Ухвала

від 17.02.2020 по справі 826/3943/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3943/15

УХВАЛА

17 лютого 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Губської Л.В., Епель О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПАРІ до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю ПАРІ (далі - Позивач, ТОВ ПАРІ ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві, у подальшому замінену на належного відповідача - Головне управління ДПС у місті Києві (далі - Відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.12.2014 року №0005221502.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 22.08.2019 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2015 року, справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2019 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати його та прийняти нове, яким відмовити частково у задоволенні позовних вимог ТОВ ПАРІ .

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору на суму 2 740,50 грн. та не наведено вимоги апеляційної скарги відповідно до приписів п. 5 ч. 2 ст. 296 КАС України. Судом надано строк для усунення недоліків - п`ять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали, яку було отримано Апелянтом 20.01.2020 року, про що свідчить відбиток штампу контролюючого органу на копії супровідного листа про направлення копії ухвали.

На виконання вимог даної ухвали суду ГУ ДПС у м. Києві 27.01.2020 року направило на адресу суду клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого додано платіжне доручення від 26.12.2019 року №7031 про сплату судового збору на суму 271,05 грн., тобто у меншому, ніж визначено в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху розмірі.

У зв`язку з викладеним ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 року продовжено ГУ ДПС у м. Києві строк для усунення недоліків апеляційної скарги на п`ять днів з моменту отримання даної ухвали та підкреслено, що належним способом виконання її вимог є надання документу про сплату судового збору на суму 2 740,50 грн. та приведення вимог апеляційної скарги у відповідність до положень п. 5 ч. 2 ст. 296 КАС України.

Копію вказаної ухвали отримано Апелянтом 06.02.2020 року, про що свідчить відбиток штампу контролюючого органу на копії супровідного листа про направлення копії ухвали.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 03.02.2020 року ГУ ДПС у м. Києві до суду направлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків, яке обґрунтовано відсутністю коштів у зв`язку з незатвердженням кошторису на 2020 рік.

Розглянувши подане клопотання, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги. При цьому, судом апеляційної інстанції з метою забезпечення доступу особи до правосуддя було продовжено ГУ ДПС у м. Києві строк для усунення недоліків на п`ять днів. Однак, як вбачається з матеріалів справи, у межах встановленого судом строку недоліки апеляційної скарги, про які зазначено в ухвалі від 15.01.2020 року, усунуті не були.

При цьому жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали від 03.02.2020 року, Відповідачем не надано, а відтак заявлене клопотання про продовження строку для усунення недоліків не містить підтверджених належними і допустимими доказами обґрунтувань необхідності його задоволення.

Судом враховується, що законодавчо закріплений обов`язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.

Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що тривала процедура сплати коштів або їх відсутність на рахунку суб`єкта владних повноважень не може вважатися поважною неодноразового продовження строків на апеляційне оскарження судового рішення, адже не є об`єктивною та непереборною.

Таким чином, зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заявленого клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 228 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу Апелянту, відмовивши у задоволенні поданого клопотання про продовження строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПАРІ до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Л.В. Губська

О.В. Епель