Рішення

від 04.02.2020 по справі 160/11549/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 року Справа № 160/11549/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О. за участі секретаря судового засіданняШпоти Я.С. за участі: представника позивача представника відповідача Смагіна В.Г. Каціонової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Джета Імпорт" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Джета Імпорт" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому позивач просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпропетровської митниці ДФС: № UA110000/2019/500085/2 від 25.06.2019 року, № UA110000/2019/500086/2 від 26.06.2019 року, № UA110000/2019/500087/2 від 26.06.2019 року, № UA110000/2019/500088/2 від 27.06.2019 року, № UA110000/2019/500089/2 від 02.07.2019 року, № UA110000/2019/500091/2 від 03.07.2019 року;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпропетровської митниці ДФС: № UA110190/2019/00115, № UA110190/2019/00116, № UA110190/2019/00117, № UA110190/2019/00118, № UA110190/2019/00120, № UA110190/2019/00122;

- судові витрати стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 19 грудня 2019 року здійснено у адміністративній справі № 160/11549/19 заміну відповідача з Дніпропетровської митниці ДФС на правонаступника Дніпровську митницю Держмитслужби.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що з метою оформлення товарів (велосипеди в асортименті) ТОВ "Джета Імпорт" подало до Дніпропетровської митниці ДФС електронні митні декларації: №UA110190/2019/505841 від 24.06.2019 року, №UA110190/2019/505846 від 24.06.2019 року, №UA110190/2019/505847 від 24.06.2019 року, №UA110190/2019/505849 від 24.06.2019 року, №UA110190/2019/505850 від 24.06.2019 року, №UA110190/2019/505851 від 24.06.2019 року разом із необхідними документами, які підтверджують ціну на товар за ціною договору. Однак, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідачем не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийнято рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України: № UA110000/2019/500085/2 від 25.06.2019 року, № UA110000/2019/500086/2 від 26.06.2019 року, № UA110000/2019/500087/2 від 26.06.2019 року, № UA110000/2019/500088/2 від 27.06.2019 року, № UA110000/2019/500089/2 від 02.07.2019 року, № UA110000/2019/500091/2 від 03.07.2019 року, а також відмовлено у прийнятті митної декларацій шляхом оформлення Карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № UA110190/2019/00115, № UA110190/2019/00116, № UA110190/2019/00117, № UA110190/2019/00118, № UA110190/2019/00120, № UA110190/2019/00122.

На думку позивача, для підтвердження митної вартості товару декларантом було надано весь пакет документів, які надають можливість встановити механізм формування ціни на товар згідно контракту та підтверджують дану ціну. Зважаючи, що в поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару щодо ціни яка підлягала сплаті за цей товар, позивач вважає, що Рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Ухвалою суду від 22 листопада 2019 року у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено підготовче засідання, яке за згодою сторін було продовжено на 13 днів.

18 грудня 2019 року представником відповідача до суду було надано відзив на позов, в якому Дніпровська митниця Держмитслужби проти задоволення позову заперечує, оскільки за результатами перевірки документів, наданих до митного оформлення ТОВ "Джета Імпорт", виявлені розбіжності, які позивачем так і не були усунуті в ході консультацій. Враховуючи встановлену у наданих документах невідповідність відомостей, виявлених під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товару вказане унеможливило проведення обчислення заявленого рівня митної вартості за обраним декларантом методом визначення митної вартості, у зв`язку з чим відповідачем було прийнято оскаржувані рішення. Також відповідач повідомив, що у зв`язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпропетровської митниці ДФС було послідовно перейдено до другорядних методів визначення митної вартості, та митну вартість скориговано до рівня ціни шляхом здійснення розрахунку. Вважає, що Рішення про коригування митної вартості товару та Картки відмови були прийняті у відповідності до норм Митного кодексу України і підстави для їх скасування відсутні.

04 лютого 2020 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив від 27.01.2020 року, в якій позивач підтримав свою позицію викладену у позові.

Не поголившись із доводами позивача, 03 лютого 2020 року представником відповідача подано заперечення проти відповіді на відзив, в яких відповідач підтримав свою позицію викладену у відзиві на позов.

04 лютого 2020 року, з урахуванням заяви та клопотання від представників сторін, ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати було закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті у той самий день 04 лютого 2020 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити в задоволенні позовної заяви, з огляду на викладені у відзиві обставини.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

15 березня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Джета Імпорт" (Україна, покупець) та компанією-нерезидентом Guangzhou Jumbo Bicycle Parts Co., Ltd (Продавець), було укладено контракт на поставку Товару № JB-DI-0315 на загальну суму 500 000,00 доларів США (надалі - Контракт). Товар (велосипеди двоколісні, без двигуна з шарикопідшипниками, у частково розібраному стані…) ввезено на митну територію України згідно специфікацій: від 29.03.2019 № 29032019-1; від 29.03.2019 № 29032019-2; від 29.03.2019 № 29032019-3; від 26.04.2019 № 26042019-1; від 26.04.2019 № 26042019-2; від 26.04.2019 № 26042019-3 умовами поставки визначено CFR Odessa.

Так, позивач 24.06.2019 звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС з метою здійснення митного оформлення товару шляхом електронного декларування та подав електронні митні декларації: №UA110190/2019/505841 від 24.06.2019 року, №UA110190/2019/505846 від 24.06.2019 року, №UA110190/2019/505847 від 24.06.2019 року, №UA110190/2019/505849 від 24.06.2019 року, №UA110190/2019/505850 від 24.06.2019 року, №UA110190/2019/505851 від 24.06.2019 року разом із необхідними документами, які підтверджують ціну на товар за ціною договору, в яких було заявлена митна вартість товару (велосипеди двоколісні, без двигуна з шарикопідшипниками, у частково розібраному стані…) - за ціною Контракту. Позивачем для цілей митного оформлення та визначення митної вартості товару застосовано додаткову одиницю штука .

Разом із ЕМД у якості додатків були подані усі необхідні, передбачені ст. 53 МКУ документи, а саме:

1). За ЕМД №UA110190/2019/505841 від 24.06.2019 року: Контракт № JB-DI-0315 від 15.03.2019р.; пакувальний лист JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; коносамент SHA 190400024 від 01.04.2019 року; автотранспортна накладна №180 від 12.06.2019 року; декларація про походження товару JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; Специфікація №29032019-3 від 29.03.2019 року.

2). За ЕМД №UA110190/2019/505846 від 24.06.2019 року: Контракт № JB-DI-0315 від 15.03.2019р.; пакувальний лист JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; коносамент SHA 190400024 від 01.04.2019 року; автотранспортна накладна №428 від 12.06.2019 року; декларація про походження товару JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; Специфікація №29032019-1 від 29.03.2019 року.

3). За ЕМД №UA110190/2019/505847 від 24.06.2019 року: Контракт № JB-DI-0315 від 15.03.2019р.; пакувальний лист JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; коносамент SHA 190400024 від 01.04.2019 року; автотранспортна накладна №754 від 12.06.2019 року; декларація про походження товару JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; Специфікація №29032019-2 від 29.03.2019 року.

4). За ЕМД №UA110190/2019/505849 від 24.06.2019 року: Контракт № JB-DI-0315 від 15.03.2019р.; пакувальний лист JB-DI-26042019-1 від 26.04.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) JB-DI-26032019-1 від 26.04.2019 року; коносамент SHA 190400028 від 28.04.2019 року; автотранспортна накладна №619 від 13.06.2019 року; декларація про походження товару JB-DI-26032019-1 від 26.04.2019 року; Специфікація №26042019-2 від 26.04.2019 року.

5). За ЕМД №UA110190/2019/505850 від 24.06.2019 року: Контракт № JB-DI-0315 від 15.03.2019р.; пакувальний лист JB-DI-26042019-1 від 26.04.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) JB-DI-26032019-1 від 26.04.2019 року; коносамент SHA 190400028 від 28.04.2019 року; автотранспортна накладна №441 від 13.06.2019 року; декларація про походження товару JB-DI-26032019-1 від 26.04.2019 року; Специфікація №26042019-2 від 26.04.2019 року.

6). За ЕМД №UA110190/2019/505851 від 24.06.2019 року: Контракт № JB-DI-0315 від 15.03.2019р.; пакувальний лист JB-DI-26042019-1 від 26.04.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) JB-DI-26042019-1 від 26.04.2019 року; коносамент SHA 190400028 від 28.04.2019 року; автотранспортна накладна №53 від 13.06.2019 року; декларація про походження товару JB-DI-26042019-1 від 26.04.2019 року; Специфікація №26042019-3 від 26.04.2019 року.

Митна вартість товару заявлена була позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийнято рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України: № UA110000/2019/500085/2 від 25.06.2019 року, № UA110000/2019/500086/2 від 26.06.2019 року, № UA110000/2019/500087/2 від 26.06.2019 року, № UA110000/2019/500088/2 від 27.06.2019 року, № UA110000/2019/500089/2 від 02.07.2019 року, № UA110000/2019/500091/2 від 03.07.2019 року, а також відмовлено у прийнятті митної декларацій шляхом оформлення Карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № UA110190/2019/00115, № UA110190/2019/00116, № UA110190/2019/00117, № UA110190/2019/00118, № UA110190/2019/00120, № UA110190/2019/00122.

Зі змісту графи 33 спірних рішень про коригування митної вартості товарів, які були надані до матеріалів справи відповідачем на вимогу суду вбачається, що у зв`язку з відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та розбіжності, що слугували підставою для невизнання митної вартості товарів та її коригування і полягають у наступному:

1). Відповідно до п.2.3 Контракту № JB-DI-0315 від 15.03.2019р. до ціни товару включено витрати на вартість товару, маркування, пакування погрузки та перевалки товару, усіх митних формальностей в країні Продавця.

Відповідно до інформації наданих коносаментів від 01.04.2019 № SHA190400024 та від 28.04.2019 №SHA190400028 товар перевезено за маршрутом: Китай - Одеса з зазначенням комбінований транспорт , що передбачає перевантаження контейнеру.

На підставі вищезазначеного, враховуючи те, що в ціну товару включено витрати на вартість товару, маркування, пакування погрузки та перевалки товару, усіх митних формальностей в країні Продавця, декларантом документально не підтверджено - в якій саме країні здійснювалось перевантаження контейнеру, що вказує на відсутність документального підтвердження включення у заявлену митну вартість товару всіх її складових.

2). Відповідно до п.4.2 контракту № JB-DI-0315 від 15.03.2019р., покупець здійснює оплату за товар протягом 90 днів з моменту перетину митного кордону України.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Вказана схема розрахунків за поставлений товар, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ.

На підставі частини 7 статті 55 Митного кодексу України товар було випущені у вільний обіг за митними деклараціями: від 27.06.2019 року № UA 110190/2019/505982, від 26.06.2019 року № UA 110190/2019/505912 від 25.06.2019 року № UA 110190/2019/505904, від 01.07.2019 року № UA 110190/2019/506099, від 02.07.2019 року № UA 10190/2019/506124, від 04.07.2019 року № UA 110190/2019/506243 зі сплатою митних платежів за заявленою декларантом митною вартістю товарів та із наданням фінансових гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Вважаючи вказані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант, який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Надаючи оцінку вказаним доводам відповідача, суд зазначає, що першою підставною для здійснення відповідачем спірного коригування митної вартості стало те, що відповідно до п.2.3 Контракту № JB-DI-0315 від 15.03.2019р. до ціни товару включено витрати на вартість товару, маркування, пакування погрузки та перевалки товару, усіх митних формальностей в країні Продавця. Відповідно до інформації наданих коносаментів від 01.04.2019 № SHA190400024 та від 28.04.2019 №SHA190400028 товар перевезено за маршрутом: Китай - Одеса з зазначенням комбінований транспорт , що передбачає перевантаження контейнеру. Враховуючи те, що в ціну товару включено витрати на вартість товару, маркування, пакування погрузки та перевалки товару, усіх митних формальностей в країні Продавця, декларантом документально не підтверджено - в якій саме країні здійснювалось перевантаження контейнеру, що вказує на відсутність документального підтвердження включення у заявлену митну вартість товару всіх її складових.

Проте, судом встановлено, що відповідно до Контракту № JB-DI-0315 від 15.03.2019р. та коносаментів від 01.04.2019 № SHA190400024 та від 28.04.2019 №SHA190400028 до нього, товар постачається на комерційних умовах поставки CFR Odessa, України у відповідності до Інкотермс-2010 .

Інкотермс-2010 CFR ("фрахт/перевезення та страхування оплачено до (назва місця призначення)" означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки у вищезазначений спосіб. За умовами терміна CFR на продавця покладається також обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Таким чином, поставка товару на умовах CFR зобов`язує продавця оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення, забезпечити страхування на користь покупця та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

З урахуванням вказаного поставка товару на умовах CFR передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (навантаження, транспортування, перевантаження тощо), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.

Відтак, додаткові витрати на транспортування товару ТОВ "Джета Імпорт" не понесло, а тому зазначена підстава митного органу для коригування митної вартості товарів є необґрунтованою та безпідставною.

Другою підставною для здійснення відповідачем спірного коригування митної вартості стало те, що відповідно до п.4.2 контракту № JB-DI-0315 від 15.03.2019р., покупець здійснює оплату за товар протягом 90 днів з моменту перетину митного кордону України. Відповідач вважає, що вказана схема розрахунків за поставлений товар, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ.

Надаючи оцінку вказаному доводу відповідача, суд зазначає, що дійсно, відповідно до п.4.2 Контракту № JB-DI-0315 від 15.03.2019р., покупець здійснює оплату за товар протягом 90 днів з моменту перетину митного кордону України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Згідно з ч.1 ст. 5 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , усі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб`єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України Про валюту і валютні операції .

У відповідності до частини першої статті 14 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право, зокрема, самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України.

З аналізу наведених обставин та приписів законодавства вбачається, що порядок розрахунків за Контрактом № JB-DI-0315 від 15.03.2019р. не суперечить світовій практиці та не може бути підставною для коригування заявленої позивачем митної вартості, а тому зазначену підставу для коригування митної вартості товарів суд вважає також необґрунтованою.

Щодо посилань митного органу на те, що декларантом в повному обсязі не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. - суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було подано до митного органу: 1). За ЕМД №UA110190/2019/505841 від 24.06.2019 року: Контракт № JB-DI-0315 від 15.03.2019р.; пакувальний лист JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; коносамент SHA 190400024 від 01.04.2019 року; автотранспортна накладна №180 від 12.06.2019 року; декларація про походження товару JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; Специфікація №29032019-3 від 29.03.2019 року. 2). За ЕМД №UA110190/2019/505846 від 24.06.2019 року: Контракт № JB-DI-0315 від 15.03.2019р.; пакувальний лист JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; коносамент SHA 190400024 від 01.04.2019 року; автотранспортна накладна №428 від 12.06.2019 року; декларація про походження товару JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; Специфікація №29032019-1 від 29.03.2019 року. 3). За ЕМД №UA110190/2019/505847 від 24.06.2019 року: Контракт № JB-DI-0315 від 15.03.2019р.; пакувальний лист JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; коносамент SHA 190400024 від 01.04.2019 року; автотранспортна накладна №754 від 12.06.2019 року; декларація про походження товару JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; Специфікація №29032019-2 від 29.03.2019 року. 4). За ЕМД №UA110190/2019/505849 від 24.06.2019 року: Контракт № JB-DI-0315 від 15.03.2019р.; пакувальний лист JB-DI-26042019-1 від 26.04.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) JB-DI-26032019-1 від 26.04.2019 року; коносамент SHA 190400028 від 28.04.2019 року; автотранспортна накладна №619 від 13.06.2019 року; декларація про походження товару JB-DI-26032019-1 від 26.04.2019 року; Специфікація №26042019-2 від 26.04.2019 року. 5). За ЕМД №UA110190/2019/505850 від 24.06.2019 року: Контракт № JB-DI-0315 від 15.03.2019р.; пакувальний лист JB-DI-26042019-1 від 26.04.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) JB-DI-26032019-1 від 26.04.2019 року; коносамент SHA 190400028 від 28.04.2019 року; автотранспортна накладна №441 від 13.06.2019 року; декларація про походження товару JB-DI-26032019-1 від 26.04.2019 року; Специфікація №26042019-2 від 26.04.2019 року. 6). За ЕМД №UA110190/2019/505851 від 24.06.2019 року: Контракт № JB-DI-0315 від 15.03.2019р.; пакувальний лист JB-DI-26042019-1 від 26.04.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) JB-DI-26042019-1 від 26.04.2019 року; коносамент SHA 190400028 від 28.04.2019 року; автотранспортна накладна №53 від 13.06.2019 року; декларація про походження товару JB-DI-26042019-1 від 26.04.2019 року; Специфікація №26042019-3 від 26.04.2019 року.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі №21-127а15.

Однак всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Щодо посилання відповідача, що під час порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, а саме за ЕМД: від 20.03.2019 № UA 500020/2019/003201 на рівні 81,55 дол. США/шт., від 15.02.2019 №UA100120/2019/191433 нарівні 79,8878 дол. США/шт., від 01.04.2019 № UA100010/2019/325812 на рівні 76,58 дол. США/шт. та 5,0368 дол./кг, від 21.06.2019 №UA500090/2019/008634 на рівні 58,6541 дол. США/шт., від 07.03.2019 №UA500010/2019/005499 на рівні 53,8970 дол. США/шт. та від 15.04.2019 № UA100010/2019/327694 на рівні 70,0304 дол. США/шт., суд зазначає, що використання митним органом відповідних митних декларацій є необґрунтованим, оскільки не відомо на яких умовах здійснювалась поставка товару за вказаними митними деклараціями.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Суд зазначає, що відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість.

Відповідач не довів законність застосування методу ідентичності при встановленні митної вартості товару, оскільки в даному випадку вартість товару відповідно до ст. 57, 59 МКУ повинна визначатися за ціною договору (контракту) - за основним методом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, якими мотивовані спірні рішення митного органу про коригування митної вартості товару: № UA110000/2019/500085/2 від 25.06.2019 року, № UA110000/2019/500086/2 від 26.06.2019 року, № UA110000/2019/500087/2 від 26.06.2019 року, № UA110000/2019/500088/2 від 27.06.2019 року, № UA110000/2019/500089/2 від 02.07.2019 року, № UA110000/2019/500091/2 від 03.07.2019 року, не мають жодного відношення до саме числового визначення заявленої ТОВ "Джета Імпорт" митної вартості та носять формальний характер.

Відповідно до наявних даних, визначена митним органом митна вартість товару, грунтується на раніше визнаній органом ДФС вартості за попередніми оформленнями за подібними товарами.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, у зв`язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті без урахуванням усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішення Дніпропетровської митниці ДФС, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження сплати судового збору позивачем надано банківську квитанцію №0.0.1520652363.1 від 13.11.2019 року про сплату судового збору у сумі 11 526 грн.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Дніпропетровської митниці ДФС на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 11 526 грн.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 139, 242-244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Джета Імпорт" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпропетровської митниці ДФС № UA110000/2019/500087/2 від 26.06.2019 року, № UA110000/2019/500086/2 від 26.06.2019 року, № UA110000/2019/500085/2 від 25.06.2019 року, № UA110000/2019/500088/2 від 27.06.2019 року, № UA110000/2019/500089/2 від 02.07.2019 року, № UA110000/2019/500091/2 від 03.07.2019 року.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпропетровської митниці ДФС: № UA110190/2019/00117, № UA110190/2019/00116, № UA110190/2019/00115, № UA110190/2019/00118, № UA110190/2019/00120, № UA110190/2019/00122.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джета Імпорт" (код ЄДРПОУ 42812327) понесені позивачем судові витрати в сумі 11 526 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 14 лютого 2020 року.

Суддя (підпис) Е.О. Юрков