Рішення

від 14.02.2020 по справі 640/24302/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/766

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2020 року м. Київ № 640/24302/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Національного агентства з питань запобігання корупції

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції (надалі - відповідач, НАЗК), адреса: 01103, місто Київ, бульвар Дружби Народів, будинок 28, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 16 серпня 2019 року №2522 про результати здійснення перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України в частині висновків про відображення ОСОБА_1 у декларації за 2015 рік (виправленої) недостовірних відомостей у Розділі 9, а саме, не зазначення інформації про юридичну особу, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є ОСОБА_1 та доручення уповноваженій особі вжиття заходів для створення в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, можливості подання ОСОБА_1 декларації за 2015 рік, з достовірними відомостями.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 29 жовтня 2016 року подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік.

04 листопада 2016 року позивачем подано виправлену декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік.

Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 12 квітня 2019 року №1025 Про проведення повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування доручено проведення повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у тому числі, декларації позивача за 2015 рік (виправленої).

07 червня 2019 року відповідачем прийнято рішення №1600 Про продовження строку повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , яким термін перевірки декларації позивача продовжено на 30 днів, в якому також вказано про виявлення порушення позивачем пункту 5-1 частини 1 статті 46 Закону України Про запобігання корупції .

Як вказує позивач, за переконанням НАЗК, у розділі 9 декларації Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб`єкт декларування або члени його сім`ї позивач мав зазначити юридичну особу - адвокатське об`єднання Бона Фідес код ЄДРПОУ 20077312, кінцевим бенефіціарним власником якого, за доводами НАЗК, станом на 2015 рік був позивач.

Проте, позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, оскільки адвокатське об`єднання Бона Фідес припинило свою діяльність до набуття позивачем депутатських повноважень, а саме 08 лютого 2006 року було прийнято рішення про припинення юридичної особи згідно з постановою Господарського суду міста Києва №30/149.

При цьому, позивач стверджує, що він не мав можливості впливати ні на управління, ні на господарську діяльність компанії, яка припинила своє існування.

Тому, за доводами позивача, станом на 2015 рік він не міг бути ані учасником, ані засновником цього адвокатського об`єднання, починаючи з 2008 року.

Більш того, позивач наголосив й на тому, що ним було здійснено внесок на користь адвокатського об`єднання, а не до статутного капітала, а враховуючи норми законодавства, вказане об`єднання не мало і не могло мати будь-яких кінцевих бенефіціарних власників, у тому числі, позивача.

Також, позивач у своїй позовній заяві зазначив, що відповідачем не вжито заходів щодо отримання інформації, пояснень від позивача, що, як вважає позивач, також призвело до порушення його права та, відповідно, прийняття неправомірного рішення.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що відповідачем 12 квітня 2019 року прийнято рішення №1025 Про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування .

Оскільки ОСОБА_1 станом на 01 вересня 2016 року є народним депутатом України, то подана ним декларація відповідно до вимог статті 50 Закону України Про запобігання корупції підлягає обов`язковій повній перевірці.

Рішенням НАЗК від 07 червня 2019 року №1600 Про продовження строку повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування повну перевірку декларації продовжено на 30 календарних днів з 12 червня 2019 року.

За результатами проведення повних перевірок декларацій позивача відповідачем прийнято рішення від 16 серпня 2019 року №2522 Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України .

Більш того, у відзиві на позовну заяву вказано, що під час проведення повної перевірки декларації позивача за 2015 рік (виправленої) відповідачем встановлено факти подання у деклараціях недостовірних відомостей, а саме, у розділі 9 декларації позивач зазначив про відсутність в нього чи членів його сім`ї об`єктів для декларування в цьому розділі, проте, як стверджує представник відповідача, позивач станом на 31 грудня 2015 року був засновником адвокатського об`єднання Бона Фідес із часткою у статутному капіталі об`єднання у розмірі 19067,00 грн, що складало 33,3% статутного капіталу цього об`єднання, про що зазначено в розділі 8 Корпоративні права декларації.

Представник відповідача також послався й на те, що відповідно до інформації Міністерства юстиції України державна реєстрація припинення юридичної особи АО Бона Фідес на підставі судового рішення проведена державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців Шевченківського району управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві лише 04 березня 2016 року, тому, за твердженнями представника відповідача, станом на 31 грудня 2015 року інформація щодо припинення адвокатського об`єднання не підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, представник відповідача зазначив, що твердження позивача суперечать інформації, яку він задекларував у розділі 8 Корпоративні права декларації за 2015 рік (виправленої), оскільки в цьому розділі позивач задекларував станом на 31 грудня 2015 року, що він володів часткою у статутному капіталі адвокатського об`єднання Бона Фідес (код ЄДРПОУ 20077312) у розмірі 19067,00 грн, що складало 33,3% статутного капіталу цього об`єднання.

У відзиві на позовну заяву також зазначено й про те, що, як вважає представник відповідача, невключення інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань для цілей державної реєстрації юридичної особи, не вказує на безумовну відсутність бенефіціарного власника (контролера) в тої чи іншої юридичної особи, а у випадку створення адвокатського об`єднання, як зазначає представник відповідача, шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), таких адвокатів (учасників) можна вважати бенефіціарними власниками (контролерами) такої юридичної особи.

Крім того, представник відповідача послався й на те, що позивачем не доведено та не надано належних доказів порушення його прав, а оскаржуване позивачем рішення, як вважає представник відповідача, не порушує прав та інтересів позивача та не породжує для останнього будь-яких негативних наслідків, а, навпаки, створює для позивача можливість подати декларацію за 2015 рік з достовірними відомостями, зважаючи на допущену помилку при її заповнені.

З урахуванням вищевикладеного, представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 січня 2020 року заяву представника Національного агентства з питань запобігання корупції про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України Про запобігання корупції № 1700-VII від 14 жовтня 2014 року (надалі - Закон України № 1700-VII від 14.10.2014).

Суд звертає увагу, що під час вирішення даного спору по суті, судом застосовуються положення Закону в редакції, які діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Положеннями статті 50 Закону України № 1700-VII від 14.10.2014 визначено, що повна перевірка декларації полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.

Обов`язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб`єктів декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.

Обов`язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб`єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.

Національне агентство проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім`ї суб`єкта декларування у випадках, передбачених частиною сьомою статті 46 цього Закону.

Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

Механізм проведення Національним агентством з питань запобігання корупції контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону України Про запобігання корупції № 1700-VII від 14.10.2014 визначений Порядком проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що затверджений рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №56 від 10 лютого 2017 року, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Порядок № 56).

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №56 достовірність задекларованих відомостей - відповідність дійсності відомостей, зазначених у декларації суб`єкта декларування, у разі невстановлення Національним агентством недостовірності задекларованих відомостей у встановленому Законом порядку шляхом здійснення контролю та повної перевірки декларації; недостовірність задекларованих відомостей - невідповідність дійсності відомостей, зазначених у декларації суб`єкта декларування, що встановлюється на підставі відомостей, отриманих Національним агентством у встановленому Законом порядку шляхом здійснення контролю та повної перевірки декларації.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 56 складовими предмета повної перевірки декларації є: з`ясування достовірності задекларованих відомостей; з`ясування точності оцінки задекларованих активів; перевірка на наявність конфлікту інтересів; перевірка на наявність ознак незаконного збагачення.

У відповідності до пункту 5 Розділу ІІІ Порядку № 56 Національне агентство при проведенні повної перевірки декларації проводить перевірку всіх відомостей, що відображені в декларації, відповідно до пункту 1 цього розділу, якщо інше не визначено цим Порядком.

Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІІ Порядку №56 передбачено, що повна перевірка проводиться на підставах, визначених Законом, у разі, декларацію подано службовою особою, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище, суб`єктом декларування, який займає посаду, пов`язану з високим рівнем корупційних ризиків.

Згідно з абзацами 7-10 пункту 2 розділу ІІІ Порядку №56 Повна перевірка декларацій (декларації) проводиться за рішенням Національного агентства, в якому надається доручення його члену провести повну перевірку декларацій (декларації) (далі - Рішення про проведення перевірки) через працівників Підрозділів. Рішення про проведення перевірки має містити інформацію, яка дає змогу ідентифікувати декларацію (декларації), щодо якої (яких) проводиться повна перевірка, суб`єкта (суб`єктів) декларування, який (які) подав (подали) таку (такі) декларацію (декларації), та визначену Законом підставу для повної перевірки, якщо інше не передбачено цим Порядком. Рішення про проведення перевірки може бути оскаржене в судовому порядку. Оскарження Рішення про проведення перевірки не зупиняє проведення повної перевірки декларації. Рішення про проведення перевірки з підстав, визначених підпунктами 1-4 цього пункту, приймається з урахуванням значення суми вагових коефіцієнтів, починаючи з декларацій, які отримали найбільше значення, крім випадку, передбаченого абзацом сьомим пункту 7 розділу ІІ цього Порядку.

Так, судом встановлено, що з матеріалів справи вбачається, та проти чого не заперечували сторони у справі, позивач станом на 01 вересня 2016 року та по теперішній час має статус народного депутата України, що є загальновідомою обставиною, а тому в силу положень частини 3 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, доказуванню не підлягають.

Наведене свідчить, що позивач є суб`єктом декларування у розумінні вимог чинного законодавства, зобов`язаний був подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (надалі - декларація) за 2015 рік та, відповідно, стосовно поданої ним декларації здійснювалась повна перевірка в обов`язковому порядку.

На виконання вимог Закону України Про запобігання корупції позивачем подано декларацію за 2015 рік та в подальшому подано декларацію за 2015 рік (виправлену).

У розділі 8 Корпоративні права декларації за 2015 рік (виправленої) ОСОБА_1 задекларував частку у статутному капіталі адвокатського об`єднання Бона Фідес у розмірі 33,3%, що у грошовому вираженні становить 19067,00 грн, зазначивши інформацію про право на об`єкт (тип права), як власність, а також вказавши, що юридична особа в стадії ліквідації та не здійснювала діяльність з 2004 року, ліквідовано 04 березня 2016 року (Т.1, арк. 113).

При цьому, у розділі 9 Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб`єкт декларування або члени його сім`ї відомостей про будь-які корпоративні права, у тому числі частки у статутному капіталі чи в будь-якому іншому еквіваленті статутного капіталу товариства, підприємства, організації, що зареєстровані в Україні або за кордоном, у тому числі пайові внески в кредитній спілці у суб`єкта декларування (позивача) не зазначено (Т.1, арк. 113-114).

Також, судом встановлено та не заперечувалось сторонами у справі, що НАЗК прийнято рішення від 12 квітня 2019 року №1025 про проведення повної перевірки декларації за 2015 рік (виправленої), яка подана позивачем, строк проведення перевірки якої в подальшому було на підставі рішення НАЗК продовжено.

Абзацами 1, 2 пункту 10 розділу ІІІ Порядку №56 передбачено, що у разі виявлення Національним агентством протягом повної перевірки декларації ознак недостовірності задекларованих відомостей, неточності оцінки задекларованих активів, конфлікту інтересів, незаконного збагачення Національне агентство направляє відповідному суб`єкту декларування відповідний лист з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів. Такий лист повинен містити посилання на конкретні відомості у декларації, щодо яких пропонується надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів, а також відомості про підстави проведення перевірки декларації та таких конкретних відомостей. Такий лист може містити конкретні запитання Національного агентства щодо відомостей, зазначених у декларації.

Так, з наданої суду копії листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 28 травня 2019 року за вих. №41-01/44612/19 (Т.1, арк. 28-29) вбачається, що НАЗК просило позивача надати пояснення, документи та завірені копії підтвердних документів щодо встановленої розбіжності між інформацією, зазначеною у декларації за 2015 рік, та інформацією отриманою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі, щодо наявності у ОСОБА_1 корпоративних прав адвокатського об`єднання Бона Фідес (код ЄДРПОУ 20077312) станом на кінець 2015 року.

Також, у вказаному листі зазначено, що позивачем у декларації зазначено інформацію про володіння часткою у статутному капіталі адвокатського об`єднання Бона Фідес (код ЄДРПОУ 20077312) у розмірі 19067,00 грн, що складало 33,3% статутного капіталу цього об`єднання, а згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 31 грудня 2015 року статутний капітал адвокатського об`єднання Бона Фідес складав 0,00 грн, інформація щодо перебування ОСОБА_1 на цей період серед засновників цього адвокатського об`єднання відсутня.

На вказаний лист НАЗК ОСОБА_1 надав власні письмові пояснення від 04 червня 2019 року (Т.1, арк. 30-31), відповідно до яких зазначив у тому числі про те, що адвокатське об`єднання Бона Фідес (код ЄДРПОУ 20077312), де він значився як засновник, припинило свою господарську діяльність до початку політичної діяльності позивача, при цьому, ліквідаційна процедура тривала багато років.

08 лютого 2006 року було прийнято рішення про припинення юридичної особи - адвокатського об`єднання Бона Фідес згідно з постановою Господарського суду міста Києва за №30/149, але процедура припинення державної реєстрації з незрозумілих позивачу причин затягувалась, він, як засновник неодноразово звертався з цього питання, в тому числі до органів фіскальної служби різних рівнів.

04 березня 2016 року, як вказав позивач у своїх письмових поясненнях, була проведена державна реєстрація припинення юридичної особи та 09 березня 2016 року платника податку було знято з обліку.

Про те, що адвокатське об`єднання Бона Фідес , де позивач значиться як засновник, не знято з обліку, тобто не виконано рішення, останній дізнався з відповіді Державної фіскальної служби України від 02 листопада 2015 року №2915/2/99-99-11-02-03-10, у зв`язку з чим позивачем було прийнято рішення про внесення відповідних відомостей, в тому числі суми внесків до статутних (складених) капіталів, у тому числі й про адвокатське об`єднання Бона Фідес до відповідного розділу декларації за 2015 рік.

Надати будь-які документи по вказаному об`єднанню, у тому числі первинного обліку, як вказав позивач, в нього не має можливості, у зв`язку з їх відсутністю.

Також позивач у своїх письмових поясненнях наголосив й на тому, що він не несе відповідальності за некоректне відображення інформації по вказаній вище юридичній особі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Викладені вище обставини дозволяють суду дійти висновку, що відповідачем дотримано процедуру проведення повної перевірки декларації за 2015 рік (виправленої) в частині направлення на адресу позивача, як суб`єкта декларування з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів з приводу виявлених недостовірностей задекларованих відомостей, що, в свою чергу, спростовує твердження позивача щодо позбавлення його можливості надати пояснення, доводи, документи тощо.

Крім того, з наявних в матеріалах справи копій відповідей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 12 червня 2019 року №100-8888, Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 10 липня 2019 року №25829/15663-26-19/19.2., Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 12 серпня 2019 року №06/73101/19, які надійшли на запити НАЗК, вбачається, що 04 березня 2016 року проведено реєстраційну дію №10681390002041539 - державну реєстрацію припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов`язане з банкрутством юридичної особи (Т.1, арк. 125,123-124,120-122).

Більш того, в матеріалах справи наявна копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який надано на запит головного спеціаліста НАЗК від 16 квітня 2019 року №1005251531 щодо інформації про юридичну особу - адвокатське об`єднання Бона Фідес (код ЄДРПОУ 20077312) (Т.1, арк. 117-119), відповідно до якого розмір статутного капіталу об`єднання становить 0,00 грн, відомості про перелік засновників юридичної особи, у тому числі частки кожного із засновників (учасників) відсутні. При цьому, вбачається, що вчинено реєстраційну дію №106811300010415 від 23 грудня 2015 року про внесення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов`язано з її банкрутством.

За результатами проведеної повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України, Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято рішення від 16 серпня 2019 року №2522, відповідно до якого суб`єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік (виправленої) відобразив недостовірну інформацію, не зазначивши інформацію про юридичну особу, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої він є, чим не дотримав вимоги пункту 5-1 частини 1 статті 46 Закону України Про запобігання корупції (пункт 1 резолютивної частини рішення), у зв`язку з чим уповноваженій особі - головному спеціалісту відділу проведення повних перевірок Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя Поплавському А.Л. доручено повідомити суб`єкта декларування ОСОБА_1 про прийняте рішення та вжити заходів для створення в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, можливості подання ним декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, з достовірними відомостями (пункт 5 резолютивної частини рішення) (Т.1, арк. 36-39).

Листом від 16 вересня 2019 року №41-01/68196/19 позивача повідомлено про прийняте за результатом проведеної повної перевірки декларації за 2015 рік (виправленої) рішення №2522 від 16 серпня 2019 року та роз`яснено про те, що про можливість подання декларації за 2015 рік з достовірними відомостями позивача буде додатково повідомлено (Т.1, арк. 34-35).

Незгода позивача з вказаним рішенням в частині недотримання вимог пункту 5-1 частини 1 статті 46 Закону України Про запобігання корупції та відображення недостовірної інформації, а саме, незазначення інформації про юридичну особу, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої він є, стало підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам в цій частині, суд виходить з наступного.

Так, у відповідності до пункту 5-1 частини 1 статті 46 Закону України Про запобігання корупції від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII у декларації зазначаються відомості про юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб`єкт декларування або члени його сім`ї". Термін "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

У роз`ясненнях щодо заповнення декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції у запитанні 42 Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб`єкт декларування або члени його сім`ї , які були чинними на момент проведення повної перевірки декларації за 2015 рік (виправленої), поданої позивачем, зазначено, що згідно з визначенням, наведеним у зазначеному Законі України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (стаття 1), кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - це фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб. Такий вирішальний вплив здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами юридичної особи чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління.

Кінцевим бенефіціарним власником (контролером) є також фізична особа, яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов`язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.

При цьому, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права.

Отже, при встановленні того, чи є суб`єкт декларування або член його сім`ї кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи, слід вважати на наявність можливості здійснювати фактичний контроль (вирішальний вплив) за діяльністю юридичної особи, навіть якщо такий контроль не ґрунтується на формальній власності корпоративних прав у такій юридичній особі. При цьому для цілей декларування суб`єкт декларування або член його сім`ї не може вважатися кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи публічного права комунальної чи державної власності, керівником (іншою посадовою особою) якої він призначений уповноваженими на те державними органами чи органами місцевого самоврядування у встановленому законом порядку.

У декларації зазначається інформація про юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб`єкт декларування або члени його сім`ї, стосовно юридичних осіб, які зареєстровані як в Україні, так і за кордоном

При цьому, у запитанні 43 цих же роз`яснень вказано, що відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи вказується під час державної реєстрації такої особи та відображається в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. При цьому Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (стаття 9) передбачає випадки, коли інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи не подається (такий виняток встановлено для окремих видів юридичних осіб, а також якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи).

Оскільки Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" має інший предмет регулювання і стосується виключно порядку державної реєстрації юридичних осіб, зазначені винятки не поширюються на зазначення інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи в декларації відповідно до Закону України "Про запобігання корупції". Останній при визначенні терміна "кінцевий бенефіціарний власник (контролер) юридичної особи" посилається на Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення , який зазначених винятків також не містить.

При цьому, суд звертає увагу, що з наявної в матеріалах справи копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що адвокатське об`єднання Бона Фідес (код ЄДРПОУ 20077312) зареєстровано як юридична особа 30 вересня 1997 року.

У відповідності до частин 2-5 статті 4 Закону України Про адвокатуру від 19 грудня 1992 року №2887-XII, в редакції, яка діяла на момент створення адвокатського об`єднання Бона Фідес , адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об`єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об`єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об`єднань. Адвокатські об`єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських об`єднань провадиться у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Адвокатські об`єднання письмово повідомляють місцеві органи влади про свою реєстрацію, а адвокати - про одержання свідоцтва про право займатися адвокатською діяльністю. Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об`єднань, структура, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов`язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, що належать до їх діяльності, регулюються статутом відповідного об`єднання. Адвокатські бюро, колегії, фірми, контори та інші адвокатські об`єднання є юридичними особами. Адвокати та адвокатські об`єднання відкривають розрахунковий та інші рахунки в банках на території України, а у встановленому чинним законодавством порядку - і в іноземних банках, мають печатку і штамп із своїм найменуванням.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 15 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року № 5076-VI адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Державна реєстрація адвокатського об`єднання здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського об`єднання, зміну складу його учасників адвокатське об`єднання протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону.

Наведене в сукупності дозволяє дійти висновку про те, що як на момент створення адвокатського об`єднання, так і на теперішній час обов`язковою умовою його створення є саме об`єднання двох або більше адвокатів (учасників).

Як вбачається з наданої суду копії рішення Господарського суду міста Києва від 08 лютого 2006 року у справі №30/149 за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва до адвокатського об`єднання Бона Фідес , третя особа - Голосіївська районна у місті Києві державна адміністрації про скасування юридичної особи, яке набрало законної сили 20 лютого 2006 року (Т.1, арк. 83-84), юридичну особу адвокатське об`єднання Бона Фідес (місто Київ, вулиця Володимирська, 78, к. 3, код ЄДРПОУ 20077312) припинено та зобов`язано державного реєстратора створити ліквідаційну комісію для здійснення заходів щодо припинення юридичної особи у зв`язку з її ліквідацією, внести до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення, провести державну реєстрацію припинення юридичної особи відповідно до чинного законодавства та повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та юридичну особу, щодо якої прийняте судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису.

Більш того, суд зауважує, що рішенням Господарського суду міста Києва від 08 лютого 2006 року у справі №30/149, яке набрало законної сили, зобов`язано вжити заходів щодо припинення юридичної особи саме державного реєстратора, а не одного з адвокатів (учасників), який входив до складу цього адвокатського об`єднання, що, в свою чергу, дозволяє суду дійти висновку про відсутність у позивача обов`язку щодо вжиття таких заходів замість державного реєстратора.

Також, як вбачається з копії листа Президії Львівської обласної колегії адвокатів від 01 березня 2013 року №76, до реєстру адвокатів Львівської області внесені відомості про припинення ОСОБА_3 адвокатської діяльності на підставі телеграми та заяви останнього за вхідним №4 від 22 лютого 2013 року та №5 від 22 лютого 2013 року (Т.1, арк. 85).

Таким чином, станом на 2015 рік позивач не мав статусу адвоката, відповідно, не міг бути учасником будь-якого адвокатського об`єднання, у тому числі, адвокатського об`єднання Бона Фідес .

Суд також вважає за необхідне зазначити, що у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який надано на запит головного спеціаліста НАЗК від 16 квітня 2019 року №1005251531 щодо інформації про юридичну особу - адвокатське об`єднання Бона Фідес (код ЄДРПОУ 20077312) (Т.1, арк. 117-119) зазначено керівником адвокатського об`єднання (головою комісії з припинення або ліквідатора) Пукшина Ігоря Геляровича, який, на думку суду, мав повноваження вживати заходів щодо державної реєстрації припинення об`єднання як юридичної особи.

Більш того, суд зазначає, що пунктом 1 частини 1 статті 12 Закону України Про запобігання корупції від 17 жовтня 2014 року № 1700-VII передбачено, що Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має права одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань.

Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку №56 передбачено, що Національне агентство має право направляти запити на отримання від державних та інших органів влади іноземних держав інформації, що необхідна для проведення повної перевірки декларації. Для перевірки інформації про об`єкти декларування, що зазначені у декларації, Національне агентство має право отримувати інформацію з відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, у тому числі після внесення плати за отримання відповідної інформації відповідно до законодавства, якщо така плата вимагається для доступу до інформації.

Тобто, відповідач, здійснюючи повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , враховуючи подані останнім письмові пояснення з приводу декларування у розділі 8 декларації Корпоративні права відомостей та незазначення інших відомостей у розділі 9, з урахуванням особливостей створення адвокатських об`єднань, зокрема, щодо обов`язкової умови того, що учасниками об`єднання можуть бути виключно адвокати, мав направити відповідні запити з метою з`ясування чи міг позивач бути засновником (учасником) цього адвокатського об`єднання станом на 31 грудня 2015 року, чи припинив він свою адвокатську діяльність у встановленому законом порядку, чи припинено об`єднання, як юридичну особу та хто мав здійснити державну реєстрацію припинення тощо.

Проте, матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів направлення відповідачем таких запитів до компетентних органів, тобто, приймаючи рішення про порушення позивачем вимог пункту 5-1 частини 1 статті 46 Закону України Про запобігання корупції , відповідач обмежився наявними відомостями щодо припинення юридичної особи 04 березня 2016 року, відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16 квітня 2019 року та відомостями, задекларованими позивачем у розділі 8 декларації Корпоративні права , чого, з урахуванням особливостей створення та, відповідно, існування адвокатського об`єднання, як юридичної особи, недостатньо для встановлення з боку позивача порушення, зазначеного у пункті 1 резолютивної частини оскаржуваного рішення №2522 від 16 серпня 2019 року.

Разом з тим, суд зазначає, що критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

В свою чергу суд наголошує, що важливість дотримання і неухильного виконання етапів процедури, зокрема, прийняття за її наслідками відповідного рішення, безпосередньо пов`язана із забезпеченням права особи, інтересів якої вона стосується.

Дії або рішення суб`єкта владних повноважень вважаються такими, що суперечать принципу верховенства права, не тільки у тих випадках, коли такими діями порушуються суб`єктивні права і процесуальні гарантії, прямо передбачені чинним законодавством, але й у тих випадках, коли такі дії не задовольняють правомірних очікувань осіб, стосовно яких вони вчиняються (ухвалюються).

Правомірне очікування виникає у особи в тому випадку, коли внаслідок правового регулювання зі сторони суб`єкта владних повноважень у особи наявне розумне сподівання, що стосовно неї суб`єкт владних повноважень буде діяти саме так, а не інакше.

Наявність законних очікувань (яку в кожному окремому випадку встановлює Суд) є передумовою для відповідного захисту. В свою чергу, умовою наявності законного очікування в розумінні практики Європейського суду з прав людини є достатні законні підстави (sufficient legal basis) в національному праві або усталена практика публічної адміністрації. Іншими словами, законне очікування - це очікування можливості (ефективного) здійснення певного права, як прямо гарантованого, так і опосередкованого (того, яке випливає з інших прав), у разі якщо особа прямо не виключена з кола тих, хто є носіями відповідного права.

Суд наголошує на тому, що не дотримання вимог зазначених вище вимог, перешкоджає існуванню стабільного правового положення особи, а недотримання власних процедур суб`єктом владних повноважень порушує законні очікування особи, принципи правової визначеності, викликає у особи сумніви щодо прозорості та відкритості проведення перевірки, прийняття за її наслідками безстороннього, законного рішення.

Також, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність порушеного права позивача, та зауважує, що метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.

Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд вважає, що оскаржуване рішення безпосередньо впливає на права та законні інтереси позивача.

Згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

При цьому, суд наголошує, що посилання відповідача на той факт, що юридична особа є припиненої з дати проведення державної реєстрації її припинення є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства в межах спірних правовідносин та з урахуванням специфіки створення та припинення адвокатських об`єднань, як юридичних осіб.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 768,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 16 серпня 2019 року №2522 про результати здійснення перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України в частині висновків про відображення ОСОБА_1 у декларації за 2015 рік (виправленої) недостовірних відомостей у Розділі 9, а саме, незазначення інформації про юридичну особу, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є ОСОБА_1 та доручення уповноваженій особі вжиття заходів для створення в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, можливості подання ОСОБА_1 декларації за 2015 рік, з достовірними відомостями.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції (01103, місто Київ, бульвар Дружби Народів, будинок 28, код ЄДРПОУ 40381452) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова