Постанова

від 13.02.2020 по справі 460/3023/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 460/3023/18 пров. № 857/13923/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В. М.,

суддів Качмара В. Я., Старунського Д. М.,

з участю секретаря судового засідання Пильо І. І.,

розглянувши у судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ДК ВЕТ на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року (рішення ухвалено у м. Рівному судом у складі головуючого судді Дорошенко Н. О., повний текст рішення виготовлений 30 вересня 2019 року) у справі № 460/3023/18 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ДК ВЕТ до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 року ТзОВ ДК ВЕТ звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.08.2018 № 0008421401.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2019, яке ухвалене в порядку письмового провадження, позивачу в задоволенні позову відмовлено .

Рішення суду першої інстанції оскаржило товариство з обмеженою відповідальністю ДК ВЕТ , подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначає, що Palmira Star Ltd надавало TOB ДК ВЕТ послуги саме з перевезення вантажу, а не транспортно-експедиційні послуги, як про це помилково вважав суд першої інстанції.

Palmira Star Ltd є перевізником (нерезидентом), що не має постійного представництва на митній території України, а відтак операції з постачання послуг перевезення не підпадають під об`єкт оподаткування податком на додану вартість.

Зміст та характер виконуваних Palmira Star Ltd послуг не містить інших послуг окрім самого перевезення вантажу, які є обов`язковим критерієм для віднесення послуг до транспортно експедиторських.

Апелянт зазначає, що у контролюючого органу немає повноважень щодо визначення змісту господарських операцій платників податків, тому просить скасувати рішення суду першої інстанції як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На апеляційну скаргу ГК ДПС у Рівненській області подало відзив, в якому просить апеляційну скаргу ТОВ ДК ВЕТ залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що змістом правовідносин ТОВ ДК ВЕТ з Palmira Star Ltd є саме організація та забезпечення перевезення вантажу позивача, оскільки Palmira Star Ltd залучив іншого перевізника - Транспортне приватне унітарне підприємство Мегасила (Республіка Білорусь), тому в розумінні Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність зазначений контрагент позивача є експедитором. Послуги з транспортного експедирування оподатковуються ставкою ПДВ в розмірі 20%, в зв`язку з чим відповідачем правомірно винесено оскаржене податкове повідомлення-рішення.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, враховує таке.

У справі встановлено, що у період з 10.07.2018 по 23.07.2018, на підставі наказів від 23.06.2018 № 1790, від 23.07.2018 № 2025, направлень від 10.07.2018 № 1415/17-00-14-01, № 1416/17-00-14-01, № 1417/17-00-14-01, № 1435/17-00-14-01, ГУ ДФС у Рівненській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ ДК ВЕТ (код ЄДРПОУ 37908017) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, за наслідками якої складено акт від 13.08.2018 № 1890/17-00-14-01/37908017.

В процесі перевірки відповідачем встановлено порушення ТзОВ ДК ВЕТ норм податкового законодавства, зокрема, пункту 185.1 статті 185, абзацу Ж пункту 186.3 статті 186, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого: занижено податок на додану вартість на загальну суму 304693 грн, в тому числі за серпень 2015 року на суму 12033 грн, за листопад 2016 року на суму 62970 грн, за липень 2017 року на суму 11410 грн; завищено суму бюджетного відшкодування на загальну суму 359568 грн, в тому числі за лютий 2017 року на 278686 грн, за квітень 2017 року на суму 11410 грн; завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2018 року на суму 2512 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Рівненській області було прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення форми В1 від 28.08.2018 № 0008421401, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 359568 грн (в тому числі за лютий 2017 року на суму 278686 грн; за квітень 2017 року на суму 80882 грн) та застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 89893 грн (в тому числі за лютий 2017 року на суму 69672 грн; за квітень 2017 року на суму 20221 грн).

