Рішення

від 04.02.2020 по справі 813/4737/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/4737/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Надич М.О., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник - Шнир О.Б.

відповідача: представник - Кухар Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Габен до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Габен звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.04.2015 року №0000122204 та №0000132204.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність та невідповідність нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки від 06.04.2015 №253/13-05-22-04/3824369. Реальність господарських операцій, що досліджувались контролюючим органом в ході проведення перевірки підтверджується належними первинними документами, які долучені до матеріалів справи та були дослідженні контролюючим органом під час перевірки. Контрагент позивача - ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського володів усіма необхідними ресурсами для здійснення постачання товарно-матеріальних цінностей позивачу. Придбані посіви сільськогосподарських культур (сої та кукурудзи) не могли транспортуватись чи зберігатись, оскільки знаходились в землі і були невідокремленими від земельних ділянок до моменту збору врожаю. Крім того, у позивача була відсутня необхідність укладати договори зберігання та транспортування товару у зв`язку з тим, що ТОВ Габен взяло в оренду в ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського приміщення (в тому числі і складські приміщення), де такий товар і зберігався. Вказані договори оренди були представлені до перевірки. Додаткового зауважив, що відповідачем не вжито жодних заходів для проведення зустрічної перевірки контрагента позивача - ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського , в результаті якої можна підтвердити факт продажу товарно-матеріальних цінностей, а також реального їх передання ТОВ Габен .

Безпідставними, на думку позивача, є також покликання контролюючого органу на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 28.11.2014 у справі №918/1179/14, якою суд визнав недійсними укладені між ТОВ Габен та ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського договори купівлі-продажу, оскільки вказаним судовим рішенням застосовано реституцію та зобов`язано позивача повернути у власність ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського переданий товар. Таким чином, судовим рішенням встановлено реальність здійснення господарських операції між ТОВ Габен та ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського , оскільки товар був переданий покупцю.

Вищенаведене спростовує позицію контролюючого органу щодо нереальності вказаних господарських операцій та відсутності ділової мети при їх здійсненні .

Саме тому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області від 27.04.2015 року №0000122204 та №0000132204.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, що викладені у позовній заяві. Просив позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у запереченнях на позов та поясненнях від 26.11.2019 року, в яких зазначив, що в ході проведення перевірки ТОВ Габен використано рішення господарських судів, якими визнано недійсними договори купівлі-продажу пшениці, ячменю та інших злаків, посівів сої та кукурудзи, що були укладені між ТОВ Габен та ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського . Перевіркою встановлено, що господарські операції між ТОВ Габен та ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського не мали реального товарного характеру, оскільки ТОВ Габен не перераховано жодних коштів. Контролюючим органом встановлено, що ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського не вчинено жодних дій щодо отримання ТМЦ за вказаними договорами. За результатами автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ Габен встановлено розбіжності на суму ПДВ 399592,71 грн. по взаємовідносинах з ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського . Вказані обставини свідчать, що господарські операції між ТОВ Габен та ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського не мали реального характеру, а оформлені на виконання таких договорів первинні документи сформовані з метою отримання податкової вигоди.

Вказане свідчить про те, що господарські операції з вказаним контрагентом не мали реального характеру. Отже, у контролюючого органу були підстави для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень, саме тому відповідач вважає вимоги позивача, викладені в позовній заяві необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.06.2017 року скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами повторного розгляду справи рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2018 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 27 квітня 2015 року №0000122204 та № 0000132204.

Постановою Верховного Суду від 8 лютого 2019 року постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2018 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Львівського апеляційного адміністративного суду у зв`язку із постановленням вказаного судового рішення неповноважним складом суду.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції на новий розгляд.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 22 жовтня 2019 року прийнято матеріали справи №813/4737/15 до провадження і призначено підготовче судове засідання. В підготовчому судовому засіданні 07.11.2019 року в порядку ст. 52 КАС України було здійснено заміну відповідача правонаступником - Головним управлінням ДПС у Львівській області.

В судовому засіданні 03.12.2019 року ухвалою суду, яка занесена в протокол судового засідання було продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів в порядку ч.4 ст. 173 КАС України.

В судовому засіданні 09.01.2019 року ухвалою суду, яка занесена в протокол судового засідання було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ Габен з питань господарських відносин з ПрАТ АФ Зоря ім. Плютинського за вересень, жовтень 2014 року, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) або про подальшу реалізацію цих товарів (робіт, послуг), за результатами якої складено акт перевірки від 06.04.2015 року №253/13-05-2204/38243699.

Як слідує зі змісту акта перевірки, контролюючим органом встановлено порушення:

- п.135.1, 135.2 ст. 135, п.137.1, 137.4 ст. 137, п. 138.1, 138.2, 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 п. 139 Податкового кодексу України, у зв`язку із чим ТОВ Габен завищено витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування за 2014 рік на 22866485,30 грн., а також завищено доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування на 15086185,70 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на 1400453,93 грн.;

- ст. 185, п. 187.1 ст. 187, ст.188, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, у зв`язку з чим ТОВ Габен завищено суму зобов`язань всього на суму 3017237,14 грн., в т.ч. за вересень 2014 року в сумі 2894617,40 грн., за жовтень 2014 року в сумі 122619,74 грн. по операціях з контрагентами-покупцями, а також встановлено завищення ТОВ Габен суми податкового кредиту на загальну суму 3995920,71 грн., в т.ч. за вересень 2014 року в сумі 3729753,33 грн., за жовтень 2014 року в сумі 253794,89 грн., за листопад 2014 року в сумі 2926,67 грн., за грудень 2014 року в сумі 9445,82 грн. за рахунок відображення взаєморозрахунків з ПрАТ АФ Зоря ім. Плютинського , що призвело до заниження ПДВ в розмірі 978683,57 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем 27.04.2015 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000122204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1468025,36 грн., в тому числі 978683,57 грн. - за основним платежем та 489341,79 грн. - за штрафними санкціями;

- №0000132204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 2100680,90 грн., в тому числі - 1400453,93 грн. за основним платежем та 700226,97 грн. - за штрафними санкціями.

ТОВ Габен оскаржено вищезазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, однак такі залишено без змін, а скарги без задоволення.

Вказані в акті перевірки порушення вимог податкового законодавства по взаємовідносинах позивача з ПрАТ АФ Зоря ім. Полютинського полягають у тому, що, на думку контролюючого органу, господарські операції позивача з вказаним контрагентом фактично не відбувались. Такий висновок зроблено на підставі ухвали Господарського суду Рівненської області від 28.11.2014, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 у справі №918/1179/14, якими встановлено недійсність договорів купівлі-продажу пшениці, ячменю та інших злаків, посівів сої та кукурудзи, що були укладені між ТОВ Габен та ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського , реальність укладення яких та відображення їх в бухгалтерському та податковому обліку була предметом податкової перевірки. Окрім цього, як зазначено в акті перевірки, ТОВ Габен не представлено документального підтвердження транспортування та зберігання придбаних ТМЦ. Тому представлені до перевірки податкові накладні не підтверджують факт реалізації товарів, не є свідченням реальності господарської операції та містять недостовірні дані щодо змісту господарської операції.

Предметом спору у даній справі є правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, саме тому позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (в редакції на момент спірних правовідносин).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 135.1 ст.135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Згідно з пп.137.4 ст.137 Податкового кодексу України датою отримання доходів, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу; а також з врахуванням п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

При цьому відповідно до пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податків з постачання товарів, місце надання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно зі ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов`язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Наявність лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції (оприбуткування товару, чи його оплата) не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно з п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення № 88).

Відповідно до п. 2.1 Положення № 88 господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення № 88 документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 Положення № 88 первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам (п. 2.16. Положення №88).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХІV (в редакції, що діяв на момент спірних правовідносин) (далі - Закон України №996), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 2 Закону України №996 сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст.3 Закону України №996, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України №996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів.

Зміст наведених положень у їх системному зв`язку свідчить про те, що право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товарів (робіт, послуг), до податкового кредиту у суб`єкта господарювання виникає у разі: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; належним чином складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у її межах.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Габен укладено з ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського ряд договорів купівлі-продажу ТМЦ (пшениця Кубус озима І репродукції (непотруєна), посіви сої, посіви кукурудзи, корови основного стада, молодняк ВРХ з відгодівлі, пшениця, ячмінь, овес, насіння вики, ріпак, металобрухт), зокрема: договір купівлі-продажу від 27.08.2014 №149/14, договір купівлі-продажу від 02.06.2014 №148/1/14, договір купівлі-продажу від 02.06.2014 №148/2/14, договір купівлі-продажу від 02.06.2014 №148/3/14, договір купівлі-продажу від 02.06.2014 №148/6/14.

Щодо висновків викладених у Постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року, суд зазначає наступне.

Як слідує зі змісту договору купівлі-продажу від 02.06.2014 №148/1/14, відповідно до умов п. 1.1. якого Продавець зобов`язується продати Покупцю посіви у строки і на умовах, передбачених у цьому Договорі, а Покупець зобов`язується своєчасно здійснити його оплату та прийняти цей Товар на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 2.2. місцезнаходження товару зазначається у Додатку №1 до даного Договору. Відповідно до п. 3.1. Передача Товару здійснюється шляхом підписання Акту приймання - передачі посіві, що є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до додатку до Договору від 02.06.2014 №148/1/14 визначено місцезнаходження посівів сільськогосподарських культур на території Зорянської сільської ради, у якому також визначено і площу га, на яких посіяно придбані посіви. Сторонами підписано також Акт прийому передачі посіві сільськогосподарських культур від 02 червня 2014 року. Отже, у позивача не було необхідності ні зберігати, ні транспортувати даний товар, оскільки він був висіяний на території Зорянської сільської ради.

Щодо умов договору купівлі-продажу від 02.06.2014 №148/2/14, суд враховує наступне. Так, відповідно до п. 1.1. даного Договору Продавець зобов`язується продати, а Покупець прийняти молодняк ВРХ з відгодівлі та корови основного стада, а Покупець зобов`язується своєчасно здійснити оплату товару та прийняти його на умовах даного Договору.

Відповідно до п.3.1. Договору, товар поставляється транспортом Продавця. Пунктом 3.2 Договору передбачено, що перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформляється видатковою накладною.

Як слідує зі змісту пояснень позивача від 09 січня 2020 року, у позивача не було необхідності зберігати придбану худобу, оскільки така придбана 23.09.2014 року, згідно накладної №24 та в подальшому реалізована згідно видаткової накладної 230/0134 від 24.09.2014 року, оскільки утримання ВРХ потребувало значних капіталовкладень на утримання.

Щодо умов договору купівлі-продажу від 02.06.2014 №148/3/14, п. 1.1. якого передбачено, що Продавець зобов`язується продати Покупцю товар у кількості, строки і на умовах, передбачених у цьому Договорі, а Покупець зобов`язується своєчасно здійснити його оплату та прийняти товар на умовах даного Договору.

Пунктом 2 даного Договору визначено назву товару, одиницю виміру, кількість та вартість (пшениця, ячмінь, овес, насіння вики, ріпак).

Як слідує зі змісту п.3.1 даного Договору, передача товару здійснюється на умовах EXW (франко-елеватор (адреса елеватора: с. Зоря, Рівненського району, Рівненської області), що у свою чергу, перебувало на правах оренди у позивача відповідно до Договору оренди від 03 березня 2014 року №39/14, який міститься в матеріалах справи, відтак необхідності здійснення транспортування приданого товару у позивача були відсутні.

Щодо умов договору купівлі-продажу від 27.08.2014 №149/14, п. 1.1. якого передбачено, що Продавець зобов`язується продати Покупцю товар у кількості, строки і на умовах, передбачених у цьому Договорі, а Покупець зобов`язується своєчасно здійснити його оплату та прийняти товар на умовах даного Договору.

Пунктом 2 даного Договору визначено назву товару, одиницю виміру, кількість та вартість (пшениця Кубус). Як слідує зі змісту п.3.1 даного Договору, передача товару здійснюється на умовах EXW (франко-елеватор (адреса елеватора: с. Зоря, Рівненського району, Рівненської області), що у свою чергу, перебувало на правах оренди у позивача відповідно до Договору оренди від 03 березня 2014 року №39/14, який міститься в матеріалах справи, відтак необхідності здійснення транспортування приданого товару у позивача були відсутні.

Також матеріалами справи підтверджено, що позивачем придбано металобрухт у ПрАТ Зоря імені Плютинського по накладній №1 від 16.09.2014 року в кількості 2124 кг. Згідно пояснень позивача від 09.01.2020 року, вказаний металобрухт був необхідний позивачу в господарській діяльності, оскільки це були залишки списаних сільськогосподарських машин та устаткування, які використовувалися для ремонту власної техніки.

Зберігався придбаний металобрухт в приміщеннях, що орендувалися позивачем згідно договорів оренди №39/14 від 03.03.2014 року та №43/14 від 31.03.2014 року, які долучені до матеріалів справи.

Щодо купівлі яблук, позивач пояснив, що придбав вказаний товар у ПрАТ Зоря імені Плютинського згідно накладних №19 від 22.09.2014 року та №14 від 16.09.2014 року. Зберігався придбаний товар в приміщеннях, що орендувалися позивачем згідно договорів оренди №39/14 від 03.03.2014 року та №43/14 від 31.03.2014 року, які долучені до матеріалів справи.

Документи, що підтверджують господарські операції за вказаними договорами надавались позивачем до перевірки, що не заперечується відповідачем, та були предметом дослідження. Порушень щодо форми та порядку їх заповнення в акті перевірки не встановлено, а тому такі є належними доказами та приймаються судом до уваги при прийнятті рішення.

ПрАТ Зоря імені Плютинського виписано податкові накладні, суми ПДВ по яких відображені ТОВ Габен в складі податкового кредиту всього на суму ПДВ 3 995 920,71 грн., в т.ч. за вересень 2014 року в сумі 3 729 753,33 грн., за жовтень 2014 року в сумі 253 794, 89 грн., за листопад 2014 року в сумі 2 926, 67 грн., за грудень 2014 року в сумі 9 445, 82 грн., та відображено в податкових деклараціях з ПДВ за вересень - грудень 2014 року.

ТОВ Габен відображено в складі витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування за 2014 рік - 22 866 485,30 грн. - вартість придбання товарів (робіт, послуг) у ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського .

Сальдо розрахунків ТОВ Габен з ПрАТ Зоря імені Плютинського по рахунку 631 станом на 31.10.2014: Дт-0,00 грн. - Кт-32 383 045,22 грн.

Отримані від ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського ТМЦ були реалізовані позивачем іншим суб`єктам господарювання, що підтверджується долученими до матеріалів справи договорами, податковими накладними та іншими документами. При цьому, суд зазначає, що перелік таких документів наведений в акті перевірки.

Суми ПДВ по податкових накладних на реалізацію ТМЦ, отриманих від ПрАТ Зоря імені Плютинського , відображені ТОВ Габен в складі податкового зобов`язання всього на суму 3017237,14 грн., в т.ч. за вересень 2014 року в сумі 2894617,40 грн., за жовтень 2014 року в сумі 122619,74 грн., та відображено в податкових деклараціях з ПДВ за вересень, жовтень 2014 року.

ТОВ Габен відображено в складі доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування за 2014 рік - 15086185,70 грн. - реалізація товарів (робіт, послуг), придбаних у ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського .

Згідно з даними бухгалтерського обліку ТОВ Габен сальдо розрахунків з підприємствами-покупцями по рахунку 361 станом на 31.10.2014: Дт-21 376 154,0 грн- Кт-0,0 грн.

Водночас, відповідач заперечує сам факт (реальність) здійснення господарських операцій між позивачем та ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського , з огляду на те, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, визнані недійсними договори купівлі-продажу пшениці, ячменю та інших злаків, посівів сої, кукурудзи, молодняка ВРХ, що були укладені між ТОВ Габен та ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського , повнота відображення в податковому обліку та звітності яких була предметом перевірки позивача, щодо вказаного твердження податкового органу суд зазначає наступне.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28.11.2015 у справі №918/1179/14, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015, визнано недійсними договори купівлі-продажу, укладені між ТОВ Габен та ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського , а саме: ріпаку №126/14 від 25.07.2014, № 146/14 від 05.09.2014 та № 154/14 від 23.09.2014; посівів сої та кукурудзи №148/1/14 від 02.06.2014, товару на суму 6 100 445,00 грн. №148/3/14 від 02.06.2014, а також правочини, вчинені між ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського та ТОВ Габен , по передачі останньому яблук та пшениці Кубус.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28.11.2015 року у справі №918/1179/14, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 року, визнано недійсними договори купівлі-продажу молодняка ВРХ з відгодівлі та корів основного стада, укладені між ТОВ Габен та ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського , а саме №148/2/14 від 02.06.2014 року та №115/4 від 27.06.2014 року.

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що на виконання спірних договорів ТОВ Габен не перераховано жодних коштів, а ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського не вчинено жодних дій щодо їх отримання, у зв`язку з чим ТОВ Габен зобов`язано повернути ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського майно за вказаними договорами та правочинами: ріпак, посіви сої та кукурудзи, пшеницю Кубус, пшеницю, овес, насіння вики, яблука, молодняк ВРХ з відгодівлі та корів основного стада.

Як вбачається з акта перевірки, висновки контролюючого органу щодо порушення ТОВ Габен вимог податкового законодавства ґрунтуються на тому, що господарські операції між ТОВ Габен та ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського не мали реального характеру, у зв`язку з чим у позивача були відсутні підстави для відображення таких господарських операцій у податковому обліку.

Судом встановлено, що до висновків про нереальність господарських операцій між ТОВ Габен та ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського відповідач дійшов виключно на підставі судових рішень, якими визнано недійсними договори і правочини, відображені позивачем у податковому обліку.

В той же час, контролюючий орган не звернув увагу на те, що суд при прийнятті рішень у справі №918/1179/14, застосував реституцію і зобов`язав ТОВ Габен повернути все майно, одержане за вказаними договорами. Отже, вказаними судовими рішеннями визнано передачу ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського товару (майна) ТОВ Габен , тобто фактично підтверджено реальність господарських операцій.

Згідно з частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи із положень статті 78 КАС України, визнання судовим рішенням фактичної передачі ТМЦ на виконання укладених між ТОВ Габен та ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського договорів, спростовує висновок контролюючого органу про нереальних характер таких господарських операцій.

За таких обставин відображення позивачем в податковій звітності господарських операцій укладених з ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського , є правомірним.

При цьому обов`язок щодо коригування податкової звітності у ТОВ Габен виникає виключно після виконання ухвали Господарського суду Рівненської області від 28.11.2014 року.

Контролюючим органом на підставі аналізу автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ Габен встановлено розбіжності між сумами ПВД, зокрема, встановлено що контрагентом позивача ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського не відображено в податковому обліку господарські операції з позивачем.

З цього приводу суд зазначає, що cт. 36 Податкового кодексу України встановлено податковий обов`язок платника податку, який полягає в обчисленні, декларуванні та/або сплаті суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 36.5 цієї статті відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Так, відповідач також ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій позивача із ТОВ Габен та ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського з огляду на те, що до перевірки не було надано доказів транспортування та зберігання ТМЦ.

З цього приводу суд зазначає, що відсутність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість та податку на прибуток не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу. Такі є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не може бути доказом безтоварності господарських операцій. Натомість факт передання товару підтверджується належно оформленими податковими накладними, які наявні в матеріалах справи і досліджені судом.

В той же час, відповідачем не враховано особливостей отримання товару від контрагента позивача згідно умов договорів купівлі-продажу від 27.08.2014 №149/14, від 02.06.2014 №148/1/14, від 02.06.2014 №148/2/14, від 02.06.2014 №148/3/14, від 02.06.2014 №148/6/14.

Окрім того, як вже зазначено судом, передача ТМЦ за договорами, що були предметом податкової перевірки, підтверджується судовими рішеннями Господарського суду Рівненської області від 28.11.2015 у справі №918/1179/14, які набрали законної сили.

Суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реалізувати їм товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Слід зазначити, що мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Наведене вище узгоджується з нормами пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України щодо тлумачення розумної економічної причини (ділової мети).

Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість господарських операцій платника податків на отримання позитивного економічного ефекту, який за загальним правилом виражається у прирості (збереженні) активів та/або їх вартості, а також створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Матеріалами справи (договорами купівлі-продажу, видатковими та податковими накладними, довіреностями, товарно-транспортними накладними, тощо) підтверджується реальне використання позивачем у своїй господарській діяльності придбаних у ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського ТМЦ та подальша їх реалізація. Як вже зазначалось, між сторонами немає спору щодо змісту та форми первинних документів, які є у справі та досліджувалися під час перевірки та під час судового розгляду.

Також, суд враховує, що всі вказані первинні документи досліджувались податковим органом в ході проведення перевірки, жодних зауважень щодо них контролюючим органом в акті перевірки не висловлено, в тому числі й щодо підписання первинних документів посадовими особами як позивача, так і його контрагента ПрАТ АФ Зоря імені Плютинського .

Відтак висновки акта перевірки від 06 квітня 2015 року № 253/13-05-22-04/38243699 про відсутність господарських операцій позивача не ґрунтуються на нормах Податкового кодексу України. Належні та допустимі докази на спростування позиції відповідача щодо відсутності факту здійснення господарських операцій позивачем, у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 27.04.2015 року №0000122204, №0000132204.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржувані повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області від 27.04.2015 року №0000122204, №0000132204, суд зазначає, що такі прийняті відповідачем без урахування принципів, передбачених статтею 2 КАС України, тому підлягають скасуванню, а позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Оскільки позивачем сплачено судовий збір в сумі 487,20 грн. згідно платіжного доручення №79 від 27 серпня 2015 року, такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов - Товариства з обмеженою відповідальністю Габен (вул. Персенківка, 19, м. Львів, 79026) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області № 0000122204 від 27.04.2015 року та № 0000132204 від 27.04.2015 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Габен (вул. Персенківка, 19, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 38243699) 487,20 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII Перехідні положення цього Кодексу.

Повне рішення складено 14.02.2020 року.

Суддя Клименко О.М.