Рішення

від 17.02.2020 по справі 826/6756/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2020 року м. Київ № 826/6756/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства Принтстройдизайн доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування наказу і податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство Принтстройдизайн з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 08.12.2017 №14368 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства Принтстройдизайн (код 35710099) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ Вієн ЛТД (код 39608191) з податку на додану вартість за період червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2015 року та ТОВ Оферт Груп (код 40147989) за період травень, жовтень 2016 року;

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства Принтстройдизайн (код 35710099) на підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 08.12.2017 №14368;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.01.2018 №0000861401.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що у Головного управління ДФС у м. Києві були відсутні законодавчо мотивовані підстави для винесення оскаржуваного наказу про проведення перевірки Приватного підприємства Принтстройдизайн на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, оскільки отриманий позивачем запит від 19.09.2017 №29526/10/26-15-14-01-05 не містить чітких підстав, з якими контролюючий орган пов`язує можливість наявності порушення Приватним підприємством Принтстройдизайн податкового законодавства. Також, за твердженням представника позивача, у вказаному запиті не зазначено конкретного складу правопорушення чи порушення, жодної обставини, яка б свідчила про порушення саме Приватним підприємством Принтстройдизайн податкового законодавства. Отже, як наголошено у позовній заяві, вказані порушення законодавчих положень з боку контролюючого органу призвели до винесення оскаржуваного наказу за відсутності підстав її проведення. Крім того, представником позивача наголошено, що спірні фінансово-господарські операції Приватного підприємства Принтстройдизайн з його контрагентами - ТОВ Вієн ЛТД та ТОВ Оферт Груп - носили реальний характер, а результати останніх були використані у межах господарської діяльності позивача у договірних відносинах з третіми особами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2018 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

04.06.2018 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про правомірність оскаржуваних дій, наказу та податкового повідомлення-рішення, оскільки реальність здійснення господарський операцій ТОВ Вієн ЛТД та ТОВ Оферт Груп належним чином документально не доведена, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері. Крім того, у відповідності до протоколів допиту ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені яких підписано первинну документацію, складену за результатами спірних фінансово-господарських операцій, останніми вказано, що ними не підписувалась жодна первинна документація від імені вказаних товариств.

12.06.2018 від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій останнім додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог. Додатково останнім наголошено на тому, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2018 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Головним управлінням ДФС у м. Києві на адресу ПП Принтстройдизайн направлено запит про надання інформації (пояснень та її документального підтвердження) від 19.09.2017 №29526/10/26-15-14-01-05, в якому зазначено, що Головним управлінням ДФС у м. Києві виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення ПП Принтстройдизайн даних податкового кредитку у сумі 426 512,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ Вієн ЛТД та ТОВ Оферт Груп . Про зазначене вказують результати аналізу показників, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ, поданих платником податків за відповідні періоди та податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до ст.ст. 72-74 Податкового кодексу України, а саме: даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відповідно до вказаних даних встановлено документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення, оскільки по контрагентах ТОВ Вієн ЛТД та ТОВ Оферт Груп , а саме: їх керівниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , надано пояснення щодо непричетності останніх до ведення фінансово-господарської діяльності даних підприємств. На підставі викладеного, у запиті зроблено висновок про недотримання ПП Принтстройдизайн норм податкового законодавства в частині декларування ПДВ. На підставі викладеного, контролюючим органом витребувано від ПП Принтстройдизайн інформацію (пояснення та їх документальне підтвердження) з приводу наведених фактів із необхідним наданням копій документів, що безпосередньо стосується господарських відносин, виду, обсягу і якостей операцій та розрахунків (їх відображення в обліку та звітності) із ТОВ Вієн ЛТД та ТОВ Оферт Груп за відповідні періоди, а також щодо використання у власній господарській діяльності товарів, робіт та послуг, зокрема, але не вичерпно: договори купівлі-продажу товарів (робіт/послуг), перевезення вантажів, зберігання тощо; документально оформлені повноваження на здійснення господарської операції осіб, які в інтересах платника податків одержують продукцію - письмові договори, довіреності, акти керівного органу платника податків тощо; затверджений керівником платника податків перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого; первинні документи щодо придбання (одержання)/ продажу (поставки) товарів - накладні, акти приймання-передачі тощо, з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, а також акти про приймання продукції за кількістю та якістю; первинні документи щодо транспортування продукції (товарно-транспортні накладі, перевізні документи (накладні) на перевезення вантажів транспортом; а також інформація щодо вантажно-розвантажувальних робіт); документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, сертифікати відповідності, застосування яких передбачено нормативно-правовими актами або договором, а також інші документи, які передбачені затвердженими технічними регламентами); розрахункові документи (платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, розрахункові чеки (їх корінці), документи щодо проведення розрахунків за акредитивами, векселі); регістри бухгалтерського обліку, до яких перенесено інформацію із запитуваних первинних документів; фінансову і статистичну звітність та адміністративні дані, в показниках яких знайшли відображення документально оформлені господарські операції; копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин по реалізації придбаних від вказаних суб`єктів господарювання товарів.

У відповідь на вказаний запит листом від 12.10.2017 №1210/1 ПП Принтстройдизайн повідомлено Головне управління ДФС у м. Києві про те, що контролюючий орган не має повноважень на отримання документів фінансово-господарської діяльності підприємства на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, з урахуванням того, що запит від 19.09.2017 №29526/10/26-15-14-01-05 не містить посилання на порушення із зазначенням конкретних фактів та обставин порушення. З огляду на викладене, а також з посиланням на п. 73.3 Податкового кодексу України, ПП Принтстройдизайн вказало про відсутність законодавчих підстав для надання інформації та документів, запитуваних контролюючим органом.

У той же час, Головним управлінням ДФС у м. Києві, у відповідності до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та у зв`язку з ненаданням ПП Принтстройдизайн пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит Головного управління ДФС у м. Києві від 19.09.2017 №29526/10/26-15-14-01-05, винесено наказ від 08.12.2017 №14368 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП Принтстройдизайн (код 35710099) (з урахуванням змін, внесених наказом від 15.12.2017 №14723), яким визначено провести документальну позапланову виїзну перевірку ПП Принтстройдизайн з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ Вієн ЛТД (код 39608191) з податку на додану вартість за період червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2015 року та ТОВ Оферт Груп (код 40147989) за період травень, жовтень 2016 року, тривалістю 5 робочих днів з 12.12.2017.

На підставі викладеного, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Принтстройдизайн з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ Вієн ЛТД (код 39608191) з податку на додану вартість за період червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2015 року та ТОВ Оферт Груп (код 40147989) за період травень, жовтень 2016 року, за результатами чого складено акт від 26.12.2017 №580/26-15-14-01-05/35710099.

У висновках до вказаного акту встановлено наступне порушення ПП Принтстройдизайн вимог податкового законодавства: п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 426 512,00 грн., у тому числі за червень 2015 року у розмірі 4 294,00 грн., за липень 2015 року - 45 342,00 грн., за серпень 2015 року - 90 027,00 грн., за вересень 2015 року - 27 862,00 грн., за жовтень 2015 року - 119 028,00 грн., за січень 2016 року - 8 302,00 грн., за травень 2016 року - 66 556,00 грн., за жовтень 2016 року - 65 101,00 грн.

Як наслідок, Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 25.01.2018 №0000861401, яким ПП Принтстройдизайн збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 533 140,00 грн., з яких 426 512,00 грн. нараховано за податкових зобов`язанням та 106 628,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, ПП Принтстройдизайн подано відповідну скаргу до Державної фіскальної служби України, рішенням якої від 30.03.2018 №11486/6/99-99-11-01-01-25 податкове повідомлення-рішення від 25.01.2018 №0000861401 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи вказані наказ на перевірку та податкове повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент винесення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом (пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, такої підстави: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу витягнутої руки під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Аналіз зазначених норм податкового законодавства свідчить про те, що запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен містити конкретні підстави, тобто, чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для надіслання на адресу позивача запиту стали результати аналізу показників, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість, поданих позивачем за серпень 2015 року, вересень 2015 року, липень 2015 року, червень 2015 року, жовтень 2015 року, травень 2016 року та жовтень 2016 року, та податкової інформації, отриманої та опрацьованої, відповідно до положень Податкового кодексу України, а саме: даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Натомість, суд звертає увагу, що у запиті контролюючим органом не зазначено у чому саме полягає порушення формування податкового зобов`язання, допущене ПП Принтстройдизайн при здійсненні господарських операцій з відповідними контрагентами, не наведено жодних фактів, які свідчать про порушення ПП Принтстройдизайн податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тобто у запиті контролюючого органу відсутні чітко окреслені обставини, які вказують на нереальність господарських операцій позивача з його контрагентами - ТОВ Вієн ЛТД та ТОВ Оферт Груп . Крім того, зі змісту запиту неможливо встановити яким чином на підставі аналізу податкової декларації можна встановити відсутність реального здійснення операцій, як і конкретні обставини, на підставі яких контролюючий орган встановив порушення позивачем податкового законодавства. Вимога про надання відповідної інформації має визначати у запиті саме фактичні підстави, тобто наявність конкретних підстав, а не посилання на відповідні норми Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 08.12.2017 №14368 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП Принтстройдизайн (код 35710099) є протиправним та підлягає скасуванню, а дії Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства Принтстройдизайн (код 35710099) на підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 08.12.2017 №14368 - протиправними.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.05.2019 у справі №813/1041/18, від 02.04.2019 у справі №815/5735/16, від 20.12.2019 у справі №520/2207/19 та від 27.03.2018 у справі №804/4375/16.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 25.01.2018 №0000861401 суд зазначає про наступне.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приписами п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У силу п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ Вієн ЛТД та ТОВ Оферт Груп .

Згідно з наявними у матеріалах справи доказами, між позивачем та ТОВ Вієн ЛТД укладено договір на надання послуг від 30.06.2015 №306, у відповідності до умов якого, за договором надання послуг виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги (різання та перемотування рулонного паперу, його пакування, палентування тощо); пакування іншої продукції; розмноження, кольоровий та чорно-білий друк документації, розробка рекламних матеріалів, інші рекламні послуги; вантажно-розвантажувальні роботи, збереження вантажу; транспортування вантажу; надання послуг вантажного автотранспорту), а замовник зобов`язується оплатити ці послуги.

На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії наступних документів: договору на надання послуг від 30.06.2015 №306, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунків-фактур, платіжних доручень, податкових накладних.

У свою чергу, між позивачем та ТОВ Оферт Груп укладено договір на надання послуг від 01.05.2016, згідно з яким, виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги (пакування, палентування продукції тощо; вантажно-розвантажувальні роботи, збереження вантажу; транспортування вантажу, надання послуг вантажного автотранспорту), а замовник зобов`язується оплатити ці послуги.

На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії наступних документів: договору на надання послуг від 01.05.2016, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунків-фактур, платіжних доручень, податкових накладних.

При цьому, контролюючим органом ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи не вказав на недоліки вказаної первинної документації та невідповідність останньої вимогам чинного законодавства.

Також, суд звертає увагу, що під час судового розгляду справи суд повинен надати документам належну правову оцінку, ненадання деяких з представлених документів на перевірку, не є беззаперечним доказом наявності підстав для відмови у задоволенні позову.

Так, положення Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язують суд вжити заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об`єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.

Суд не може обмежити право платника довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків контролюючого органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2019 у справі №816/2023/15.

Крім того, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, в обґрунтування власної правової позиції не надано суду доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Слід також зазначити, що з наявних у матеріалах справи доказів вбачається факт наявності у позивача ділової мети під час вчинення оспорюваних фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ Вієн ЛТД та ТОВ Оферт Груп .

Згідно з пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Так, представником позивача під час судового розгляду справи наголошено на тому, що результати наданих послуг у подальшому реалізовано ДП МОУ Центральний проектний інститут , ТОВ Метро Кеш Енд Кері , ТОВ Епіцентр К , на підтвердження чого надано копрії відповідних договорів та первинної документації.

