Постанова

від 13.02.2020 по справі 916/2820/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року м. ОдесаСправа № 916/2820/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Разюк Г.П.

суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача - адвоката Малюка Є.Є. за посвідченням та свідоцтвом № 001547 від 08.02.2019 та ордером серія МК № 128859 від 20.09.2019;

від відповідача - керівника Щербини О.П., посвідка на постійне проживання тип РА № ІН123670 від 18.01.2017; наказ № 1-К від 21.10.2013;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Пеліон»

на рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2019, прийняте суддею Петровим В.С. у м. Одесі, повний текст якого складено 29.11.2019,

у справі № 916/2820/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Атон Агро»

до скаржника

про стягнення 199 750,91 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю /далі - ТОВ/ «Торговий дім «Атон Агро» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства /далі- ПП/ «Пеліон» , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 199 750,91 грн., в т.ч. 198 330,00 грн основного боргу, 198,33 інфляційних втрат та 1 222,58 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу № 3 від 15.03.2019 щодо здійснення оплати за поставлені товари.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.11.2019 (суддя Петров В.С.) позов ТОВ «Торговий дім «Атон Агро» до ПП «Пеліон» задоволено частково та стягнуто на користь позивача заборгованість в сумі 198 329,60 грн., 1 222,58грн. 3 % річних та 2 993,28грн. витрат пов`язаних зі сплатою судового збору. В задоволенні решти частини позовних вимог, які складаються зі 198,33 грн. інфляційних втрат та 0,40 грн, на які позивач округлив суму основного боргу, відмовлено.

Задовольняючи частково позов, місцевий господарський суд зазначив про наявність з боку ПП «Пеліон» порушень умов договору купівлі-продажу щодо оплати поставленого позивачем товару і призвело до винекнення заборгованості у розмірі 198329,60 грн., у зв`язку з чим йому вірно та законно нараховано річні відсотки, але з огляду на дефляцію у період нарахування інфляційних втрат у їх стягненні відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПП «Пеліон» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2019 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме ст. 120 ГПК України.

Скаржник зазначає про те, що не отримував ухвали Господарського суду Одеської області про відкриття провадження від 23.09.2019, ухвали від 23.10.2019 про повідомлення відповідача про розгляд справи 05.11.2019 об 11:00год., ухвали від 05.11.2019 про відкладення розгляду справи на 25.11.2019 о 14:00год.

Також скаржник зазначає, що директор підприємства лише 20.11.2019 дізнався, що в провадженні Господарського суду Одеської області знаходиться дана справа, а у задоволенні поданої до суду 22.11.2019 заяви про відкладення розгляду справи у зв`язку із тим, що директор підприємства знаходиться у відрядженні, та клопотання про продовження строку розгляду справи судом першої інстанції було відмовлено, чим порушено права скаржника.

Таким чином, за твердженням апелянта, його було позбавлено права, передбаченого діючим законодавством, надати відзив на позовну заяву та докази неможливості виконання договору купівлі-продажу № 3 від 15.03.2019, укладеного між ТОВ «Торговий дім «Атон Агро» та ПП «Пеліон» .

13.01.2020 до суду апеляційної інстанції від ТОВ «Торговий дім «Атон Агро» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач спростовує доводи скаржника, зокрема щодо його необізнаності про розгляд справи судом, оскільки він ще 1.10.219 отримав позовну заяву, що підтверджується накладною та роздруківкою з сайту Укрпошти, а також відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень про призначення справи до розгляду, та просить суд залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу ПП «Пеліон» - без задоволення.

У судовому засіданні представники сторін підтримують зазначені позиції.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 цього Кодексу передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (аналогічну норму права наведено у статті 20 Господарського кодексу України).

Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється сторонами в ході апеляційного розгляду справи, що 15.03.2019 між ТОВ «Торговий дім «Атон Агро» та ПП «Пеліон» укладено договір купівлі-продажу №3.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що продавець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити засоби захисту рослин, мікродобрива, іменовані надалі ТОВАР, відповідно до умов даного Договору.

За умовами п. 3.1 договору конкретний асортимент, кількість, ціна, термін поставки та термін сплати кожної партії Товару визначаються Специфікаціями та/або накладними, що є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 3.2 договору загальна сума Договору визначається сукупністю специфікацій та/або накладних, що зазначені в п. 3.1, та є невід`ємною частиною договору. У випадку розбіжностей даних у специфікації (ях) щодо кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній, перевагу має видаткова накладна. Видаткова накладна є невід`ємною частиною договору та підписується з боку Покупця особою, уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (товару).

Відповідно до п. 4.1 договору товар, що був переданий покупцю в межах цього Договору згідно накладних (без укладання інших письмових угод, специфікацій), має бути ним оплачений впродовж З (трьох) днів з моменту його отримання за відповідною накладною.

У відповідності до п. 4.2 договору товар вважається оплаченим у момент надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Покупець при перерахуванні коштів за Товар в платіжному дорученні (в графі Призначення платежу ) повинен зазначити згідно якого рахунку та/або накладної перераховано даний платіж. В разі не зазначення цих даних, або в разі неправильного вказаного призначення платежу, Продавець має право на свій розсуд віднести отримані суми за продукцію, в тому числі, за ту, що поставлена в минулі періоди.

Пунктом 4.3 договору зазначено, що Продавець зобов`язаний надати Покупцю наступні документи: рахунок; податкову накладну (в електронному вигляді); накладну на передачу Товару (видаткова).

У відповідності до п. 5.1 договору Покупець одержує Товар після підписання з Продавцем договору. Право власності на Товар переходить до Покупця в момент одержання ним Товару і супровідних документів та підписання накладних на передачу Товару.

Пунктом 5.2 договору узгоджено, що Продавець здійснює доставку Товару Покупцю.

В п. 5.3 договору сторони погодили, що прийом Товару по кількості і якості проводиться Покупцем у момент одержання його від Продавця. Покупець зобов`язаний перевірити комплектацію, цілісність тари, пломб на ній (якщо вони присутні), а також відсутність ознак ушкодження і псування Товару й у випадку їхнього виявлення негайно, до закінчення прийому, письмово заявити Продавцю. При відсутності такої заяви Товар вважається прийнятим Покупцем.

За положеннями п. 5.4 договору Покупець зобов`язаний надати Продавцю доручення на право отримання товарно-матеріальних цінностей, для отримання Товару. Підпис представника покупця на накладній на відпуск товару або оплата рахунку є висловленням згоди Покупця із вказаними в них номенклатурою та цінами на Товар.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що Покупець зобов`язується письмово в п`ятиденний термін повідомити Продавця про внесення змін в Установчі документи, зміни юридичної та фізичної адреси, номера контактного телефону, зміни реквізитів та надати Продавцю завірені печаткою підприємства копії таких змін та (або) доповнень.

Відповідно до п. 8.1, 8.2 договору всі розбіжності, що виникають у зв`язку з даним Договором, вирішуються за допомогою переговорів між Сторонами. У випадку якщо Сторони не дійдуть згоди по суперечним питанням, то вони підлягають розгляду у Господарському суді.

Пунктом 11.1 договору встановлено, що Договір набирає сили з моменту підписання його обома сторонами і діє до 30 листопада 2019р., а в частині розрахунків - до повного виконання Покупцем своїх зобов`язань за цим Договором.

Місцевий господарський суд частково задовольнив позовні вимоги ТОВ «Торговий дім «Атон Агро» , з чим погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на наступне.

Укладений між сторонами договір купівлі-продажу є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

ТОВ «Торговий дім «Атон Агро» повністю виконані передбачені договором умови, про що між сторонами підписані та скріплені печатками видаткові накладні, а саме: № АТ-0000003 від 18.03.2019 на 11 065,00 грн.;№ АТ-0000005 від 26.03.2019 на 13 619,20 грн.; № АТ-0000006 від 27.03.2019 на 55 675,40 грн; № АТ-0000014 від 03.04.2019 на 13 634,40 грн.; № АТ-0000015 від 15.04.2019 на 28 211,20 грн № АТ-0000016 від 25.04.2019 на 46 056,00 грн.; № АТ-0000022 від 24.06.2019 на 134 565,60 грн.; № АТ-0000023 від 25.06.2019 на 85 545,60 грн.; № АТ-0000024 від 26.06.2019 на 112 784,00 грн.

Як встановлено судом, переданий відповідачу за останніми двома накладними товар залишився неоплаченим на загальну суму 198329,60 грн. (в т. ч. ПДВ).

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату товару № АТ-0000022 від 25.06.2019 на суму 85 545,60 грн. та № АТ-0000023 від 26.06.2019 на суму 112784,00 грн. (а. с. 18-19), які на даний час є неоплаченими.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отримання відповідачем переданого з боку позивача товару є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити придбаний товар відповідно до умов договору купівлі-продажу № 3 від 15.03.2019р., а також чинного законодавства на підставі оформленої відповідно до умов договору видаткової накладної.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Так, пунктом 4.1 договору сторони погодили, що товар, що був переданий покупцю в межах цього договору згідно накладних (без укладання інших письмових угод, специфікацій), має бути ним оплачений впродовж 3 (трьох) днів з моменту його отримання за відповідною накладною, отже строк оплати настав відповідно 28 та 29 червня 2019року, а докази, які б підтверджували факт повної сплати відповідачем поставленого позивачем товару за вказаним накладними згідно умов договору купівлі-продажу № 3, в матеріалах справи відсутні.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи порушення відповідачем термінів сплати вартості поставленого товару, позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних на суму основного боргу за період з 29.06.2019 по 11.09.2019 в розмірі 1222,58 грн.

Судом першої інстанції також вірно встановлено, що здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат не відповідає вимогам законодавства, оскільки у спірному періоді прострочення з 29.06.2019 по 11.09.2019 сукупний індекс інфляції складає 0,991, тобто мала місце дефляція, оскільки індекс інфляції становить менше одиниці. Отже, інфляційні втрати на існуючу суму боргу в розмірі 198329,60 грн. у вказаний період відсутні, адже показник з від`ємним значенням ((198329,60 грн. (сума боргу) х 0,991 (сукупний індекс інфляції) - 198329,60 грн. = - 1784,97 грн.).

Таким чином, суд апеляційної інстанції цілком і повністю погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про те, що загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 199552,18 грн. (198329,60 грн. основний борг + 1222,58 грн. 3% річних).

Доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі про те, що він не отримував ухвали Господарського суду Одеської області про відкриття провадження від 23.09.2019, ухвали від 23.10.2019 про повідомлення відповідача про розгляд справи 05.11.2019 об 11:00год., ухвали від 05.11.2019 про відкладення розгляду справи на 25.11.2019 о 14:00год. та про те, що директор ПП «Пеліон» лише 20.11.2019 дізнався, що в провадженні Господарського суду Одеської області розглядається дана справа, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Господарським судом Одеської області копії ухвал суду від 23.09.2019, 23.10.2019, 05.11.2019 направлялись ПП «Пеліон» за адресою місцезнаходження юридичної особи, яка співпадає з адресою зазначеною у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Дійсно, копії ухвал Господарського суду Одеської області від 23.09.2019 (а. с. 75) та від 23.10.2019 (а. с. 82) повернулись до суду 08.10.2019 з відмітками: «адресат відсутній» . Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України ухвали суду вважаються врученими, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу

Проте, копія ухвали Господарського суду Одеської області від 05.11.2019 про відкладення розгляду справи на 25.11.2019 на 14:00год. отримана ПП «Пеліон» 12.11.2019 (а. с. 84). Враховуючи той факт, що позовна заява відповідачем була отримана ще 1.10.219 і те, що він мав можливість слідкувати за допомогою відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень за призначенням справи до розгляду, а відповідно до рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» , і зобов`язаний був вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження, колегія вважає, що скаржник мав достатньо часу на вчинення необхідних для належного захисту своїх прав процесуальних дій і судом жодним чином не було обмежено це його право, навпаки розгляд справи судом неодноразово відкладався для надання йому можливості це зробити, але жодних заперечень по суті спору скаржником не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції.

Також, таку правову позицію було викладено в постанові Верховного суду від 21.02.2018 року у справі № 2103/490/2012, в якій зазначено, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Господарський суд Одеської області підставно залишив без задоволення заяву відповідача від 22.11.2019 про відкладення розгляду справи № 916/2820/19 та клопотання про продовження строку розгляду справи, оскільки встановлений законом процесуальний строк для розгляду даної справи закінчився, а його продовження чинним процесуальним кодексом не передбачене.

Враховуючи, що скаржником в апеляційній скарзі не наведено порушень норм процесуального права, передбачених ч. 3 ст. 277 ГПК України, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2019 у справі №916/2820/19 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ПП «Пеліон» - без задоволення.

В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги) за приписами ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника, оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2019 року у справі №916/2820/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Пеліон» - без задоволення.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у 20-ти денний строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 13 лютого 2020 року о 17:21.

Головуючий суддя Разюк Г.П.

Суддя Колоколов С.І.

Суддя Савицький Я.Ф.