18.09.2018 позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України. Рішенням від 29.10.2018 № 35184/6/99-99-11-01-01-25 скаргу ТзОВ ДК ВЕТ залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення від 28.08.2018 № 0008421401 без змін.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1). При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2). При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Зі змісту акту перевірки від 13.08.2018 № 1890/17-00-14-01/37908017 видно, що контролюючим органом встановлено факт здійснення позивачем виплати доходів нерезидентам при виконанні зовнішньоекономічних договорів, зокрема, договорів на організацію перевезень вантажу автомобільним транспортом від 16.01.2017 № 04-16-01 та від 04.04.2017 № 04-17-04, укладених між ТзОВ ДК ВЕТ (Замовник) та Palmira Star Ltd (Перевізник) (країна реєстрації - Британські Віргінські острови, місце податкового обліку Міжнародна Федеральна податкова служба Росії). На виконання умов вказаних договорів ТзОВ ДК ВЕТ було виплачено нерезиденту доходи на загальну суму 95195 Євро без врахування ПДВ.

Позивач доводить, що Palmira Star Ltd надавала йому послуги з міжнародного перевезення вантажів.

Відповідно до статті 195 Податкового кодексу України операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою.

З наведеного позивач робить висновок про те, що оскаржене податкове повідомлення-рішення протиправне, оскільки операції з міжнародного перевезення підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою.

На думку відповідача, підприємство Palmira Star Ltd надало позивачу транспортно-експедиторські послуги, оскільки на виконання укладених договорів ним було здійснено організацію перевезень в міжнародному сполученні із залученням контрагентів-перевізників.

Пунктом 193.1 статті 193 ПК України встановлено, що ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах, зокрема, 20 відсотків (пп. а ); 0 відсотків (пп. б ).

Статтею 194 ПК України регламентовано, що операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті а пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною. Податок становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Відповідно до статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з вивезення товарів за межі митної території України.

Таким чином, операції з транспортного експедирування підлягають оподаткуванню в розмірі 20%.

Апеляційний суд погоджується з позицією суду першої інстанції в частині того, що Palmira Star Ltd було надано позивачу саме транспортно-експедиторські послуги, які підлягають оподаткуванню ПДВ, а не послуги з міжнародного перевезення.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 у справі № 857/5836/19, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 встановлено, що у 2017 році між ТОВ ДК ВЕТ (Замовник) та Palmira Star Ltd (Перевізник) було укладено договори на організацію перевезень вантажу автомобільним транспортом від 16.01.2017 № 04-16-01 та від 04.04.2017 № 04-17-04.

Відповідно до міжнародних товаро-транспортних накладних (CMR), перевізником вантажу за договорами від 16.01.2017 № 04-16-01 та від 04.04.2017 № 04-17-04 зазначено Транспортне приватне унітарне підприємство Мегасила (Республіка Білорусь).

В матеріалах справи 460/3023/18 також наявні CMR (арк. 71-79 Т.1) з яких видно, що перевізником вантажу, зокрема, нетелів ВРХ згідно договорів від 16.01.2017 № 04-16-01 та від 04.04.2017 № 04-17-04 виступало Транспортне приватне унітарне підприємство Мегасила (Республіка Білорусь).

Таким чином, Palmira Star Ltd не здійснювало міжнародного перевезення товару позивача, а лише організувало його перевезення іншою юридичною особою.

Відповідно до статті 1 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Згідно статті 4 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Згідно статті 9 даного Закону перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути, зокрема, міжнародна автомобільна накладна (CMR).

Підпунктом 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 ПК України встановлено, що місцем постачання послуг, пов`язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання, є місце фактичного постачання послуг, пов`язаних з рухомим майном.

Згідно з пунктом 186.4 статті 186 ПК України місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті, є місце реєстрації постачальника.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Виходячи з наведеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки отримувач послуг за договорами від 16.01.2017 № 04-16-01 та від 04.04.2017 № 04-17-04 (ТОВ ДК ВЕТ ) є резидент України, то місце постачання транспортно-експедиторських послуг вважається таким, що розташовано на митній території України, а тому вони є об`єктом оподаткування ПДВ за ставкою 20%.

Таким чином, оскаржене податкове повідомлення-рішення від 28.08.2018 № 0008421401 є законним та обгрунтованим, тому суд першої інстанції правомірно вважав відсутніми підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з врахуванням усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги, наведені вище, висновків суду першої інстанції не спростовують та на законність судового рішення не впливають.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ДК ВЕТ залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 460/3023/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду з підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. М. Багрій судді В. Я. Качмар Д. М. Старунський

Повний текст постанови виготовлений 14.02.2020.