Рішення

від 31.01.2020 по справі 320/5732/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2020 року справа № 320/5732/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енкловер до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

Суть спору: 15 жовтня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Енкловер звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та Державної фіскальної служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області у формі протоколу № 603 від 21.11.2018 року, в частині включення ТОВ Енкловер , код ЄДРПОУ 40801549, до реєстру ризикових платників;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо не розгляду звернень ТОВ Енкловер , код ЄДРПОУ 40801549, та не виключення його з переліку ризикових платників;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Енкловер , код ЄДРПОУ 40801549, з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- визнати рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області від 08.07.2019 р. №1215166/40801549 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 17.05.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправним та скасувати його;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкової накладної №2 від 17.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання;

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року відкрито загальне позовне провадження, витребувано докази по справі та призначено підготовче судове засідання на 28 листопада 2019 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року судом було витребувано від Генеральної прокуратури України докази у справі, а саме копію протоколу засідання Комісії, що приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Київській області №603 від 21.11.2018 року, на якому прийнято рішення про включення ТОВ Енкловер (ідентифікаційний код 40801549) до переліку ризикових платників податків.

Цією ж ухвалою суду зупинено провадження в адміністративній справі №320/5732/19 у зв`язку з витребуванням доказів у справі - до 16 січня 2020 року та призначено наступне підготовче судове засідання у справі на 16 січня 2020 року о 14:00 год.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмовляючи у реєстрації податкової накладної, контролюючий орган в оспорюваному рішенні не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач стверджує, що складена ним податкова накладна не відповідає критеріям оцінки ризиків, у зв`язку з чим підстави для зупинення її реєстрації були відсутні. Одночасно з цим позивач звертає увагу суду, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації податкової накладної, контролюючому органу було направлено вичерпні пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких було складено подану для реєстрації податкову накладну.

Як зазначає позивач, доданих до повідомлень пояснень та документів контролюючий орган під час прийняття спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної не врахував, у зв`язку з чим дійшов безпідставних висновків про відмову у її реєстрації.

Також, позивач в обґрунтування заявленого позову посилається на те, що відповідність ТОВ Енкловер п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку ґрунтується лише на припущеннях контролюючого органу, не містить жодного підґрунтя та посилань на обставини, які б свідчили про дійсність існування підстав та причин для віднесення ТОВ Енкловер до ризикових платників податків, крім того Критерії ризиковості платника податку, що викладенні у листі ДФС від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18, який був застосований при прийнятті оскаржуваного рішення, не є нормативно-правовим актом, а тому не може бути застосований, як підстава для визначення ризиковості платника, а відтак протокольне рішення Головного управління ДФС у Київській області щодо включення/внесення Позивача до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків є протиправним, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

ГУ ДФС у Київській області та ДФС України проти позову заперечили, у спільному відзиві на позовну заяву зазначивши, що відмова у реєстрації податкової накладної обумовлена ненаданням позивачем відповідних розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків на підтвердження факту оплати за надані послуги та виконані роботи у складі повідомлення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року поновлено провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року закрито підготовче провадження, розпочато розгляд справи по суті після закриття підготовчого судового засідання та вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Енкловер (ідентифікаційний код: 40801549, місцезнаходження: 08600, Київська область, м.Васильків, вул.Робкорівська, буд.21, оф.1) з 02.09.2016 року зареєстровано як юридична особа.

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 01.10.2016 року.

22 грудня 2017 року між позивачем та Києво-Святошинською об`єднаною державною податковою інспекцією головного управління ДФС у Київській області був укладений договір про визнання електронних документів №221220171, який, згідно з пунктом 2 Розділу 1, надає платнику податків можливість подавати до органів ДФС податкові документи в електронному вигляді.

Товариством з обмеженою відповідальністю Енкловер укладений Договір №3 про надання платних послуг по організації та виконанню навантажувально-розвантажувальних робіт від 18.07.2018 року з Товариством з обмеженою відповідальністю Цукорагропром (код ЄДРПОУ 38234087).

Товариством з обмеженою відповідальністю Енкловер укладений Договір транспортного перевезення №04/10-18П від 04.10.2018 року з Товариством з обмеженою відповідальністю АГАТ-А (код ЄДРПОУ 31086753).

За результатами господарської діяльності з вказаними контрагентами позивачем за період з серпня 2018 року по травень 2019 року було відправлено до реєстрації податкові накладні у кількості 118 штук.

Реєстрацію переважної більшості вказаних податкових накладних контролюючим органом було зупинено.

Відповідно до квитанцій підставами для зупинення реєстрації вказаних податкових накладних вказано наступне: Обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій . ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Після проведених Товариством дій з підтвердження реальності господарських операцій, за результатами розгляду скарг ТОВ Енкловер на даний час 11 податкових накладних було зареєстровано, в той час як у реєстрації 35 податкових накладних контролюючим органом відмовлено.

Щодо всіх наведених податкових накладних (далі - ПН), реєстрацію яких було зупинено податковим органом, позивачем було подано повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій та після отримання рішення про відмову реєстрації ПН було подано в ДФС скарги в електронному вигляді та нарочно.

Крім того, 15 травня 2019 року позивач звернувся до в.о. Голови Державної фіскальної служби України зі зверненням від 07.05.2019 №11 про виключення ТОВ Енкловер (код ЄДРПОУ 40801549) із списку ризикових організацій.

Листами від 27.05.2019 №24433/6/99-99-29-01-02-15 та від 04.06.2019 року №25608/6/99-99-29-01-02-15 ДФС України повідомлено позивача, що його звернення надіслані до ГУ ДФС Київської області для розгляду по суті та надання відповіді.

Листом Головного управління ДФС у Київській області від 20 травня 2019 року №17990/10/10-36-07-03-06 позивача повідомлено, що він відповідає вимогам п. 1.6. Критеріїв ризиковості платника податків з ознакою наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником .

28 травня 2019 року ТОВ Енкловер звернулося до ДФС України з проханням виключити позивача зі списку ризикових платників податків та зареєструвати податкові накладні за переліком, додавши підтверджуючі документи.

29 травня 2019 року ТОВ Енкловер з аналогічним листом з додатками звернулося до ГУ ДФС у Київській області.

Листом від 18.06.2019 року №21368/10/10-36-07-03-06 ГУ ДФС у Київській області повідомлено позивача, що він відповідає п. 1.6. Критеріїв ризиковості платника податків з ознакою наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником . За результатами аналізу та співставлення поданих ТОВ Енкловер (40801549) документів щодо підтвердження господарської діяльності з інформаційними системами ДФС, встановлено необхідність проведення додаткових контрольно-перевірочних заходів. Враховуючи вищевикладене, після проведення контрольно-перевірочної роботи, Головним управлінням ДФС у Київській області у встановленому постановою Кабінету Міністрів України порядку, буде повторно розглянуто питання щодо виключення з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Листом від 19.06.2019 №28062/6/99-99-29-01-02-15 ДФС України повідомлено позивача, що питання внесення та виключення платників з переліку ризикових належить до компетенції територіальних органів ДФС. Крім того зазначено, що інформація щодо виключення з переліку ризикових платників податків була надана листами ГУ ДФС у Київській області від 20.05.2019 №17990/10/10-36-07-03-06 та від 04.06.2019 №19670/10/10-36-07-03-06.

01 липня 2019 року ТОВ Енкловер повторно звернулося до ДФС України з проханням виключити позивача із списку ризикових платників податків та зареєструвати податкові накладні за переліком. Крім того, у вказаному зверненні позивач вкотре наголосив, що 18 липня 2018 року між ним та ТОВ Цукорагропром укладено Договір №3, відповідно до умов якого виконавець (ТОВ Енкловер ) зобов`язується надавати платні послуги, а саме послуги з підготовки та навантаження у залізничні вагони, контейнери та автомобільний транспорт для відправки вантажу (цукор-пісок у мішках) та інші послуги, прописані в Додатках до Договору №3. Організація та безпосереднє виконання вказаних робіт здійснюється власними силами ТОВ Енкловер , оскільки до його складу входить штат найманих працівників, які забезпечують своєчасне та якісне надання послуг та отримують заробітну плату, за що товариством щомісячно сплачуються податки. У складі майна товариства є власна техніка: штабелеукладачі та транспортерні стрічки. Використовується орендована техніка на підставі Договору оренди обладнання від 01.09.2018 року №07, укладеного з ФОП ОСОБА_1 . Також, зазначено, що 04 жовтня 2018 року між позивачем та ТОВ АГАТ-А укладено договір перевезення №04/10-18П, відповідно до якого Перевізник (ТОВ Енкловер ) зобов`язується надавати Замовнику послуги з перевезення вантажів. Для надання даних послуг було взято в оренду вантажний автомобіль, про що свідчить Договір №П-109 оренди автомобіля від 01.09.2018, укладений з ФОП ОСОБА_2 . Також, для своєчасного виконання перевезень було укладеного Договір №ФГ04-10/18-1 на відпуск ПММ від 04.10.2018 року з ТОВ ЄФГ ТРЕЙДИНГ . На посаду водія для здійснення перевезень був призначений працівник ОСОБА_3 згідно наказу №00000008 від 12.09.2018 року.

До вказаного звернення ТОВ Енкловер було надано підтверджуючі документи.

У вказаному зверненні також наголошено, що працівником оперативного управління ГУ ДФС у Київській області здійснено перевірку фактичного місцезнаходження за вказаною адресою.

