Постанова

від 07.04.2020 по справі 826/15022/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15022/18 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НКТ до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю НКТ звернулоcь до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просило: скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.06.2018 №0030631409.

Позов обґрунтовано тим, що податкове повідомлення є протиправним, оскільки грошові кошти вносились засновником через установу банку, а не через касу підприємства, про що свідчить виписка з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю НКТ . Відповідно, такі кошти не повинні оприбутковуватись у касі підприємства.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 13.06.2018 №0030631409.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що під час проведення перевірки встановлено факт не оприбуткування у касі ТОВ НКТ готівкових коштів на суму 47 170 грн, внесених на розрахунковий рахунок платника податків 08.11.2017 через відділення АТ Укрсиббанк на підставі квитанції №36, в якій було зазначено платника ТОВ НКТ - ОСОБА_1 .

Оскільки у касовій книзі станом на 08.11.2017 було відсутнє оприбуткування готівки у розмірі 47170 грн, відтак контролюючий орган дійшов до висновку про необхідність застосування штрафних санкцій за порушення оприбуткування готівкових коштів.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що грошові кошти вносились через установу банку, а не через касу підприємства, що підтверджується відповідною випискою з банку від 08.11.2017.

Під час проведення перевірки не було встановлено фактів неправомірного відображення у бухгалтерському обліку операцій з внесення поворотної фінансової допомоги на рахунок позивача.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю НКТ з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, за результатами чого складено акт від 26.04.2018 №269/26-15-14-02-02/34539930.

Під час проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, оскільки 08.11.2017 ТОВ НКТ через ОСОБА_1 через установу банку вносило грошові кошти на свій розрахунковий рахунок у сумі 47170 грн. (зворотна фінансова допомога від засновника ОСОБА_1 ), які 08.11.2017 не оприбутковані в касовій книзі підприємства.

Як наслідок, контролюючим органом встановлено факт не оприбуткування готівки у сумі 47 170,00 грн. 08.11.2017 у касовій книзі Товариства з обмеженою відповідальністю НКТ та винесено податкове повідомлення-рішення від 13.06.2018 №0030631409, яким до ТОВ НКТ застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 235 850,00 грн.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 23.08.2018 №27339/6/99-99-11-01-01-25 податкове повідомлення-рішення від 13.06.2018 №0030631409 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з помилковості висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог п. 2.6 Положення №637, так як кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю НКТ у розмірі 47 170,00 грн., перераховані одним із його засновників, а саме ОСОБА_1 , як фізичною особою, на виконання своїх зобов`язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 08.11.2017.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулювався Положенням про ведення касових операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (далі - Положення №637) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1.2 Положення №637 оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно п.2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Статтею 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 № 436/95 (далі - Указ №436/95 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Указу №436/95 за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки визначено штраф у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Таким чином, фінансові санкції, передбачені даною нормою, можуть застосовуватися лише у разі не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки.

Відтак, суб`єкти господарювання, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати усю готівку, що надходить до кас.

За правилами пункту 2.3 Положення №637 підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Згідно з додатком №16 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Національного банку України від 01.06.2011 №174 (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) у касовому документі у графі платник зазначаються найменування юридичної особи та прізвище, ім`я, по батькові особи, яка уповноважена діяти від імені юридичної особи, що здійснює переказ готівки. Якщо переказ готівки здійснює фізична особа, то зазначаються її прізвище, ім`я та по батькові та/або реєстраційний номер облікової картки платника податків / номер особового рахунку або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідні органи державної фіскальної служби і мають відмітку в паспорті) [для нерезидентів - номер (та за наявності - серія) паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що видав, громадянство]. За операціями з казначейськими зобов`язаннями прізвище, ім`я та по батькові клієнта не зазначаються, крім випадків, установлених законодавством України про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Відповідно до п. 2.9 розділу вказаної Інструкції Банк (філія, відділення) зобов`язаний (зобов`язана/зобов`язане) надати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі у вигляді паперового або електронного документа відповідно до законодавства, умов договору та згідно з внутрішньобанківськими правилами, правилами платіжної системи). Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп вечірня чи післяопераційний час ), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

З матеріалів справи вбачається, що згідно копії виписки з банківського рахунку ТОВ НКТ , 08.11.2017 на вказаний рахунок надійшли грошові кошти у розмірі 47 170 грн, в якості призначення платежу зазначено зворотна безвідсоткова фінансова допомога від засновника ОСОБА_1 ТОВ НКТ ч/з ОСОБА_1 .

Підпунктом 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України, тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено що, фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Згідно п. 1.1 договору про надання поворотної фінансової допомоги від 08.11.2017, укладеного між ОСОБА_1 (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю НКТ (позичальник), позикодавець зобов`язується надати позичальнику поворотну фінансову допомогу у розмірі 47 170 грн без ПДВ, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в терміни, передбачені у даному договорі.

У силу п. 2.4 даного договору, передача позикодавцем суми грошових коштів, передбаченої п. 2.1 даного договору, позичальнику здійснюється у безготівковій формі (шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника з особового або іншого рахунку позикодавця або шляхом внесення позикодавцем грошових коштів до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок позичальника).

Як свідчать матеріали справи, грошові кошти у розмірі 47 170 грн надійшли саме у безготівковій формі на розрахунковий рахунок ТОВ НКТ , та були перераховані не підприємством, а одним із його засновників - ОСОБА_1 , як фізичною особою на виконання своїх зобов`язань визначених Договором від 08 листопада 2017 року про надання поворотної фінансової допомоги.

Відтак, вказані готівкові кошти на виконання умов договору надання поворотної фінансової допомоги від 08.11.2017 не є тими коштами, які надходять до каси підприємства та повинні оприбутковуватись, тому контролюючий орган прийшов до помилкового висновку про порушення позивачем вимог п. 2.6 Положення №637.

Таке правозастосування норм матеріального права, якими врегульовані спірні правовідносини, відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 03.12.2019 (справа №520/9664/18).

Таким чином, висновок суду попередної інстанції про наявність підстав для задоволення позову є правильним та таким, що відповідає приписам законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук