Постанова

від 13.02.2020 по справі 440/133/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 р.Справа № 440/133/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. ,

за участю секретаря судового засідання Мороза М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Виповський" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Ясиновський І.Г., м. Полтава) від 11.01.2020 року по справі № 440/133/20

за заявою (поданням) Головного управління ДПС у Полтавській області

до Фермерського господарства "Виповський"

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Заявник, Головне управління ДПС у Полтавській області, 09.01.2020 р. звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою (поданням) у порядку, визначеному ст. 283 КАС України, у якій заявник просив підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ФГ "Виповський", застосованого рішенням в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Полтавській області від 08.01.2020 р. № 1.

В обґрунтування поданої зазначив, що 08.01.2020 о 15:00 прийняте рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків у відповідності до статті 94 Податкового кодексу України (у зв`язку з відмовою від проведення документальної позапланової перевірки за наявності законних підстав для її проведення або відмова від допуску посадових осіб контролюючого органу), правомірність якого упродовж 96 годин з моменту його ухвалення має бути перевірена адміністративним судом.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2020 року по справі № 440/133/20 заяву Головного управління ДПС у Полтавській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків задоволено. Підтверджено обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Фермерського господарства Виповський , застосованого рішенням Головного управління ДПС у Полтавській області від 08.01.2020 р. № 1.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін у судовому засіданні, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ФГ Виповський у встановленому законом порядку зареєстровано як юридична особа, ідентифікаційний код 41483887 (а.с. 7-8).

Головним управлінням ДПС у Полтавській області отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення ФГ Виповський пп. 163.1.2 п. 163.1 ст. 163, п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, абз. а пп. 176.2 ст. 176, пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.5, п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України у частині не сплати у 2017-2019 роках податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів фізичної особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ).

Про зазначене вказують дані за наслідками отримання та опрацювання відповідно до ст. 72, 74 ПК України податкової інформації, що відповідно до п. 74.1 ст.74 зазначеного нормативно-правового акту використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань.

Для отримання інформації (пояснень) та їх документального підтвердження на адресу ФГ Виповський направлено запит від 04.09.2019 за № 182/10/16-31-33-06-20. Поштове відправлення № 3600006394270 отримано головою господарства Виповським О.І. особисто 06.09.2019 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого залучена до матеріалів справи (а.с. 22-28). Письмової відповіді та будь-яких документів ФГ Виповський у строк визначений чинним законодавством, до ГУ ДПС у Полтавській області на вказаний запит надано не було.

У зв`язку з зазначеним, ГУ ДПС у Полтавській області на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1, ст. 78, п. 81.1 ст. 81 , п. 82.2 ст. 82 ПК України прийнято наказ від 16.12.2019 № 1060 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФГ Виповський (податковий номер 41483887), відповідно до якого перевірка призначена з 03.01.2020 з питань правильності повноти нарахування, отримання та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів фізичної особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за період з 01.07.2017 по 30.09.2019, тривалістю 5 робочих днів (а.с. 19;.10).

На підставі зазначеного наказу та відповідно до направлень від 16.12.2019 за №№ 3833, 3834, фахівці податкового органу прибули 03.01.2020 р. за податковою адресою ФГ Виповський для проведення документальної позапланової виїзної перевірки (а.с. 11-12).

На виконання вимог п. 81.1 ст. 81 ПК України голові фермерського господарства Виповському О.І. пред`явлено під розписку наступні документи: копія наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 16.12.2019 р. за № 1060 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФГ Виповський (вказаний наказ отримано під підпис ОСОБА_1 , про що вказано в наказі); направлення на проведення такої перевірки від 16.12.2019 р. за № 3833, № 3834 та пред`явлено службові посвідчення, про ознайомлення з ними зазначено ОСОБА_1 в направленнях на перевірку; запит про надання інформації та документів в ході проведення документальної перевірки від 03.01.2020 за № 1 (а.с. 10-14).

У зв`язку з зазначеним, у контролюючого органу виникло право приступити до проведення документальної виїзної перевірки.

Керівником ФГ Виповський було відмовлено в проведенні документальної позапланової виїзної перевірки. В письмовому повідомленні від 03.01.2020 р. за підписом голови фермерського господарства зазначено, що відсутні підстави для надання документів в зв`язку з тим, що перевірка не була розпочата через прийняття рішення про недопуск до перевірки, оскільки законні підстави для її проведення відсутні (а.с. 15).

Додатково на запит від 03.01.2020 р. № 1 ОСОБА_1 надано письмове пояснення, що печатка ФГ Виповський знаходиться у головного бухгалтера СТОВ «Дружба Нова» Курко ОСОБА_2 . ОСОБА_3 Звітність по ФГ Виповський подає бухгалтерія СТОВ «Дружба Нова» . Запит ГУ ДПС у Полтавській області від 04.09.2019 за № 182/10/16-3.1-33-06-20 отримував і передавав до бухгалтерії СТОВ «Дружба Нова» за адресою: вул. Комарова, 59, смт. Варва; Чернігівська область. Зазначив, що працює провідним агрономом Полтавського відділення ЦРУ СТОВ «Дружба Нова» (а.с. 16).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ФГ Виповський зазначено, що органи управління юридичної особи: вищий - засновник, виконавчий - голова. Засновником, керівником та підписантом ФГ Виповський є ОСОБА_1 .

В зв`язку з відмовою від проведення документальної перевірки за податковою адресою ФГ Виповський (вул. Мічуріна, б.1, с. Лазірки, Оржицький район, Полтавська область) складено акт про відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 03.01.2020 р. за № 114/16-31-33-06-14/41483887, один примірник якого під підпис вручено ОСОБА_1 (а.с. 17-19).

Одночасно складено та вручено посадовій особі відповідача один примірник акту щодо неможливості проведення перевірки ФГ Виповський згідно наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 16.12.2019 р. № 1060 (акт від 03.01.2020 за № 115/16-31-33-06- 14/41483887) (а.с. 20-21).

В.о. начальником управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС у Полтавській області 08.01.2020 складено Доповідну записку № 47/16-31-33-06-19 та звернення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків у відповідності до ст. 94 ПК України (а.с. 32).

Рішенням від 08.01.2020 р. № 1 о 15:00 контролюючим органом, на підставі пп. 94.2.3, 94.2.8 п. 94.2 ст. 94 ПК України, застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ФГ Виповський , у зв`язку із відмовою ФГ Виповський від проведення документальної позапланової виїзної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, передбачених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України (а.с. 34-35).

Наведені вище обставини стали підставою для звернення контролюючого органу до суду першої інстанції із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ФГ "Виповський", застосованого рішенням в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Полтавській області від 08.01.2020 р. № 1.

Задовольняючи заяву податкового органу суд першої інстанції дійшов до висновку, що рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 08.01.2020 №1 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків відповідає вимогам ст. 94 ПК України.

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі послався на те, що ФГ Виповський при відмові від проведення перевірки, а також його представник в суді першої інстанції обґрунтовано наполягали на відсутності законних підстав для проведення позапланової перевірки ФГ Виповський . Обставини, які свідчать про відсутність законних підстав для проведення позапланової перевірки будуть з`ясовуватись в рамах розгляду відповідного позову ФГ Виповський , який вже поданий до Чернігівського окружного адміністративного суду. Таким чином, вважає, що в межах спірних правовідносин має місце спір про право. Також вказав, що позивачем був пропущений строк, встановлений частиною 2 ст. 283 КАС України для звернення до суду контролюючим органом щодо підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна. Апелянт вважає, що строк в 24 години починає свій відлік не з моменту прийняття рішення керівником контролюючого органу, а з встановлення обставин, визначених п. 94.2 ст. 94 ПК України та Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 року № 632, а саме розділом III цього Порядку. Також апелянт зазначив, що позивачем не було додано до свого подання будь-яких документів, які підтверджують повноваження посадової особи, яка прийняла рішення №1 від 08.01.2020 про застосування адміністративного арешту майна ФГ Виповський .

Що стосується доводу апелянта з приводу дотримання податковим органом строку звернення до суду, що встановлений приписами ч. 2 ст. 283 КАС України, суд зазначає наступне.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені у статті 94 ПК України.

Згідно з п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно до п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Під час розгляду справи встановлено, що фактичною підставою для прийняття рішення про накладення адміністративного арешту майна слугував факт відмови платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Відповідно до п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

Судовим розглядом встановлено, що у зв`язку з відмовою від проведення документальної перевірки за податковою адресою ФГ Виповський (вул. Мічуріна, б.1, с. Лазірки, Оржицький район, Полтавська область) складено акт про відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 03.01.2020 р. за № 114/16-31-33-06-14/41483887.

Рішенням від 08.01.2020 р. № 1 о 15:00 контролюючим органом, на підставі пп. 94.2.3, 94.2.8 п. 94.2 ст. 94 ПК України, застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ФГ Виповський , у зв`язку із відмовою ФГ Виповський від проведення документальної позапланової виїзної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, передбачених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Заяву про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту подано до суду першої інстанції 09.01.2020 р. о 10 год. 10 хв.

Колегія суддів зазначає, що порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 632 (далі - Порядок № 632), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 р. за № 948/30816.

Відповідно до п. 2 Розділу IV Порядку № 632 для підтвердження обґрунтованості рішення про арешт майна платника податків контролюючий орган звертається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.

За рішенням керівника контролюючого органу може бути накладено арешт на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Рішення керівника про застосування адміністративного арешту майна може бути реалізовано виключно у випадку підтвердження його обґрунтованості судом.

За правилами п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 283 КАС України, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

У відзиву на апеляційну скаргу податковий орган послався на те, що перебіг цього строку обчислюється саме з моменту прийняття контролюючим органом рішення про застосування адміністративного арешту майна.

Згідно правових висновків, що викладені в постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі № 819/2388/17 (адміністративне провадження № К/9901/63964/18), суд касаційної інстанції зазначив, що в цьому випадку обставиною, яка зумовлює звернення відповідача до суду, є відмова Товариства від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної планової виїзної перевірки, що підтверджується відповідним актом від 26.12.2017 р. За таких обставин, граничним строком подання заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, відповідно до частини другої статті 283 КАС України, є 27.12.2018. Між тим, із заявою про підтвердження умовного адміністративного арешту майна платника податків податковий орган звернувся лише 28.12.2017 р. о 16:30, тобто з пропуском строку, встановленого частиною другою статті 283 КАС України.

Аналогічні висновки викладені також і в постанові Верховного Суду від 28.11.2019 р. по справі 640/3880/19 (адміністративне провадження № К/9901/17804/19).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, враховує вказані висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Що стосується посилання податкового органу у наданому відзиві на апеляційну скаргу на те, що обставиною, що зумовила звернення до суду є саме прийняття рішення ГУ ДПС у Полтавській області, про що вказувалося, зокрема, у висновках Верховного Суду, викладених у постановах від 27.02.2018 р. по справі № 804/3191/16 (адміністративне провадження №К/9901/27693/18), від 24.10.2018 р. по справі № 826/6301/17 (адміністративне провадження) № К/9901/37670/18), від 05.07.2019 у справі № 826/9410/17, колегія суддів зазначає, що згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 30.01.2019 року по справі № 755/10947/17, під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію.

Таким чином, висновки Верховного Суду, що викладені в постановах від 13.02.2019 р. у справі № 819/2388/17 (адміністративне провадження № К/9901/63964/18) та від 28.11.2019 р. по справі 640/3880/19 (адміністративне провадження № К/9901/17804/19) містять більш пізню правову позицію у тотожних спорах, а тому саме ці висновки враховуються судом апеляційної інстанції при вирішенні цієї справи.

Враховуючи те, що факт недопуску до проведення перевірки мав місце 03.01.2020 р., про що складено відповідні акти, колегія суддів зазначає, що 24-годиний строк на звернення до суду із заявою про підтвердження застосування адміністративного арешту закінчувався 08.01.2020 р. (з урахуванням вихідних та святкових днів) і оскільки податковий орган звернувся до суду 09.01.2020 р., колегія суддів дійшла до висновку, що заявником пропущено строк, що визначений приписами ч. 2 ст. 283 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 КАС України на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.

Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами (частина друга статті 270 КАС України).

Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду (частина п`ята статті 270 КАС України).

Судом першої інстанції не надано оцінку питанню дотримання заявником строку звернення до суду на підставі ст. 283 КАС України, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для прийняття рішення про підтвердження обґрунтованості застосованого арешту.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Згідно з ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Положеннями ст. 123 КАС України визначені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, де вказується про те, що пропуск строку звернення до суду є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

В той же час, що оскільки щодо цієї категорії справ приписами КАС України визначені особливості їх розгляду, зокрема, і щодо строків звернення до суду та наслідків пропуску такого строку, в межах цих правовідносин підстави для залишення позовної без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду встановлені ч. 5 ст. 270 КАС України.

Враховуючи встановлення судом апеляційної інстанції факту пропуску строку на подання заяви про підтвердження обґрунтованості умовного арешту майна, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а подана заява підлягає залишенню без розгляду.

Щодо доводів апелянта про те, що в межах цих правовідносин має місце спір про право, оскільки платником податків наполягали на відсутності законних підстав для проведення позапланової перевірки ФГ Виповський , а обставини, які свідчать про відсутність законних підстав для проведення позапланової перевірки будуть з`ясовуватись в рамах розгляду відповідного позову ФГ Виповський , який вже поданий до Чернігівського окружного адміністративного суду, колегія суддів зазначає наступне.

З відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень судом встановлено, що ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 р. відкрито провадження у справі № 620/309/20 за позовом ФГ Виповський до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про скасування наказу та рішення. Предметом оскарження у цій справі є наказ від 16.12.2019 р. № 1060 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача та рішення в.о. заступника начальника ГУ ДПС у Полтавській області Цюпка В.М. від 08.01.2020 р. № 1 про застосування адміністративного арешту майна позивача.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 283 КАС України, суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті вказаної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 283 КАС України.

У постанові Верховного Суду від 28.08.2018 р. по справі № 804/19780/14 зазначено, що під спором про право необхідно розуміти, зокрема, оскарження до суду рішення про застосування адміністративного арешту (п. 94.11 ст. 94 ПК України), що обумовило звернення податкового органу з поданням у порядку особливого провадження. Скарга на дії посадових осіб податкового органу щодо проведення перевірки в порядку досудового (адміністративного) оскарження не є спором про право. Оскарження наказу про проведення перевірки, дій податкового органу щодо її проведення є по суті запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідним поданням.

Колегія суддів зазначає, що приписи ст. 283 КАС України не містять переліку будь-яких критеріїв такої незгоди як підстави для висновку про існування спору про право. Отже, у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Така незгода має втілюватись у вчиненні учасником процесу об`єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права. Оскарження відповідачем наказу про проведення документальної перевірки є способом захисту, спрямованим на відновлення порушеного права, зумовленого наслідками такого контрольного заходу.

У спірній ситуації звернення до суду з поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту витікає з правовідносин, які виникли у зв`язку з недопуском до проведення перевірки на підставі наказу про проведення перевірки.

Відтак, незгода платника із проведенням перевірки (оскарження в судовому порядку наказу про проведення документальної перевірки) підтверджує існування спору про право в цих правовідносинах.

Враховуючи те, що на момент звернення податкового органу до суду першої інстанції та на момент прийняття судом рішення про підтвердження обґрунтованості накладення умовного адміністративного арешту майна, платником податків наказ про проведення перевірки та рішення про застосування адміністративного арешту майна не були оскаржені, спір про право на той момент не існував, а тому у суду першої інстанції не було підстав для відмови у відкритті провадження чи закриття провадження у справі після його відкриття.

Існування цієї обставини на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції на вирішення спірних правовідносин не впливає, оскільки судова колегія визнала за необхідне застосувати наслідки пропуску строку на звернення до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна.

Також колегія суддів зазначає, що інші доводи сторін щодо суті спору на впливають на вирішення цієї справи.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 240 КАС України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Враховуючи те, що при поданні апеляційної скарги відповідачем сплачений судовий збір у розмірі 3153,00 грн. на підставі квитанції 0.0.1583628502.1 від 16.01.2020 р., сплачена сума судового збору підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 272, 283, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Виповський" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2020 року по справі № 440/133/20 - задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2020 року по справі № 440/133/20 - скасувати.

Заяву (подання) Головного управління ДПС у Полтавській області до Фермерського господарства "Виповський" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - залишити без розгляду.

Повернути з Державного бюджету України Фермерському господарству "Виповський" (вул. Вербна, 8, смт. Варва, Чернігівська область, 17600, код ЄДРПОУ 41483887) сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 3153,00 грн. (три тисячі сто п`ятдесят три гривні) 00 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) З.Г. Подобайло А.М. Григоров

Повний текст постанови складено 13.02.2020 року