Також, 01 липня 2019 року ТОВ Енкловер направило аналогічний лист з додатками до ГУ ДФС у Київській області.

Крім того, листом від 18 липня 2019 року позивач повідомив ГУ ДФС у Київській області про порушення порядку блокування ПН, оскільки рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних надходять лише за 1 день до кінцевого строку подання скарги. До вказаного листа надані скарги з проханням зареєструвати податкові накладні.

Відповіді на зазначені вище звернення від відповідачів товариством отримано не було.

27 серпня 2019 року до контролюючого органу було направлено запит про надання витягу з протоколу засідання Комісії та матеріали на підставі яких ТОВ Енкловер було віднесено до переліку ризикових платників податків.

Листом від 19.09.2019 №2025/10/10-36-06-03-06 на запит представника позивача надано витяг з протоколу засідання Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, по платниках які перебувають на обліку в ГУ ДФС у Київській області від 21 листопада 2018 року №603, згідно якого прийнято рішення про внесення до реєстру ризикових платників ТОВ Енкловер (40801549), по якому надано пропозицію на засідання комісії.

З матеріалів справи вбачається, що 18 липня 2018 року між ТОВ Енкловер (код ЄДРПОУ 40801549) (виконавець) та ТОВ Цукорагропром (код ЄДРПОУ 38234087) (замовник) був укладений договір про надання платних послуг по організації та виконанню навантажувально-розвантажувальних та інших робіт, пунктом 1.1. якого передбачено, що виконавець зобов`язується надавати платні послуги по організації та виконанню навантажувально-розвантажувальних робіт за завданням замовника, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи/надані послуги та оплатити їх вартість.

Згідно з п. 1.2. Договору умови надання послуг визначаються у цьому договорі та/або у відповідному додатку до цього договору, який укладається сторонами та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 1.3. Договору період надання послуг з 01 вересня 2018 року по 31 серпня 2019 року.

Згідно з п. 1.4. Договору послуги будуть виконуватись (надаватись) на території складів, які знаходяться за адресами:

Тернопільська область, м.Тернопіль, вулиця Поліська, будинок 11.

Київська область, Рокитнянський район, смт.Рокитне, вул.Ентузіастів, будинок 6.

Відповідно до п.1.4.1. Договору по заявкам замовника послуги по навантаженню та розвантаженню цукру за цим договором можуть надаватися на складах замовника, розташованих за адресами: Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Богдана Хмільницького, буд.122; Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Запасна, буд.7; Одеська область, м.Одеса, вул.Аеропортівська, буд.4; Черкаська область, м.Сміла, вул.І.Франка, буд.18; Запорізька область, с.Наталовка, вул.Гранитна, буд.1; Черкаська область, Золотоноський район, с.Вознесенське, вул.Заводська, буд.1; Харківська область, Балаклійський район, смт.Савинці, вул.Савинське шосе, буд.1; Хмельницька область, Волочиський район, смт.Наркевичі, вул.Заводська, буд.1; Полтавська область, Оржицький район, смт.Новооржицьке, вул.Центральна, буд.2; Полтавська область, Кобеляцький район, смт.Білики, вул.Миру, буд.1; Вінницька область, Хмільницький район, с.Війтівці, вул.Заводська, буд.2; Харківська область, Коломацький район, смт.Коломак, вул.Перемоги, буд.123; Полтавська область, Шишацький район, с.Яреськи, вул.Новаторів, буд.24.

Пунктом 1.5. Договору встановлено, що послуги по навантаженню та розвантаженню вантажу замовника виконуються виконавцем механічним та/або ручним способом. Право власності на вантаж залишається у замовника протягом всього терміну надання послуг виконавцем.

Пунктом 1.6. Договору встановлено, що виконавець надає послуги у розмірі, об`ємі та в строк, зазначений замовником в заявці (зразок якої наведено в Додатку 1 до Договору), яка є невід`ємною частиною цього Договору, та надсилається на електронну адресу виконавця fuge@ukr.net не пізніше ніж за 12 годин до початку надання послуг.

Пунктом 1.6.1. Договору встановлено, що на складі за адресою Тернопіль, вулиця Поліська, будинок 11 виконавець надає послуги з використанням власної навантажувальної техніки, а згідно з п.1.6.2. Договору на інших складах, окрім складу зазначеного в п. 1.6.1, виконавець може за потребою використовувати власну складську техніку за додатковим письмовим погодженням Сторін.

У відповідності до п.2.1. Договору виконавець зобов`язаний забезпечити своєчасне виконання послуг замовнику в строк, вказаний замовником в заявці, згідно умов цього Договору; забезпечити якість наданих послуг відповідно до вимог, яким такі послуги звичайно повинні відповідати та не допустити пошкодження вантажу та або його розкрадання, втрату під час надання послуг і нести відповідальність за його відшкодування; при неможливості вчасно надати передбачені цим Договором послуги негайно, протягом 2 годин інформувати про це замовника за електронною адресою logist_kyiv@astarta.ua та телефоном (050) 461-14-94; дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, норм і правил охорони праці, охорони навколишнього середовища та протипожежних правил на території, зазначеній у п.1.4 цього Договору, і нести відповідальність за виконання своїми співробітниками, підрядниками, іншими третіми особами, що залучені виконавцем до виконання цього Договору, зазначених правил; в порядку та строк, що передбачено чинним законодавством України, скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН), податкову накладну.

У відповідності до п.2.2. Договору виконавець має право щотижнево отримувати від замовника інформацію, необхідну для надання послуг за цим Договором; залучати третіх осіб для надання послуг по Договору, залишаючись відповідальним за їх дії як за свої власні; отримати за надані послуги оплату в розмірах і строки, передбачені цим Договором.

У відповідності до п.2.3. Договору замовник зобов`язаний вчасно, а саме кожного тижня, надавати виконавцю інформацію, щодо планованого об`єму на наступний тиждень, для своєчасного та якісного надання визначених цим Договором послуг; прийняти від виконавця надані послуги та оплатити їх вартість в розмірі і в строки, передбачені цим Договором.

Окрім того, п.3.1. Договору визначено, що вартість послуг по даному Договору визначається у гривнях та включає суму податку на додану вартість. Загальна вартість послуг визначається видом та обсягом наданих виконавцем та прийнятих замовником (за Актом приймання-передачі виконаних послуг) послуг, протягом строку дії цього Договору.

Пунктом 3.4.1. Договору передбачено, що для надання послуг на складі м.Тернопіль вулиця Поліська, будинок 11 виконавець в обов`язковому порядку використовує власну складську техніку: штабелеукладач 9 м - 3 шт; штабелеукладач 12 м - 1 шт; транспортерні стрічки - 60 м.

Пунктом 3.4.2. Договору передбачено, що для надання послуг на інших складах, крім складу зазначеного у пункті 3.4.1., виконавець може за потребою використовувати власну складську техніку за додатковим письмовим погодженням Сторін, а згідно з п.3.4.3. Договору організацію переміщення техніки, вказаної в п. 3.4.1., та витрати за переміщення несе замовник.

Згідно з п.3.4.4. Договору відповідальність за поточне обслуговування та ремонт техніки, вказаної в п. 3.4.1., а також витрати, пов`язані з цим, несе виконавець.

Оплата за послуги, передбачені даним Договором, здійснюється замовником на розрахунковий рахунок виконавця щотижнево, не пізніше 4-х робочих днів з моменту підписання замовником Акту приймання-передачі наданих послуг (надалі - Акт) за умови отримання від виконавця скан-копії Акту приймання-передачі виконаних послуг та рахунку-фактури, завірених печаткою виконавця, на електронну адресу замовника, з наступною відправкою оригіналів Актів приймання-передачі виконаних послуг та рахунків-фактур виконавця протягом 2 робочих днів (п.3.5.Договору). Рахунок та Акт надсилаються виконавцем на електрону адресу logist_kyiv@astarta.ua щочетверга за попередній тиждень надання навантажувально-розвантажувальних послуг (п.3.6.Договору).

На виконання умов Договору, зокрема, 17 травня 2019 року ТОВ Енкловер (ЄДРПОУ 40801549) було виписано податкову накладну № 2 замовнику ТОВ Цукорагропром (ЄДРПОУ 38234087) на загальну суму 235368,17 грн., у тому числі ПДВ 39228,03 грн. за фактом виконаних послуг за Договором №3 про надання платних послуг по організації та виконанню навантажувально-розвантажувальних та інших робіт від 18.07.2018 року, про що свідчить Акт надання послуг № 31 від 17.05.2019 року. Вищенаведені послуги були оплачені, про що свідчить платіжне доручення № С8-1022217 від 21.05.2019 року (т.1, а.с.127).

Згідно з квитанцією від 14.06.2019 реєстрацію ПН №2 від 17.05.2019 року було зупинено, оскільки обсяг постачання товару/послуги 52.24.19-00.00 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій . ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку (т.1, а.с.126).

У цій же квитанції позивачеві було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Для реєстрації зазначеної податкової накладеної, позивачем направлено до податкового органу повідомлення з поясненнями та копіями відповідних документів.

Розглянувши вказані документи і пояснення, Комісія ГУ ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла рішення від 08.07.2019 №1215166/40801549, яким відмовила у реєстрації податкової накладної від 17.05.2019 №2 (т.2, а.с.15).

Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних слугував висновок Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про ненадання позивачем розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

На зазначене рішення позивачем було подано скаргу з додатками, за результатами розгляду якої комісією з розгляду скарг Державної фіскальної служби України прийнято рішення від 26.07.2019 року №34089/40801549/2 про залишення вказаної скарги без задоволення (т.2, а.с.81).

Не погоджуючись з рішенням ГУ ДФС у Київській області щодо включення ТОВ Енкловер до реєстру ризикових платників, бездіяльністю ГУ ДФС у Київській області щодо не розгляду звернень ТОВ Енкловер та не виключення його з переліку ризикових платників, а також з рішенням комісії ГУ ДФС у Київській області про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено у Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341) (далі також Порядок №1246).

Пунктом 5 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок № 117), передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На час виникнення спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій були визначені у листі ДФС від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18.

Відповідно до пункту 1.6 листа ДФС від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Пунктом 12 Порядку №117 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктом 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З системного аналізу викладених положень податкового законодавства слідує, що реєстрації податкової накладної, як обов`язковій умові для віднесення покупцем товарів/послуг сплаченої у складі товарів або послуг суми ПДВ до податкового кредиту, передує процедура автоматизованого співставлення податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі відповідності податкової накладної/розрахунку коригування вказаним критеріям, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зупиняється.

Умовою розблокування реєстрації податкової накладної, яка за результатами автоматизованого моніторингу була визнана такою, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій, є подання платником податків документів, вичерпний перелік яких визначений у пункті 14 Порядку №117.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію ризиків. Вживання контролюючим органом загального посилання на пункт Критеріїв ризиковості платника податків, без наведення конкретної ознаки ризиковості, є абстрактним і невизначеним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Аналогічні вимоги щодо обґрунтованості та недвозначності висуваються вказаними нормативно-правовими актами й до рішення, яким оформлюються результати розгляду поданих платником податків документів для реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування: його зміст повинен містити вичерпну інформацію щодо мотивів та конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних).

Зокрема, затверджена Порядком №117 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, документів, яких на думку контролюючого органу не вистачає в аспекті конкретного змісту господарських взаємовідносин, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки виконання господарської операції мають бути надані, але відсутні. Натомість мотиви, з яких контролюючий орган дійшов висновку, що відповідні документи мають бути подані, але були відсутні, наводяться контролюючим органом у графі додаткова інформація .

З огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України, на контролюючий орган покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та подальших дій чи бездіяльності.

Відтак, контролюючий орган повинен надати належні та достатні докази того, що дії щодо зупинення реєстрації податкової накладної вчинено у відповідності до приписів пункту 201.16 статті 201 ПК України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та за наявності підстав, встановлених вищезгаданими Критеріями оцінки ступеня ризиків.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що зупинення спірної податкової накладної не відповідає умовам критерію пп.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в квитанції міститься лише загальне посилання на пп.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення конкретних обставин відповідності платника податків певному критерію.

Будь-яких доказів, які б свідчили, що ТОВ Енкловер відповідає одному з критеріїв, визначених у листі ДФС від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18, відповідачами до суду не надано.

Аналіз оспорюваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в аспекті зазначених вимог дає підстави для висновку, що воно містить лише абстрактне твердження про ненадання платником податків документів, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, яких з урахуванням особливостей, характеру та обсягу господарських операцій, на думку Комісії, не вистачає.

Зміст оспорюваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної дає підстави стверджувати, що комісія ГУ ДФС у Київській області, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу, що свідчить про формальний підхід відповідача у здійсненні своїх обов`язків.

У той же час, аналіз наданих позивачем згідно з вичерпним переліком документів та пояснень свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.

Сукупність наданих позивачем первинних документів не дають підстав для сумніву щодо реальності фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ Цукорагропром щодо надання послуг. Наданий позивачем пакет документів відповідає визначеному у пункті 14 Порядку №117 переліку і був об`єктивно достатнім для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Підсумовуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача, що дії контролюючого органу, що виразились у зупиненні реєстрації в ЄРПН податкової накладної від №2 від 17 травня 2019 року, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю Енкловер , є протиправними, а рішення комісії ГУ ДФС у Київській області від 08 липня 2019 року №1215166/40801549 прийнято необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення (вчинення дії), непропорційно, тобто без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки відповідачі не довели, що позивач відповідає критеріям ризиковості платника податків, враховуючи надання позивачем на пропозицію контролюючого органу передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентом, а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних не спростована відповідачами, вимоги позивача про визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення про відмову у реєстрації ПН є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 № 7 Про судове рішення в адміністративній справі зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

З урахуванням тієї обставини, що під час розгляду справи у суді позивачем доведено надання ним до Головного управління ДФС у Київській області всіх документів, визначених Порядком №117, як достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, та підтвердження належної форми та змісту цих документів, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв`язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов`язання ДФС України здійснити реєстрацію податкової накладної від 17.05.2019 року №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну ТОВ Енкловер , є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Беручи до уваги, що відповідачі не довели існування обставин, які б виключали можливість реєстрації податкової накладної від 17.05.2019 року №2, вимоги позивача про зобов`язання ДФС України зареєструвати спірну податкову накладну датою їх фактичного отримання є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним рішення ГУ ДФС у Київській області у формі протоколу №603 від 21.11.2018 року про визначення позивача таким, що відповідає п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та виключення позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає наступне.

Відповідачами суду не надано інформації щодо дати виключення ТОВ Енкловер з реєстру ризикових платників податків.

Наявність запису в базах даних ДФС України про ТОВ Енкловер як ризикове підприємство порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкової накладної (п. 201.1. ст. 201 ПКУ), оскільки підставою для зупинення податкової накладної згідно квитанції до поданої на реєстрацію податкової накладної є наявність ознак ризиковості, передбачених п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, що фактично позбавляє можливості ТОВ Енкловер належним чином проводити свою господарську діяльність.

Отже, судом з`ясовано та не заперечується відповідачами, що реєстрацію спірної податкової накладної в ЄРПН зупинено саме у зв`язку з відповідністю податкової накладної підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Як було зазначено вище, 29 травня 2019 року ТОВ Енкловер звернулося до ГУ ДФС у Київській області.

Листом від 18.06.2019 №21368/10/10-36-07-03-06 ГУ ДФС у Київській області повідомлено позивача, що він відповідає п. 1.6. Критеріїв ризиковості платника податків з ознакою наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником . За результатами аналізу та співставлення поданих ТОВ Енкловер (40801549) документів щодо підтвердження господарської діяльності з інформаційними системами ДФС, встановлено необхідність проведення додаткових контрольно-перевірочних заходів. Враховуючи вищевикладене, після проведення контрольно-перевірочної роботи, Головним управлінням ДФС у Київській області у встановленому постановою Кабінету Міністрів України порядку, буде повторно розглянуто питання щодо виключення з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Листом від 19.06.2019 №28062/6/99-99-29-01-02-15 ДФС України повідомлено Позивача питання внесення та виключення платників з переліку ризикових належить до компетенції територіальних органів ДФС. Крім того зазначено, що інформація щодо виключення з переліку ризикових платників податків була надана листами ГУ ДФС у Київській області від 20.05.2019 №17990/10/10-36-07-03-06 та від 04.06.2019 №19670/10/10-36-07-03-06.

01 липня 2019 року ТОВ Енкловер повторно звернулося до ДФС України з проханням виключити позивача із списку ризикових платників податків та зареєструвати податкові накладні за переліком. Крім того, у вказаному зверненні позивач вкотре наголосив, що 18 липня 2018 року між ним та ТОВ Цукорагропром укладено Договір №3, відповідно до умов якого виконавець (ТОВ Енкловер ) зобов`язується надавати платні послуги, а саме послуги з підготовки та навантаження у залізничні вагони, контейнери та автомобільний транспорт для відправки вантажу (цукор-пісок у мішках) та інші послуги, прописані в Додатках до Договору №3. Організація та безпосереднє виконання вказаних робіт здійснюється власними силами ТОВ Енкловер , оскільки до його складу входить штат найманих працівників, які забезпечують своєчасне та якісне надання послуг та отримують заробітну плату, за що товариством щомісячно сплачуються податки. У складі майна товариства є власна техніка: штабелеукладачі та транспортерні стрічки. Використовується орендована техніка на підставі Договору оренди обладнання від 01.09.2018 року №07, укладеного з ФОП ОСОБА_1 . Також, зазначено, що 04 жовтня 2018 року між позивачем та ТОВ АГАТ-А укладено договір перевезення №04/10-18П, відповідно до якого Перевізник (ТОВ Енкловер ) зобов`язується надавати Замовнику послуги з перевезення вантажів. Для надання даних послуг було взято в оренду вантажний автомобіль, про що свідчить Договір №П-109 оренди автомобіля від 01.09.2018, укладений з ФОП ОСОБА_2 . Також, для своєчасного виконання перевезень було укладеного Договір №ФГ04-10/18-1 на відпуск ПММ від 04.10.2018 року з ТОВ ЄФГ ТРЕЙДИНГ . На посаду водія для здійснення перевезень був призначений працівник ОСОБА_3 згідно наказу №00000008 від 12.09.2018 року.

Також, 01 липня 2019 року ТОВ Енкловер направило аналогічний лист з додатками до ГУ ДФС у Київській області.

Крім того, листом від 18 липня 2019 року позивач повідомив ГУ ДФС у Київській області про порушення порядку блокування ПН, оскільки рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних надходять лише за 1 день до кінцевого строку подання скарги. До вказаного листа надані скарги з проханням зареєструвати податкові накладні.

Відповіді на зазначені вище звернення від відповідачів товариством отримано не було.

27 серпня 2019 року до контролюючого органу було направлено запит про надання витягу з протоколу засідання Комісії та матеріали на підставі яких ТОВ Енкловер було віднесено до переліку ризикових платників податків.

Листом від 19.09.2019 року №2025/10/10-36-06-03-06 на запит представника позивача надано витяг з протоколу засідання Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, по платниках які перебувають на обліку в ГУ ДФС у Київській області від 21 листопада 2018 року №603, згідно якого прийнято рішення про внесення до реєстру ризикових платників ТОВ Енкловер (40801549), по якому надано пропозицію на засідання комісії (т.1, а.с.).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі Інтерсплав проти України , якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

У справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентів.

У відповіді на адвокатський запит, ГУ ДФС у Київській області не зазначено жодного доказу на підтвердження того, що Позивач, як платник податку, діяв без належної обачності та обережності. А тому контролюючий орган не має жодних даних, які спростовують добросовісний характер поведінки Позивача.

ГУ ДФС у Київській області зазначає, зокрема, у відзиві на позовну заяву про наявність податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Незважаючи на добросовісний статус платника податків комісією ГУ ДФС у Київській області було включено ТОВ Енкловер до Переліку ризикових платників податків відповідно до п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників, затверджених постановою КМУ від 21.02.2018 року №117 Про запровадження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Як зазначено у п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.

Згідно з п. 2 зазначеного Порядку, Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у пункті 3 вказаного Порядку, Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

У листі Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 Критерії ризиковості платника податку , який діяв в періоді виникнення спірних у справі правовідносин, зокрема, зазначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

З відповіді ГУ ДФС у Київській області на адвокатський запит та доводів представника контролюючого органу щодо ймовірної, як зазначає сам контролюючий орган, податкової інформації відносно контрагентів Позивача, стає очевидним, що Позивач не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків.

Належної мотивації підстав та причин віднесення ТОВ Енкловер за рахунок вищенаведених доводів позивачем до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 листа Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18, протокольне рішення ГУ ДФС у Київській області не містить.

Крім того, рішення комісії ГУ ДФС у Київській області про включення позивача до Переліку ризикових платників податків було прийнято лише на підставі даних інформаційних баз контролюючого органу, які не містять жодних встановлених обставин ризиковості Позивача та його постачальників, а будь-які інші матеріали контролюючого органу не використовувались та до суду не надавалися.

Проаналізувавши вказані обставини, суд дійшов висновку, що позивач не відповідає жодному з наведених у листі Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 критеріїв ризиковості платника.

Таким чином, оскаржуване рішення ГУ ДФС у Київській області щодо включення/внесення позивача до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, викладене у протоколі, не відповідає вимогам п. п. 1, 3 частини 2 статті 2 КАС України, оскільки таке рішення прийнято необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Разом з тим, у підготовчому судовому засіданні 28 листопада 2019 представником відповідачів зазначено, що надання протоколу засідання комісії ГУ ДФС у Київській області про включення позивача до переліку ризикових платників є неможливим у зв`язку з тим, що Генеральною прокуратурою України згідно протоколу обшуку в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018000000001759 від 19.07.2018 та на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 09.09.2019 по справі №757/47869/19-к вказаний протокол було вилучено.

У зв`язку з відсутністю у відповідачів доказів, які є необхідними для всебічного, повного та об`єктивного розгляду даної справи 28 листопада 2019 року суд постановив ухвалу про витребування доказів у справі від Генеральної прокуратури України, а саме: копію протоколу засідання Комісії, що приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Київській області від 21.11.2018 №603, на якому прийнято рішення про включення до переліку ризикових платників податків ТОВ Енкловер (ідентифікаційний код 40801549).

16 січня 2020 року Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Києві, на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року, що надійшла з Генеральної прокуратури України 16 грудня 2019 року, направлено на адресу суду копії матеріалів кримінального провадження №42018000000001759, а саме копію протоколу засідання Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку, коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, які перебувають на обліку в ГУ ДФС у Київській області №603 від 21.11.2018 року (т.2, а.с.109-112).

Надана суду копія протоколу засідання Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, які перебувають на обліку в ГУ ДФС у Київській області від 21.11.2018 №603 не містить жодних обґрунтувань віднесення ТОВ Енкловер (код ЄДРПОУ 40801549) до таких, що відповідає п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Єдиною підставою для внесення позивача до такого Переліку зазначено: Податкова інформація , без конкретизації дати, номеру реєстрації, органу, яким вона складена, та її суті.

Суд зазначає, що податкова інформація, яка була підставою для включення позивача до Переліку ризикових платників податку, відповідачем до суду не надана.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.9 ст.80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Таким чином, оскільки ГУ ДФС у Київській області не було надано поважних причин прийняття протокольного рішення ГУ ДФС у Київській області про визначення ТОВ Енкловер таким, що відповідає п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, суд зазначає, що ГУ ДФС у Київській області не доведено правомірність винесення оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень.

З огляду на те, що дії контролюючого органу породжують правові наслідки для платника податків, а саме через включення позивача до Переліку ризикових платників податків було зупинено реєстрацію спірної податкової накладної, що в подальшому зумовило прийняття рішення про відмову у її реєстрації, позивач правомірно наполягає на визнанні оскаржуваного рішення про включення позивача до Переліку ризикових платників податків протиправним та його скасування.

Враховуючи викладене, рішення Головного управління ДФС у Київській області щодо включення/внесення Позивача до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків є протиправним, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

При цьому суд зазначає, що позовна вимога про зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є належним способом захисту прав позивача та відповідає ст. 245 КАС України, як похідна вимога, а тому також підлягає задоволенню.

Суду також зауважує, що Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 Критерії ризиковості платника податків та не затверджені будь-яким наказом чи іншим організаційно-розпорядчим документом Державної фіскальної служби України.

Згідно з пп. б п. 4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731 (далі - Положення №731), державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що мають міжвідомчий характер, тобто є обов`язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Відповідно до п. 6 Положення №731 державну реєстрацію здійснюють, зокрема, нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - Мін`юст.

За вимогами п. 15 Положення №731, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.

У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Критерії ризиковості платника податку не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України, а відтак вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі №К/9901/4668/19, в якій Верховний Суд, надаючи оцінку доводам касаційної скарги, враховує, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси суб`єктів господарської діяльності, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством.

З урахуванням вищенаведеного, оскільки лист ДФС України від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 не є нормативним актом, останній не може визначати критерії ризиковості платників податку, а тому заявлені позивачем вимоги адміністративного позову є повністю обґрунтованими.

Оскільки суд прийшов до висновку про протиправність відмови Головного управління ДФС у Київській області у реєстрації податкової накладної та відсутності підстав для віднесення позивача в частині включення його до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, а інших підстав для відмови та вказаного включення чинним законодавством не передбачено, наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі, що, водночас, з урахуванням наведеного вище, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є способом відновлення порушеного права позивача.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 7684,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 15.10.2019 року №40801991 (т.1, а.с.3).

При цьому, суд звертає увагу на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Така правова позиція викладена, зокрема в Довідці про аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору , затвердженій Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року №2.

Відтак, при зверненні з даним позовом до суду, який містить три вимоги немайнового характеру, сплаті підлягав судовий збір на суму 5763,00 грн.

Сплачений позивачем судовий збір у сумі 5763,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області, оскільки спірні рішення саме комісії регіонального рівня призвели до спірних правовідносин.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір , питання про повернення з Державного бюджету України судового збору, сплаченого в більшому розмірі, ніж встановлено законом, вирішується за клопотанням особи, що його сплатила.

Беручи до уваги відсутність такого клопотання у матеріалах справи, питання про повернення позивачеві надміру сплаченої суми судового збору у розмірі 1921,00 грн. судом під час розподілу судових витрат у рішенні не вирішується. При цьому позивач може звернутися до суду із окремим клопотанням про повернення надмірно сплаченої суми судового збору.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Київській області, викладене в протоколі № 603 від 21.11.2018 року про визначення Товариства з обмеженою відповідальності (ідентифікаційний код: 40801549, місцезнаходження: 08600, Київська область, м.Васильків, вул.Робкорівська, буд.21, оф.1) таким, що відповідає п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

3. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо не розгляду звернень Товариства з обмеженою відповідальності та не виключення його з переліку ризикових платників.

4. Зобов`язати Головне управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39393260) виключити Товариство з обмеженою відповідальності (ідентифікаційний код: 40801549, місцезнаходження: 08600, Київська область, м.Васильків, вул.Робкорівська, буд.21, оф.1) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08 липня 2019 року №1215166/40801549 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 17 травня 2019 року.

6. Зобов`язати Державну фіскальну службу України (ідентифікаційний код 39292197, місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальності (ідентифікаційний код: 40801549, місцезнаходження: 08600, Київська область, м.Васильків, вул.Робкорівська, буд.21, оф.1) №2 від 17 травня 2019 року, датою їх фактичного отримання 14.06.2019.

7. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю (ідентифікаційний код: 40801549, місцезнаходження: 08600, Київська область, м.Васильків, вул.Робкорівська, буд.21, оф.1) судовий збір у сумі 5763,00 грн. (п`ять тисяч сімсот шістдесят три грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39393260, місцезнаходження: 03680, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 5-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення суду складено 31.01.2020.

Суддя Кушнова А.О.