Постанова

від 12.02.2020 по справі 910/2655/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2020 р. Справа№ 910/2655/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Мальченко А.О.

Агрикової О.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Гузир І.А.,

представників сторін:

позивача: не з`явились;

відповідача: Єрохіна В.О.;

розглянувши апеляційну скаргу

Київської міської ради

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2019

у справі № 910/2655/18 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Київської міської ради

до Релігійної громади Успення Пресвятої Богородиці у Дарницькому районі м. Києва Української православної церкви Київського патріархату

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2019 у справі №910/2655/18 позов Київської міської ради до Релігійної громади Успення Пресвятої Богородиці у Дарницькому районі м. Києва Української православної церкви Київського патріархату про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки залишено без розгляду.

Ухвала місцевого суду мотивована тим, що представники позивача не з`явилися у судове засідання 23.10.2019 втретє, позивач клопотання про відкладення судового засідання не заявляв, про причини неявки своїх представників суду не повідомив, від позивача не надходила заява про розгляд справи за відсутності його повноважного представника, а тому поданий позов підлягає залишенню без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання представника позивача без доведення перед судом поважності причин неявки.

Не погодившись із прийнятою ухвалою, Київська міська рада подала до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу передати до місцевого суду для подальшого розгляду справи.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що у місцевого суду не було належних підстав для залишення позову без розгляду з урахуванням правила п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2019 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Агрикова О.В., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 апеляційну скаргу Київської міської ради залишено без руху; зобов`язано Київську міську раду усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1.921,00 грн. протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

26.11.2019 від Київської міської ради надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2019 у справі №910/2655/18; розгляд справи призначено на 18.12.2019.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу суддів від 17.12.2019, сформовано новий склад колегії суддів: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Агрикова О.В., Станік С.Р. у зв`язку із перебуванням судді Коробенка Г.П. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 прийнято апеляційну скаргу Київської міської ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2019 у справі № 910/2655/18 до провадження у визначеному складі суду; розгляд апеляційної скарги призначено на 18.12.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 15.01.2020.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу суддів від 14.01.2020, сформовано новий склад колегії суддів: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Агрикова О.В., Мальченко А.О. у зв`язку із перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 прийняти апеляційну скаргу Київської міської ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2019 у справі № 910/2655/18 до провадження у визначеному складі суду, розгляд апеляційної скарги у справі № 910/2655/18 призначено на 15.01.2020.

У відзиві на апеляційну скаргу від 14.01.2020 відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечив, зазначив, що ухвала місцевого суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права і просив залишити вказану ухвалу без змін.

У судовому засіданні 15.01.2020 було оголошено перерву до 12.02.2020.

В судовому засіданні 12.02.2020 представник відповідача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Представники позивача в судове засідання 12.02.2020 не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності вказаних представників.

Частинами 1, 4 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 16.08.2018 у справі №910/2655/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2019, позов Київської міської ради до Релігійної організації Релігійна громада Успення Пресвятої Богородиці у Дарницькому районі м. Києва Української православної церкви Київського патріархату про звільнення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки задоволено повністю, відповідача зобов`язано звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

Верховний Суд постановою від 04.04.2019 у справі №910/2655/18 скасував вищезазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передав справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 прийнято справу №910/2655/18 до розгляду за правилами загального позовного провадження та запропоновано сторонам подати докази на підтвердження або спростування тих обставин, на необхідність встановлення яких вказав Верховний Суд. Ухвалою визначено, що підготовче засідання відбудеться 20.05.2019, в якому в подальшому був присутній представник Київської міської ради - Клекоцюк Р.Р.

На наступному судовому засіданні 12.06.2019 був присутній представник Київської міської ради Гончаров О. В.

Гончаровим О.В. подано додаткові пояснення щодо обставин, визначних у постанові Верховного Суду від 04.04.2019 у справі №910/2655/18.

В подальшому представником позивача 03.07.2019 було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Виходячи зі змісту ухвали Господарського суду міста Києва від 03.07.2019 у справі № 910/2655/18, представник відповідача не заперечував проти відкладення судового засідання, суд задовольнив дане клопотання та відклав підготовче засідання на 12.08.2019.

У судовому засіданні 12.08.2019 були присутні представник позивача Гончаров О. В. та представник відповідача Єрохіна В.О.

У судовому засіданні було оголошено перерву до 02.09.2019, як зазначає позивач та не заперечує відповідач, у зв`язку з розглядом Комісією з питань містобудування, архітектури та землекористування Київської міської ради проекту рішення Київської міської ради про передачу спірної земельної ділянки у постійне користування відповідачу.

02.09.2019 представником позивача до початку судового засідання через канцелярію Господарського суду міста Києва було подано клопотання про оголошення перерви у зв`язку з необхідністю отримати інформацію про прийняття або не прийняття рішення Київською міською радою про надання земельної ділянки у постійне користування відповідачу, що має важливе значення для повного та всебічного розгляду справи. Копію клопотання також вручено представнику відповідача для ознайомлення до початку судового засідання.

Під час судового засідання 02.09.2019 представник позивача озвучив вказане клопотання про оголошення перерви, представник відповідача не заперечував проти його задоволення.

За результатом розгляду судом вказаного клопотання протокольною ухвалою відкладено розгляд справи на 30.09.2019.

Представники сторін у судове засідання 30.09.2019 не з`явилися, подали до суду відповідні клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 у справі №910/2655/18 відкладено судове засідання на 23.10.2019.

Колегія суддів відзначає, що у всіх зазначених ухвалах місцевий суд не визнавав явку учасників обов`язковою.

Представники позивача у судове засідання 23.10.2019 не з`явилися, позивач клопотання про відкладення судового засідання не заявляв, про причини неявки своїх представників суду не повідомив, від позивача не надходила заява про розгляд справи за відсутності його повноважного представника, а тому місцевий суд залишив позов без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання представника позивача без доведення перед судом поважності причин неявки.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого суду прийнята з порушенням норм процесуального права з огляду таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 4 ст. 202 ГПК України встановлено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

При цьому необхідно зазначити, що відповідно до положень ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача у судове засідання суд першої інстанції вправі залишити позовну заяву без розгляду лише за наявності одночасно таких умов: явка представника позивача була визнана судом обов`язковою, позивач не з`явився на виклик у засідання господарського суду, неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору, - з наведенням відповідних мотивів.

Зазначена правова позиція також викладена Верховним Судом у постанові від 20.11.2018 у справі №908/104/18.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У розумінні наведених положень залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору.

У даному випадку мається на увазі недотримання позивачем своїх процесуальних обов`язків та вимог суду, що унеможливлює розгляд вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, з моменту прийняття Господарським судом міста Києва до провадження справи №910/2655/18 позивач підтримував позовні вимоги, надавав усні та письмові пояснення щодо обставин справи, забезпечував явку представника в судові засідання 20.05.2019, 12.06.2019, 02.09.2019. Крім того представником позивача подавались клопотання про відкладення судових засідань, які визнавались обґрунтованими та були задоволені судом.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Тобто умовами застосування зазначеної норми є те, що витребувані матеріали чи явка представника позивача дійсно необхідні для розгляду спору по суті позовних вимог і спір без них вирішити неможливо.

Таким чином визначальною умовою залишення позову без розгляду є саме можливість або неможливість вирішення спору по суті при невчиненні позивачем певних дій, покладених на нього судом.

Місцевий суд не зазначив в оскаржуваній ухвалі, як того вимагають положення статей 202, 226 ГПК України, у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог через неявку представника позивача, а також не мотивував неможливості або наявності перешкод для розгляду спору за наявними матеріалами.

В мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суду відсутнє будь-яке обґрунтування неможливості розгляду спору по суті за наявними матеріалами справи та відсутні висновки, яким чином неявка представника позивача в судове засідання у цьому випадку перешкоджала вирішенню спору по суті за наявними у матеріалах справи доказами, що, на думку колегії суддів, вказує на відсутність правових підстав для залишення позову без розгляду з підстав нез`явлення представника позивача до суду.

Колегія суддів відзначає, що визначальною умовою залишення позову без розгляду є саме можливість або неможливість вирішення спору по суті при невчиненні позивачем певних дій. А тому суд має з`ясувати не тільки відсутність поважних причин, а також і те, яким чином неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача.

Аналогічна правова позиція міститься у поставі Верховного Суду від 07.10.2019 у справі № 923/447/15.

Разом з тим, місцевий господарський суд до розгляду справи по суті так і не перейшов, а спірну ухвалу виніс у підготовчому провадженні.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників судового процесу колегія судів з урахуванням п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 280 ГПК України).

Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного ухвала місцевого суду про залишення позову без розгляду підлягає скасуванню, а справа - передачі на розгляд до місцевого суду.

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу місцевим судом відповідно до ст. 129 ГПК України за результатами подальшого розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275 - 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2019 у справі № 910/2655/18 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2019 у справі №910/2655/18 скасувати.

3. Справу № 910/2655/18 передати на розгляд Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений: 13.02.2020.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді А.О. Мальченко

О.В. Агрикова