Натомість, контролюючим органом в обґрунтування правомірності висновків про заниження позивачем розміру грошового зобов`язання з податку на додану вартість вказано про те, що у відповідності до протоколів допиту ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені яких підписано первинну документацію, складену за результатами спірних фінансово-господарських операцій, останніми вказано, що ними не підписувалась жодна первинна документація від імені вказаних товариств та участі у їх діяльності ними не приймалось.

З приводу вказаного слід зазначити, що платник податків не може зазнавати негативних наслідків через діяння осіб, що перебувають поза межами його впливу. Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб. Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верхового Суду від 14.03.2019 у справі №818/19/16.

Оцінюючи посилання контролюючого органу на матеріали досудового розслідування, а саме: протоколи допиту свідків, суд керується ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відтак, протокол допиту свідка не є достатнім та беззаперечним доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, у силу обставин даної справи, не є свідченням порушення позивачем податкового законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верхового Суду від 28.05.2019 у справі №826/14073/16.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що контролюючим органом не спростовано доводів позивача та не надано суду доказів, які б свідчили про відсутність факту реального здійснення операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ Вієн ЛТД та ТОВ Оферт Груп .

Враховуючи все викладене, суд дійшов до висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 25.01.2018 №0000861401.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задоволення останніх у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України).

У силу п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ч.ч. 3 та 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу викладеного вбачається, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

На підтвердження наявності у позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 72 000,00 грн. представником останнього надано до суду копії договору про надання правової допомоги адвоката від 20.11.2017, ордеру на надання правової допомоги від 20.12.2017 серія КВ №295006, рахунків на оплату послуг №1 від 10.01.2018 та №2 від 22.01.2018, акту №2 від 16.04.2018 здачі-прийняття наданих послуг до рахунку на оплату послуг №1 від 10.01.2018, акту №3 від 16.04.2018 здачі-прийняття наданих послуг до рахунку на оплату послуг №2 від 22.01.2018, виписок з банківського рахунку Адвокатського об`єднання Всеукраїнське адвокатське об`єднання .

Водночас, досліджуючи розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, викладений у заяві від 12.06.2018, суд звертає увагу, що лише витрати, зазначені у п.п. 14 та 15 вказаного розрахунку мають відношення до розгляду даної адміністративної справи, решта витрат (п.п. 1-13 розрахунку) не стосуються розгляду судом даної адміністративної справи, а тому не можуть бути враховані під час визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, наведений розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, викладений у заяві від 12.06.2018, містить лише кількість витраченого часу, проте, не містить визначення грошового вираження щодо кожного пункту із зазначенням лише загальної кількості витрат (72 000,00 грн.). Відтак, враховуючи загальний розмір витраченого часу (36 год.) та час, витрачений на виконання робіт, вказаних у п.п. 14 та 15 (7 год.), суд вказує про відшкодування на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000,00 грн. (72 000,00 грн./36 год.)* 7 год).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи квитанції від 10.05.2018 №QS07888201, платіжних доручень від 16.04.2018 №6042, №6041, №6040, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 11 521,11 грн. Разом з тим, як зазначено в ухвалі суду від 02.05.2018, сума судового збору, яку має сплатити позивач при зверненні до адміністративного суду із цим позовом становить 11 521,10 грн., а тому 0,01 грн. є надміру сплаченим розміром судового збору, який може бути повернуто позивачу за окремою заявою.

Відтак, загальний розмір судових витрат, який підлягає присудженню на користь позивача становить 25 521,10 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 08.12.2017 №14368 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП Принтстройдизайн (код 35710099) .

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства Принтстройдизайн (код 35710099) на підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 08.12.2017 №14368.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 25.01.2018 №0000861401.

Присудити здійснені Приватним підприємством Принтстройдизайн (код ЄДРПОУ 35710099, адреса: 03115, м. Київ, вул. Святошинська, 4, кв. 55) документально підтверджені судові витрати у розмірі 25 521,10 грн. (двадцяти п`яти тисяч п`ятисот двадцяти однієї грн. 10 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок