Постанова від 05.02.2020 по справі 904/1337/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 904/1337/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Міщенка І. С., Сухового В. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О. В.,

за участю представників:

Кам`янської міської ради Дніпропетровської області - не з`явився,

Приватного підприємства Вогник - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кам`янської міської ради Дніпропетровської області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2019

(у складі колегії суддів: Березкіна О. В. (головуючий), Іванов О. Г., Дармін М. О.)

та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2019

(суддя Панна С. П.)

у справі № 904/1337/19

за позовом Кам`янської міської ради Дніпропетровської області

до Приватного підприємства Вогник

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року Кам`янська міська рада Дніпропетровської області (далі - позивач, Рада) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства Вогник (далі - відповідач, ПП Вогник ) про внесення змін у договір оренди земельної ділянки від 24.04.2013 № 12668 (далі - договір оренди) у частині встановлення нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 556 630,49 грн (п. 2.2 договору оренди) та визначення нового розміру орендної плати у розмірі 22 265,22 грн/рік без ПДВ (п. 4.1 договору оренди).

Посилаючись у позові, зокрема, на ст. 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 288, 289 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та ст.21, 23, 30 Закону України Про оренду землі , Рада вказувала про необхідність приведення договору оренди у відповідність до вимог чинного законодавства у зв`язку із зміною розміру нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки, яка впливає на розмір орендної плати.

При цьому Рада зазначала, що орендна плата за земельну ділянку розрахована з урахуванням нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки відповідно до витягу від 04.03.2019 № 980 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (далі - витяг від 04.03.2019 № 980) та затверджених рішеннями Ради ставок.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2019, у задоволенні позовних вимог Ради відмовлено.

Судові рішення обґрунтовані тим, що витяг від 04.03.2019 № 980 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,1501 га, яка розташована за адресою: м. Кам`янське, пр-т І. Франка (К. Маркса), кадастровий номер 1210400000:01:006:0002, яка є предметом договору оренди (далі - орендована земельна ділянка), в частині застосування для розрахунку нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки сукупного коефіцієнта Км3 у значенні 1,02 не відповідає рішенню Дніпродзержинської міської ради від 08.07.2015 № 1339-64/VI Про внесення змін до рішення міської ради від 12.07.2013 № 842-38/VI Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ (далі - рішення Ради від 12.07.2013 № 842-38/VI), оскільки постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі № 0440/5411/18 було скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2019, яким було визнано протиправним та нечинним рішення Ради від 08.07.2015 № 1339-64/VI (про застосування сукупного коефіцієнта Км3 на рівні 0,5). Отже, суди дійшли висновку, що на момент вирішення спору у суді для визначення розміру нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки підлягав застосуванню сукупний коефіцієнт Км3 у значенні 0,5, а не 1,02.

Окрім того, суд апеляційної інстанції у постанові від 11.11.2019 відхилив твердження Ради про те, що на момент перегляду рішення суду першої інстанції від 15.08.2019 в апеляційному порядку рішення Ради від 08.07.2015 № 1339-64/VI про встановлення сукупного коефіцієнта Км3 на рівні 0,5 втратило чинність на підставі рішення Ради від 04.10.2019 № 1543-36/VIІ, посилаючись на те, що сукупний коефіцієнт Км3 у значенні 1,02 не може бути застосований у період до набрання чинності рішенням Ради від 04.10.2019 № 1543-36/VIІ (до 01.11.2019).

Не погоджуючись з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2019 та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2019, у грудні 2019 року Рада звернулась до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2019, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Рада зазначила, що сторонами в договорі оренди передбачена зміна розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки комунальної та державної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру орендної плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Також Рада вказала, що суди попередніх інстанцій неправомірно врахували постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі №0440/5411/18, в результаті чого дійшли необґрунтованого висновку про те, що на момент вирішення спору у суді для визначення нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки підлягав застосуванню сукупний коефіцієнт Км3 у значенні 0,5 відповідно до рішення Ради від 08.07.2015 № 1339-64/VI, а не 1,02 відповідно до рішення Ради від 12.07.2013 №842/38/VI, оскільки приймаючи постанову від 23.07.2019 у справі № 0440/5411/18, Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про скасування рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2019 та відмову у задоволенні позову фізичної особи з підстав того, що права позивача у справі № 0440/5411/18 не порушено. При цьому апеляційний адміністративний суд не оцінював рішення Ради від 08.07.2015 № 1339-64/VI на предмет його законності.

На момент складання витягу від 04.03.2019 № 980 із застосуванням сукупного коефіцієнта Км3 у значенні 1,02 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2019 у справі № 0440/5411/18, яким було визнано протиправним та нечинним рішення Ради від 08.07.2015 №1339-64/VI, набрало законної сили 28.03.2019, а тому станом на час звернення Ради із позовом у цій справі (02.04.2019) цей витяг розроблено із застосуванням правильного сукупного коефіцієнта Км3 у значенні 1,02 відповідно до рішення Ради від 12.07.2013 №842/38/VI.

Окрім того, Рада зазначила, що на момент перегляду рішення суду першої інстанції від 15.08.2019 в апеляційному порядку, рішення Ради від 08.07.2015 № 1339-64/VI втратило чинність на підставі рішення Ради від 04.10.2019 № 1543-36/VIІ. Перевірка законності дій Міськрайонного управління у Петриківському районі та у м. Кам`янське (відділ у м. Кам`янське) ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області під час складання витягу від 04.03.2019 № 980 має здійснюватися в порядку адміністративного судочинства, а не в межах цієї господарської справи.

Ухвалою Верховного Суду від 27.12.2019 поновлено Раді строк на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2019, відкрито касаційне провадження у справі № 904/1337/19, призначено касаційну скаргу Ради до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05.02.2020.

Ухвалою Верховного Суду від 23.01.2020 заяву Ради про проведення судового засідання у режимі відеоконференції у справі № 904/1337/19 повернуто без розгляду відповідно до ч. 4 ст. 170 ГПК України, оскільки довіреність представника Ради Московської О. Г. не містить інформації, що такий представник має статус адвоката, а матеріали, долучені до заяви та матеріали справи не містять доказів самопредставництва.

ПП Вогник не скористалося своїм правом відповідно до ст. 295 ГПК України та не подало до суду касаційної інстанції письмового відзиву на касаційну скаргу протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження від 27.12.2019.

У судове засідання 05.02.2019 Рада та ПП Вогник своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином.

Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі В`ячеслав Корчагін проти Росії та те, що явка учасників справи в суд касаційної інстанції не визнавалася обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не їх обов`язком, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників Ради та ПП Вогник .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.04.2013 між Дніпродзержинською міською радою (зараз - Кам`янська міська рада) (орендодавець) та ПП Вогник (орендар) укладено договір № 12668 оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1.1, 2.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для розміщення антенно-фідерного устрою, площею 0,1501 га, кадастровий номер 1210400000:01:006:0002, яка розташована за адресою: м. Дніпродзержинськ, пр-т К. Маркса (зараз - м.Кам`янське, пр-т І. Франка).

12.07.2013 рішенням Ради № 842-38/VI затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста, яку введено в дію з 01.01.2014.

21.03.2014 сторони, керуючись рішенням Ради від 12.07.2013 № 842-38/VI, уклали додаткову угоду № 5083 до договору оренди, якою внесли зміни у п. 2.2, 3.2, 4.1, 4.4 договору оренди (далі - додаткова угода від 21.03.2014 № 5083).

Відповідно до п. 2.2 договору оренди в редакції додаткової угоди від 21.03.2014 №5083 нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 11.02.2014 становить 239 724,71 грн.

Згідно із п. 4.1 договору оренди в редакції додаткової угоди від 21.03.2014 № 5083 орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 7 191,75 грн/рік без ПДВ, яка визначається відповідно до рішення Ради від 12.07.2013 № 842-38/VI.

Розмір орендної плати переглядається, зокрема, у випадках: прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати відповідно до чинного законодавства; затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 4.4 договору оренди в редакції додаткової угоди від 21.03.2014 № 5083).

Також сторони у додатковій угоді від 21.03.2014 № 5083 погодили доповнити договір оренди землі п. 9.6.14, відповідно до якого у випадку зміни нормативної грошової оцінки землі, розміру ставок (ставки) земельного податку, орендної плати орендар протягом місяця з моменту прийняття такого рішення орендодавцем або вступу в дію відповідного нормативно-правового акта зобов`язаний звернутися до орендодавця із заявою про внесення змін до п. 4.1 договору оренди землі щодо зміни розміру орендної плати за договором, а також здійснити всі необхідні дії для виготовлення, укладення додаткової угоди про зміну розміру орендної плати за договором оренди землі, та подати цю додаткову угоду до податкових органів.

Згідно із пп. 9.2.3 п. 9 договору оренди орендодавець має право, зокрема, вимагати від орендаря збільшення розміру орендної плати у разі збільшення відповідно до законодавства розмірів земельного податку та з інших мотивів, визначених умовами договору.

Відповідно до п. 12.1 договору оренди зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Договір укладається строком до 29.03.2023 (п. 3.1 договору оренди).

24.04.2013 Рада передала, а ПП Вогник прийняло вказану земельну ділянку в оренду згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки.

29.09.2017 рішенням Ради № 816-19/VII затверджено Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста, яке набрало чинності з 01.10.2017, у п. 5 якого визначено, що розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у відсотках від нормативної грошової оцінки, а саме 4 % для земель, які не використовуються орендарями для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а також не використовуються для розміщення об`єктів торгівлі пальним та паливом, розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності. Для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земель (п. 8.1 Положення). Землекористувачам одержати витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (п. 4 рішення).

22.06.2018 рішенням Ради № 1105-25/VII установлено на території міста ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю, відповідно до якого річний розмір орендної плати за користування юридичними особами земельними ділянками для розміщення та експлуатації інших засобів зв`язку (код 13.03) становить 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до витягу від 04.03.2019 № 980, сформованого Міськрайонним управлінням у Петриківському районі та у м.Кам`янське (відділ у м. Кам`янське) ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області на замовлення Ради, нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки станом на 01.03.2019 становить 556 630,49 грн. Нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки розрахована виходячи, зокрема, із сукупного коефіцієнта Км3 у значенні 1,02, встановленого рішенням Ради від 12.07.2013 № 842-38/VI.

З огляду на викладені обставини, вказуючи на те, що ПП Вогник в порушення рішень Ради від 12.07.2013 №842-38/VI, від 29.09.2017 № 816-19/VII та умов п. 9.6.14 договору оренди в добровільному порядку не заявив про внесення змін до договору оренди в частині встановлення нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 556 630,49 грн та визначення нового розміру орендної плати у розмірі 22 265,22 грн/рік без ПДВ, Рада звернулася до господарського суду із позовом про внесення таких змін у договір оренди відповідно до ст. 651 ЦК України, ст. 288, 289 ПК України, ст. 21, 23, 30 Закону України Про оренду землі та п. 4.4 договору оренди в редакції додаткової угоди від 21.03.2014 № 5083.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що витяг від 04.03.2019 № 980 в частині застосування сукупного коефіцієнта Км3 у значенні 1,02 для розрахунку нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки не відповідає рішенню Ради від 08.07.2015 № 1339-64/VI (щодо застосування сукупного коефіцієнта у значенні 0,5, а не 1,02), оскільки постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі №0440/5411/18 було скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2019, яким було визнано протиправним та нечинним рішення Ради від 08.07.2015 № 1339-64/VI. Тому на момент вирішення спору у суді для визначення розміру нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки підлягав застосуванню сукупний коефіцієнт Км3 у значенні 0,5, а не 1,02.

Касаційний господарський суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Предметом розгляду у цій справі є вимоги Ради про внесення змін у п. 2.2 договору оренди (щодо встановлення нового розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 556 630,49 грн відповідно до витягу від 04.03.2019 № 980) та п. 4.1 договору оренди (щодо встановлення нового розміру орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 22 265,22 грн/рік без ПДВ (4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 632 ЦК України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

За змістом чч. 1, 2 ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.15 Закону України Про оренду землі істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Пунктом 288.5 ст. 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Пунктом 289.1 ст. 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 632 ЦК України, ст. 288, 289 ПК України та ст. 15, 21 Закону України Про оренду землі нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 03.12.2013 у справі № 3-34гс13, від 07.10.2015 у справі № 3-481гс15, від 02.03.2016 у справі № 3-476гс15, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.06.2018 у справі № 922/518/14, від 22.01.2019 у справі № 922/539/18, від 13.06.2019 у справі № 910/11764/17, 23.10.2019 у справі № 904/8787/17.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 30 Закону України Про оренду землі визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Виходячи зі змісту ст. 632, 651 ЦК України та ст. 30 Закону України Про оренду землі , за загальним правилом зміна умов договору, в тому числі в частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін. За відсутності такої згоди такий договір може бути змінений за рішенням суду лише у випадках, встановлених умовами договору або в силу закону.

За умовами п. 4.4 договору оренди в редакції додаткової угоди від 21.03.2014 № 5083 розмір орендної плати переглядається, зокрема, у випадках: прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати відповідно до чинного законодавства; затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 12.1 договору оренди зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 13 та чч. 1, 2 ст. 15 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Рішенням Ради від 12.07.2013 № 842-38/VI Про затвердження нормативно грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста із застосуванням базової вартості 1 м2 в розмірі 199,64 грн та введено її в дію з 01.01.2014. Для всіх земельних ділянок у лівобережній частині міста при розрахунку нормативної грошової оцінки землі вирішено застосовувати єдиний сукупний коефіцієнт Км3 з урахуванням локального фактору місцезнаходження земельної ділянки на намивних територіях, який дорівнює 1,02 (пп. 1.2 п. 1 рішення). Установлено коефіцієнт для розрахунку річної орендної плати за земельні ділянки, розпорядниками яких є Рада, на рівні трикратного розміру земельного податку з 01.01.2014 (п. 2 рішення). Землекористувачам одержати витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, привести договори оренди земельних ділянок у відповідність до цього рішення (п. 3 рішення).

Суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Ради від 08.07.2015 № 1339-64/VI було внесено зміни у пп. 1.1 п. 1 рішення Ради від 12.07.2013 № 842-38/VІ та вирішено, що для всіх земельних ділянок міста, окрім земель, які надані в користування промисловим підприємствам, що є джерелами забруднення, при розрахунку нормативної грошової оцінки треба застосовувати єдиний сукупний коефіцієнт Км3, який дорівнює 0,5. Підпункт 1.2 п. 1 рішення Ради від 12.07.2013 № 842-38/VІ вважати таким, що втратив чинність.

Таким чином, 08.07.2015 Радою встановлено, що при розрахунку нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки застосовується єдиний сукупний коефіцієнт Км3 у значенні 0,5.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2019 у справі № 0440/5411/18 за позовом фізичної особи до Кам`янської міської ради, за участю третіх осіб, про визнання незаконним та нечинним рішення Ради від 08.07.2015 № 1339-64/VI було визнано протиправним та нечинним рішення Ради від 08.07.2015 № 1339-64/VI з відновленням в редакції рішення Ради від 12.07.2013 № 842-38/VI.

У зв`язку з наведеним Міськрайонним управлінням у Петриківському районі та у м.Кам`янське (відділ у м. Кам`янське) ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області було розраховано нормативну грошову оцінку орендованої земельної ділянки, виходячи, зокрема, із сукупного коефіцієнта Км3 у значенні 1,02, та сформовано витяг від 04.03.2019 № 980, відповідно до якого станом на 01.03.2019 нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки становить 556 630,49 грн.

Проте, під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що 23.07.2019 постановою Третього апеляційного адміністративного суду у справі № 0440/5411/18 було скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2019, у задоволенні позовних вимог про визнання нечинним рішення Ради від 08.07.2015 № 1339-64/VI відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.11.2019 у справі № 0440/5411/18 постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 залишено без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2019 в апеляційному порядку, погодився із висновком суду першої інстанції про те, що на момент вирішення цієї справи у місцевому господарському суді рішення Ради від 08.07.2015 № 1339-64/VI про застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки сукупного коефіцієнта Км3 у значенні 0,5 було чинним, а тому витяг від 04.03.2019 №980 в частині застосування сукупного коефіцієнта Км3 у значенні 1,02 суперечить рішенню Ради від 08.07.2015 № 1339-64/VI, з чим погоджується і суд касаційної інстанції.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правомірно висновку про відмову Раді у задоволенні позову про внесення змін у п. 2.2 договору оренди (щодо встановлення нового розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до витягу від 04.03.2019 № 980 (556 630,49 грн) та п. 4.1 договору оренди (щодо встановлення нового розміру орендної плати за користування земельною ділянкою (22 265,22 грн/рік без ПДВ).

Доводи Ради у касаційній скарзі про те, що витяг від 04.03.2019 № 980 станом на час звернення Ради із позовом у цій справі (02.04.2019) сформовано із застосуванням правильного сукупного коефіцієнта Км3 у розмірі 1,02 відповідно до рішення Ради від 12.07.2013 № 842/38/VI у первісній редакції не приймаються Касаційним господарським судом до уваги з огляду на встановлення судами попередніх інстанцій чинності рішення Ради від 08.07.2015 № 1339-64/VI на момент вирішення спору у суді першої інстанції через прийняття Третім апеляційним адміністративним судом постанови від 23.07.2019 у справі №0440/5411/18 про скасування рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2019, яким було визнано протиправним та нечинним рішення Ради від 08.07.2015 № 1339-64/VI.

Встановивши обставини чинності рішення Ради від 08.07.2015 № 1339-64/VI за наслідками прийняття Третім апеляційним адміністративним судом постанови від 23.07.2019 у справі № 0440/5411/18 про скасування рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2019, суди попередніх інстанцій правомірно надали оцінку та дослідили витяг від 04.03.2019 № 980 з врахуванням встановлених обставин, оскільки обґрунтованість розрахунку розміру нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки впливає на вірне визначення розміру орендної плати, про зміни якої заявлено Радою, тому аргументи касаційної скарги про неправомірне врахування судами попередніх інстанцій постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі № 0440/5411/18 не заслуговують на увагу.

Переоцінка зібраних у справі доказів та встановлення інших обставин справи виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції в силу положень ст. 300 ГПК України.

Посилання Ради на те, що на момент перегляду рішення суду першої інстанції від 15.08.2019 в апеляційному порядку, рішення Ради від 08.07.2015 № 1339-64/VI втратило чинність на підставі рішення Ради від 04.10.2019 № 1543-36/VIІ не приймаються до уваги, оскільки суд апеляційної інстанції перевіряв законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції на час його прийняття.

Разом з тим Касаційний господарський суд зазначає, що наявність рішення Ради від 04.10.2019 № 1543-36/VIІ про визнання рішення Ради від 08.07.2015 № 1339-64/VI таким, що втратило чинність, не позбавляє позивача права звернутись з іншим позовом до господарського суду про внесення змін у договір оренди вже на підставі чинного рішення Ради.

Аргументи касаційної скарги Ради про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження в ході касаційного перегляду, оскільки усі доводи позивача та заперечення відповідача були предметом дослідження судів попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

В силу положень ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги Ради про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження, Касаційний господарський суд, переглянувши оскаржувані постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції у межах доводів касаційної скарги, вважає, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2019 прийняті з додержанням норм процесуального та матеріального права, а відтак підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст.129 ГПК України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Кам`янської міської ради Дніпропетровської області залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2019 у справі № 904/1337/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: І. С. Міщенко

В. Г. Суховий