Постанова

від 13.02.2020 по справі 274/2079/16-ц

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №274/2079/16-ц Головуючий у 1-й інст. Вдовиченко Т. М.

Категорія 6 Доповідач Миніч Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого - судді: Миніч Т.І.

суддів: Галацевич О.М.,

Павицької Т.М.

секретаря

судового засідання Ковальської Я.В.

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17 грудня 2019 року, постановлену під головуванням судді Вдовиченко Т.М.

за заявою ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду у цивільній справі №274/2079/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою. Просив відстрочити виконання рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11.11.2016 року про усунення перешкод у користуванні власністю. Зокрема його зобов`язано усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,30 га., кадастровий номер 1820855300:04:000:0417, цільове використання для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , шляхом демонтажу паркану та воріт на вищезазначеній земельній ділянці. Відстрочити виконання рішення просив строком на 1 рік, але не довше ніж до набрання законної сили рішенням у справі за його позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ГУ Держгеокадастру в Житомирській області про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держземагенства в Житомирській області від 20.01.2014 року, визнання недійсним свідоцтва про право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_3 , визнання недійсним договору дарування даної земельної ділянки на ОСОБА_2 , скасування реєстрації права власності земельної ділянки на ОСОБА_2 , та визнання права власності за ним на вказану земельну ділянку. В обґрунтування поданої заяви зазначав, що можливе задоволення його позову до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ГУ Держгеокадастру в Житомирській області буде підставою для перегляду рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11.11.2016 року за нововиявленими обставинами. Це призведе до утруднення виконання рішення в даній справі.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17 грудня 2019 року у задоволенні заяви відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказану ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про відстрочення виконання рішення суду задовольнити. На думку апелянта, ухвала суду першої інстанції незаконна та прийнята з порушенням норм процесуального права та з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зокрема зазначає, що обставинами, які істотно ускладнюють виконання рішення суду є: належність йому ніким не скасованого права власності на паркан та ворота в складі нерухомого майна, яке було придбане задовго до отримання у власність позивачем та його попередником спірної земельної ділянки; оскарження апелянтом права власності на земельну ділянку за позивачем, що може призвести до перегляду даного рішення суду за нововиявленими обставинами. Крім того, відповідно до ч.4 ст.435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також мав врахувати ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11.11.2016 року задоволено позов ОСОБА_2 Зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,30 га, кадастровий номер 1820855300:04:000:0417, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , шляхом демонтажу паркану та воріт на вищевказаній земельній ділянці (а.с.137-140 т.1).

Постановою Житомирського апеляційного суду від 19.06.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11.11.2016 року - без змін (а.с.155-156 т.2).

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.09.2019 року старшим державним виконавцем Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Осаулюк Н.В. відкрито виконавче провадження з виконання в/л № 274/ 2079/19, виданого 11.11.2016 року Бердичівським міськрайонним судом про зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,30 га, кадастровий номер 1820855300:04:000:0417, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , шляхом демонтажу паркану та воріт на вищевказаній земельній ділянці(а.с.167 т.2).

20.09.2019 року на ім`я ОСОБА_1 надіслана вимога державного виконавця про виконання рішення суду від 11.11.2016 року.

Відповідно до Актів державного виконавця, складених в жовтні 2019 року, рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11.11.2016 року ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконується.

Як вбачається із копії ухвали про відкриття провадження від 19.09.2016 року, Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області відкрито провадження в цивільній справі № 274/4577/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ГУ Держземагенства у Житомирській області про визнання приватизації земельної ділянки, її відчуження незаконними, скасування державної реєстрації про реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Разом з тим, розглядаючи по суті подану заяву ОСОБА_1 , суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що розгляд зазначеної справи не може бути підставою для відстрочення виконання рішення.

При цьому судом враховано, що відповідно до положень ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може

відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня його ухвалення.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п.10 Постанови від 26 грудня 2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

З аналізу наведених норм слідує, що відстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

В заяві ОСОБА_1 як на підставу для відстрочення виконання рішення суду посилається на те, що задоволення його позову в цивільній справі №274/4577/16-ц стане підставою для перегляду рішення Бердичівського міськрайонного суду від 11.11.2016 року за нововиявленими обставинами.

Однак, наведені обставини в розумінні положень ст.435 ЦПК України, не можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення.

Щодо існування інших особливих або виняткових обставин, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим (ч.3 ст.435 ЦПК) заявник не зазначив та доказів на їх існування не надав.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають, а зводяться до заперечення правильності висновків суду, викладених у рішенні в даній справі та доведення вимог, заявлених ним у справі №274/4577/16-ц. Проте, такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки не пов`язані з предметом доказування при розгляді заяви про відстрочення виконання судового рішення.

За наведених обставин підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення апеляційний суд не вбачає, оскільки воно постановлено судом із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.258,259,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді:

Повний текст постанови складений 13.02.2020 року.