Рішення

від 13.02.2020 по справі 826/15022/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2020 року м. Київ № 826/15022/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю НКТ доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві проскасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю НКТ з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.06.2018 №0030631409.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем безпідставно, оскільки вказані грошові кошти вносились через установу банку, а не через касу підприємства, про що свідчить виписка з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю НКТ . У той же час, за твердженням представника позивача, Указ Президента України у жодному разі не може прирівнюватись за своїм статусом до Закону України, відтак, органи ДФС не мають повноважень щодо застосування до платників податків штрафних санкцій, згідно з Указом Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки . При цьому, будь-яка санкція повинна застосовуватись з дотриманням принципу необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення про застосування санкцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.08.2018 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

10.10.2018 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки перевіркою встановлено факт не оприбуткування у касі Товариства з обмеженою відповідальністю НКТ готівкових коштів на суму 47170,00 грн., внесених на розрахунковий рахунок позивача 08.11.2017 через відділення АТ Укрсиббанк на підставі квитанції №36, у якій був зазначений платник Товариство з обмеженою відповідальністю НКТ через ОСОБА_1 .

26.10.2018 від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій останнім додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю НКТ з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, за результатами чого складено акт від 26.04.2018 №269/26-15-14-02-02/34539930.

У висновках до вказаного акту контролюючим органом, зокрема, зазначено про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю НКТ вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (зі змінами та доповненнями).

В описовій частині акту вказано, що 08.11.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю НКТ через ОСОБА_1 через установу банку вносило грошові кошти на свій розрахунковий рахунок у сумі 47170,00 грн. (зворотна фінансова допомога від засновника ОСОБА_1 ), які 08.11.2017 не оприбутковані в касовій книзі підприємства. До перевірки було надано касову книгу підприємства, квитанцію банку №36 від 08.11.2017 та банківську виписку за 08.11.2017. Таким чином, контролюючим органом встановлено факт не оприбуткування готівки у сумі 47 170,00 грн. 08.11.2017 у касовій книзі Товариства з обмеженою відповідальністю НКТ .

На підставі викладеного, Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 13.06.2018 №0030631409, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю НКТ застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 235 850,00 грн.

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, подавши відповідну скаргу до Державної фіскальної служби України, рішенням якої від 23.08.2018 №27339/6/99-99-11-01-01-25 податкове повідомлення-рішення від 13.06.2018 №0030631409 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 13.06.2018 №0030631409 безпідставним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України, тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено що, фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Згідно з п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (надалі - Положення №637, чинне станом на момент виникнення спірних правовідносин), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується (п. 2.3 Положення №637).

Згідно з додатками 8, 16 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Національного банку України від 01.06.2011 №174 (надалі - Інструкція у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), при переказі готівки на поточний рахунок підприємства клієнт заповнює заяву на переказ готівки.

У графі платник зазначається найменування юридичної особи та прізвище, ім`я, по батькові особи, яка уповноважена діяти від імені юридичної особи, що здійснює переказ готівки.

Якщо переказ готівки здійснює фізична особа, то зазначаються її прізвище, ім`я та по батькові та/або реєстраційний номер облікової картки платника податків/номер особового рахунку або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідні органи державної фіскальної служби і мають відмітку в паспорті) [для нерезидентів - номер (та за наявності - серія) паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що видав, громадянство]. За операціями з казначейськими зобов`язаннями прізвище, ім`я та по батькові клієнта не зазначаються, крім випадків, установлених законодавством України про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Відповідно до п. 2.9 розділу ІV Інструкції, банк (філія, відділення) зобов`язаний (зобов`язана/зобов`язане) надати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі у вигляді паперового або електронного документа відповідно до законодавства, умов договору та згідно з внутрішньобанківськими правилами, правилами платіжної системи). Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп вечірня чи післяопераційний час ), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії виписки з банківського рахунку позивача, 08.11.2017 на вказаний рахунок надійшли грошові кошти у розмірі 47 170,00 грн. в якості призначення платежу зазначено зворотна безвідсоткова фінансова допомога від засновника ОСОБА_1 ТОВ НКТ ч/з ОСОБА_1 . Комі того, у матеріалах справи міститься копія договору про надання поворотної фінансової допомоги від 08.11.2017, укладеного між ОСОБА_1 (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю НКТ (позичальник), у відповідності до умов якого позикодавець зобов`язується надати позичальнику поворотну фінансову допомогу у розмірі 47 170,00 грн. без ПДВ, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в терміни, передбачені у даному договорі. У силу п. 2.4 даного договору, передача позикодавцем суми грошових коштів, передбаченої п. 2.1 даного договору, позичальнику здійснюється у безготівковій формі (шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника з особового або іншого рахунку позикодавця або шляхом внесення позикодавцем грошових коштів до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок позичальника).

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про помилковість висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог п. 2.6 Положення №637, оскільки кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю НКТ у розмірі 47 170,00 грн., перераховані одним із його засновників, а саме ОСОБА_1 , як фізичною особою, на виконання своїх зобов`язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 08.11.2017.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №520/9664/18.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо посилань представника позивача про неможливість застосування до спірних правовідносин Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 №436/95 слід вказати наступне.

08.06.1995 між Верховною Радою України та Президентом України укладено Конституційний Договір №1к/95-ВР (надалі - Конституційний Договір) про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України.

Статтею 25 Конституційного Договору передбачено, що Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов`язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення. Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.

Наведене дозволяє прийти до висновку, що Укази Президента України з питань економічної реформи, не врегульованих чинним на той час законодавством України, видані у відповідності до Конституційного Договору, є обов`язковими для виконання на всій території України до прийняття відповідних законів.

12.06.1995 Президент України видав Указ №436/95, яким зокрема врегулював питання відповідальності суб`єктів господарювання за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки.

Метою прийняття Указу №436/95 є поліпшення стану готівкового обігу, визначення єдиних підходів до встановлення відповідальності за порушення суб`єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки та запобігання зловживанням під час здійснення операцій з готівкою, приховуванню доходів.

Верховний Суд у постановах від 12.06.2018 у справі №826/8121/16, від 13.12.2018 у справі №824/966/17-а та від 05.02.2019 у справі №813/3701/16 визнає, що застосування до суб`єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій на підставі абз. 3 ст. 1 Указу №436/95 є правомірним. Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду України, закріпленій у постанові від 02.04.2013 у справі №21-77а13.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення останніх у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 12.09.2018 №7105, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 3537,75 грн., який підлягає присудженню на користь останнього у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 13.06.2018 №0030631409.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю НКТ (код ЄДРПОУ 34539930, адреса: 04108, м. Київ, просп. Правди, 19А, кв. 375) документально підтверджені судові витрати у розмірі 3537,75 грн. (трьох тисяч п`ятисот тридцяти семи грн. 75 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок