Рішення

від 14.02.2020 по справі 340/3138/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2020 року м.Кропивницький Справа № 340/3138/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Феросистема-Трейд" (вул.Комарова, 68, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 37530038) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (вул. В.Перспективна, 55, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25000, код ЄДРПОУ 43142606) про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Феросистема-Трейд (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до ГУ ДФС у Кіровоградській області (надалі - відповідач) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.12.2019р. №00000090504 та №00000100504, винесені на підставі акту перевірки від 11.11.2019р. №28/11-28-05-04/37530038.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що нарахування податкових зобов`язань ґрунтуються на висновках посадових осіб відповідача щодо безтоварності господарських операцій з контрагентом ТОВ Віра-Сервіс , які полягають в надання послуг складського зберігання. Зазначаючи про безтоварність господарських операцій посадові особи відповідача вказують на відсутність зареєстрованого за ТОВ Віра-Сервіс нерухомого майна, яке можливо використовувати у господарській діяльності.

Позивач вказує на безпідставність таких висновків та зазначає, що у нього наявні всі необхідні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій та формування показників податкової звітності. При цьому вказує, що позбавлення платника податку права на формування витрат та податкового кредиту у зв`язку з невиконанням своїх обов`язків його контрагентом, в тому числі не нарахування та несплата податкових зобов`язань останнім, порушує його право мирно володіти своїм майном, яке міститься у Першому протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20.03.1952р., яка є частиною українського законодавства згідно ст. 9 Конституції України.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

30.12.2019р. відповідача надано відзив на позов вимоги якого не визнаються та вказується, що прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень обумовлено виявленими порушеннями податково законодавства у взаємовідносинах позивача з контрагентом ТОВ Віра-Сервіс (а.с.100-107).

Ухвалою суду від 20.12.2019р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 20.01.2020р., крім того ухвалою від 20.12.2019р. за ініціативою суду витребувано докази від ТОВ Віра-Сервіс (а.с.91).

Ухвалою суду від 20.01.2020р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 06.02.2020р., (а.с.189).

06.02.2020р. в судовому засіданні оголошено перерву до 14.02.2020р. (а.с.193,194).

14.02.2020р. представники сторін подали заяви про розгляд справи у письмовому провадженні (а.с.223,224).

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Зважаючи на клопотання представників сторін, подальший розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні (а.с.225).

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Посадовими особами відповідача було проведено планову документальну виїзну перевірку податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контрольні органи, за результатами якої складено акт №28/11-28-05-04/37530038 від 11.11.2019р. (а.с.15-54).

В ході перевірки виявлено порушення, в т.ч.:

- п. 44.1. ст. 44, п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 432000 грн., в тому числі по періодах: IV квартал 2018р. на суму 234000 грн.; І квартал 2019р на суму 198 000 грн.;

- п. 44.1. ст. 44, п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3. ст. 198 ПКУ, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 400000 грн., в.ч. за червень 2019р. на суму 400000 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.12.2019р.:

- №00000090504, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуто приватних підприємств в сумі 540000 грн., в т.ч. 432000 грн. за основним зобов`язанням та 108000 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.12);

- №00000100504, яким позивачеві зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість за червень 2019р. на суму 400000 грн. (а.с.13).

Як вбачається з акту перевірки позивача (а.с.24-33), підставою для донарахування позивачеві грошових зобов`язань став аналіз господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Віра-Сервіс , а саме, щодо укладення та виконання умов договору складського зберігання товарів №190918 від 19.09.2018р. за адресою: м. Кропивницький, вул. Кропивницького, 177.

В результаті аналізу господарських взаємовідносин та податкової інформації посадовими особами відповідач встановлено, що власником нерухомого майна за адресою: м. Кропивницький, вул. Кропивницького, 177, є фізичні особи: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а не ТОВ Віра-Сервіс , у зв`язку з чим зроблено висновок про неможливість надання вказаним підприємством послуг по зберіганню товарів.

Не погоджуючись з такими висновками позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам судом встановлено наступне.

Відповідно до п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.1999р. №318 (надалі - П(с)БО 16 Витрати ), витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Згідно п.п. 15.5. п. 15 П(с)БО 16 Витрати до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо).

Відповідно до п.п. а п. 198.1. ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2. ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до абз. 3 п. 198.6. ст. 198 ПК України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до абз. 2 п. 201.10. ст. 2018ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В ході розгляду справи судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 19.09.2018р. між позивачем та ТОВ Віра-Сервіс був укладений договір складського зберігання товарів №190918 за умовами якого позивач, як поклажодавець передає, а ТОВ Віра-Сервіс , як склад, приймає на зберігання товар (а.с.116-118).

Протягом терміну дії договору його сторони укладали додатки до договору, якими визначали вартість послуг зберігання (а.с.119-124).

Факт надання послуг підтверджено актами надання послуг (а.с.125-131).

На підставі рахунків на оплату послуги (а.с.132-138), позивачем в безготівковому порядку здійснено оплату послуг за договором (а.с.139-146).

ТОФ Віра-Сервіс виписано на адресу позивача податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.147-160).

Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 20.12.2019р. (а.с.91), ТОВ Віра-Сервіс надано інформацію щодо правових підстав використання у власній господарській діяльності нерухомого майна за адресою: вул. Кропивницького, 177, м. Кропивницький:

- договори позички №1 від 01.02.2016р. та №2 від 01.01.2019р. між ТОВ Віра-Сервіс (користувач) та ОСОБА_1 (позичкодавець), п.п. 2.2.2. яких передбачено право передавати об`єкт позички в користування третім особам (а.с.163-171);

- інформацію з реєстру прав власності на нерухоме майно, з якого вбачається, що ОСОБА_1 є співвласником нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.172-174).

Таким чином, судом встановлено, що договірні відносини між позивачем та ТОВ Віра-Сервіс підтверджені належним чином складеними первинними документами, які свідчать про реальність господарської операції та надають право позивачеві відносити відповідні витрати до складу валових витрат та формувати показники податкового кредиту.

Отже, висновки та доводи відповідача є безпідставними, такими, що спростовуються зібраними у справі доказами, а тому позов належить задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаюсь до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 14110 грн. (а.с.5), який належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 382, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.12.2019 року №00000090504 та №00000100504.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю"Феросистема-Трейд" (код ЄДРПОУ 37530038) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606) витрати по сплаті судового збору в розмірі 14110 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник