Ухвала

від 04.02.2020 по справі 496/1630/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

04.02.2020 року м. Одеса

справа № 496/1630/17

провадження № 22-ц/813/2398/20

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Колеснікова Г.Я. (суддя-доповідач),

суддів - Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.

за участю секретаря Сороколет Ю.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Біляївського районного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним (а.с.3-5).

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 12 жовтня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено (а.с.79,80-83).

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу (а.с.85-88).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2017 року відкрито апеляційне провадження у справі (а.с.101).

У зв`язку з ліквідацією апеляційного суду Одеської області та утворенням Одеського апеляційного суду, справу передано до Одеського апеляційного суду та 12 січня 2019 року визначено склад суду (а.с.135).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16 січня 2019 року справу прийнято до провадження колегії суддів: Колеснікова Г.Я., Вадовської Л.М. та Сєвєрової Є.С. (а.с.138-139).

У жовтні 2019 року від представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 надійшла заява про зупинення провадження у справідо набрання законної сили судовим рішенням у справі № 496/1388/16-ц за позовом ОСОБА_2 до Біляївського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним, усунення від права на спадкування (а.с.181-185).

Заявник обґрунтовує свою заяву тим, що позов у цій справі подано саме у зв`язку з рішенням апеляційного суду Одеської області у справі № 496/1388/16-ц, яке постановою ВС від 17 квітня 2019 року було скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Посилаючись те, що зазначені цивільні справи пов`язані між собою, предмет спору та сторони одні й ті ж самі, у відповідності до вимог ст.251 ЦПК України ОСОБА_1 просила задовольнити її клопотання.

Сторони в судове засідання, призначене на 04 лютого 2020 року на 14.30 год., не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, що відповідно до правил ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності (а.с.193-195).

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши клопотання, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку про зупинення провадження у справі № 496/1630/17, виходячи з таких підстав.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Таким чином, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі.

Відповідно до ч.1 ст.40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка. Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства.

З вимогами ч.2 ст.40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя.

З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2016 року ОСОБА_2 зверталась до суду з позовом до Біляївського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним, усунення від права на спадкування (інша справа № 496/1388/16-ц).

Звертаючись до суду із вищевказаним позовом, ОСОБА_2 посилалася на те, що: по-перше, шлюб між її батьком та ОСОБА_3 було зареєстровано з ціллю набуття останньою певних прав (спадкування); по-друге, на час укладення шлюбу батько позивача не усвідомлював значення своїх дій, страждав психічним розладом та був залежним від алкоголю, тому не усвідомлював значення своїх дій на момент укладення шлюбу.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 23 грудня 2016 року у справі № 496/1388/16-ц позов був задоволений, визнано шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_3 недійсним з підстав фіктивності (ч.2 ст.40 СК України), анульовано актовий запис про шлюб, усунено ОСОБА_3 від права на спадкування після смерті ОСОБА_4 .

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 18 травня 2017 року вказане рішення суду було скасовано та відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позову. При цьому, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що позов заявлено з підстав ч.1 ст. 40 СК України, а письмових заяв про зміну підстав позову про визнання шлюбу недійсним з ч.1 ст.40 СК України на ч.2 ст.40 СК України до суду не надано, відповідно суд першої інстанції не вправі був самостійно визначати предмет та підстави позову, тому саме вимоги з правових підстав за ч.1 ст.40 СК України були вирішені в суді апеляційної інстанції. Суд зазначив, що рішення не є перешкодою для звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним з підстав, передбачених ч.2 ст.40 СК України (а.с.6-9).

Постановою Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 496/1388/16-ц рішення апеляційного суду Одеської області від 18 травня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. При цьому, суд касаційної інстанції зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку про те, що позивач у своєму позові не посилався на положення ч.2 ст.40 СК України та належним чином не оцінив зібрані у справі докази (а.с.183-184).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05 червня 2019 року справу № 496/1388/16-ц прийнято до розгляду колегією суддів: Дрішлюка А.І., Драгомерецького М.М., Черевка П.М. (а.с.184 зворот - 185).

З позовом у цій справі № 496/1630/17 позивач звернулась у травні 2017 року, посилаючись на рішення апеляційного суду Одеської області від 18 травня 2017 року у справі № 496/1388/16-ц. В обґрунтування позову, ОСОБА_2 послалась на вимоги ч.2 ст.40 СК України та вказала, що шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є фіктивним та повинен бути визнаний судом недійсним, з огляду на те, що він був зареєстрований без вільної згоди ОСОБА_4 , який часто випивав та був в алкогольній залежності, з ціллю набути інші права для ОСОБА_3 , яких без реєстрації шлюбу було б неможливо набути (право на спадкування) а.с.3-5.

Отже, між двома справами, що розглядаються в апеляційній інстанції, існує тісний матеріально-правовий зв`язок, тому клопотання представника підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що є підстави для зупинення провадження у справі, оскільки в справі № 496/1388/16-ц можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у цій справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Обставини, на які посилається представник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 у заяві про зупинення провадження, мають преюдиційне значення для розгляду та правильного вирішення апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 12 жовтня 2017 року.

Керуючись ст.ст. 251, 253, 368 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі задовольнити.

Провадження у справі № 496/1630/17 за позовом ОСОБА_2 до відділу Державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Біляївського районного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 496/1388/16-ц за позовом ОСОБА_2 до Біляївського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним, усунення від права на спадкування.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення таможе бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 лютого 2020 року.

Головуючий:

Судді: