Рішення

від 16.01.2020 по справі 160/9217/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року Справа № 160/9217/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіМаковської О.В. за участі секретаря судового засідання за участі: позивача представника позивача представника відповідача Писаренка В.І. Шклярука Д.С. Никитенка Є.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовними вимогами до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.03.2019 №56098-5353-0464/1, №56099-5353-0464/1, №56098-5353-0464 та №56099-5353-0464.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є власником нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , які розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 та яка перебуває у його користуванні на підставі договорів оренди.

Позивач вважає, що при розрахунку йому орендної плати з фізичних осіб контролюючим органом не враховано, що на вказаній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, яке з 04.09.2014 належить на праві власності третій особі - ОСОБА_2 . Таким чином, позивач вважає, що земельний податок йому розраховано з порушенням норм статті 286 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Також, позивач вважає, що орендна плата йому розрахована не на підставі витягу з технічної документації, що також суперечить нормам податкового та земельного законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 10.10.2019.

В судове засідання 10.10.2019 сторони не з`явились. Розгляд справи відкладено на 24.10.2019.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому позивач просить відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що підставою для нарахування орендної плати позивачу є відповідні договори оренди земельної ділянки. Також відповідач зазначив, що відомості з Держгеокадастру отримані у формі Довідки будуть законними даними на підставі яких здійснюватиметься обрахунок орендної плати.

В судове засідання 24.10.2019 з`явився позивач, представник позивача та представник відповідача. За клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено на 21.11.2019 для надання додаткових пояснень.

Від відповідача 21.11.2019 надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначено про те, що зауваження позивача щодо пропорційності розрахунку суми орендної плати відповідачем до уваги не взято, оскільки такий розрахунок здійснено на підставі відомостей, що містяться в договорах оренди землі. Також, відповідач зазначив, що діючим законодавством не передбачено обов`язкового надання інформації Держземкадастром виключно у вигляді витягу чи довідки, а отже така інформація, на думку контролюючого органу, може бути надана у будь-якому вигляді.

Також, відповідачем 21.11.2019 подано заяву про долучення додаткових доказів у справі, а саме: копії витягів від 04.09.2018 №20/040918/03-07 та №21/040918/03-07 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Представником позивача 21.11.2019 подано клопотання про продовження підготовчого судового засідання для надання стороною додаткових доказів у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 клопотання позивача задоволено, продовжено строк підготовчого провадження у справі №160/9217/19 на 30 днів. Розгляд справи відкладено на 12.12.2019.

В підготовче судове засідання 12.12.2019 з`явились позивач, представник позивача та представник відповідача, розгляд справи відкладено на 17.12.2019 для підготовки сторонами пояснень та заперечень.

В підготовче судове засідання 17.12.2019 з`явились позивач, представник позивача та представник відповідача. На обговорення сторін поставлено питання щодо закриття підготовчого судового засідання. Позивач, представник позивача та представник відповідача не заперечували щодо закриття підготовчого судового засідання.

Враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 09.01.2020.

В судове засідання 09.01.2020 з`явились позивач, представник позивача та представник відповідача та надали свої пояснення по суті позовних вимог. Розгляд справи відкладено на 16.01.2020 для підготовки до судових дебатів.

В судове засідання 16.01.2020 з`явились позивач, представник позивача та представник відповідача. В судових дебатах позивач та його представник просили позов задовольнити. Представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено та направлено позивачу податкові повідомлення-рішення від 28.03.2019 з орендної плати з фізичних осіб:

- №56098-5353-0464/1 на суму 61 440,17 грн.;

- №56099-5353-0464/1 на суму 33 393,77 грн.;

- №56098-5353-0464 на суму 58 474,09 грн.;

- №56099-5353-0464 на суму 31 781,66 грн.

Підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень стали наступні обставини.

Так, між Дніпропетровською міською радою (орендодавцем) та позивачем (орендарем) укладено договір оренди землі від 18.11.2004. За умовами договору земельна ділянка загальною площею 0,0918 га. розташована по АДРЕСА_1 кадастровий номер 1210100000:09:524:0115. На земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна. Державна реєстрація договору оренди проведена 09.12.2004.

Також, між Дніпропетровською міською радою (орендодавцем) та позивачем (орендарем) укладено договір оренди землі від 18.11.2004. За умовами договору земельна ділянка загальною площею 0,3378 га. розташована по АДРЕСА_1 кадастровий номер 1210100000:09:524:0116. На земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна. Державна реєстрація договору оренди проведена 09.12.2004.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Технічного паспорту на виробничий будинок, інвентаризаційна справа №3810-Б, реєстровий №3258008. Паспорт виготовлено станом на 09.08.2006.

Право власності на об`єкт нерухомого майна підтверджується Відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що наявні в матеріалах справи, з яких вбачається, що ОСОБА_1 є власником нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , набутого на підставі договору купівлі-продажу, ВАР №812925 реєстр-5195, 31.10.2003, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Якуба Ю.А.

В той же час, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчудження об`єктів нерухомого майна (дата формування запиту 09.07.2018), на об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано право власності третьої особи - ОСОБА_2 .

Вказаній особі на праві приватної власності належать наступні об`єкти: будівлі та споруди: літ.АД-1, літ.АД (1) - 1, літ. АД (2) - 1- виробничі будівлі та споруди (виробничий цех), загальною площею 430,2 кв.м.; літ. А-1 - виробничий цех, загальною площею 83,9 кв.м.; літ. 2Д - трансформаторна підстанція, загальною площею 34,3 кв.м.; літ.Б - навіс, загальною площею 12 кв.м.; літ.№1-5, І, ІІ - споруди, вимощення. Підстава виникнення права власності - свідоцтво про право на спадщину за законом. Право власності на вказані об`єкти зареєстровано 04.09.2014.

Також, за громадянкою ОСОБА_3 20.07.2007 зареєстровано право приватної власності на нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення постійно діючого Третейського суду.

Як вбачається з матеріалів справи та представником відповідача не заперечується, ОСОБА_1 розраховано суму орендної плати з земельних ділянок площею 0,0918 га. та 0,3378 га. на яких, крім нежитлових будівель позивача, розташовані об`єкти нерухомого майна, які на праві приватної власності належать третій особі.

Крім того, судом встановлено, що позивачем також оскаржувались податкові повідомлення-рішення з орендної плати з фізичних осіб за попередні періоди.

Так, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.08.2019 у справі №160/8558/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 скасовано та прийнято нову постанову, якою визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення за 2016 та 2017 роки.

Податкові повідомлення-рішення за 2018 рік скасовано Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 у справі №160/9690/18, яке набрало законної сили 31.10.2019.

Вважаючи такий розрахунок орендної плати протиправним, та як наслідок прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 28.03.2019, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Положеннями пп. 14.1.72, 14.1.73 п.14.1 ст. 14 ПК України визначено, що земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають за приписами ст. 125, 126 ЗК України з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформляється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Пунктом 287.6 ст.287 ПК України встановлено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Частинами 1, 2 ст.120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Пунктом 286.6 ст. 286 ПК України встановлено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: 1)у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; 3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Аналіз наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що з моменту набуття права власності (користування) на жилий будинок, будівлю або споруду у набувача виникає право власності (користування) на земельну ділянку, на якій знаходиться цей об`єкт, а з ним і обов`язок сплачувати земельний податок чи орендну плату.

В ході судового розгляду відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не навів розрахунків та обґрунтувань, яким чином було вирахувано площу земельної ділянки. Навпаки, в судовому засіданні представник відповідача вказав, що орендна плата розрахована позивачу за загальну площу земельних ділянок (0,0918 га. та 0,3378 га.), які перебувають в користуванні позивача на підставі діючих договорів оренди.

Суд також критично ставиться до тверджень відповідача стосовно того, що діючим законодавством не передбачено обов`язкового надання інформації Держземкадастром виключно у вигляді витягу, а отже інформація щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на думку контролюючого органу, може бути надана у будь-якому вигляді.

Так, згідно пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

При цьому, відповідно до пункту 288.5. цієї статті розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відтак, розмір орендної плати обумовлюється та ґрунтується виключно на нормативній грошовій оцінці земляної ділянки, що знаходиться в оренді.

Згідно статті 1 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а порядок її проведення визначено статтею 18 Закону України Про оцінку земель , якою встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів та передбачено, що оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій .

Приписами статей 18 та 20 Закону України Про оцінку земель обумовлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій", за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до статті 23 цього Закону технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою; технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно п.1 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою КМУ від 23.03.1995 №213 (далі - Методика) нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку земель".

Таким чином, з аналізу наведених нормативних актів вбачається, що розмір орендної плати за землю встановлюється виключно на підставі нормативної грошової оцінки землі проведеної з урахуванням положень Методики вповноваженим на це органом зі складанням відповідної технічної документації яка повинна бути затверджена органом місцевого самоврядування, а розмір такої оцінки зазначається у витягу з технічної документації, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд доходить висновку, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не надав докази правомірності своїх дій при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3073,60 грн. (квитанція від 23.09.2019 №0.0.1473905041.1), який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС в Дніпропетровській області на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 77. 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.03.2019 №56098-5353-0464/1.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.03.2019 №56099-5353-0464/1.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.03.2019 №56098-5353-0464.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.03.2019 №56099-5353-0464.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 27.01.2020.

Суддя О.В. Маковська