Постанова

від 27.05.2020 по справі 160/11549/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 травня 2020 року м. Дніпросправа № 160/11549/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року (суддя 1-ї інстанції Юрков Е.О.) у справі №160/11549/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джета Імпорт" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпропетровської митниці ДФС: № UA110000/2019/500085/2 від 25.06.2019 року, № UA110000/2019/500086/2 від 26.06.2019 року, № UA110000/2019/500087/2 від 26.06.2019 року, № UA110000/2019/500088/2 від 27.06.2019 року, № UA110000/2019/500089/2 від 02.07.2019 року, № UA110000/2019/500091/2 від 03.07.2019 року;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпропетровської митниці ДФС: № UA110190/2019/00115, № UA110190/2019/00116, № UA110190/2019/00117, № UA110190/2019/00118, № UA110190/2019/00120, № UA110190/2019/00122;

В обґрунтування позовних вимог посилається, що з метою оформлення товарів (велосипеди в асортименті) ТОВ "Джета Імпорт" подало до Дніпропетровської митниці ДФС електронні митні декларації разом із необхідними документами, які підтверджують ціну на товар за ціною договору. Однак, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідачем не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийняті рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України, а також відмовлено у прийнятті митної декларацій шляхом оформлення карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач зазначає, що для підтвердження митної вартості товару декларантом надано весь пакет документів, які надають можливість встановити механізм формування ціни на товар згідно контракту та підтверджують дану ціну. Зважаючи, що в поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що за результатами перевірки документів, наданих до митного оформлення ТОВ "Джета Імпорт", виявлені розбіжності, які позивачем так і не усунуті в ході консультацій. З урахуванням встановленої у наданих документах невідповідності відомостей, виявлених під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товару, вказане унеможливило проведення обчислення заявленого рівня митної вартості за обраним декларантом методом визначення митної вартості, у зв`язку з чим, відповідачем прийнято оскаржувані рішення. Також відповідач зазначив, що у зв`язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів, послідовно перейдено до другорядних методів визначення митної вартості та митну вартість скориговано до рівня ціни шляхом здійснення розрахунку. Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови були прийняті у відповідності до норм Митного кодексу України і підстави для їх скасування відсутні.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання сторони не з`явились, повідомлені про день та час розгляду справи. Суду надали заяви про розгляд справи у відсутності представників сторін.

Справа розглянута з урахуванням положень визначених ч. 4 ст. 229 КАС Укораїни.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 15 березня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Джета Імпорт" (Україна, покупець) та компанією-нерезидентом Guangzhou Jumbo Bicycle Parts Co., Ltd (Продавець), було укладено контракт на поставку Товару № JB-DI-0315 на загальну суму 500 000,00 доларів США (надалі- Контракт). Товар (велосипеди двоколісні, без двигуна з шарикопідшипниками, у частково розібраному стані…) ввезено на митну територію України згідно специфікацій: від 29.03.2019 № 29032019-1; від 29.03.2019 № 29032019-2; від 29.03.2019 № 29032019-3; від 26.04.2019 № 26042019-1; від 26.04.2019 № 26042019-2; від 26.04.2019 № 26042019-3 умовами поставки визначено CFR Odessa.

24.06.2019 року позивач звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС з метою здійснення митного оформлення товару шляхом електронного декларування та подав електронні митні декларації: №UA110190/2019/505841 від 24.06.2019 року, №UA110190/2019/505846 від 24.06.2019 року, №UA110190/2019/505847 від 24.06.2019 року, №UA110190/2019/505849 від 24.06.2019 року, №UA110190/2019/505850 від 24.06.2019 року, №UA110190/2019/505851 від 24.06.2019 року разом із необхідними документами, які підтверджують ціну на товар за ціною договору, в яких було заявлена митна вартість товару (велосипеди двоколісні, без двигуна з шарикопідшипниками, у частково розібраному стані…) - за ціною Контракту. Позивачем для цілей митного оформлення та визначення митної вартості товару застосовано додаткову одиницю штука .

Разом із ЕМД у якості додатків подані усі необхідні, передбачені ст. 53 МКУ документи, а саме:

1). За ЕМД №UA110190/2019/505841 від 24.06.2019 року: Контракт № JB-DI-0315 від 15.03.2019р.; пакувальний лист JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; коносамент SHA 190400024 від 01.04.2019 року; автотранспортна накладна №180 від 12.06.2019 року; декларація про походження товару JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; Специфікація №29032019-3 від 29.03.2019 року.

2). За ЕМД №UA110190/2019/505846 від 24.06.2019 року: Контракт № JB-DI-0315 від 15.03.2019р.; пакувальний лист JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; коносамент SHA 190400024 від 01.04.2019 року; автотранспортна накладна №428 від 12.06.2019 року; декларація про походження товару JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; Специфікація №29032019-1 від 29.03.2019 року.

3). За ЕМД №UA110190/2019/505847 від 24.06.2019 року: Контракт № JB-DI-0315 від 15.03.2019р.; пакувальний лист JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; коносамент SHA 190400024 від 01.04.2019 року; автотранспортна накладна №754 від 12.06.2019 року; декларація про походження товару JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; Специфікація №29032019-2 від 29.03.2019 року.

4). За ЕМД №UA110190/2019/505849 від 24.06.2019 року: Контракт № JB-DI-0315 від 15.03.2019р.; пакувальний лист JB-DI-26042019-1 від 26.04.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) JB-DI-26032019-1 від 26.04.2019 року; коносамент SHA 190400028 від 28.04.2019 року; автотранспортна накладна №619 від 13.06.2019 року; декларація про походження товару JB-DI-26032019-1 від 26.04.2019 року; Специфікація №26042019-2 від 26.04.2019 року.

5). За ЕМД №UA110190/2019/505850 від 24.06.2019 року: Контракт № JB-DI-0315 від 15.03.2019р.; пакувальний лист JB-DI-26042019-1 від 26.04.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) JB-DI-26032019-1 від 26.04.2019 року; коносамент SHA 190400028 від 28.04.2019 року; автотранспортна накладна №441 від 13.06.2019 року; декларація про походження товару JB-DI-26032019-1 від 26.04.2019 року; Специфікація №26042019-2 від 26.04.2019 року.

6). За ЕМД №UA110190/2019/505851 від 24.06.2019 року: Контракт № JB-DI-0315 від 15.03.2019р.; пакувальний лист JB-DI-26042019-1 від 26.04.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) JB-DI-26042019-1 від 26.04.2019 року; коносамент SHA 190400028 від 28.04.2019 року; автотранспортна накладна №53 від 13.06.2019 року; декларація про походження товару JB-DI-26042019-1 від 26.04.2019 року; Специфікація №26042019-3 від 26.04.2019 року.

Митна вартість товару заявлена була позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийнято рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України: № UA110000/2019/500085/2 від 25.06.2019 року, № UA110000/2019/500086/2 від 26.06.2019 року, № UA110000/2019/500087/2 від 26.06.2019 року, № UA110000/2019/500088/2 від 27.06.2019 року, № UA110000/2019/500089/2 від 02.07.2019 року, № UA110000/2019/500091/2 від 03.07.2019 року, а також відмовлено у прийнятті митної декларацій шляхом оформлення Карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № UA110190/2019/00115, № UA110190/2019/00116, № UA110190/2019/00117, № UA110190/2019/00118, № UA110190/2019/00120, № UA110190/2019/00122.

Зі змісту графи 33 спірних рішень про коригування митної вартості товарів, які були надані до матеріалів справи відповідачем на вимогу суду вбачається, що у зв`язку з відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та розбіжності, що слугували підставою для невизнання митної вартості товарів та її коригування і полягають у наступному:

1). Відповідно до п.2.3 Контракту № JB-DI-0315 від 15.03.2019р. до ціни товару включено витрати на вартість товару, маркування, пакування погрузки та перевалки товару, усіх митних формальностей в країні Продавця.

Відповідно до інформації наданих коносаментів від 01.04.2019 № SHA190400024 та від 28.04.2019 №SHA190400028 товар перевезено за маршрутом: Китай - Одеса з зазначенням комбінований транспорт , що передбачає перевантаження контейнеру.

В ціну товару включено витрати на вартість товару, маркування, пакування погрузки та перевалки товару, усіх митних формальностей в країні Продавця, декларантом документально не підтверджено в якій саме країні здійснювалось перевантаження контейнеру, що вказує на відсутність документального підтвердження включення у заявлену митну вартість товару всіх її складових.

2). Відповідно до п.4.2 контракту № JB-DI-0315 від 15.03.2019р., покупець здійснює оплату за товар протягом 90 днів з моменту перетину митного кордону України.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Вказана схема розрахунків за поставлений товар, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ.

На підставі частини 7 статті 55 Митного кодексу України товар випущені у вільний обіг за митними деклараціями: від 27.06.2019 року № UA 110190/2019/505982, від 26.06.2019 року № UA 110190/2019/505912 від 25.06.2019 року № UA 110190/2019/505904, від 01.07.2019 року № UA 110190/2019/506099, від 02.07.2019 року № UA 10190/2019/506124, від 04.07.2019 року № UA 110190/2019/506243 зі сплатою митних платежів за заявленою декларантом митною вартістю товарів та із наданням фінансових гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Зазначені рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення стали предметом оскарження у справі.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем відповідачу документи в повній мірі ідентифікують оцінюваний товар та містять об`єктивні і достовірні дані, які піддаються обчисленню та підтверджують його митну вартість визначену за ціною договору, як наслідок рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на такі обставини.

Частиною 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Приписи ч. 2 ст. 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, шо в своїй сукупності не спростовують сумнів v достовірності наданої інформації.

В свою чергу нормами статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частинами 2-8 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 ст. 54 МК України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Також, в постанові від 30 червня 2015 року 21-591а15 Верховний Суд України зазначив, що "митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації".

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем, що першою підставою для здійснення відповідачем спірного коригування митної вартості стало те, що відповідно до п.2.3 Контракту № JB-DI-0315 від 15.03.2019р. до ціни товару включено витрати на вартість товару, маркування, пакування погрузки та перевалки товару, усіх митних формальностей в країні Продавця. Відповідно до інформації наданих коносаментів від 01.04.2019 № SHA190400024 та від 28.04.2019 №SHA190400028 товар перевезено за маршрутом: Китай - Одеса з зазначенням комбінований транспорт , що передбачає перевантаження контейнеру. Враховуючи те, що в ціну товару включено витрати на вартість товару, маркування, пакування погрузки та перевалки товару, усіх митних формальностей в країні Продавця, декларантом документально не підтверджено - в якій саме країні здійснювалось перевантаження контейнеру, що вказує на відсутність документального підтвердження включення у заявлену митну вартість товару всіх її складових.

Однак, судом встановлено, що відповідно до Контракту № JB-DI-0315 від 15.03.2019р. та коносаментів від 01.04.2019 № SHA190400024 та від 28.04.2019 №SHA190400028 до нього, товар постачається на комерційних умовах поставки CFR Odessa, України у відповідності до Інкотермс-2010 .

Інкотермс-2010 CFR ("фрахт/перевезення та страхування оплачено до (назва місця призначення)" означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки у вищезазначений спосіб. За умовами терміна CFR на продавця покладається також обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Отже, поставка товару на умовах CFR зобов`язує продавця оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення, забезпечити страхування на користь покупця та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті. Поставка товару на умовах CFR передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (навантаження, транспортування, перевантаження тощо), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.

Таким чином, додаткові витрати на транспортування товару ТОВ "Джета Імпорт" не понесло, а тому зазначена підстава митного органу для коригування митної вартості товарів є необґрунтованою та безпідставною.

Другою підставою для здійснення відповідачем спірного коригування митної вартості стало те, що відповідно до п.4.2 контракту № JB-DI-0315 від 15.03.2019р., покупець здійснює оплату за товар протягом 90 днів з моменту перетину митного кордону України. Відповідач вважає, що вказана схема розрахунків за поставлений товар, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ.

Так суд зазначає, що дійсно, відповідно до п.4.2 Контракту № JB-DI-0315 від 15.03.2019р., покупець здійснює оплату за товар протягом 90 днів з моменту перетину митного кордону України.

Згідно з ч.1 ст. 5 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , усі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб`єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України Про валюту і валютні операції .

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право, зокрема, самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України.

З урахуванням викладеного вбачається, що порядок розрахунків за Контрактом № JB-DI-0315 від 15.03.2019р. не може бути підставною для коригування заявленої позивачем митної вартості, а тому зазначена підстава для коригування митної вартості товарів є також необґрунтованою.

Що стосується посилання відповідача, що декларантом в повному обсязі не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано до митного органу: 1). За ЕМД №UA110190/2019/505841 від 24.06.2019 року: Контракт № JB-DI-0315 від 15.03.2019р.; пакувальний лист JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; коносамент SHA 190400024 від 01.04.2019 року; автотранспортна накладна №180 від 12.06.2019 року; декларація про походження товару JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; Специфікація №29032019-3 від 29.03.2019 року. 2). За ЕМД №UA110190/2019/505846 від 24.06.2019 року: Контракт № JB-DI-0315 від 15.03.2019р.; пакувальний лист JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; коносамент SHA 190400024 від 01.04.2019 року; автотранспортна накладна №428 від 12.06.2019 року; декларація про походження товару JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; Специфікація №29032019-1 від 29.03.2019 року. 3). За ЕМД №UA110190/2019/505847 від 24.06.2019 року: Контракт № JB-DI-0315 від 15.03.2019р.; пакувальний лист JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; коносамент SHA 190400024 від 01.04.2019 року; автотранспортна накладна №754 від 12.06.2019 року; декларація про походження товару JB-DI-29032019-1 від 29.03.2019 року; Специфікація №29032019-2 від 29.03.2019 року. 4). За ЕМД №UA110190/2019/505849 від 24.06.2019 року: Контракт № JB-DI-0315 від 15.03.2019р.; пакувальний лист JB-DI-26042019-1 від 26.04.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) JB-DI-26032019-1 від 26.04.2019 року; коносамент SHA 190400028 від 28.04.2019 року; автотранспортна накладна №619 від 13.06.2019 року; декларація про походження товару JB-DI-26032019-1 від 26.04.2019 року; Специфікація №26042019-2 від 26.04.2019 року. 5). За ЕМД №UA110190/2019/505850 від 24.06.2019 року: Контракт № JB-DI-0315 від 15.03.2019р.; пакувальний лист JB-DI-26042019-1 від 26.04.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) JB-DI-26032019-1 від 26.04.2019 року; коносамент SHA 190400028 від 28.04.2019 року; автотранспортна накладна №441 від 13.06.2019 року; декларація про походження товару JB-DI-26032019-1 від 26.04.2019 року; Специфікація №26042019-2 від 26.04.2019 року. 6). За ЕМД №UA110190/2019/505851 від 24.06.2019 року: Контракт № JB-DI-0315 від 15.03.2019р.; пакувальний лист JB-DI-26042019-1 від 26.04.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) JB-DI-26042019-1 від 26.04.2019 року; коносамент SHA 190400028 від 28.04.2019 року; автотранспортна накладна №53 від 13.06.2019 року; декларація про походження товару JB-DI-26042019-1 від 26.04.2019 року; Специфікація №26042019-3 від 26.04.2019 року.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Однак, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Щодо посилання відповідача, що під час порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, а саме за ЕМД: від 20.03.2019 № UA 500020/2019/003201 на рівні 81,55 дол. США/шт., від 15.02.2019 №UA100120/2019/191433 нарівні 79,8878 дол. США/шт., від 01.04.2019 № UA100010/2019/325812 на рівні 76,58 дол. США/шт. та 5,0368 дол./кг, від 21.06.2019 №UA500090/2019/008634 на рівні 58,6541 дол. США/шт., від 07.03.2019 №UA500010/2019/005499 на рівні 53,8970 дол. США/шт. та від 15.04.2019 № UA100010/2019/327694 на рівні 70,0304 дол. США/шт., то використання митним органом відповідних митних декларацій є необґрунтованим з огляду на те, що не відомо на яких умовах здійснювалась поставка товару за вказаними митними деклараціями.

При цьому, нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення формально не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості не містять достатнього обґрунтування неможливості використання основного методу визначення митної вартості товарів, та, відповідно, підстав для відмови у визначенні митної вартості товару за основним методом. Крім цього, в документах позивача відсутні розбіжності, оскільки надані позивачем документи митному органу містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року у справі №160/11549/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джета Імпорт" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 01 червня 2020року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак