Рішення

від 17.02.2020 по справі 140/2658/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року ЛуцькСправа № 140/2658/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Україна-Голд Сад про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

30.08.2019 Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Україна-Голд Сад (далі - ТзОВ Україна-Голд Сад ) про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 24192,73 грн. та пені в сумі 1989,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у 2018 році не виконав норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості одного робочого місця, чим порушив вимоги частини першої статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21.03.1991 № 875-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 875-ХІІ).

Так, у звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік (форма № 10-ПІ) відповідач зазначив, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 11 осіб, тому норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році для відповідача повинен становити 1 особу. Проте, такий норматив не був виконаний у кількості 1 особи, що є згідно із статтею 20 Закону № 875-ХІІ підставою для сплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій та пені.

Позивач просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції в сумі 24192,73 грн. та пені в сумі 1989,24 грн. за невиконання у 2018 році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а всього стягнути 26181,97 грн.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово (а. с. 1).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 15511/19 від 23.09.2019) (а. с. 22-24) відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом та, крім того, відповідач 27.12.2017 подав до Любомльської районної філії Волинського обласного центру зайнятості звітність за формою № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , де зазначив вакансії, передбачені роботодавцем для осіб з інвалідністю, тобто вчинив усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Ухвалою суду від 24.09.2019 витребувано у Волинського обласного центру зайнятості належним чином засвідчену копію усієї звітності за формою № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , поданої ТзОВ Україна-Голд Сад до територіальних органів Волинського обласного центру зайнятості протягом 2017 - 2019 років (а. с. 37), та на виконання даної ухвали суду листом від 02.10.2019 № 2599/04 Волинський обласний центр зайнятості повідомив про подання відповідачем лише одного разу (13.09.2019) зазначеної звітності (а. с. 50).

30.09.2019 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вказав на те, що відповідач не може вважатися таким, що вжив всіх заходів, необхідних для працевлаштування осіб з інвалідністю з огляду на неподання ним щомісячно протягом 2018 року звітності за формою № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) (а. с. 45-47).

В поданих до суду запереченнях на відповідь на відзив відповідач не погодився із доводами позивача стосовно строків подання звітності за формою № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) (а. с. 54).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 позов Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ТзОВ Україна-Голд Сад про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені було залишено без розгляду (а. с. 59-60).

Проте, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 про залишення позову без розгляду скасовано і направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (а. с. 93-95).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 прийнято до провадження дану справу, постановлено справу продовжувати розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово, запропоновано відповідачу ТзОВ Україна-Голд Сад подати до суду додаткові пояснення та їх документальне підтвердження, у яких детально зазначити, які саме робочі місця (посада, кваліфікаційні вимоги, дата створення, реквізити відповідних наказів тощо) були створені для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році, а також надати оригінал звітності про попит на робочу силу (вакансії) форми № 3-ПН (за вих. № 35 від 27.12.2017) та докази його реєстрації в органах Державної служби зайнятості, встановлено відповідачу ТзОВ Україна-Голд Сад строк для подання до суду додаткових пояснень та їх документального підтвердження разом з доказами направлення позивачу Волинському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів копій пояснень та документів - десять днів з дня вручення цієї ухвали, встановлено учасникам справи строк для подання до суду додаткових пояснень та доказів - до 25.01.2020 (а. с. 99).

Копію ухвали суду від 27.12.2019 учасники справи отримали 09.01.2020 (відповідач) та 10.01.2020 (позивач), що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а. с.101-102), проте будь-яких додаткових пояснень чи документів від учасників справи до суду не надходило.

Крім того, клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на адресу суду від учасників справи також не надходило.

Відповідно до частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Згідно із частиною першою статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відтак, справу розглянуто по суті у межах строків, визначених частиною першою статті 258, частиною другою статті 262 КАС України.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 16.08.2019 ТзОВ Україна-Голд Сад подало до Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік (форма № 10-ПІ), у якому відображено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2018 році становила 11 осіб (рядок 01 звіту), з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становила 0 осіб (рядок 02 звіту). При цьому, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону № 875-ХІІ, повинна складати 1 особу (рядок 03 звіту), фонд оплати праці штатних працівників відповідача у 2018 році становив 532,24 тис. грн. (рядок 04 звіту), сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 24193 грн. (рядок 06 звіту) (а. с. 11).

Як вбачається з листа Волинського обласного центру зайнятості від 02.10.2019 № 2599/04 з додатком (а. с. 50-52), листа Любомльської районної філії Волинського обласного центру зайнятості від 09.09.2019 № 489/32/02-19 (а. с. 43), протягом 2017 - 2019 р. р. ТзОВ Україна-Голд Сад лише одного разу (13.09.2019) подало до Любомльської районної філії Волинського обласного центру зайнятості звітність за формою № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) .

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відтак, оскільки середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача у 2018 році становила 11 осіб (згідно із звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік за формою № 10-ПІ), тому згідно із частиною першою статті 19 Закону № 875-ХІІ відповідач у 2018 році повинен був виконати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 1 робочого місця. Проте, протягом 2018 року цей норматив відповідач не виконав.

За приписами частин першої - четвертої статті 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Крім того, згідно із частинами першою, другою статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Тому у цій справі необхідно перевірити, чи вжив відповідач залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке полягає у не забезпеченні середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 875-ХІІ забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 18-1 Закону №875-ХІІ пошук підходящої роботи для осіб з інвалідністю здійснює державна служба зайнятості.

Таким чином, обов`язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України Про зайнятість населення від 05.07.2012 № 5067-VІ роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії, підприємство фактично вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 26.06.2018 (справа № 806/1368/17) та в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховуються при вирішенні цієї справи.

Разом з тим, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він вжив залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке полягає у не забезпеченні середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу у 2018 році (зокрема, суду не надані докази, що відповідач протягом 2018 року своєчасно та в повному обсязі надав інформацію про попит на вакансії державній службі зайнятості).

Суд не бере до уваги надану відповідачем копію звітності за формою № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) від 27.12.2017 (а. с. 25), оскільки на ній відсутня відмітка (зокрема, штамп з вхідним номером та датою) про її прийняття територіальним органом центру зайнятості, а на ухвалу суду від 24.09.2019 про витребування у Волинського обласного центру зайнятості належним чином засвідченої копії усієї звітності за формою № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , поданої ТзОВ Україна-Голд Сад до територіальних органів Волинського обласного центру зайнятості протягом 2017 - 2019 років (а. с. 37), листом від 02.10.2019 № 2599/04 Волинський обласний центр зайнятості повідомив про подання відповідачем лише одного разу (13.09.2019) зазначеної звітності (а. с. 50).

Крім того, суд звертає увагу, що ухвалою від 27.12.2019 було запропоновано відповідачу ТзОВ Україна-Голд Сад подати до суду додаткові пояснення та їх документальне підтвердження, у яких детально зазначити, які саме робочі місця (посада, кваліфікаційні вимоги, дата створення, реквізити відповідних наказів тощо) були створені для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році, а також надати оригінал звітності про попит на робочу силу (вакансії) форми № 3-ПН (за вих. № 35 від 27.12.2017) та докази його реєстрації в органах Державної служби зайнятості (а. с.99). Проте, отримавши вказану ухвалу суду від 27.12.2019, відповідач жодних пояснень чи документів до суду не подав.

Відтак, суд виходить з того, що відповідач належними та допустимими доказами не довів як факту наявності у 2018 році у нього вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю (зокрема, інженер з експлуатації споруд та устаткування водопровідно-каналізаційного господарства та механіка), так і факту належного інформування про це територіального органу Волинського обласного центру зайнятості.

В той же час, суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідач не вчинив необхідних заходів для працевлаштування інвалідів, зокрема, шляхом щомісячного подання до центру зайнятості звітності за формою № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , оскільки відповідно до пункту 5 розділу І Порядку подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії), затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2015 № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 988/23520 (в редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 17.06.2013 № 1476), форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. Тобто, законодавством не передбачено обов`язку роботодавця щомісячно подавати звітність за формою № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) .

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 26.06.2018 (справа № 806/1368/17) та враховуються при вирішенні цієї справи.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, оскільки такі доводи спростовані постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019, якою скасовано ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 про залишення позову без розгляду у цій справі та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (а. с. 93-95).

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, оскільки відповідач не довів, що вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке полягає у не забезпеченні середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу у 2018 році, тому позовні вимоги про стягнення з нього адміністративно-господарських санкцій та пені належить задовольнити.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Україна-Голд Сад (44300, Волинська область, м. Любомль, вул. Ярослава Мудрого, 13, ідентифікаційний код 37669645) на користь держави в особі Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (43008, м. Луцьк, вул. Писаревського, 3А, ідентифікаційний код 13369882) адміністративно-господарські санкції за невиконання у 2018 році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в сумі 24192 гривні 73 копійки та пеню в сумі 1989 гривень 24 копійки, а всього стягнути кошти в сумі 26181 гривня 97 копійок (двадцять шість тисяч сто вісімдесят одна гривня дев`яносто сім копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх