Ухвала

від 14.02.2020 по справі 520/7279/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 лютого 2020 р.Справа № 520/7279/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Судді-доповідача: Донець Л.О.,

Суддів: Гуцала М.І. , Бенедик А.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 по справі № 520/7279/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗІРІ"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗІРІ" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Головним управлінням ДФС у Харківській області подано апеляційну скаргу.

Скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження, встановлений ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, з апеляційною скаргою апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2020 відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 по справі № 520/7279/19.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишено без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом десяти днів з дня отриманя копії даної ухвали суду.

10.02.2020, на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Харківській області, як правонаступником Головного управління ДФС у Харківській області, подано до Другого апеляційного адміністративного суду заяву про поновленння пропущеного строку на апеляціне оскарження судового рішення.

Дослідивши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом пятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

За матеріалами справи, оскаржуване рішення прийняте Харківським окружним адміністративним судом оскаржуване рішення прийняте Харківським окружним адміністративним судом 30.09.2019, повний текст рішення складено 10.10.2019.

Із апеляційною скаргою Головне управління ДФС у Харківській області 31.10.2019, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду (а.с. 127)

У зв`язку з несплатою судового збору за подану апеляційну скаргу, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2019 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків - протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Копію зазначеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 08.11.2019 скаржником отримано 13.11.2019 (а.с. 130).

25.11.2019, Головним управлінням ДФС у Харківській області подано до Другого апеляційного адміністративного суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків та/або відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2019 частково задоволено клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків або відстрочення сплати судового збору та продовжено строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року по справі № 520/7279/19 - протягом десяти днів з моменту отримання ухвали суду.

Копію зазначеної ухвали про продовження строку на усунення недоліків від 02.12.2019 скаржником отримано 06.12.2019 (а.с. 137).

16.12.2019, Головним управлінням ДФС у Харківській області повторно подано до Другого апеляційного адміністративного суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків та/або відстрочення сплатии судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків, а апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 по справі № 520/7279/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗІРІ" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернуто скаржнику.

Звернувшись вдруге з апеляційною скаргою 26.12.2019, Головне управління ДФС у Харківській області допустило пропуск встановленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В обґрунтування підстав поважності пропуску строку заявник посилається на те, що платіжним дорученням від 18.12.2019 (проведено банком 21.12.2019) було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги, але у зв`язку з особливостями діловодства платіжне доручення не було вчасно отримано фахівцем який супроводжував справу, а тому був позбавлений можливості усунути недоліки від 18.11.2019, та до 19.12.2019 направити його до апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У рішенні у справі "Рябих проти Росії" (980_172) (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X) Європейський Суд з прав людини визначився, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою.

Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі Пономарьов проти України (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 03.04. 2008) (п. 47 рішення).

Зі змісту пункту 52 рішення Устименко проти України випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача поважних причин для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.

За цих підстав, Європейський Суд з прав людини одноголосно постановив, що було порушення п. 1 ст. 6 Конвенції та дійшов до висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за п. 1 ст. 6 Конвенції (п. 53 рішення).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі» , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Крім того, у п. 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу» .

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування» . Він передбачає, що ".у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб» .

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування» , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Отже, довготривала процедура погодження та сплати судового збору не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного судового рішення.

Вказана правова позиція викладала Верховним Судом у постанові від 11.12.2018 по справі №820/2160/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку зазначені скаржником причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.

Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність встановлених законом підстав для поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги, а тому, надана заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 121, 295, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 по справі № 520/7279/19 - відмовити.

Визнати неповажними вказані у заяві причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 по справі № 520/7279/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповілач Донець Л.О. Судді Гуцал М.І. Бенедик А.П.