив від стягувача - АТ Сбербанку , відповідно до якого стягувач погоджується із доводами апеляційної скарги та просить її задовольнити виходячи з наступного.

АТ Сбербанку вказує, що оспорюваною ухвалою порушено права та інтереси стягувача, оскільки приватний виконавець звертався із поданням з метою виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а надані суду матеріали містять докази про обізнаність боржника ОСОБА_1 про наявність виконавчого провадження та свого обов`язку виконати рішення суду, останній чинить перешкоди приватному виконавцю, не надає доступ до майна, уникає викликів приватного виконавця.

Стягувач також зазначає, що є незрозумілими мотиви та підстави відмови у задоволенні подання приватного виконавця, адже зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що підставами для відмови є лиш факт перебування майна в іпотеці що дає підстави для задоволення вимог банку - іпотекодержателя за рахунок іпотечного майна в порядку Закону України Про іпотеку та Закону України Про виконавче провадження , а відповідно до того ж Закону України Про виконавче провадження виконавець здійснює заходи, що необхідні для своєчасного та в повному обсязі виконання рішення суду, зазначеного у виконавчому документі, а тому приватний виконавець діяв в рамках виконання рішення суду щодо звернення стягнення, як способу задоволення вимог банку.

При апеляційному розгляді справи приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк О.С. доводи викладені в апеляційній скарзі підтримав та просив її задовольнити посилаючись на те, що ним з метою виконання рішення суду та відповідно до норм Закону України Про виконавче провадження та Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженою МЮУ вчинялися дії щодо опису майна, яке підлягало продажу з прилюдних торгів, однак потрапити на земельні ділянки та до нерухомого майна що є предметом виконання рішення суду його не вдалося, оскільки він не був допущений до цих об`єктів, тому вчинення таких дій можливе лише за наявності судового рішення про проникнення до приміщень та земельних ділянок боржника.

Представник стягувача - АТ Сбербанк Бондар О.В. підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі приватного виконавця та просила її задовольнити, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року скасувати як не мотивовану та ухвалити нове судове рішення про задоволення подання приватного виконавця.

Боржник ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився заперечень щодо доводів викладених в апеляційній скарзі не подав, тому колегія суддів з врахування положень ч.2 ст. 372 ЦПК України, вважає за можливе розглянути вказану справу у його відсутність.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції при розгляді справи встановив та з матеріалів справи вбачається, що 18 липня 2013 року Печерським районним судом міста Києва було видано виконавчий лист на виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 листопада 2012 року про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 06 липня 2006 року, що належить ОСОБА_1 для задоволення вимог ПАТ Дочірній банк Сбербанку Росії (а.с.18-19).

Постановою приватного виконавця Плесюка О.С. 03 квітня 2019 року було відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого листа №2-2825/12, виданого 18 липня 2013 року (а.с.6-8).

Вказану ухвалу було направлено боржнику ОСОБА_1 й отримано останнім 08 травня 2019 року, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень та копією витягу з відстеження Укрпошти (а.с.9-10).

Постановою приватного виконавця Плесюка О.С. 03 квітня 2019 року було накладено арешт на майно боржника, а саме на: житловий будинок з мансардою загальною площею 405,9 кв.м., гараж, літню кухню, сарай з навісом, зливну яму, вимощення, колодязь, огорожу, за адресою АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, загальною площею 0,2500 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, загальною площею 0,0712 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.12-14).

03 квітня 2019 року приватним виконавцем також було прийнято постанову про зміну назви сторони виконавчого провадження, відповідно до якої змінено назву ПАТ Дочірній банк Сбербанку Росії на АТ Сбербанку (а.с.16-17).

В подальшому, приватним виконавцем повідомлялось боржника ОСОБА_1 про те, що 21 травня 2019 року о 18 год. 00 хв. та 04 червня 2019 року о 18 год. 00 хв. приватним виконавцем здійснюватиметься виїзд за адресою АДРЕСА_1 1 з метою вчинення виконавчих дій - опису та арешту майна боржника (житловий будинок та земельні ділянки) (а.с.23, 30).

Вказані повідомлення були надіслані ОСОБА_1 (а.с.24-26, 31-32), проте відповідно до витягу відстеження поштових відправлень Укрпошти вказані повідомлення не було вручено боржнику, а містять відмітку відправлено до точки видачі/доставки (а.с.27, 33).

За результатами виїзду приватного виконавця 21 травня 2019 року до місцезнаходження іпотечного майна ним було складено акт, відповідно до якого за адресою АДРЕСА_1 та за адресою АДРЕСА_3 двері домогосподарства відчинила особа, яка відмовилась себе називати та повідомила про те, що боржник на даний час відсутній і відмовила в доступі до будинку та земельних ділянок. Присутніми під час складення акту зазначено ОСОБА_2 (а.с.28-29).

За результатами виїзду приватного виконавця 04 червня 2019 року до місцезнаходження іпотечного майна ним було складено акт, відповідно до якого за адресою АДРЕСА_1 двері домогосподарства відчинила особа, яка відмовилась себе називати та повідомила про те, що боржник відсутній на території держави тривалий час. Вказаній особі приватним виконавцем було повідомлено про наявність боргу у боржника, повідомлено дані приватного виконавця та звернуто увагу на те, що боржнику необхідно якнайшвидше з`явитися до приватного виконавця щодо погашення заборгованості. Присутніми під час складення акту зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.34).

05 червня 2019 року приватним виконавцем здійснено виклик, відповідно до якого зобов`язано ОСОБА_1 з`явитися до виконавця 13 червня 2019 року о 12 год. 00 хв. щодо сплати боргу за виконавчим документом №2-2825/12 (а.с.35-37). Вказаний виклик приватного виконавця було надіслано на адресу боржника (а.с.38-39).

13 травня 2019 року приватний виконавець здійснив повторне направлення копії постанов ОСОБА_1 й відповідно до витягу з відстеження поштових відправлень Укрпошти ОСОБА_1 отримав вказані документи 17 травня 2019 року (а.с.40-42).

Так, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні вказаного подання приватного виконавця мотивував ухвалу тим, що за боржником зареєстроване майно на праві власності, котре перебуває в іпотеці стягувача - банку, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні подання державного виконавця про надання дозволу на примусове проникнення до житла та земельних ділянок боржника, оскільки державний виконавець може задовольнити вимоги банку - іпотекодержателя за рахунок іпотечного нерухомого майна в порядку Закону України Про іпотеку та Закону України Про виконавче провадження .

Апеляційний суд не погоджується із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні подання приватного виконавця не відповідає з огляду на наступне.

Конституція України гарантує кожному недоторканість житла. Відповідно до ст.30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Аналогічні приписи містяться у ст.311 ЦК України, згідно якої житло фізичної особи є недоторканим. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення в ньому огляду чи обшуку може відбуватися лише за вмотивованим рішенням суду.

Відповідно до приписів ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно п.13 ч.3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Згідно із положеннями ст.439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Так, судом встановлено що на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження №58797119 щодо виконання виконавчого листа №2-2825/12, виданого Печерським районним судом міста Києва 18 липня 2013 року про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 06 липня 2006 року, що належить ОСОБА_1 для задоволення вимог ПАТ Дочірній банк Сбербанку Росії на загальну суму 45 789 841,28 грн.

Постановою від 03 квітня 2019 року було відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом й дану постанову було направлено боржнику, яку останній отримав 08 травня 2019 року (а.с.6-10).

Також встановлено, що приватним виконавцем було двічі здійснено виїзд за адресою місцезнаходження іпотечного майна, за результатами чого було складено акти, з яких вбачається, що потрапити на територію іпотечного майна приватному виконавцю не вдалося, оскільки боржника не було на місці, а невстановлена особа відмовилась надати доступ на територію домогосподарства (а.с.23-34).

Отже, судом беззаперечно встановлено, що незважаючи на неодноразові спроби приватного виконавця потрапити на територію домогосподарства боржника і провести опис та арешт цього майна таке не виявилося можливим, про що складено акти і що, у свою чергу, свідчить про перешкоджання у проведенні виконавчих дій.

За таких обставин з огляду на те, що приватний виконавець не має можливості потрапити на територію іпотечного майна боржника, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність підстав для відмови і задоволенні подання, оскільки вказані дії стосуються предмета іпотеки, на яке звернуто стягнення й вчиняються приватним виконавцем в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження з метою проведення перевірки майнового стану, опису і арешту майна боржника для його подальшої реалізації.

Окрім того, необхідність надання дозволу на примусове проникнення до майна боржника зумовлена положеннями ст.56 Закону України Про виконавче провадження , оскільки відповідно до вказаної статті виконавець зобов`язаний винести постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, де має бути зазначено: якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди.

Аналогічні приписи щодо необхідності складання постанови про опис і арешт майна після його виявлення, містить п.10 Інструкції з організації примусового виконання рішень , затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року (з послідуючими змінами).

Колегія суддів відповідно до приписів ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини та ч.4 ст.10 ЦПК України застосовує при розгляді даної справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї як джерело права.

Так згідно ст.8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції (ч.1). Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб(ч.2).

Отже, дана норма дозволяє втручатися у здійснення особою права на житло чи інше володіння згідно із законом і в інтересах економічного добробуту країни, для захисту прав і свобод інших осіб, якщо таке втручання було пропорційним.

В даному випадку втручання у право боржника ОСОБА_1 на повагу до його володіння має бути здійснено судом згідно із законом і має бути пропорційним переслідуваній меті, оскільки здійснюється в інтересах дотримання прав та свобод стягувача, рішення на користь якого не знаходить свого виконання протягом значного періоду часу, що порушує права стягувача на майно.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд доходить висновку про правомірність заявленого приватним виконавцем подання про надання дозволу на примусове проникнення приватного виконавця до іпотечного майна боржника.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За таких обставин апеляційний суд доходить висновку, що оскаржувана по даній справі ухвала суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, ухвалена з неправильним застосуванням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення подання приватного виконавця про надання дозволу на примусове проникнення до іпотечного майна.

Керуючись ст. ст. 150, 153, 367, 374, 374, 381, 382, 439 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити подання приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича про надання дозволу на примусове проникнення.

Надати дозвіл приватному виконавцю виконавчого округу Черкаської області Плесюку Олексію Степановичу на примусове проникнення до житлового будинку з мансардою (літера за планом земельної ділянки - 2А), загальною площею 405,9 кв.м., гаражу (літера за планом земельної ділянки - Б), літньої кухні (літера за планом земельної ділянки - В), сараю з навісом (літера за планом земельної ділянки - Г), зливної ями (номер за планом земельної ділянки - І), вимощення (номер за планом земельної ділянки - ІІ), колодязю (номер за планом земельної ділянки - ІІІ), огорожі (номер за планом земельної ділянки - 1,2,3), за адресою АДРЕСА_1 ; земельної ділянки (кадастровий номер 7121586202:03:003:0015), загальною площею 0,2500 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 ; земельної ділянки (кадастровий номер 7121586202:03:003:0016), загальною площею 0,0712 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , та належать ОСОБА_1 для вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №58797119.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно п.2 ч.1 ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови викладено 12 лютого 2020 року.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв