Постанова

від 12.02.2020 по справі 560/3318/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/3318/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстер П.М.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

12 лютого 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Держпраці у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2019 року (повний текст якого складено 19 листопада 2019 року у м.Хмельницький) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Укрком" до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування припису, постанови,

В С Т А Н О В И В :

в жовтні 2019 року Приватне підприємство "Укрком" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування припису, постанови.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2019 року позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано припис Управління Держпраці у Хмельницькій області про усунення виявлених порушень від 03.10.2019 року №ХМ2080/532/АВ-П473; визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 10.10.2019 року №22/226; стягнуто на користь Приватного підприємства "Укрком" судові витрати в сумі 5676,70 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Хмельницькій області.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Так, відповідачем зазначено, що під час інспекційного відвідування ПП "Укрком" при виїзді на будівельний майданчик за адресою м.Кам`янець-Подільський, вул. Пушкінська, 18 інспекторами праці отримано письмові пояснення від двох працівників, які виконували підсобні роботи на будмайданчику ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . ОСОБА_1 пояснив, що працює в ПП "Укрком" підсобним робітником з 01.09.2019 року, заробітну плату отримує наприкінці місяця, робочий день триває з 09 до 13 години. ОСОБА_2 пояснив, що працює в ПП "Укрком" підсобним робітником з 02.09.2019 року, заробітну плату отримує наприкінці місяця, робочий день триває з 09 до 13 години. Керівництвом ПП "Укрком" з приводу працевлаштування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано перевіряючим цивільно-правові договори укладені з 03.09.2019 року. Зазначив, що дати укладення цивільно-правових договорів не співпадають з датами, вказаними працівниками про початок їх роботи на будівельному майданчику. Апелянт вказав, що перебування ряду штатних працівників 02.09.2019 року у відпустці не свідчить про те, що на будмайданчику не виконувалися жодні роботи, в тому числі некваліфіковані, які доручаються підсобним робітникам.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

12 лютого 2020 року на адресу суду через канцелярію надійшло клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності представника Управління Держпраці у Хмельницькій області.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що Приватне підприємство "Укрком" зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 30481389.

27.08.2019 року на адресу Управління Держпраці у Хмельницькій області надійшло звернення від ОСОБА_3 щодо порушення законодавства про працю ПП "Укрком" в частині оформлення трудових відносин із особами, які працюють на об`єкті будівництва за адресою: м . Кам`янець-Подільський, вул. Пушкінська, 18 .

На підставі наказу від 18 вересня 2019 року №193 "Про здійснення інспекційних відвідувань посадовими особами Управління", направлення на проведення інспекційного відвідування від 18 вересня 2019 року №638/19 Приватного підприємства "Укрком", з метою перевірки додержання законодавства про працю уповноважено посадових осіб Управління Держпраці у Хмельницькій області Жуковського А.К., Королівського Д .І. для проведення інспекційного відвідування. Строк дії направлення з 19 вересня 2019 року по 02 жовтня 2019 року.

В період з 19 вересня 2019 року по 27 вересня 2019 року інспекторами праці Жуковським А.К., Королівським Д.І. проведено інспекційне відвідування у Приватному підприємстві "Укрком", за фактичною адресою: Хмельницька обл., м. Кам`янець-Подільський, вул. Пушкінська, 18 з питань додержання законодавства про працю.

За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ХМ2080/532/АВ від 27 вересня 2019 року.

Так, у акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ХМ2080/532/АВ від 27 вересня 2019 року зафіксовані наступні порушення законодавства про працю:

ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, Постанови Кабінету Міністрів України №413, а саме трудові відносини із ОСОБА_1 та ПП "Укрком" в період з 09- 00 год. 02.09.2019 року по 03.09.2019 року та ОСОБА_2 та ПП "Укрком" в період з 09-00 год. 01.09.2019 року по 02.09.2019 року включно, належним чином не оформлені у письмовій формі (чи шляхом видання наказів про прийом) відповідно до вимог ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України трудовий договір не укладений, до початку допуску працівника до роботи своєчасно не подано відповідного повідомлення до органів ДФС, згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу".

У ході інспекційного відвідування були відібрані пояснення від осіб, що були на об`єкті, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

03.10.2019 року відповідачем було винесено припис №ХМ2080/532/АВ-П473, яким зобов`язано директора Приватного підприємства "Укрком" усунути виявленні під час інспекційного відвідування порушення у строк до 03.11.2019 року.

10 жовтня 2019 року на підставі акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ХМ2080/532/АВ від 27 вересня 2019 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області Логвиним О.О. винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/226, якою на Приватне підприємство "Укрком" накладено штраф у розмірі 250380,00 грн. за абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не наведено ані в акті інспекційного відвідування, ані у судовому засіданні конкретні докази, що позивачем допущено до виконання робіт 01.09.2019 року та 02.09.2019 року працівників без укладання трудового договору та без повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу, відповідно до порядку встановленого КМУ.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1, п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295, цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Згідно ч. 3 ст. 24 цього ж Кодексу, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванням єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.

Відповідно до п. 19, 23 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Статтею 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Так, згідно Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Відповідно до ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Судом встановлено, що підставою прийняття оскаржуваних припису та постанови є висновок, викладений в акті інспекційного відвідування Управління Держпраці у Хмельницькій області, що позивачем допущено до виконання робіт ОСОБА_1 (в період з 02.09.2019 по 03.09.2019), ОСОБА_2 (в період з 01.09.2019 по 02.09.2019) без укладання трудового договору та без повідомлення про прийняття працівника на роботу Державної фіскальної служби до початку роботи працівника.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що надані позивачем цивільно-правові договори від 03.09.2019 року не були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові відносини, а були пов`язані із самим процесом праці, що є характерним для трудових функцій, з огляду на наступне.

Так, в матеріалах справи наявні цивільно-правові договори укладені між фізичними особами ОСОБА_1 (Виконавець), ОСОБА_2 (Виконавець) та позивачем (Замовник) від 03 вересня 2019 року.

Згідно вказаних цивільно-правових договорів Виконавець зобов`язується надати Замовнику виконати роботу в обсязі і на умовах передбачених даним договором, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити дані роботи. Виконавець не підпорядковується правилам, внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг (виконання робіт), у тому числі використовує власні засоби та матеріали. Факт надання відповідних послуг (робіт) з боку Виконавця буде засвідчуватися Актами прийому наданих послуг (виконаної роботи). На протязі 1 робочого дня Виконавець виконує:

- просіювання піску - 2 тон./ 120 грн.

- монтаж електроточок - 1 шт./35 грн.

- здійснюють прокладку кабелю - 1 шт./10 грн.

- просіювання рожчину - 1 тонна/ 50 грн.

- приготування рожчину - 1,5 куба рожчину/85 грн.

- підноска цегли до 3 метрів - 1,5 тисячі штук/50 грн.

- цементно-піщана стяжка по маякам середньою товщиною 5 см (включає підготовку поверхні, ґрунтування, заливку стяжки) - 1 м.кв. - 130 грн.

- встановлення армованої сітки 1м.кв/65 грн.

- розвантаження машини з цеглою - 1 раз на тиждень в кількості 3,5 тисячі штук/120 грн.

- ґрунтування поверхні під фарбування 1 м.кв./15 грн. Перевозить усі вантажі на візках - ціна договірна. Очищає території, дороги, під`їзні шляхи - ціна договірна. Прибирає будівельні майданчики - ціна договірна.

Сума винагороди визначається кожного місяця на підставі акта і вартості послуг згідно з цим договором. Термін дії договору з 03.09.2019 року по 29.11.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст.21 КзПП України, трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Згідно із частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Отже, основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи примірників цивільно-правових договорів, позивач доручив виконавцям виконати конкретний обсяг робіт.

На підтвердження виконання умов цивільно-правових договорів від 03.09.2019 позивачем надано акти прийому наданих послуг від 03.09.2019 року (на суму 4250,00 грн кожному із Виконавців), платіжні доручення №№280, 281, 283 від 03.10.2019 року, видаткові касові ордера від 03.10.2019 року.

Апеляційний суд вважає, що вищезазначені обставини не можуть свідчити про трудовий характер правовідносин між сторонами, оскільки у даному випадку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконували за цивільно-правовими договорами певні роботи за винагороду, де оплачувався не процес праці, а результат після закінчення роботи за актом виконаних робіт (прийомом наданих послуг).

Судом враховано, що вказані цивільно-правові договори від 03.09.2019 є чинними, та не визнані недійсними чи нікчемними в судовому порядку.

Окрім того, чинним законодавством України не передбачено конкретних випадків, в яких сторони зобов`язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт.

Також, в акті перевірки відповідачем зазначено, що трудові відносини із ОСОБА_1 та ПП "Укрком" в період з 09-00 год. 02.09.2019 року по 03.09.2019 року та ОСОБА_2 та ПП "Укрком" в період з 09-00 год. 01.09.2019 року по 02.09.2019 року включно, належним чином не оформлені у письмовій формі.

Однак, судова колегія критично ставиться до вказаного висновку контролюючого органу з огляду на таке.

Так, судом встановлено, що згідно з календарем за 2019 рік, 01 вересня 2019 року є вихідним днем (неділя). На будівельний майданчик, на якому виконують договори підряду працівники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є доступ людей виключно в робочі дні та години працівників ПП "Укрком". Неділя є вихідним днем, в який працівники позивача на роботу не виходять, а будівельний майданчик зачинений.

Також, представником позивача в судовому засіданні в суді першої інстанції було зазначено, що роботи, виконання яких доручено за цивільно-правовими договорами громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , можуть відбуватись виключно на території будівельного майданчику за адресою: м. Кам`янець-Подільський, вул. Пушкінська, 18 , проте 02 вересня 2019 року будівельний майданчик був зачинений, і жодні роботи там не проводились.

Зазначене підтверджується наявною в матеріалах справи копією наказу ПП "Укрком" від 21.08.2019 р. №10, згідно якого всі види робіт на об`єкті в період з 22.08.2019 р. по 02.09.2019 року припинені, а на відповідальну особу покладено обов`язок забезпечити неможливість доступу на територію будівництва сторонніх осіб.

Судом враховано, що всі спеціалісти - будівельники ПП "Укрком" 02 вересня 2019 року перебували у відпустці, що підтверджується копіями відповідних наказів про надання відпусток, які місяться в матеріалах справи.

Окрім того, під час інспекційного відвідування інспекторами праці були відібрані пояснення від осіб, що були на об`єкті, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , згідно яких ОСОБА_1 працює на підприємстві з 01.09.2019 року підсобним робітником з 08.00 год. до 13.00 год., ОСОБА_2 - працює на підприємстві підсобним робітником з 02.09.2019 року з 08.00 год. до 13.00 год.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку стосовно відсутності підстав для врахування вищевказаних пояснень, оскільки вказані підсобні робітники були допитані в судовому засіданні в суді першої інстанції як свідки.

Так, свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтвердили суду, що 02.09.2019 року прибули на підприємство лише для того щоб укласти цивільно-правові договори з 03.09.2019 року, та 02.09.2019 року жодних робіт на об`єкті не виконували.

Крім того, в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_5 - виконроб Приватного підприємства "Укрком", який зазначив, що всі види робіт на об`єкті будівництва за адресою Хмельницька обл., м . Кам`янець-Подільський , вул. Пушкінська, 18 в період з 22.08.2019 по 02.09.2019 включно були припинені. 01.09.2019 року та 02.09.2019 року на вказаному об`єкті будівництва жодні роботи не проводились.

Таким чином, судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції, що відповідачем не наведено ані в акті інспекційного відвідування, ані у судовому засіданні конкретні докази, що позивачем допущено до виконання робіт 01.09.2019 року та 02.09.2019 року працівників без укладання трудового договору та без повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу, відповідно до порядку встановленого КМУ.

Апеляційний суд зауважує, що істотною умовою вказаного порушення є факт допущення працівника до роботи без відповідного юридичного оформлення, однак в даному випадку відповідачем не доведено, що таке порушення вчинено саме позивачем.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Управління Держпраці у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 13 лютого 2020 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.