Постанова

від 14.02.2020 по справі 560/3660/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 лютого 2020 року

Київ

справа №560/3660/18

адміністративне провадження №К/9901/11020/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №560/3660/18

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року (головуючий суддя - Майстер П.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року (суд у складі колегії: головуючого судді - Боровицького О. А., суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просив:

1.1. визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у формі листа за № Ш-5093/0-3733/0/95-18 від 25.04.2018 року про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо затвердження проекту землеустрою;

1.2. зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області затвердити відповідно до заяви ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського визначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, кадастровий номер: 6821588800:04:050:0003, орієнтовною площею 0,4000 га.

2. Позовна заява мотивована тим, що відповідач у листі № Ш-5093/0-3733/0/95-18 від 25.04.2018 року повідомив позивача, що звернення стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства площею 0,4000 га за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області розглянуте та повернуте без затвердження проекту землеустрою, оскільки згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 скористався своїм правом на отримання земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства.

Позивач вказує, що у листі № Ш-5093/0-3733/0/95-18 від 25.04.2018 року жодного обґрунтування відмови у затвердженні документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність немає.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року, позовні вимоги задоволено частково.

4. Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою.

5. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо затвердження проекту землеустрою про відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражняняського району Хмельницької області, кадастровий номер: 6821588800:04:050:0003, орієнтовною площею 0,4000га та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В решті позову відмовлено.

6. Рішення судів мотивовані тим, що позивач отримав у власність для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки в розмірі менше 2,0 гектара, а тому він має право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства.

Суди також вказали, що відповідач не вирішив питання за результатом звернення позивача згідно з вимогами статті 118 ЗК України, а всупереч наведеним нормам, направив лише лист без прийняття будь-якого рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

8. Касаційна скарга аргументована тим, що підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою про відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства стало те, що позивач уже скористався своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

9. Верховний Суд ухвалою від 14 травня 2019 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року.

10. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надавав.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області видано наказ №22-21444-СГ від 18.08.2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, орієнтовний розмір земельних ділянок 2,0000 га:

- ділянка №1 - 0,4000 га (кадастровий номер 6821588800:04:050);

- ділянка №2 - 0,4000 га (кадастровий номер 6821588800:04:044);

- ділянка №3 - 1,2000 га (кадастровий номер 6821588800:04:002).

Цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

12. 16.08.2017 року Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області видано наказ № 22-16615-СГ від 16.08.2017 року "Про внесення змін до наказу Головного управління від 18.08.2016 року №22-21444-СГ", яким внесено до наказу Головного управління від 18.08.2016 року №22-21444-СГ зміни, а саме: 1) абзац 3 пункту 1 викласти в такій редакції: "орієнтовний розмір земельних ділянок 2,000 га: ділянка №1 - 0,4000 га (кадастровий номер 6821588800:04:050), ділянка №2 - 0,4000 га (кадастровий номер 6821588800:04:049), ділянка №3 - 1,2000 га (кадастровий номер 6821588800:04:002)".

13. 05.01.2018 року Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області видано наказ №22-255-СГ від 05.01.2018 року, відповідно до якого наказано: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , яка розташована за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області; надати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,2000 га (кадастровий номер 6821588800:04:002:0001) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.

14. 12.02.2018 року Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області видано наказ №22-747-СГ від 12.02.2018 року, відповідно до якого наказано: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , яка розташована за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області; надати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,4000 га (кадастровий номер 6821588800:04:049:0002) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.

15. 13.04.2018 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства площею 0,4000 га за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.

16. Листом № Ш-5093/0-3733/0/95-18 від 25.04.2018 року відповідач повідомив позивача, що звернення стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства площею 0,4000 га за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області розглянуто. Повідомлено, що згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 скористався своїм правом на отримання земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства. Вказано, що підстави задоволення вимог ОСОБА_1 стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства відсутні.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

18. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

19. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

20. За правилом пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

21. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

22. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.

23. Відповідно до ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Положеннями ст. 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

24. У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас, ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.

25. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність визначений статтею 118 ЗК України, зокрема частиною 6 передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною 7 цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

27. Згідно ч. 8 ст. 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до частин 9, 10 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність .

28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що листом №Ш-5093/0-3733/0/95-18 від 25.04.2018 року відповідач повідомив позивачу, що підстави задоволення вимог ОСОБА_1 стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства відсутні, оскільки згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 скористався своїм правом на отримання земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства.

29. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України "Про особисте селянське господарство" громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства .

Відповідно до частини першої статті 56 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року для ведення особистого підсобного господарства громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються безплатно у власність земельні ділянки, в межах населених пунктів, у розмірах, вказаних у земельно-облікових документах або надаються безплатно у власність у розмірі не більше 0,6 гектара.

З огляду на системний аналіз положень вищенаведених норм законодавства, досліджуючи співвідношення понять особисте підсобне господарство та особисте селянське господарство можна зробити висновок, що право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 ЗК України для ведення особистого селянського господарства мають ті громадяни, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі не більше 0,6 га відповідно до приписів Земельного кодексу України від 18 грудня1990 року.

У такому випадку безоплатна передача земельної ділянки буде здійснюватися за загальним порядком, визначеним статтею 118 ЗК України.

Суди першої та апеляційної інстанцій, зазначаючи про те, що громадянин має право отримати безоплатно у власність земельні ділянки один і більше разів, проте в межах розмірів, передбачених статтею 121 ЗК України, не звернули увагу на співвідношення понять особисте підсобне господарство , що міститься у Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року та особисте селянське господарство , що міститься у ЗК України від 25 жовтня 2001 року, внаслідок чого допустили неправильне застосування норм статей 116, 121 ЗК України.

30. Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач не прийняв відповідного рішення за результатами розгляду звернення позивача згідно з вимогами статті 118 ЗК України, а направив лише лист, який не може вважатися рішенням суб`єкта владних повноважень по даному питанню.

31. Враховуючи вищезазначене, Верховний Суд резюмує, що позовні вимоги в частині визнання протиправною відмови у розгляді звернення позивача щодо затвердження проекту землеустрою є обґрунтованими з огляду на невиконання відповідачем регламентованого статтею 118 ЗК України обов`язку прийняття відповідного рішення за результатами такого розгляду.

При цьому, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що ефективним захистом порушеного права позивача буде саме зобов`язання повторно розглянути його заяву про затвердження проекту землеустрою та прийняти за результатами її розгляду відповідне рішення.

32. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

33. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

34. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

35. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній до 08.02.2020 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області - залишити без задоволення.

2. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року по справі №560/3660/18 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій