Ухвала

від 13.02.2020 по справі 915/1643/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

13 лютого 2020 року м. ОдесаСправа № 915/1643/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Разюк Г.П.,

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.,

за участю представника від прокуратури - Коломійчук І.О., посвідчення №048039, дата видачі : 27.09.17;

/решта учасників справи не використали законного права на участь їх представників у судовому засіданні, хоча про час та місце його проведення повідомлені належним чином (див. - рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень від 20.01.2020)/

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Миколаївської області

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.11.2019р., проголошене об 11:34:43 суддею Ржепецьким В.О. у м. Миколаєві, повний текст якого складено 06.12.2019р.

у справі № 915/1643/19

за позовом керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Баштанської районної державної адміністрації, Баштанської міської ради

до відповідача Громадської організації «Спілка власників корів «Степовичка»

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки у розпорядження держави,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 керівник Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Баштанської районної державної адміністрації, Баштанської міської ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Громадської організації «Спілка власників корів «Степовичка» про:

- внесення змін до договору оренди землі від 28.12.2011, укладеного між Баштанською районною державною адміністрацією та громадською організацією «Спілка власників корів «Степовичка» , який зареєстрований у відділі Держкомзему у Баштанському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.05.2012 за №48206000403309-482060004003324, де пункт 2.1 викласти в наступній редакції:

«В оренду передається земельна ділянка загальною площею 258,04 га, з них пасовищ - 258,04 га(відповідно з планом договору оренди кадастровий номер земельних ділянок 4820685900:01:000:0653, 4820685900:01:000:0654, 4820685900:01:000:0655, 482068590:02:000:0400, 4820685900:02:000:0442, 4820685900:02:000:0443, 4820685900:02:000:0444, 4820685900:02:000:0445, 4820685900:02:000:0446, 4820685900:02:000:0447);

пункт 2.3 викласти в наступній редакції: «Нормативно грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2019 із урахуванням коефіцієнта щорічної індексації грошової оцінки земель становить 761662,01 (сімсот шістдесят одна тисяча шістсот шістдесят дві) грн. 01 коп., визначеної за допомогою загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель, затвердженої наказом Мінагрополітики №552 від 16.11.2018» ;

пункт 4.2 викласти в наступній редакції: «Орендна плата справляється виключно у грошовій формі в розмірі 0,25 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта щорічної індексації земель, і станом на 01.01.2019 складає 6025,62 (шість тисяч двадцять п`ять) грн. 62 коп. за кожен рік оренди» .

- зобов`язання громадської організації «Спілка власників корів «Степовичка» (код ЄДРПОУ 34129747) повернути у розпорядження Баштанської міської ради земельні ділянки загальною площею 141,9744 га, вартістю 2410247,48 грн., зокрема з кадастровим номером 4820685900:01:000:0656 площею 94,8644 га, з кадастровим номером 4820685900:02:000:0395 площею 12,85 га, з кадастровим номером 4820685900:02:000:0396 площею 3,60 га, з кадастровим номером 4820685900:02:000:0397 площею 12,38 га, з кадастровим номером 4820685900:02:000:0398 площею 10,32 га, з кадастровим номером 4820685900:02:000:0399 площею 7,96 га, які знаходяться за межами населеного пункту на території Христофорівського територіального органу виконавчого комітету Баштанської міської ради Миколаївської області (раніше - Христофорівської сільської ради Баштанського району).

Позов прокурора обґрунтовано тим, що відповідачем в порушення умов договору оренди землі від 28.12.2011 року, укладеного між Баштанською районною державною адміністрацією та Громадською організацією «Спілка власників корів «Степовичка» , протягом тривалого часу допускаються порушення виду використання земельних ділянок.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.11.2019 року у задоволенні позову керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Баштанської районної державної адміністрації, Баштанської міської ради до Громадської організації «Спілка власників корів «Степовичка» про внесення змін до договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки у розпорядження держави відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про існування спору між сторонами договору оренди землі щодо його положень, а обраний прокурором спосіб захисту не може бути визнаний таким, що відповідає змісту порушеного права, не відповідає вимогам ст. 16 ЦК України та характеру правопорушення, оскільки вірним буде стягнення збитків, визнання недійсним договору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Заступник прокурора Миколаївської області звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

На думку скаржника, рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Апелянт зазначає про те, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено обмежень при обранні прокурором, під час звернення до суду на виконання конституційної функції, способу захисту порушених інтересів держави, а відтак обрання прокурором у спірних правовідносинах позивачів при зверненні до суду на захист інтересі держави відповідає нормам закону та не свідчить, що прокурор захищає окремо визначений орган у правовідносинах щодо укладання, зміни або розірвання договору.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції не звернуто увагу на те, шо саме діями відповідача Громадською організацією «Спілка власників корів «Степовичка» по використанню земельних ділянок не за видом їх використання заподіяно безпосередньо шкоду інтересам держави у земельній сфері.

Крім того, скаржник зазначає про те, що у спірних правовідносинах прокурором обрано ефективний спосіб захисту порушених інтересів держави, визначений законом, на що судом першої інстанції усупереч вимог ст. ст. 2, 236, 237 ГПК України, ст. ст. 16,651 ЦК України не звернуто належної уваги.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Миколаївської області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.11.2019р. у справі №915/1643/19 та призначено її до розгляду на 13.02.2020 року о 12:00год.

Разом з тим ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 16 жовтня 2019 року на підставі частини п`ятої статті 302 ГПК України передано справу №912/2385/18 разом з касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

При цьому в ухвалі вказано про наявність виключної правової проблеми, вирішення якої сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто розумного балансу між приватними й публічними інтересами.

За висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 ГПК України, статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» , рішеннями Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019, від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:

- додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;

- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.

Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» ), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:

- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;

- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2019 року прийнято до розгляду справу № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 травня 2019 року. Призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників на 24 березня 2020 року об 11 годині у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

В ухвалі судом зазначено, що Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором. Відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У такому випадку згідно з приписами п.11 ч.1 ст.229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Оскільки як у справі №915/1643/19, так і у справі № 912/2385/18 правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави є подібними, предметом апеляційного дослідження є наявність правових підстав прокурора для звернення до суду з позовом у даній справі в інтересах держави в особі Баштанської районної державної адміністрації, Баштанської міської ради, з метою дотримання єдності судової практики, судова колегія вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження у даній справі до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі № 912/2385/18.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст. ст. 234, 269, 270, 273, 281 Господарського процесуального кодексу України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Зупинити апеляційне провадження у справі № 915/1643/19 до отримання правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18.

Зобов`язати сторін повідомити Південно-західний апеляційний господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18 та надати відповідні докази.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку та в строки, встановлені ст.ст.286-291 ГПК України.

Головуючий суддя Разюк Г.П.

Суддя Діброва Г.І.

Суддя Ярош А.І.